Рішення № 89504621, 28.05.2020, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/411/20

Провадження № 2/0182/1160/2020

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем УКРАЇНИ

28.05.2020 м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Багрової А.Г.

за участю секретаря судового засідання - Снєгульської В.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нікополя за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Виконавчого комітету Нікопольської міської ради до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав.

Представник виконавчого комітету Нікопольської міської ради - Городничий Олександр Леонідович на підставі довіреності № 306/20 від 24.01.2020 року (а.с.53).

Заяви по суті справи.

Виконавчий комітет Нікопольської міської ради звернувся до суду із позовом про позбавлення батьківських прав.

Свої вимоги мотивує тим, що станом на 11.11.2019 року на обліку дітей, які опинилися в складних життєвих обставинах, у Службі у справах дітей Нікопольської міської ради (далі - ССД НМР) перебуває ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Її матір`ю є відповідач ОСОБА_1 , а відомості про батька дитини в актовому записі про її народження зазначені на підставі ч. 1 ст. 135 СК України.

ОСОБА_1 злісно ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків та покинула дитину в благодійному фонді «Нове життя», де певний період часу мешкала разом із донькою. Відповідач веде бродячий спосіб життя та на даний час її місце знаходження невідоме, встановити його не виявляється можливим.

ОСОБА_1 не працює, власного житла та постійного місця проживання не має, неодноразово притягалася до адміністративної та кримінальної відповідальності. Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 30.10.2018 року її було позбавлено батьківських прав відносно її дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

У зв`язку з тим, що відповідач не забезпечує своїй дитині догляду, лікування, утримання, виховання, фактично покинула її, виконавчий комітет Нікопольської міської ради просить суд позбавити ОСОБА_1 батьківських прав відносно її доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягнути аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) та передати її органу опіки та піклування в особі виконкому Нікопольської міської ради (а.с.1-5).

Відповідач відзив на позов не надавала.

Процесуальні дії у справі.

05.02.2020 року відкрито провадження по справі, призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання (а.с.37). Того ж дня судом постановлено ухвалу про витребування в Адміністрації державної прикордонної служби України відомостей про те, чи перетинала кордон України ОСОБА_1 , починаючи з 2018 року (а.с.38).

05.03.2020 року закрито підготовче провадження по справі та призначено до розгляду по суті (а.с.59).

28.05.2020 року постановлено розглянути справу заочно на підставі наявних у ній доказів.

Судом встановлено.

Між сторонами виникли правовідносини щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовно її малолітньої доньки та стягнення аліментів на її утримання.

У Рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі "Савіни проти України" встановлено, що вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов`язаний дотримуватися вимог ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема, судове рішення має бути побудоване на з`ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.

Статтею 150 Сімейного кодексу України (далі - СК України) визначено обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини. Зокрема, крім іншого, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

У відповідності до ч. 1 - 4 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною;є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав з підстав, встановлених пунктами 2, 4 і 5 частини першої цієї статті, лише у разі досягнення ними повноліття. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них. Під час ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

На підставі ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Як вбачається з матеріалів, зібраних Службою у справах дітей для підготовки висновку про доцільність позбавлення батьківських прав (а.с.30), у січні 2019 року до ССД надійшла інформація від директора благодійного фонду «Нове життя» про новонароджену дитину у м. Нікополі, яку народила ОСОБА_1 , однак не мала можливості її зареєструвати в органах ДРАЦС та отримати свідоцтво про народження у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують особу матері.

Спеціалістами ССД НМР 16.01.2019 року проведена реєстрація народження дитини та отримано Витяг з державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження, в якому зазначено, що державна реєстрація проведена відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8,10).

Мати ОСОБА_1 з малолітньою дитиною ОСОБА_2 проживали у будинку милосердя від благодійного фонду «Нове життя» за адресою: АДРЕСА_1 .

11.11.2019 року до ССД представниками благодійного фонду «Нове життя» була доставлена малолітня ОСОБА_2 , яка була покинута матір`ю, про що складено акт органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров`я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку (а.с.9).

Того ж дня спеціалістами ССД дитина була поставлена на облік як така, що опинилася у складних життєвих обставинах у зв`язку з ухиленням матері від виконання батьківських обов`язків, та направлена до дитячого відділення КЗ «Нікопольська дитяча міська лікарня» Дніпропетровської обласної ради (а.с.6,11).

Рішенням виконавчого комітету НМР від малолітній ОСОБА_2 надано статус «дитина, позбавлена батьківського піклування» (а.с.30).

За даними Нікопольського ВП ГУНП у Дніпропетровській області № 49/29679 від 19.12.2019 року, останнє відоме місце мешкання ОСОБА_1 згідно з інформаційною системою: АДРЕСА_2 (а.с.16). Станом на 12.02.2020 року її було притягнуто до адміністративної відповідальності у м. Кривий Ріг: 15.08.2018 року за розпивання пива за ст. 178 ч.ч.1,2 КУпАП, та 12.03.2018 року за роздрібну торгівлю алкогольними напоями без акцизних марок за ч. 1 ст. 156 КУпАП (а.с.16,46).

Крім того, вироком Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 27.03.2018 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 185 та ч. 2 ст. 185 України до 2 років позбавлення волі із встановленням іспитового строку 1 рік (а.с.16,46). Ухвалою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 24.04.2019 року її було звільнено від покарання у зв`язку з сумлінно витриманим випробувальним терміном (а.с.26)

Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 30.10.2018 року по справі № 212/1969/18 провадження №2/212/1500/18, яке набрало законної сили 13.02.2019 року, ОСОБА_1 позбавлено батьківських прав стосовно її малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.19-24). Зазначеним судовим рішенням встановлено, що відповідач тимчасово перебувала у будинку АДРЕСА_2 , що є адресою Комунальної установи «Будинок нічного перебування Криворізької міської ради». 15.03.2017 року ОСОБА_1 , перебуваючи разом із дітьми на стаціонарному лікуванні в КЗ «Криворізька дитяча лікарня № 1» Дніпропетровської обласної ради, залишила стаціонарне відділення, покинувши в ньому своїх малолітніх дітей (а.с.20). Зібраними ССД матеріалами щодо позбавлення відповідача батьківських прав у відношенні малолітньої ОСОБА_2 підтверджується, що ОСОБА_1 свою батьківську поведінку не змінила та покинула без догляду і ОСОБА_2 ,. ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.9).

Згідно з інформацією вих. № 16 від 09.01.2020 року, наданої виконкомом Центрально-міської районної у місті ради Служби у справах дітей м. Кривий Ріг, після позбавлення відповідача батьківських прав щодо малолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вона відвідувала дітей у КЗ «Криворізький спеціалізований будинок дитини» ДОР, однак не виявила бажання їх забрати. Крім того, відповідач не працювала, не мала засобів до існування та була схильна до бродяжництва (а.с.28).

За відомостями адресно-довідкового підрозділу ГУДМС УДМС України у Дніпропетровській області від 20.03.2020 року, місце реєстрації проживання відповідача на території області не значиться (а.с.65).

Відповідач не перебуває на обліках в КЗ «ДОКЛПО «Фтизіатрія» ДОР, КЗ «Нікопольська міська психоневрологічна лікарня» ДОР, КЗ «Дніпропетровський наркологічний диспансер» ДОР, що підтверджується відповідними довідками (а.с.15,17,30).

Об`єктивних факторів, які б перешкоджали ОСОБА_1 виконувати свої батьківські обов`язки по відношенню до її доньки, не зафіксовано (а.с.48,49).

З листа Нікопольського міського центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді вих. № 979 від 17.11.2019 року вбачається, що повідомлення до Центру щодо ОСОБА_1 від суб`єктів соціальної роботи не надходили, та за соціальними послугами вона не зверталася. Зі слів мешканців «Будинку милосердя», відповідач там не проживає, її місце знаходження невідоме. У зв`язку з цим, охопити її соціальними послугами неможливо (а.с.25). Зацікавленості до життя дитини матір не виявляє (а.с.31).

Рішенням виконавчого комітету Нікопольської міської ради № 32 від 15.01.2020 року затверджено висновок про доцільність позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав по відношенню до її доньки ОСОБА_2 (а.с.29-31). Суд вважає даний висновок обґрунтованим, належно мотивованим та таким, що знайшов своє підтвердження у ході судового розгляду справи.

Отже, сукупністю доказів, що були досліджені судом та містяться в матеріалах справи, встановлено, що відповідач фактично самоусунулася від виконання своїх батьківських обов`язків, долею доньки не цікавиться, не піклується про її фізичний і духовний розвиток, підготовку до самостійного життя, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування, чим ставить під загрозу безпеку, здоров`я та життя малолітньої ОСОБА_2 .

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, суд розцінює як ухилення від виховання дитини відповідачем, свідомого нехтування нею своїми обов`язками і не бажанням виконувати їх, що є підставою для позбавлення батьківських прав.

Об`єктивних фактів, які б перешкоджали ОСОБА_1 виконувати свої батьківські обов`язки по відношенню до її доньки, не зафіксовано.

Судом враховується, що держава має позитивний обов`язок вживати виважених і послідовних заходів зі сприяння возз`єднанню дітей зі своїми біологічними батьками, дбаючи при досягненні цієї мети про надання їм можливості підтримувати регулярні контакти між собою та якщо це можливо, не допускаючи розлучення братів і сестер (пункт 52 згаданого вище рішення Європейського Суду у справі «Савіни проти України»). Проте, реалізація таких обов`язків держави також вимагає від відповідача активних дій, які б свідчили про її бажання скористатись такою допомогою держави. ОСОБА_1 таких дій не вчиняла. До уповноважених органів держави з метою захисту прав своєї дитини, сприянні їй будь-яким чином реалізувати свої батьківські обов`язки вона не зверталася.

Суд також звертає увагу, що взаємовідносини між дитиною та матір`ю склались таким чином, що малолітня ОСОБА_2 з 11 листопада 2019 року проживає поза сім`єю, а тому в даній ситуації позбавлення батьківських прав не призведе до відібрання дитини у батьків. Так само даний захід не виключає можливість побачення матері зі своєю дитиною.

Тобто, позбавлення батьківських прав відповідача фактично не змінить тривалу існуючу ситуацію між нею та дитиною.

Окремо суд наголошує, що застосовуваний захід не є виключно безстроковим і ОСОБА_1 має право у випадку зміни її поведінки на поновлення батьківських прав в порядку передбаченому СК (стаття 169). Суд також враховує, на даний час правовий статус дитини чітко не визначений та позбавлення батьківських прав буде сприяти визначенню її правового статусу, як захищеної групи осіб.

Отже, існують виключні обставини, за яких відповідач може бути позбавлена батьківських прав, що не суперечить статті 9 Конвенції про права дитини, статті 8 Конвенції (див. наприклад пункт 59 рішення Європейського Суду у справі «Ньяоре проти Франції»), і в такому випадку Судом на перше місце ставляться «якнайкращі інтереси дитини» оцінка яких включала в себе оцінку і знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення в даному випадку стосовно даної особи (див. пункт 47 Зауважень загального порядку Комітету ООН з прав дитини № 14 (2013) про право дитини на приділення першочергової уваги якнайкращому забезпеченню його інтересів (Пункт 1 статті 3).

Враховуючи те, що відповідач свідомо, злісно, без будь-яких наявних причин нехтує своїми батьківськими обов`язками, не займається вихованням та матеріальним утриманням дитини, не створює умов для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку, а також те, що її місце знаходження невідоме, до уповноважених органів для подолання складних життєвих ситуацій вона не зверталася, що унеможливлює здійснення соціального супроводу ОСОБА_1 , судпогоджується з висновком виконавчого комітету Нікопольської міської ради, та в інтересах дитини, з метою захисту її інтересів, визначення правового статусу як захищеної групи осіб, вважає доцільним позбавити ОСОБА_1 батьківських прав відносно її доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За змістом ч. 5 ст. 167 СК України, якщо дитина, батьки якої позбавлені батьківських прав, не може бути передана бабі, дідові, повнолітнім братам та сестрам, іншим родичам, мачусі, вітчиму, вона передається на опікування органу опіки та піклування.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про позбавлення батьківських прав матері малолітньої ОСОБА_2 - ОСОБА_1 , відомості про її батька в актовий запис про народження були внесені на підставі ч. 1 ст. 135 СК України, та на даний час відсутні родичі, яким може бути передано дитину, малолітню ОСОБА_2 необхідно передати органу опіки та піклування в особі виконкому Нікопольської міської ради.

Згідно з ч. 3 ст. 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Відповідно до ч. 2 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. Аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини (ч. 1 ст. 179 СК України). Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч. 2 ст. 182 СК України).

Конституція України в статті 48 встановлює право кожного на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім`ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.

Основний Закон України покладає на батьків обов`язок утримувати дітей до їх повноліття (частина друга статті 51), у той же час сім`я, дитинство, материнство і батьківство перебувають під охороною держави (частина третя статті 51).

Судовий захист майнових прав дитини передбачає звернення до відповідного судового органу з метою поновлення чи визнання її майнових прав, якщо ці права порушені, не визнаються чи оспорюються.

Ст. 183 СК визначено, що той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Отже, на законодавчому рівні державою встановлено, що при визначенні способу стягнення аліментів у частці від доходу стягнення аліментів має бути не нижче ніж у розмірі однієї четвертої на одну дитину, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку.

Приймаючи до уваги наявність у ОСОБА_1 аліментних стягнень у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) на утримання інших її дітей, щодо яких вона позбавлена батьківських прав згідно рішення Жовтневого районного суду м. Кривий Ріг № 212/1969/18 від 30.10.2018 року (а.с.19-24), суд вважає можливим стягнути з відповідача аліменти на утримання доньки ОСОБА_2 у розмірі 1/6 частини її заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісяця, до досягнення повноліття. Такий розмір аліментів, на думку суду, відповідатиме інтересам дитини та буде законним і справедливим.

Розподіл судового збору.

Відповідно до ч.3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

На підставі п. 14 ч. 2 ст. 3 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб.

Позов Нікопольської міської ради, яка не сплачує судовий збір в силу Закону, містить дві вимоги: щодо позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином з відповідача на користь держави з урахуванням діючих ставок судового збору підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1681,60 грн. (840,80 грн. + 840,80 грн.)

Керуючись ст.ст.150,155,164,166,180,181,182,183 СК України, ст.ст. 59, 60, 63 ЦК України, ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства", Рішенням Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі "Савіни проти України", Постановою ПВСУ N 3 від 30 березня 2007 р. "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав", ст. 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року N 789-XII, ст. ст. 10, 12, 13, 76-81, 141, 258, 259, 263, 265, 280, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Позовну заяву Виконавчого комітету Нікопольської міської ради - задовольнити частково.

Позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав відносно її малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Передати малолітню дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , органу опіки та піклування - виконавчому комітету Нікопольської міської ради.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки м. Норильск Красноярського краю Російської Федерації, аліменти на користь дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на ім`я державної установи, де буде знаходитися дитина, або опікуна, у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку та доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму на одну дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 20.01.2020 року та до досягнення дитиною повноліття.

Рішення у частині місячного платежу коштів на утримання дитини підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 1681,60 грн. (одна тисяча шістсот вісімдесят одна грн. 60 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

На рішення може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду (м. Кривий Ріг) протягом тридцяти днів з дня його повного складення через Нікопольський міськрайонний суд.

Роз`яснити, що відповідно до Закону України від 30.03.2020 року №540-ІХ „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) строк апеляційного оскарження продовжується на строк дії карантину.

Повне рішення складено 28.05.2020 року.

Відомості про учасників справи:

позивач - Виконавчий комітет Нікопольської міської ради - ЄДРПОУ 04052198, місцезнаходження: 53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, буд. 3;

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП за даними Державної фіскальної служби від 24.01.2020 року відсутній, останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя: А. Г. Багрова