Постанова № 8949679, 06.04.2010, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                                                                                            № 2а-660/10/2370 06.04.2010 р.                                                                       м. Черкаси

09 год. 20 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Новікової Т.В.,

при секретарі –Найдьон А.В.,

за участю представника позивача –Охват В.П. (за довіреністю), за відсутності відповідача, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси до комунального підприємства «Черкасиелектротранс»про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків,

ВСТАНОВИВ:

          Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси звернулось до суду з адміністративним позовом від 24.02.2010р. №1934/07 до КП «Черкасиелектротранс»про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків. Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що комунальне підприємство «Черкасиелектротранс»в порушення вимог Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003р. №1058-ІV не виконало обов’язку щодо сплати до УПФУ в Придніпровському районі м. Черкаси боргу по страхових внесках на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в сумі 301907, 98 грн.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Відповідач до зали судового засідання не з’явився, заперечення на позов не надавав, явку своїх представників на судовий розгляд справи не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Відповідно до ч.5 ст. 107 КАС України копія ухвали про призначення справи до розгляду та копія позовної заяви з додатками направлялися відповідачу за зазначеною в матеріалах справи адресою.

Виходячи з положень ч.2 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, не повідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.           

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.

Частиною першою статті 67 Конституції України (№ 254к/96-ВР) закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті третьої Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.97 р. № 400/97-ВР (надалі за текстом –«Закон № 400/97-ВР»), збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України в порядку визначеному законодавством України.

Частиною першою статті першої Закону № 400/97-ВР визначено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, є Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі за текстом –«Закон № 1058-IV»).

Статтею першою Закону № 1058-IV визначено, що страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Статтею 14 Закону № 1058-IV встановлено, що страхувальниками, відповідно до цього Закону, є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Відповідно до статті 15 Закону № 1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону.

Комунальне підприємство «Черкасиелектротранс» юридична особа, відповідно до копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців станом на 09.02.2010р. №5068686, зареєстроване 27.04.2000 року, ідентифікаційний код 03328675, є платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, відповідно до підпункту 6 пункту 2 ст. 17 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та зобов’язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати страхові внески в установлені строки та в повному обсязі.

З огляду на викладені вище норми Закону № 1058-IV відповідач є страхувальником, в розумінні цього Закону, та платником страхових внесків.

Відповідно до частини шостої статті 17 Закону № 1058-IV страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Частиною другою статті 20 зазначеного Закону встановлено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальником на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування заробітної плати, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Пунктом шостим статті 20 Закону № 1058-IV передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески. Для страхувальників, що мають найманих працівників, базовим звітним періодом є календарний місяць.

Згідно із ч. 4 ст. 18 Закону страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування.

Відповідно до статті четвертої Закону № 400/97-ВР страхувальники повинні сплачувати внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 33,2% від фонду оплати праці підприємства та відрахування на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 - 5 % сукупного оподатковуваного доходу фізичних осіб, які працюють на підприємстві за трудовим договором.

Як вбачається з матеріалів справи, у грудні 2009р. відповідачем до управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси подавався узгоджений розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування із самостійно визначеними відповідачем сумами страхових внесків, що підлягають сплаті.

Отже, загальна сума боргу станом на 23.02.2010р. зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до УПФУ в Придніпровському районі м. Черкаси за грудень 2009р. становить 301907 грн. 98 коп., відповідно до розрахунку боргу КП «Черкасиелектротранс»(а.с.6).

На адресу відповідача було направлено корінець вимоги на суму 5386851 грн. 87коп. від 01.02.2010р. №Ю-18, який отриманий 08.02.2010р. уповноваженою особою КП «Черкасиелектротранс». Зазначена сума заборгованості складається із загальної суми боргу попередніх періодів, яка відповідачем визнається, про що свідчить пояснення відповідача від 22.03.2010р. №157 (а.с.21).

Дана вимога КП «Черкасиелектротранс»не оскаржувалася.

Дослідивши та проаналізувавши надані суду докази по справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 06.04.2010 р. проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі здійснюватиметься з урахуванням вимог ст.167 КАС України, про що повідомлено в судовому засіданні.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, ч. 2 ст.128, ст.ст. 158-159, ст.ст. 161-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з комунального підприємства «Черкасиелектротранс»(18036, м. Черкаси, проспект Хіміків, 82, ідентифікаційний код 03328675) на користь управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси (18016, м. Черкаси, вул. Героїв Сталінграда, 10, ідентифікаційний код 21366934) заборгованість зі сплати страхових внесків за грудень 2009р. на загальну суму 301907 грн. 98 коп. (триста одна тисяча дев’ятсот сім гривень 98 коп.).

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлений 08.04.2010р.

Суддя                                                                                                    Т.В.Новікова