Ухвала суду № 89509638, 27.05.2020, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Горчакова О. І..

Справа № 610/797/19

Провадження № 1-кп/644/516/20

27.05.2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2020 року Орджонікідзевський районний суд міста Харкова колегіально у складі:

головуючого - судді Горчакової О.І.,

суддів: Саркісян О. А., Шевченка С. В.,

при секретарі судових засідань – Старікову О.В.,

за участю:

прокурора – Пугачева Р. В.,

потерпілі: – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 - не прибула, надали заяви,

обвинуваченого: ОСОБА_5 , його захисника – адвоката Бегенчева Максада Хадировича,

обвинуваченого: ОСОБА_6 , його захисника – адвоката Солдатова Олександра Олександровича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Орджонікідзевського районного суду міста Харкова у м. Харкові, обвинувальний акт матеріалу кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12018220190000763 від 18 березня 2019 року, затвердженого прокурором відділу прокуратури Харківської області радником юстиції Прудніковим В. Г., що надійшов з Харківського апеляційного суду, щодо громадян:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженого м. Тбілісі Грузії, громадянина Грузії, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживав за адресою: АДРЕСА_2 , утримується в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор № 27», дані про судимість в Україні - відсутні,

за обвинуваченням, у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених ч.4 ст. 187, ч. 2 ст. 263 КК України,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за обвинуваченням, у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених ч.4 ст. 187, ч. 2 ст. 263 КК України,

встановив:

02.03.2020 року до канцелярії Орджонікідзевського районного суду міста Харкова, за вхідним номером № 8182/20-Вх, з Харківського апеляційного суду надійшло кримінальне провадження, справа № 610/797/19, на підставі Ухвали колегії суддів Харківського апеляційного суду від 25.02.2020 року якою змінено підсудність, зазначеного кримінального провадження, з Куп`янського міськрайонного суду Харківської області на Орджонікідзевський районний суд міста Харкова.

02.03.2020 року згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Орджонікідзевського районного суду міста Харкова визначено головуючого – суддю Горчакову О.І., склад колегії суддів: Саркісян О. А., Шевченко С. В.

Установлено, що обвинувачені перебувають під вартою, відповідно до ухвали Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 18.02.2020 року, до 17 квітня 2020 року (т. 3, а.с. 142, 143) і їх інтереси захищають Адвокати.

27 травня 2020 року у судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 на строк 60 днів. Клопотання мотивоване тим, що строк дії попередньої ухвали суду про продовження відносно них запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою спливає 10 червні 2020 року.

В обґрунтування клопотання Прокурор пояснив, що ОСОБА_6 обвинувачуються у вчиненні тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень-злочинів, крім того, залишаються підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення - це свідчить про те, що заявлені ризики не зменшилися та існує неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Посилається на наявність, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, ризиків:

- можливість переховуватись від суду, оскільки ОСОБА_6 обвинувачуються у вчиненні декількох злочинів, у тому числі особливо тяжкого злочину та, з огляду на тяжкість можливого покарання, у разі ухвалення судом обвинувального вироку, можуть почати переховуватись від суду;

- знищення, приховування або спотворення будь -якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки не встановлено місцезнаходження усіх викрадених у потерпілої ОСОБА_2 речей;

- незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому провадженні, оскільки на даний час вони ще не допитані, а вплив на них може суттєво змінити їх покази;

- вчинити інше кримінальне правопорушення, бо на розгляді іншого суду перебуває обвинувальний акт щодо ОСОБА_6 .

Вислухавши думку прокурора, який підтримав заявлене клопотання; захисника ОСОБА_7 - адвоката Солдатова О.О., який прохав обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешут; думку обвинуваченого ОСОБА_5 та захисника – адвоката ОСОБА_8 , які підтримали думку захисника-адвоката Солдатова О.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - колегія суддів дійшла до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Крім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Надаючи оцінку можливості обвинувачених переховуватися від суду або незаконно впливати на інших учасників провадження, Суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що обвинувачений ОСОБА_6 з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованих злочинів, можуть вдатися до відповідних дій.

Так, ОСОБА_6 обвинувачуються у вчиненні злочину середньої тяжкості, передбаченого ч.2 ст.263 КК України, а також у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.4 ст.187 КК України за вчинення якого передбачено покарання у видгляді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Суд ураховує правову позицію Європейського суду з прав людини щодо того, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26.07.2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів». Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»). Відповідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.

Фактичні обставини кримінального провадження, а саме те, що ОСОБА_6 обвинувачуються у вчиненні нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаному з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням в інше приміщення, спрямованому на заволодіння майном в особливо великих розмірах, на думку Суду, в цьому кримінальному провадженні свідчать про наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілої.

Саме внаслідок суспільної небезпеки таких дій - є об`єктивні підстави вважати наявність ризику, що обвинувачені можуть переховуватись від правоохоронних органів та суду, оскільки ризик це подія, яка ймовірно може настати за наявності певних підстав. Об`єктивність існування зазначених підстав щодо ризиків вбачається з вищенаведених відомостей.

Крім того, як вбачається з обвинувального акту, ОСОБА_6 є уродженим Республіки Грузії і є громадянином цієї Держави, має місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 - це свідчить про відсутність міцних соціальних зв`язків ОСОБА_6 в Україні, та підтверджує існування ризику його переховування від правоохоронних органів та суду за межами України.

Відповідно до клопотання прокурора ризик того, що та ОСОБА_6 може знищити, сховати або спотворити будь яку із речей, чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, - обґрунтовується тим, що не встановлено місцезнаходження всіх викрадених у потерпілої ОСОБА_2 речей.

Зазначені обставини свідчать про існування цього ризику, оскільки в разі обрання більш м`якого запобіжного заходу, ОСОБА_6 буде мати можливість знищити викрадені у потерпілої речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Колегія суддів вбачає існування і ризику впливу на свідків з боку обвинувачених, оскільки, як слідує з матеріалів судового провадження, справа перебуває в суді першої інстанції на стадії підготовчого провадження, свідки та потерпілі по справі не допитані, а тому, з метою отримати показання свідків на свою користь, обвинувачені можуть вдатися до дій, пов`язаних з тиском на них.

Враховуючи викладене, з огляду на значимі для даного провадження обставини, Суд вважає, що клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 на 60 діб належить задовольнити, оскільки застосування інших, більш м`яких альтернативних запобіжних заходів не зможе забезпечити виконання обвинуваченими їх процесуальних прав та обов`язків, що безпосередньо впливає на дотримання розумних строків судового розгляду.

У зв`язку з тим, що на даний час відсутні відомості щодо зменшення або взагалі відсутності вищевказаних ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, з метою забезпечення розгляду вказаного кримінального провадження у суді першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне продовжити строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 до 60-ти днів у умовах Державної установи « Харківський слідчий ізолятор №27».

Керуючись ч.6 ст.9, ст.7, ст.ст. 176-178, 183, 196-, 199, 197, 369-372 КПК України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

Запобіжний захід щодо ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , залишити без змін – у виді тримання під вартою, продовживши строк дії цього запобіжного заходу до 24 липня 2020 року, включно.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду в порядку, визначеному законодавством.

Головуючий суддя О. І. Горчакова

Судді: О. А. Саркісян С. В. Шевченко