Ухвала суду № 89499279, 27.05.2020, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/11208/20

Провадження 6/127/232/20

У Х В А Л А

27 травня 2020 року

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Вохмінової О.С.

з участю секретаря судових засідань Шеремети А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні подання головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Сінгаєвської О.М. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника ДП «Тростянецький спиртовий завод» Білейчука Богдана Дмитровича,

в с т а н о в и в:

подання зареєстроване судом 26.05.2020 року і мотивоване тим, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) знаходиться зведене виконавче провадження № 33248719 про стягнення коштів з ДП «Тростянецький спиртовий завод», до складу якого входять 33 виконавчі провадження на загальну суму 3 859 473 грн., з них – 11 виконавчих проваджень на суму 463 622 грн. про стягнення заборгованості по заробітній платі.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області № 10/47-08 від 21.03.2008 року порушено провадження у справі про банкрутство ДП «Тростянецький спиртовий завод».

Листом від 18.07.2018 року директор підприємства повідомив, що боржником не проводяться розрахунки за готівку, наявне у боржника майно знаходиться в державній власності. Протягом 2018 – 2020 років частково погашена заборгованість в розмірі 341 183 грн., однак, залишок заборгованості по виплаті заробітної плати за рішеннями судів складає 463 622 грн.

Листами від 29.01.2020 року та від 03.02.2020 року в.о. директора підприємства ОСОБА_1 повідомив, що підприємство зобов`язується сплачувати існуючу заборгованість частинами кожного місяця таким чином, щоб до 31.12.2020 року погасити її повністю, здійснювати погашення заборгованості частинами до 20 числа щомісячно, однак, заборгованість за рішеннями судів не погашена. Дій, спрямованих на виконання рішень судів, боржником не вчинено. Протягом 2020 року було погашено лише 44 460 грн., остання проплата здійснена 23.03.2020 року.

Крім того, ухвалою Бершадського районного суду Вінницької області від 13.02.2020 року № 147/56/20 скаргу начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Калинчука С.І. задоволено, зобов`язано Тростянецьке відділення поліції Бершадського відділу ГУНП у Вінницькій області прийняти та невідкладно зареєструвати подане відділом повідомлення про вчинення кримінального правопорушення від 30.09.2019 року № 8871/02.1-25/3 до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати за даним повідомленням розслідування.

Оскільки боржник не виконує рішення суду про стягнення боргу, ніяких заходів щодо виконання рішень суду не вживає, головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Сінгаєвська О. М. просила про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника ДП «Тростянецький спиртовий завод» - Білейчука Богдана Дмитровича, до виконання ним зобов`язань за рішеннями суду.

В судовому засіданні головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Сінгаєвська О.М. підтримала подання. Повідомила, що ОСОБА_1 ухиляється від виконання зобов`язань ДП, лише частково погашає борг і оскільки керівник юридичної особи несе відповідальність за невиконання рішення, просила застосувати один із заходів забезпечення виконання рішення – обмеження керівника у праві виїзду за кордон.

Дослідивши матеріали подання, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що подання задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що Державне підприємство «Тростянецький спиртовий завод», ідентифікаційний код юридичної особи 05459157, знаходиться за адресою: 24300, Вінницька обл., Тростянецький район, смт Тростянець, вул.. Соборна, 14. ОСОБА_1 - керівник (виконуючий обов`язки директора та підписант (на період відсутності керівника).

Ухвалою Господарського суду Вінницької області № 10/47-08 від 21.03.2008 року порушено провадження у справі про банкрутство ДП «Тростянецький спиртовий завод».

Згідно облікової картки на виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) знаходиться зведене виконавче провадження № 33248719 про стягнення коштів з ДП «Тростянецький спиртовий завод», до складу якого входять 33 виконавчі провадження на загальну суму 3 859 473 грн., з них – 11 виконавчих проваджень на суму 463 622 грн. про стягнення заборгованості по заробітній платі та іншим вимогам, пов`язаним з трудовими правовідносинами.

В ході виконання зведеного виконавчого провадження, з метою примусового виконання рішень, державним виконавцем 05.06.2018 року прийнято постанову про арешт коштів боржника, що містяться на рахунках у банківських установах та 18.07.2018 року прийнято постанову про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї.

Листом від 18.07.2018 року директор підприємства повідомив, що боржником не проводяться розрахунки за готівку, наявне у боржника майно знаходиться в державній власності.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області № 10/47-08 від 23.07.2018 року скасовано всі арешти, накладені органами ДВС на кошти ДП «Тростянецький спиртовий завод» та заборонено органам стягнення та органам ДВС накладати арешти будь-яким способом на розрахункові та будь-які інші банківські рахунки підприємства. Суд зобов`язав підприємство здійснювати всі можливі заходи з метою належного виконання зобов`язань, на які не поширюється дія мораторію на задоволення вимог кредиторів, в тому числі, згідно виконавчих документів. Арбітражного керуючого (розпорядника майна ОСОБА_2 ) суд зобов`язав здійснювати контроль за виконанням ДП «Тростянецький спиртовий завод» зобов`язань, на які поширюється дія мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Виконання зведеного виконавчого провадження здійснюється за рахунок примусового звернення стягнення на кошти боржника шляхом направлення платіжних вимог до банківських установ. Однак, коштів на рахунках боржника недостатньо для задоволення вимог усіх стягувачів.

Протягом 2018 – 2020 років частково погашена заборгованість в розмірі 341 183 грн., однак, залишок заборгованості по виплаті заробітної плати за рішеннями судів складає 463 622 грн.

Листами від 29.01.2020 року та від 03.02.2020 року в.о. директора підприємства ОСОБА_1 повідомив, що підприємство зобов`язується сплачувати існуючу заборгованість частинами кожного місяця таким чином, щоб до 31.12.2020 року погасити її повністю, здійснювати погашення заборгованості частинами до 20 числа щомісячно.

В судовому засіданні державний виконавець Сінгаєвська О.М. підтвердила, що остання оплата заборгованості по виконавчому провадженню надійшла в березні 2020 року.

Дане подання розглядається відповідно до вимог ст. 441 ЦПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017 року, зі змінами станом на 03.07.2018 року), частинами 1, 3, 4 якої передбачено, що тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Відповідно до п. 19 ч. 3ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України визначені в Законі України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України».

Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», в редакції, чинній на момент звернення із поданням до суду та на момент розгляду подання, право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, якщо він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов`язань.

Разом з тим, застосування заявлених обмежень може мати місце лише у виключних випадках і повинно використовуватися лише як крайній захід після реалізації усіх можливих та передбачених законом засобів примусового виконання судового рішення, оскільки стосується гарантованого ст. 33 Конституції України та ст. 313 ЦК України особистого немайнового права особи вільно залишати територію України та права на свободу пересування.

В інформаційному листі Верховного Суду України «Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України» судам роз`яснено, що «ухилення від виконання зобов`язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи)», вжите у п. 5 ч. 1ст. 6 Закону «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» та у п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону № 606-XIV позначає з об`єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов`язків. У зв`язку з цим і здійснюється примусове виконання. Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Особа, яка має невиконані зобов`язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12 ЦПК України наявність умислу та обставини, на які посилається суб`єкт подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Задоволення такого подання можливе лише за умови «доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання».

Саме на державного виконавця покладається тягар доказування. Тим паче, що особа, стосовно обмеження права якої внесено подання, фактично позбавлена можливості довести суду, що нею було вжито усіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Позиція щодо неправомірності заборони виїзду за кордон без оцінки індивідуальних обставин боржника на підставі лише факту наявності невиконаного грошового зобов`язання, також викладена в рішенні ЄСПЛ у справі «Хлюстов проти Росії».

Разом з тим, належних доказів на підтвердження факту ухилення боржника – керівника юридичної особи від виконання зобов`язань державний виконавець до подання не додала.

Суд враховує, що боржником здійснюється часткове погашення заборгованості, а невиконання рішень в цілому може бути зумовлене об`єктивними причинами, в тому числі фінансовим станом підприємства. Суду не надано доказів, що ДП «Тростянецький спиртовий завод» здійснює основну господарську діяльність із отриманням прибутку, при цьому керівник заводу ОСОБА_1 свідомо ухиляється від виконання рішень судів та інших органів, хоча має змогу погасити борги у повному обсязі, але не робить цього без поважних причин.

Сам по собі факт невиконання рішення боржником не є підставою для обмеження керівника юридичної особи-боржника у праві виїзду за кордон.

Враховуючи вимоги ст. 33 Конституції України про те, що кожному гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання і право залишити територію України, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, суд дійшов висновку, що в задоволенні подання слід відмовити.

Керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст. 441 ЦПК України,

у х в а л и в :

відмовити в задоволенні подання головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Сінгаєвської О.М. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника ДП «Тростянецький спиртовий завод» Білейчука Богдана Дмитровича.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, що передбачений ст.ст. 354, 355 ЦПК України, розділом XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України (в редакції, що діє з 15.12.2017 року).

Відповідно до п. 3 Розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк, визначений статтею 354 ЦПК України продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя: