Ухвала суду № 89505612, 28.05.2020, Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

26100 смт. Новоархангельськ Кіровоградської області, вул. Слави 26

28.05.2020 392/1843/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2020 року Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

в складі головуючого судді: Партоліної І. П.

суддів: Запорожця О. М.

Краснопольської Л. П.

при секретарі: Довгій С. В.

з участю прокурора: Швець К. К.

обвинуваченого: ОСОБА_1

захисника: Ісакова А. М.

розглянувши в судовому засіданні в залі суду смт. Новоархангельськ кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12019120190000668 від 07 вересня 2019 року про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого пунктом 2 частини 2 статті 115 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Новоархангельського районного суду Кіровоградської області перебуває на розгляді кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого пунктом 2 частини 2 статті 115 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , оскільки він може вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілу та свідків, оскільки потерпілою є особа із якою обвинувачений проживав однією сім`єю без реєстрації шлюбу, а його мати є свідком у даному кримінальному провадженні, обвинувачений може переховуватись від суду, враховуючи тяжкість підозри та покарання, яке може бути призначене відповідно до обвинувачення.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник заперечували проти задоволення заявленого прокурором клопотання, просили змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.

Як підставу зміни запобіжного заходу захисник зазначив ту обставину, що обвинувачений має постійне місце проживання, а саме власний будинок, буде належно виконувати процесуальні обов`язки.

Заслухавши думку учасників розгляду, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим частиною першою цієї статті.

Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не повинне перебувати за межами розумних строків, необхідних для вирішення провадження і забезпечення належної поведінки обвинуваченого на цей період, та його продовження, має бути співрозмірним меті заходу, і має забезпечить виконання засад судочинства і змагального процесу відповідно до процедур глави 18 КПК України.

При вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу судом перевіряється факт того, що ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та його продовження, не зменшились та продовжують існувати.

Вирішуючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, суд враховує вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Рішення ЄСПЛ "Харченко проти України" передбачає, що таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.

У справі "Ілійков проти Болгарії" ЄСПЛ зазначено, що "суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів".

В рішенні по справі "W проти Швейцарії" Європейський суд з прав людини зазначив, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Відповідно до рішення ЄСПЛ "Волосюк проти України" тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Тобто, у розумінні практики Європейського суду з прав людини сама тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

По даному кримінальному провадженню відносно обвинуваченого було обрано та в подальшому продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою. Строк тримання під вартою закінчується 30.05.2020 року.

Дане кримінальне правопорушення відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, санкція якого передбачає покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна.

Отже, обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою за вказаних обставин справи, з урахуванням встановлених ризиків, на думку колегії суддів, не є надмірним у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Обставини, на які посилався суд при обранні обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою не змінилися. Запобігти вказаним ризикам в разі непродовження строку запобіжного заходу тримання під вартою або при застосуванні іншого запобіжного заходу неможливо.

Оцінюючи можливість обмеження права на свободу та особисту недоторканість обвинуваченого, судова колегія вважає, що в даному випадку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути виправданим, оскільки цього вимагають вимоги публічного інтересу, які, не зважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують право поваги до особистої свободи. Обвинувачений може переховуватися від суду з метою уникнення можливої кримінальної відповідальності, вчинити інші кримінальні правопорушення, у справі триває судове провадження, провадяться судові засідання.

Зміна запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час розгляду кримінального провадження в суді.

Стороною захисту не надано доказів того, що підстави та ризики, якими обґрунтовувалось обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, перестали існувати або зменшились. Крім того, обставини, на які посилаються обвинувачений та захисник вже були враховані судом при обранні запобіжного заходу та при його продовженні, а також не спростовують зазначеного висновку суду.

У даному, конкретному випадку наявні реальні ознаки суспільного інтересу та необхідність забезпечення завдань кримінального провадження (ст. 2 КПК України), які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи обвинуваченого.

Таким чином, враховуючи мету і підстави продовження запобіжного заходу, колегія суддів переконана у необхідності продовження відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так як прокурором доведено наявність ризиків, що дають підстави суду вважати, що у разі зміни чи скасування обраного запобіжного заходу, вказане не забезпечить належного виконання останнім його процесуальних обов`язків та розгляд даної справи на даний час завершити неможливо.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 181, 183, 331 КПК України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора задовольнити.

Обвинуваченому ОСОБА_1 продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 27 липня 2020 року включно.

Копію ухвали негайно направити до Державної установи "Кропивницький слідчий ізолятор" до виконання.

В задоволенні клопотання обвинуваченого та захисника щодо зміни запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Новоархангельський районний суд Кіровоградської області протягом семи днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя: І. П. Партоліна

Суддя: О. М. Запорожець

Суддя: Л. П. Краснопольська