Ухвала суду № 89495397, 27.05.2020, Пологівський районний суд Запорізької області

Справа № 324/658/20

Провадження № 2-з/324/2/2020

УХВАЛА

про повернення заяви

27 травня 2020 року Пологівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Каретник Ю.М.

при секретарі Божко В.О.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

26 травня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Пологівського районного суду Запорізької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія з управління активами», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Остапенко Є.М., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Позовна заява передана на розгляд судді Каретник Ю.М.

У цей же день, 26 травня 2020 року із канцелярії Пологівського районного суду Запорізької області головуючому у справі судді було передано заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у даній цивільній справі.

ОСОБА_1 на підставі ст.ст.149-152 ЦПК України у заяві про забезпечення позову просить забезпечити її позов до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія з управління активами» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується у суді, а саме: виконавчого провадження №61727584, до набрання чинності рішенням у справі заборонити приватному виконавцю Табінському О.В. вчиняти дії щодо виконання виконавчого провадження №61727584.

Під час розгляду вказаної заяви про забезпечення позову суд керувався положеннями ч.1 ст.153 ЦПК України, відповідно до яких заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Ознайомившись із заявою про забезпечення позову та доданими до неї документами, суд вважає, що її подано без додержання вимог ст.151 ЦПК України, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до ч.2 ст.151 ЦПК України якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти.

Однак, всупереч вимогам п.3, п.4, п.5, п.6 ч.1 ст.151 ЦПК України подана заява про забезпечення позову не містить, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення даного позову, обґрунтування необхідності застосування у даному випадку саме таких заходів забезпечення позову, які обрала заявник, зазначення ціни позову, про забезпечення якого просить заявник, заявником не наведено свої пропозиції щодо зустрічного забезпечення.

Окрім того, у порушення вимог ч.2 ст.151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог, зазначено приватного виконавця Табінського О.В., у той час як у позові про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, зазначено третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог, приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Остапенка Є.М., при тому, що склад учасників справи як у заяві про забезпечення позову, так і у позовній заяві мав би бути однаковим.

Також судом враховано, що згідно зі ч. 3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно із роз`ясненнями, наданими у п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв по забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Тобто, зважаючи на те, що у заяві про забезпечення позову не обґрунтовано наявність реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, не обґрунтовано необхідність застосування у даному випадку саме таких заходів забезпечення позову, які обрала заявник, а також не вказано ціну позову, суд позбавлений можливості вирішити питання про співмірність обраних заявником заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами.

Відповідно до ч.10 ст.153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Тому, зважаючи на наведені вище недоліки заяви про забезпечення позову, суд вбачає підстави для її повернення заявнику.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.149-153, 258-261, 353-354 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв по забезпечення позову», суд

УХВАЛИВ:

Повернути ОСОБА_1 заяву про забезпечення її позову до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія з управління активами», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Остапенко Є.М., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Запорізького апеляційного суду через Пологівський районний суд Запорізької області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала, що постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя: Каретник Ю. М.