Ухвала суду № 89512443, 29.05.2020, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 206/2212/20

Провадження № 2/206/721/20

УХВАЛА

29 травня 2020 року Суддя Самарського районного суду м. Дніпропетровська Румянцев О.П. ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) та ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ) про витребування майна та відшкодування збитків, -

ВСТАНОВИВ:

20 травня 2020 року позивач звернулася до Самарського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про витребування майна та відшкодування збитків, в якому також просила з урахуванням її майнового стану, звільнити її від сплати судового збору.

21 травня 2020 року ухвалою суду в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору було відмовлено, позов залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

26 травня 2020 року від позивача ОСОБА_1 на адресу суду надійшло клопотання в якому вона посилаючись на своє скрутне матеріальне становище, просить суд звільнити її від сплати судового збору.

Позивач в своєму клопотанні від 26 травня 2020 року зазначає, що з ухвалою суду від 21 травня 2020 року вона ознайомилася 25 травня 220 року в Єдиному реєстрі судових рішень.

28 травня 2020 року від позивача ОСОБА_1 на адресу суду надійшла заява в якій вона зазначає, що не має можливості сплатити судовий збір та не планує виконувати ухвалу суду від 21 травня 2020 року, просить прийняти рішення за її клопотанням від 25 травня 2020 року, не дочікуючись закінчення карантину в країні.

У пункті 29 Постанови пленуму ВССУ від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз`яснено, що відповідно до ст.8 Закону України «Про судовий збір» єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Як вбачається з матеріалів заяви, позивач не зверталася до суду з клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, тому у суду не було підстав для вирішення даного питання.

Окрім того, як вже зазначалося в ухвалі суду від 21 травня 2020 року, судді достовірно відомо, що позивач ОСОБА_1 займається незалежною адвокатською діяльністю від якої отримує дохід, який не відображено у наданій не довідці з державного реєстру платників податків ДПІ управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 21.04.2020. Також в ухвалі суду від 21 травня 2020 року було наведено номер цивільної справи, а саме №206/2080/19 (провадження (2/206/754/19), що розглядалася Самарським районним судом м. Дніпропетровська, участь в якій в якості представника позивача приймала ОСОБА_1 та отримала дохід за надання правової допомоги на загальну суму 40000 грн.

Суд не бере до уваги зазначений позивачем у клопотанні про звільнення від сплати судового збору від 26 травня 2020 року розрахунок, оскільки зазначений в ухвалі суду від 21 травня 2020 року отриманий ОСОБА_1 дохід у розмірі 40000 грн., є доходом лише від її участі по одній справі.

Тому, суд звертає увагу на те, що ОСОБА_1 приймала участь в якості представника також і по іншим справам, які розглядалися Самарським районним судом м. Дніпропетровська та за участь в яких також отримала дохід, а саме:

- За участь у цивільній справі №206/2075/19 (провадження №2/206/750/19) ОСОБА_1 отримала дохід у розмірі 20000 грн., що підтверджується копією договору №29 про надання правової допомоги від 30.03.2019, копією ордеру серії ДП №2201/009, копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, серії НОМЕР_1 ;

-За участь у цивільній справ №206/5045/19 (провадження №2/206/82/20) ОСОБА_1 отримала дохід у розмірі 4500 грн., що підтверджується копією квитанції до прибуткового касового ордера №71 від 20.08.2019;

-За участь у цивільній справі №206/7061/19 (провадження №2/206/331/20) ОСОБА_1 отримала дохід у розмірі 15000 грн., що підтверджується копією квитанції до прибуткового касового ордера №10 від 02.03.2020 та копією квитанції до прибуткового касового ордера №86 від 04.02.2020;

-За участь у цивільній справі №206/927/19 (провадження №2/206/38/20) ОСОБА_1 у розмірі 10000 грн., що підтверджується копією прибуткового касового ордеру №04 від 23.01.2019.

Таким чином, ОСОБА_1 від участі у вищезазначених п`яти цивільних справах отримала дохід на загальну суму 89 500 грн.

Статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявника на доступ до правосуддя (справа «Креуз проти Польщі»), оскільки формування справедливих принципів оплати судового збору характеризує рівень доступності до правосуддя у країні.

Це пов`язано з тим, що, на думку Європейського суду з прав людини, судовий збір є таким обмежувальним заходом, який попереджає подання необґрунтованих та безпідставних позовів та перенавантаження судів (справа «Шишков проти Росії»).

Суддя звертає увагу, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Таким чином, суддя не приймає доводи позивача ОСОБА_1 викладені нею у клопотанні від 26 травня 2020 року та вважає, що підстави для її звільнення від сплати судового збору відсутні.

Оскільки позивачем ОСОБА_1 не було усунуто недоліки зазначені в ухвалі Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 21 травня 2020 року та не надано до позовної заяви у відповідності до ч.4 ст.177 ЦПК України документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, суддя вважає, що недоліки позовної заяви, що викладені в ухвалі від 21 травня 2020 року про залишення заяви без руху, у визначений ухвалою строк, позивачем не усунуті.

Відповідно ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо заявник відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України, сплатить суму судового збору заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше позовна заява вважається неподаною і повертається заявнику.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.175, 177, 185, 258-260, 353-354 ЦПК України, суддя –

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору від 26 травня 2020 року – відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про витребування майна та відшкодування збитків – вважати неподаною та повернути позивачу.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя О.П.Румянцев