Ухвала суду № 89503267, 28.05.2020, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа №175/1830/20

Провадження №1-кс/175/531/20

Ухвала

Іменем України

28 травня 2020 року смт. Слобожанське

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - слідчого судді Бойка О.М.,

при секретарі – Сотник Г.В.,

за участю: прокурора – Данильченка В.В.,

підозрюваного – ОСОБА_1 ,

захисника Порхун С.Л.,

розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого СВ Дніпровського ВП ДВП ГУ НП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції Саєнка А.Г. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровськ, громадянина України, українця, з неповною середньою освітою, тимчасово непрацюючого, одруженого, на утриманні маючого малолітнього сина ОСОБА_2 , 2007 року народження, фактично проживаючого за місцем своє реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України,–

встановив:

До Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області надійшло вищевказане клопотання слідчого про застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12020040440000679 від 25.05.2020 року за ч.1 ст.263 КК України, яке відповідає вимогам ст.ст.177, 184 КПК України.

Документами, які підтверджують надання підозрюваному копії клопотання та матеріалів, що обґрунтовують клопотання, є підпис підозрюваного та його захисника про вручення їм 27 травня 2020 року зазначених документів.

Слідчий обґрунтовує клопотання тим, що в ОСОБА_1 , у невстановлений в ході досудового розслідування час виник злочинний умисел направлений на незаконне придбання та зберігання вогнепальної зброї, без передбаченого законом дозволу.

Так, ОСОБА_1 , реалізуючи свій злочинний умисел направлений на незаконне придбання та зберігання вогнепальної зброї, без передбаченого законом дозволу знаходячись в невстановленому в ході досудового розслідування місці та час придбав у невстановленого в ході досудового розслідування джерела гладкоствольний самозарядний пістолет калібру 9 мм P.A.

Продовжуючи реалізувати свій злочинний умисел направлений на незаконне придбання та зберігання вогнепальної зброї, без передбаченого законом дозволу ОСОБА_1 , в невстановлений слідством спосіб доставив придбаний ним гладкоствольний самозарядний пістолет калібру 9 мм P.A. до місця свого фактичного мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , де почав його незаконно зберігати.

Після чого, 25.05.2020 року в період часу з 21 год.16 хв. до 23 год. 13 хв., слідчим СВ Дніпровського РВП ДВП ГУ НП в Дніпропетровській області, на підставі ухвали слідчого судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області, проведено санкціонований обшук за адресою: м. Дніпро, вулиця Прянишникова АДРЕСА_1 за місцем фактичного мешкання ОСОБА_1 , в ході проведення якого було виявлено та вилучено предмет схожий на пістолет з маркуванням «STALKER 917-S», MADE BY ATAN ARMS LTD Ca 1.9 mm P.A.K. 0415-00540, 0415—00540 з магазином.

Згідно висновку експерта № 19/104-7/1/588 від 26.03.2020 року пістолет («металевий предмет схожий на пістолет з маркуванням «STALKER 917-S» MADE BY ATAN ARMS LTD Ca 1,9 mm P.A.K. НОМЕР_1 , НОМЕР_1 з магазином»), є вогнепальною зброєю. Пістолет («металевий предмет схожий на пістолет з маркуванням «STALKER 917-S» MADE BY ATAN ARMS LTD Ca 1,9 mm P.A.K. НОМЕР_1 , НОМЕР_1 з магазином), є гладкоствольним самозарядним пістолетом калібру 9 мм P.A.

Крім того, конструкція пістолету дозволяє здійснювати постріли пістолетними патронами травматичної (несмертельної ) дії калібру 9 мм P.A. та способом роздільного зарядження з використанням сигнальних (шумових) патронів калібру 9мм Р.А.К., а в якості куль - шроту або картечі діаметром до 6,2 мм. при стрільбі способом роздільного зарядження забезпечується достатня вражаюча дія вистріляних куль для нанесення людині небезпечних для життя або смертельних ушкоджень.

Таким чином, умисні дії ОСОБА_1 , що виразилися у незаконному придбанні та зберіганні вогнепальної зброї без передбачуваного законом дозволу, органом досудового розслідування кваліфікуються за ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України

25 травня 2020 року за даним фактом слідчим відділенням Дніпровського РВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040440000679, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України.

Також встановлено, що 25 травня 2020 року ОСОБА_1 затримано працівникам поліції, що підтверджується протоколом про затримання від 25 травня 2020 року та 26 травня 2020 року у зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України та його вина у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується доказами зібраними по кримінальному провадженню.

У зв`язку з чим, слідчий просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обґрунтовуючи тим, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3 ч.1 ст.177 КПК України та є достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 , будучи особою яка підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; а також може незаконно впливати на свідків та понятих у вказаному кримінальному провадженні, котрі наразі не допитані в суді, змушуючи останніх змінити свої свідчення по даному кримінальному провадженню на свою користь, тому обрання менш м`якого запобіжного заходу є недоцільним.

Прокурор підтримав подане клопотання та просили застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обґрунтовуючи тим, що існує наявність ризиків, що передбачені п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що підозрюваний ОСОБА_1 будучи особою яка підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; а також може незаконно впливати на свідків та понятих у вказаному кримінальному провадженні, котрі наразі не допитані в суді, змушуючи останніх змінити свої свідчення по даному кримінальному провадженню на свою користь, тому обрання менш м`якого запобіжного заходу є недоцільним.

Захисник у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання вважає, що можливо застосувати запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням волі у вигляді домашнього арешту. Разом з тим, зазначив про те, що у разі обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив визначити заставу у розмірі 63060,00 грн.

Підозрюваний ОСОБА_1 повністю підтримав позицію свого захисника та просив застосувати більш м`який запобіжний захід.

Заслухавши учасників процесу, вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Встановлено, що 25 травня 2020 року, відповідно до вимог ч. 1 та ч. 4 ст. 214 КПК України, слідчим відділенням Дніпровським РВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020040440000679, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.

25 травня 2020 року ОСОБА_1 затримано працівникам поліції, що підтверджується протоколом про затримання від 25 травня 2020 року та 26 травня 2020 року у зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України та його провина у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується доказами зібраними по кримінальному провадженню, зокрема: відповідним витягом з ЄРДР; протоколом обшуку від 25.05.2020 року; висновком експерта №19/104-7/1/588 від 26.05.2020 року, та іншими матеріалами.

Так, ОСОБА_1 , підозрюється у вчиненні злочину за який можливе призначення покарання у виді до 7 (семи) років позбавлення волі.

Згідно ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів дізнання та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному проваджені;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до частини другої цієї статті підставою запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчинені особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Згідно зі ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, і у подальшому про його продовження, суд зобов`язаний у сукупності оцінити обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; репутацію підозрюваного, наявність у нього судимостей.

Згідно ст.183 ч.1 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Метою і підставою тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, може впливати на свідків по даному кримінальному провадженню чи вчинити інше кримінальне правопорушення.

Зокрема при розгляді клопотання суд оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з урахуванням конкретних обставин справи.

Крім цього, враховуючи практику Європейського суду та положення ч.1 ст. 178 КПК України, при розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою, суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У відповідності до п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Слідчий суддя вважає, що слідчим у клопотанні та доданих до нього документах, а також прокурором у судовому засіданні доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.

Також слідчий суддя приходить до висновку про те, що слідчим в клопотанні та прокурором в судовому засіданні доведено, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів передбачених ч.1 ст. 176 КПК України не може запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам передбаченим п.п.1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, тому до підозрюваного ОСОБА_1 слід застосувати міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою виключення в майбутньому існування ризиків, переховування від органів досудового розслідування та суду, оскільки він офіційно не працевлаштований, не має зареєстрованого місця проживання та не має стійких соціальних зв`язків, а також з метою запобігання можливості незаконно впливати на свідків та понятих у вказаному кримінальному провадженні, котрі наразі не допитані в суді, щодо зміни своїх показань на його користь. У свою чергу, такі запобіжні заходи, як особисте зобов`язання та домашній арешт у даному випадку є занадто м`якими і вони не будуть сприяти запобіганню вищезазначених ризиків, а з особистою порукою до суду ніхто не звертався.

Згідно ч.3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків передбачених цим Кодексом.

Враховуючи обставини кримінального провадження вважаю за необхідне визначити підозрюваному заставу у 50 (п`ятдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить суму 105100,00 гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Крім цього, застосовуючи до підозрюваного альтернативний запобіжних захід у вигляді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент, вважає за необхідне відповідно до ст. 194 ч.5 КПК України покласти на нього ряд обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-179, 183, 184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -

ухвалив:

Клопотання слідчого СВ Дніпровського ВП ДВП ГУ НП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції Саєнка А.Г. погоджене з прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 Данильченком В.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), відповідальність за вчинення якого передбачена ч.1 ст.263 КК України – задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), відповідальність за вчинення якого передбачена ч.1 ст.263 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 23 години 14 хвилин 23 липня 2020 року включно.

Відповідно до ст. 296 КПК України ухвала слідчого судді, суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Визначити відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у кримінальному провадженні №12020040440000679 від 25.05.2020 року за ч.1 ст.263 КК України, у розмірі 105100,00 грн., яка підлягає внесенню на депозитний рахунок:

Одержувач платежуТУ ДСА України в Дніпропетровській областіКод ЄДРПОУ:26239738Код банку отримувача МФО:820172Рахунок отримувачаUA158201720355229002000017442 в ГУДКСУ м. Києва

Призначення платежу:

- застава, як міра запобіжного заходу за (ПІБ особи, за яку внесено заставу), постанова (Дніпропетровського районного суду №____ справи, дата постанови), ПІБ особи, яка вносила кошти;

- частка майна по справі №____(номер справи) Дніпропетровського районного суду.

У разі внесення підозрюваним ОСОБА_1 встановленої застави на вказаний депозитний рахунок, вважати, що до нього обрано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити, підозрюваному, що він або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі слідчого ізолятору.

Відповідно до ч.4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

У разі внесення застави та звільнення підозрюваного ОСОБА_1 у зв`язку з цим з-під варти, покласти на нього строком до 23 липня 2020 року наступні обов`язки:

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд (залежно від стадії кримінального провадження) про своє місце проживання;

- прибувати до слідчого прокурора чи суду (залежно від стадії кримінального провадження) за кожним викликом;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому підозрюваний проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- здати на зберігання слідчому (прокурору) свій паспорт для виїзду за кордон та, у разі наявності, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі невиконання ним після звільнення зазначених обов`язків до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід і накладено грошове стягнення.

Копію ухвали вручити прокурору і підозрюваному та направити начальнику Дніпровського УВП №4.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого Дніпровського ВП Дніпровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області.

Ухвала слідчого судді про задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена в апеляційному порядку, шляхом подачі у п`ятиденний термін з дня оголошення ухвали апеляційної скарги. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Слідчий суддя О.М. Бойко