Постанова № 8949145, 04.03.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

04 березня 2010 р.                                                                                 № 2-а- 43417/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тацій Л.В. при секретарі судового засідання Букар Х.М.

за участю: представника позивача -Аляб’єв І.Г., діє на підставі довіреності від 20.01.2010р. представника відповідача -Матофій Р.М., діє на підставі довіреності від 26 травня 2009 року за № 8867/10/10-023

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Сластер»

до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова

проскасування податкових повідомлень-рішень ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Сластер» (далі – ТОВ «Сластер»), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив скасувати податкові повідомлення – рішення від 03 листопада 2009 року за № 0001962330/0 та № 0001972330/0.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на наступне. Викладені у Акті перевірки висновки є необґрунтованими, не відповідають фактичним обставинам справи і нормам законодавства, а прийняті на його підставі податкові повідомлення-рішення є, відповідно, незаконними, та мають бути скасованими. ТОВ «Сластер» є підприємством, основним видом діяльності якого є купівля-продаж цукру. Відповідно, в процесі здійснення господарської діяльності, у підприємства виникає потреба в розвантаженні придбаного у постачальників та завантаженні проданого покупцям цукру. Для задоволення описаних господарських потреб, позивачем були укладені договори з ТОВ «СФ Аскон» і ТОВ «НПСО Фокон». Виконуючи умови даних договорів, ТОВ «СФ Аскон» та ТОВ «НПСО Фокон» здійснили вантажно-розвантажувальні роботи на користь Позивача на загальну суму 887318,21 грн., в тому числі ПДВ – 177463, 64 грн. Відповідно до договору купівлі –продажу цукру, укладеного позивачем з ТОВ «Електро-Промбуд», останній відвантажив ТОВ «Сластер» 183,945 тонни цукру вартістю 748948 грн., в тому числі ПДВ 149789 грн. Фактичне виконання договорів та використання отриманих послуг і товарів в господарській діяльності ТОВ «Сластер» підтверджується первинною документацією. Таким чином, на думку позивача, відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» ним правомірно віднесено витрати на вантажно-розвантажувальні роботи, отримані від ТОВ «СФ Аскон» та ТОВ «НПСО Фокон», а також витрати на придбання цукру у ТОВ «Електро-Промбуд» до складу валових витрат.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, посилаючись на відповідність проведеної перевірки та прийнятих рішень вимогам діючого законодавства.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач, ТОВ «Сластер», пройшов, передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правовий статус суб’єкта господарювання-юридичної особи, значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців з ідентифікаційним кодом 35856088, на обліку, як платник податків, зборів (обов’язкових платежів), знаходиться у ДПІ в Червонозаводському районі м. Харкові.

ДПІ в Червонозаводському районі м. Харкові проведено виїзну планову перевірку ТОВ «Сластер» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01. 04. 2008 року по 31. 03. 2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01. 04. 2008 року по 31.03.2009 року, про що складено Акт перевірки за № 4397/233/34015622 від 28.09.2009 року (а.с. 12-58, т. 1).

Відповідно до висновків, викладених в акті перевірки, ДПІ в Червонозаводському районі м. Харкові встановлено порушення позивачем п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, ст. 5, п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст.11 Закону України від 28.12.1994 №334/98-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 409066,00 грн., у тому числі за 2 квартал 2008 року у сумі 128102,00 грн., за 3 квартал 2008 року у сумі 225914,00 грн., за 4 квартал 2008 року у сумі 55050 грн.; п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено від’ємне значення різниці між сумою податкових зобов’язань та податкового кредиту всього в сумі 258943 грн., у тому числі: за квітень 2008 року в сумі 3089 грн., за травень 2008 року в сумі 2929 грн., за червень 2008 року в сумі 91578 грн., за липень 2008 року в сумі 57317 грн., за серпень 2008 року в сумі 91578 грн., за липень 2008 року в сумі 57317 грн., за серпень 2008 року в сумі 46696 грн., за вересень 2008 року в сумі 33910 грн., за жовтень 2008 року в сумі 21712 грн., за листопад 2008 року в сумі 1343 грн., за грудень 2008 року в сумі 361 грн., за січень 2009 року в сумі 8 грн.; п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 199326 грн., у тому числі за травень 2008 року в сумі 14167 грн., за липень 2008 року в сумі 35992 грн., за серпень 2008 року в сумі 81136 грн., за вересень 2008 року в сумі 23630 грн.. за жовтень 2008 року в сумі 25053грн., за листопад 2008 року в сумі 16831 грн. за грудень 2008 року в сумі 2156 грн.. за січень 2009 року в сумі 353 грн.. за лютий 2000 року в сумі 8 грн.

На підставі акту перевірки за № 4397/233/34015622 від 28.09.2009 року ДПІ були винесені податкові повідомлення-рішення від 03.11.2009р. №00019672330/0 про визначення податкового зобов’язання за платежем податок на прибуток за заниження податкового зобов’язання, в загальній сумі 613599 грн. (основний платіж – 409066,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 204533,00 грн.), №00019662330/0 про визначення податкового зобов’язання за платежем податок на додану вартість за заниження податкового зобов’язання в загальній сумі 298989,00 грн. (основний платіж – 199326,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 99663,00 грн. (а.с. 10, 11, т.1).

З акту перевірки від 28.09.2009 року № 4397/233/34015622 вбачається, що фактичною підставою для прийняття ДПІ оскаржуваних податкових повідомлень – рішень слугував висновок ДПІ про те, що витрати по оплаті послуг з вантажно-розвантажувальних робіт отриманих від ТОВ «СФ Аскон» та ТОВ «НПСО Фокон» за договорами про надання послуг від 06.05.2008р. №ПРР-2008/05/06-2 і від 01.02.2008р. №ПРР-2008/02/1-2 із зазначеними контрагентами не мають відношення до господарської діяльності позивача та не підтверджені первинними документами. Крім того, підставою для прийняття спірних податкових повідомлень рішень слугував, викладений в акті перевірки контролюючим органом висновок про відмінність податкового стану контрагентів позивача – ТОВ «СФ Аскон», ТОВ «НПСО Фокон» та ТОВ «Електро-Промбуд» від стану «0» - основний платник (податків) та висновок щодо нікчемності договорів, укладених між позивачем та вказаними контрагентами. У зв’язку з цим, ДПІ зроблено висновок, що і сума ПДВ, яка була нарахована на вартість зазначених послуг, безпідставно віднесена позивачем до складу податкового кредиту з ПДВ.

Суд не погоджується з даними висновками ДПІ, виходячи з наступного.

Так, аналізуючи характер спірних правовідносин та досліджуючи їх обставини, суд відзначає, що спір склався з приводу формування валових витрат обігу та виробництва.

Отже, при вирішенні спору належить застосувати приписи п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», які надають визначення валових витрат, і відповідно до положень яких, валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. За визначенням п.1.32 ст.1 наведеного закону господарською діяльністю є будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Згідно з п.п.5.2.1 п.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. З положень наведеної норми закону слідує, що з-поміж витрат, які за своєю суттю відповідають законодавчо наведеному визначенню валових витрат, до складу валових витрат обігу та виробництва можуть бути віднесені ті витрати, понесення яких є об’єктивно необхідним, зокрема, для продажу продукції.

Щодо правовідносини ТОВ «Сластер» з ТОВ «СФ Аскон», судом встановлено наступне. Позивач надав суду копію укладеного між ТОВ «СФ Аскон» (виконавець) та ТОВ «Сластер» (замовник) договору про надання вантажно-розвантажувальних послуг від 06 травня 2008 року за № ПРР-2008/05/06-2 та додаткову угоду №1 до вказаного договору від 07 травня 2008 року (а.с. 115, 116, т.1). Згідно з п.п.1.1 даного договору замовник доручає і сплачує, а виконавець зобов’язується виконати замовнику вантажно-розвантажувальні послуги по завантаженню та відвантаженню цукру-піску в мішках вагою по 50 кг. У відповідності до п.2.1 договору, виконавець – ТОВ «СФ Аскон», зобов’язаний на вимогу замовника – ТОВ «»Сластер» надати бригаду робочих для здійснення вантажно-розвантажувальних робіт. Підпунктами 3.2, 3.3 договору про надання послуг передбачено, що замовник здійснює оплату за роботи на підставі акту виконаних робіт, підписаного сторонами; оплата відбувається в будь-якій, узгодженій сторонами формі, яка не протирічить чинному законодавству України.

Підпунктом 11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше, або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Поняття господарської діяльності визначено п.1.32. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідно до якого господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Щодо фактичного виконання договору, судом встановлено, що по взаємовідносинам позивача з ТОВ «СФ Аскон», контрагентом виконано вантажно-розвантажувальні роботи на виконання умов договору за № ПРР-2008/05/06-2 від 06 травня 2008 року, що підтверджується актами виконаних робіт від 06 травня 2008 року, 30 червня 2008 року, 31 липня 2008 року, 30 серпня 2008 року, 30 вересня 2008 року, 31 жовтня 2008 року, 28 листопада 2008 року (а.с. 125-131, т.1) на загальну суму 901316,57 грн., в тому числі ПДВ -150219,43 грн.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Сластер» (продавець) і ТОВ «СФ Аскон» (покупець) 02 червня 2008 року укладено договір купівлі-продажу за № КП -2008/06/2-4 (а.с. 117, т.1), відповідно до умов якого, ТОВ «Сластер» зобов’язується продати, а ТОВ «СФ Аскон» придбати цукор-пісок.

Продаж цукру позивачем ТОВ «СФ Аскон» підтверджується копіями видаткових накладних: № сл.-001597 від 01 серпня 2008 року на загальну суму 162730,42 грн., в тому числі ПДВ – 27121,74 грн.; № сл.-0017510830-1 від 01 вересня 2008 року на загальну суму 122512,90, в тому числі ПДВ-20418,82 грн.; № сл.-001932 від 01 жовтня 2008 року на загальну суму 96405,35 грн., в тому числі ПДВ – 16067,56 грн.; № сл.-002078 від 03 листопада 2008 року на загальну суму 150317,70 грн., в тому числі ПДВ-25052,95 грн.; № сл-02131 від 01 грудня 2008 року на загальну суму 100987,40 грн., в тому числі ПДВ – 16831,23 грн.; № сл.-0000014 від 05 січня 2009 року на загальну суму 12934,80 грн., в тому числі ПДВ – 2155,80 грн. (а.с. 154 - 160, т.1), а також копіями накладних № 1101 від 02 червня 2008 року на загальну суму 121328,31 грн., в тому числі ПДВ – 20221,39 грн. та № 1292 від 01 липня 2008 року на загальну суму 134099,69 грн., в тому числі ПДВ – 22349,95 грн. (а.с. 153, т. 1), таким чином здійснено позивачем продаж цукру ТОВ «СФ Аскон» на загальну вартість 901316,57 грн., в тому числі ПДВ -150219,43 грн. ТОВ «Сластер» виписано податкові накладні: № 1524 від 02.06.2008 р. на загальну суму 121328,31 грн., в тому числі ПДВ-20221,39 грн. (а.с. 145, т. 1), № 1525 від 01.07.2008 року на загальну суму 134099, 69 грн., в тому числі ПДВ-22349,95 грн., № 1619 від 01.08.2008 року на загальну суму 162730,42 грн., в тому числі ПДВ – 27121,74 грн., № 1849 від 01.09.2008 року на загальну суму 122512,90 грн., в тому числі 20418,82 грн., № 2091 від 01.10.2008 року на загальну суму 96405,35 грн., в тому числі ПДВ-1606756 грн., № 2244 від 03.11.2008 року на загальну суму 150317,70 грн., в тому числі ПДВ – 25052,95 грн.; № 2340 від 01.12.2008 року на загальну суму 100987,40 грн., в тому числі ПДВ – 16831,23 грн.; № 14 від 05.01.2009 року на загальну суму 12934,80 грн., в тому числі ПДВ – 2155,80 грн. (а. с. 118-124, т.1).

Виходячи з наведеного, судом встановлено, що ТОВ «СФ Аскон» за договором № ПРР-2008/05/06-2 від 06 травня 2008 року надано позивачу вантажно-розвантажувальні послуги на загальну суму 901316,57 грн., в тому числі ПДВ -150219,43 грн., а ТОВ «Сластер» здійснено продаж цукру ТОВ «СФ Аскон» за договором № КП -2008/06/2-4 на загальну суму 901316,57 грн., в тому числі ПДВ -150219,43 грн.

Розрахунки між контрагентами проведено шляхом заліку взаємних вимог, а саме: заборгованості ТОВ «Сластер» перед ТОВ «СФ Аскон» за надані послуги по вантажно –розвантажувальним роботам за договором № ПРР-2008/05/06-2 від 06 травня 2008 року на загальну суму 901316,57 грн., в тому числі ПДВ -150219,43 грн. та заборгованості ТОВ «СФ Аскон» перед ТОВ «Сластер» за договором купівлі-продажу № КП -2008/06/2-4 на загальну суму 901316,57 грн., в тому числі ПДВ -150219,43 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями актів взаємозаліку між ТОВ «Сластер» та ТОВ «СФ Аскон» (а.с. 132-137, т. 1).

Щодо правовідносини ТОВ «Сластер» з ТОВ «НПСО Фокон», судом встановлено наступне. Позивач надав суду копію укладеного між ТОВ «НПСО Фокон» (виконавець) та ТОВ «Сластер» (замовник) договору про надання вантажно-розвантажувальних послуг від 01 лютого 2008 року за № ПРР-2008/02/1-2 та додаткову угоду №1 до вказаного договору від 04 лютого 2008 року (а.с. 161, 162, т.1). Згідно з п.п.1.1 даного договору замовник доручає і сплачує, а виконавець зобов’язується виконати замовнику вантажно-розвантажувальні послуги по завантаженню та відвантаженню цукру-піску в мішках вагою по 50 кг. У відповідності до п.2.1 договору, виконавець – ТОВ «НПСО Фокон», зобов’язаний на вимогу замовника – ТОВ «»Сластер» надати бригаду робочих для здійснення вантажно-розвантажувальних робіт. Підпунктами 3.2, 3.3 договору про надання послуг передбачено, що замовник здійснює оплату за роботи на підставі акту виконаних робіт, підписаного сторонами; оплата відбувається в будь-якій, узгодженій сторонами формі, яка не протирічить чинному законодавству України.

Щодо фактичного виконання договору, судом встановлено, що по взаємовідносинам позивача з ТОВ «НПСО Фокон», контрагентом виконано вантажно-розвантажувальні роботи на виконання умов договору від 01 лютого 2008 року за № ПРР-2008/02/1-2, що підтверджується актом виконаних робіт від 30 квітня 2008 року (а.с. 163, т.1).

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Сластер» (продавець) і ТОВ «НПСО Фокон» (покупець) 01 квітня 2008 року укладено договір купівлі-продажу за № П -2008/04/1 (а.с. 171, т.1), відповідно до умов якого, ТОВ «Сластер» здійснює продаж, а ТОВ «НПСО Фокон» придбаває цукор-пісок.

Продаж цукру позивачем ТОВ «НПСО Фокон» підтверджується копіями накладних № 923 від 05 травня 2008 року на загальну суму 163465,29 грн., в тому числі ПДВ – 27244,22 грн. (а.с. 165, т. 1) та № 727 від 01 квітня 2008 року на загальну суму 228913,48 грн., в тому числі ПДВ – 38152,25 грн. (а.с. 168, т. 1), таким чином здійснено позивачем продаж цукру ТОВ «НПСО Фокон» загальною вартістю 392378,77 грн., в тому числі ПДВ -65396,47 грн.

Виходячи з наведеного, судом встановлено, що ТОВ «НПСО Фокон» за договором від 01 лютого 2008 року за № ПРР-2008/02/1-2надано позивачу вантажно-розвантажувальні послуги на загальну суму 392378,77 грн., в тому числі ПДВ -65396,47 грн., а ТОВ «Сластер» здійснено продаж цукру ТОВ «НПСО Фокон» за договором купівлі-продажу за № П -2008/04/1 на загальну суму 392378,77 грн., в тому числі ПДВ -65396,47 грн.

Розрахунки між контрагентами проведено шляхом заліку взаємних вимог, а саме: заборгованості ТОВ «Сластер» перед ТОВ «НПСО Фокон» за надані послуги по вантажно –розвантажувальним роботам за договором № ПРР -2008/02/1-2 від 01.02.2008 року на загальну суму 392378,77 грн., в тому числі ПДВ – 65396,47 грн. та заборгованості ТОВ «НПСО Фокон» перед ТОВ «Сластер» за договором купівлі-продажу на загальну суму 392378,77 грн., в тому числі ПДВ – 65396,47 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями актів взаємозаліку між ТОВ «Сластер» та ТОВ «НПСО Фокон» (а.с. 164, 170, т. 1).

Щодо підстав укладення договорів на виконання робіт з ТОВ «СФ Аскон» і ТОВ «НПСО Фокон», суд зазначає, що ТОВ «Сластер» є підприємством, основним видом діяльності якого є купівля - продаж цукру. Відповідно, в процесі здійснення господарської діяльності, у підприємства виникає потреба в розвантаженні придбаного у постачальників та завантаженні проданого покупцям цукру.

Судом встановлено, підтверджується наданими позивачем копіями штатного розпису, що в перевіряємий період в штаті ТОВ «Сластер» вантажники не значились (а.с. 134-136, т.2). Викладене доводить необхідність підприємства в отриманні послуг по здійсненню вантажно-розвантажувальних робіт.

Таким чином, суд приходить до висновку, що договора на виконання вантажно-розвантажувальних робіт, укладені між ТОВ «Сластер» та контрагентами: ТОВ «СФ Аскон» і ТОВ «НПСО Фокон», в повному обсязі виконано сторонами. Судом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що усі витрати позивача на отримання послуг (робіт) від ТОВ «СФ Аскон» і ТОВ «НПСО Фокон» були об’єктивно необхідні позивачу для забезпечення власної господарської діяльності з оптової торгівлі цукром, та підтверджені належним чином складеними первинними документами

Крім того, суд звертає увагу на наступне, в акті перевірки контролюючим органом зазначено, що в ході проведення перевірки ТОВ «Сластер» не доведено факт використання вантажно-розвантажувальних робіт у власній господарської діяльності: саме у зв’язку з придбанням або реалізацією товарів у ТОВ «Сластер» виникає обов’язок або необхідність їх придбання (відсутні будь-які товарно-транспортні накладні з відмітками про передачу та отримання товарів у разі транспортування товару вантажним автотранспортом, комплект перевізних документів у разі транспортування товару залізною дорогою (накладна, подорожня відомість, корінець подорожньої відомості та квитанція про приймання вантажу), акти виконаних робіт з транспортування та інше). Між тим, Правила податкового обліку податку на прибуток не встановлюють особливих вимог до первинних документів і облікових регістрів, що повинні використовуватися при нарахуванні даного податку, тому відповідними документами податкового обліку вважаються бухгалтерські документи і регістри обліку, складені належним чином, та зокрема реєстри отриманих (виданих) податкових накладних. Чинним законодавством, в тому числі, і Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» не передбачено переліку обов’язкових документів, якими повинні оформлюватись результати наданих вантажно-розвантажувальних робіт. Таким чином, підтверджуючим документом для визначення дати та суми отриманих послуг може бути акт прийняття-передачі послуг або будь-який інший документ, що підтверджує фактичне надання відповідної послуги та визначений в укладеному між суб’єктами підприємницької діяльності договорі про надання вантажно-розвантажувальних робіт, які мають всі необхідні реквізити передбачені ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» та «Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку», затвердженому Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88. Актом перевірки не зафіксовано обставин щодо віднесення ТОВ «Сластер» до складу валових витрат сум не підтверджених відповідними актами виконаних робіт, а також відсутнє посилання на порушення позивачем п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

З системного аналізу вказаних норм суд приходить до висновку, що акти прийняття – передачі послуг є первинними документами бухгалтерського обліку і оскільки вантажно-розвантажувальних роботи, зазначені в цих актах відносяться до господарської діяльності ТОВ «Сластер», вартість їх підлягає включенню до складу валових витрат відповідних податкових періодів.

          Таким чином, виходячи з того, що при здійсненні господарських операцій ТОВ «Сластер» з ТОВ «СФ Аскон» та ТОВ «НПСО Фокон», підприємством придбались вантажно-розвантажувальні послуги по завантаженню та розвантаженню саме цукру, що відповідає умовам договорів, а доходи від продажу товарів ТОВ «Сластер» за перевіряємий період формувались при здійсненні операцій з оптової торгівлі саме цукром, тому відсутні підстави для неврахування у складі валових витрат ТОВ «Сластер» витрат, підтверджених, актами виконаних робіт, підписаних з контрагентами: ТОВ «НПСО Фокон», ТОВ «СФ Аскон» за перевіряє мий період на загальну суму 887318,00 грн.

Крім того, контролюючим органом за результатами перевірки було зроблено висновок про нікчемність правочинів з контрагентами позивача: ТОВ «НПСО Фокон», ТОВ «СФ Аскон» та ТОВ «Електро-Промбуд», при цьому відповідач посилався в акті перевірки на наявність у сторін договорів під час їх укладання мети, суперечної інтересам держави та суспільства.

Щодо правовідносин ТОВ «Сластер» з ТОВ «Електро-Промбуд», судом встановлено наступне. 01 квітня 2008 року між ТОВ «Електро-Промбуд» (продавець) та ТОВ «Сластер» (покупець) укладено договір купівлі-продажу цукру за № П-2008/04/1 (а.с. 171, т.1).

На виконання даного договору ТОВ «Електро-Промбуд» поставлено позивачу цукор на суму 898737,95 грн. Поставка цукру ТОВ «Електро-Промбуд» позивачу підтверджується копіями видаткових накладних: № 470 від 01 вересня 2008 року, № 469 від 01 вересня 2008 року, № 0000443 від 20 серпня 2008 року, № 0000442 від 18 серпня 2008 року, № 0000440 від 01 серпня 2008 року, № 0000441 від 04 серпня 2008 року, № 0000430 від 21 липня 2008 року, № 0000431 від 28 липня 2008 року, № 0000429 від 21 липня 2008 року, № 0000327 від 16 травня 2008 року, № 0000279 від 01 квітня 2008 року, № 0000280 від 08 квітня 2008 року, № 0000326 від 07 травня 2008 року (а.с. 172-178, т. 1).

Фактична сплата за придбаний по договору купівлі – продажу ТОВ «Сластер» цукор підтверджується банківською випискою за особовим рахунком позивача (а.с. 192-194, т.1) Крім того, ТОВ «Електро-Промбуд» виписані податкові накладні № 3587 від 01.09.2008 року на загальну суму 18000 грн., в тому числі ПДВ – 3000 грн.; № 3586 від 01.09.2008 року на загальну суму 27375, 00 грн., в тому числі ПДВ – 4562,50 грн.; № 2889 від 01.08.2008 року на загальну суму 37050,00 грн., в тому числі ПДВ – 6175,00 грн.; № 3294 від 20.08.2008 року на загальну суму 80000, 00 грн., в тому числі ПДВ – 13333,33 грн.; № 3249 від 18.08.2008 року на загальну суму 137369, 95 грн., в тому числі ПДВ – 22894,95 грн.; № 2963 від 04.08.2008 року на загальну суму 109884,60 грн., в тому числі ПДВ – 18314,10 грн.; № 2690 від 28.07.2008 року на загальну суму 84000, 00 грн., в тому числі ПДВ – 14000,00 грн.; № 2553 від 21.07.2008 року на загальну суму 195279,00 грн., в тому числі ПДВ – 32546,50 грн.; № 2562 від 21.07.2008 року на загальну суму 11780, 00 грн., в тому числі ПДВ – 1963,33 грн.; № 1225 від 16.05.2008 року на загальну суму 2000, 00 грн., в тому числі ПДВ – 333,33 грн.; № 1082 від 07.05.2008 року на загальну суму 83000, 00 грн., в тому числі ПДВ – 13833,33 грн.; № 676 від 08.04.2008 року на загальну суму 83000, 00 грн., в тому числі ПДВ – 13833,33 грн.; № 571 від 01.04.2008 року на загальну суму 30000, 00 грн., в тому числі ПДВ – 5000,00 грн. (а.с. 179-191, т. 1).

Таким чином, суд приходить до висновку, що договір купівлі-продажу від 01 квітня 2008 року, укладений між ТОВ «Електро-Промбуд» (продавець) та ТОВ «Сластер» (покупець) за № П-2008/04/1 в повному обсязі виконано сторонами. Судом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що усі витрати позивача на отримання товару (цукру) були об’єктивно необхідні ТОВ «Сластер» для забезпечення власної господарської діяльності та підтверджені належним чином складеними первинними документами.

Крім того, надаючи оцінку доводам відповідача, викладеним в акті перевірки, які стали підставою для винесення спірних податкових повідомлень –рішень в частині взаємовідносин позивача з ТОВ «НПСО Фокон», ТОВ «СФ Аскон» та ТОВ «Електро-Промбуд», суд зазначає наступне.

Відповідачем зроблений висновок про визнання угод нікчемними на підставі ст. 228, ст.ст. 215, 203 ч.1. та ч. 5 ЦК України, тобто як такі, що порушують публічний порядок, та які укладені із порушенням вимог щодо змісту правочину та не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

На підтвердження своїх доводів про нікчемність правочинів, відповідач в акті перевірки посилався на те, що ТОВ «СФ Аскон» не знаходиться за юридичною адресою.

Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Посилання відповідача на те, що постановою Господарського суду від 25 березня 2009 року ТОВ «СФ Аскон» визнана банкрутом та відкрита ліквідаційна процедура також не можуть бути прийняті судом до уваги, виходячи з наступного. ТОВ «СФ Аскон» ( код ЄДРПОУ 35856088) зареєстровано як юридична особа 14. 04. 2008 р. відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (а. с. 142-143, т.2). Згідно довідки, наданої ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова свідоцтво платника ПДВ ТОВ «СФ Аскон» анульоване 28.07.2009 року (а.с. 141, т.2).

Згідно ст. 80 ЦК України, юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Відповідно до ст. 91 Цивільного кодексу України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Укладені юридичною особою угоди за межами її правоздатності є недійсними.

Відповідно до ст.104 Цивільного кодексу України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до Єдиного Державного Реєстру запису про її припинення. Факт вилучення юридичної особи з державного реєстру підтверджується відповідною довідкою.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців від 19. 01. 2010 року ТОВ «СФ Аскон» значиться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій на час укладання договору з ТОВ «Сластер», та має ознаки юридичної особи з відповідними правами та обов’язками.

Посилання контролюючого органу на виключення з ЄДРПОУ ТОВ НПСО «Фокон» 12.02.2009 року суд також не може прийняти до уваги, оскільки на час укладення договору з ТОВ «Сластер», зазначений контрагент мав ознаки юридичної особи з відповідними правами та обов’язками, а його свідоцтво платника ПДВ анульовано лише 11.02.2009 року, тобто поза межами взаємовідносин з ТОВ «Сластер», по яким встановлені порушення.

Крім того, відповідач в акті перевірки посилається на те, що згідно податкової звітності та наданих для перевірки ТОВ НПСО «Фокон» документів, у зазначеного контрагента позивача відсутні необхідні умови для здійснення діяльності протягом перевіряємого періоду –відсутні трудові ресурси та необхідні основні фонди.

Проте, наведені доводи відповідача є необґрунтованими, оскільки відповідачем не доведено, що оспорюваний договір можливо було виконати виключно за рахунок власних трудових ресурсів, основних фондів та обладнання ТОВ НПСО «Фокон».

Стосовно посилання відповідача, про відсутність ТОВ «СФ Аскон» і ТОВ НПСО «Фокон» за юридичною та фактичної адресою, суд зазначає наступне. Державна податкова інспекція, відповідно до Закону України «Про державне реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», надсилає повідомлення до Державного реєстратора про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням. Вказана інформація заноситься Державним реєстратором до Єдиного державного реєстру та є підставою для ухвалення судового рішення щодо припинення юридичної особи (ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»). Таким чином, суд вказує, що не знаходження юридичної особи за юридичною та фактичною адресою є достатньою підставою для постановлення судового рішення про припинення юридичної особи, однак не має відношення для визнання вчинених такою юридичною особою правочинів нікчемними.

Не може бути прийнято до уваги судом і посилання відповідача в акті перевірки на те, що відносно контрагента позивача – ТОВ «Електро-Промбуд» постановою господарського суду Харківської області винесено рішення про визнання банкрутом, оскільки на час укладення договору з ТОВ «Сластер», зазначений контрагент мав ознаки юридичної особи з відповідними правами та обов’язками, а його свідоцтво платника ПДВ анульовано лише 26.08.2009 року, тобто поза межами взаємовідносин з ТОВ «Сластер», по яким встановлені порушення.

Згідно із ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до абзацу 1 ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно з абзацом 1 ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю.

Частиною 1 ст. 228 ЦК України встановлено, що, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Відповідно до ч.2 ст. 228 Цивільного кодексу України нікчемним правочином є правочин, який порушує публічний порядок, а згідно з ч.1 цієї ж статті правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Отже, за своєю суттю нікчемним правочином в податкових правовідносинах є діяння платника податків, спрямоване на ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), тобто свідоме діяння певної фізичної особи, що при укладанні правочину діяла від імені такого платника, яке має в собі ознаки кримінально переслідуваного.

Проте, доводів про прийняття компетентною особою рішення про порушення кримінальної справи за фактом здійснення господарської діяльності ТОВ «Сластер», ТОВ «СФ Аскон» і ТОВ НПСО «Фокон» чи відносно їх посадових осіб відповідач під час судового розгляду не наводив.

Щодо висновку акту № 4397/233/34015622 від 28.09.2009 р. про порушення позивачем п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» суд відзначає наступне.

Відповідно до названої норми закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Судом встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами справи і не спростовано відповідачем, що оплата вантажно-розвантажувальних робіт та оплата за придбаний цукор ТОВ «Сластер» зумовлена господарською діяльністю позивача з метою одержання доходу. Вивчення наявних у справі податкових та видаткових накладних показало, що і операції з поставки товару, і операції з надання послуг оподатковувались позивачем податком на додану вартість за ставкою 20 відсотків. Отже, і придбаний у ТОВ «Електро-Промбуд» товар, і вартість послуг, наданих ТОВ «СФ Аскон» і ТОВ НПСО «Фокон» були використані позивачем в оподатковуваних операціях. За таких обставин, нарахований на вартість послуг та вартість придбання цукру ПДВ позивач правомірно відніс до складу податкового кредиту. При цьому, суд бере до уваги, що в ході перевірки ДПІ не поставила під сумнів відповідність закону та правильність складання податкових накладних, які були включені позивачем до складу податкового кредиту.

Оскільки зазначені в акті № 4397/233/34015622 від 28.09.2009 р. факти порушення ТОВ «Сластер» положень п.п.5.2.1 п.5.2, ст.5 та п.п. 11.2.1 п.11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, то суд вважає за необхідне погодитись з обґрунтованістю доводів позивача про відсутність цих порушень в його діях.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов’язання чи зменшені податкові вигоди, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Відповідачем вказаного процесуального обов’язку стосовно податкових повідомлень– рішень від 03 листопада 2009 року за № 0001962330/0 та № 0001972330/0, не виконано, тому суд приходить до висновку про невідповідність прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень дійсним обставинам справи та вимогам діючого законодавства.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 204, 215, 216, 219, 220, 228 ЦК України, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст.ст. 5, 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", ст.ст. 11, 12, 51, 71, 72, 94, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч.ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1, ч. 1 ст. 162, ст. 163 КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сластер» до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.

          2. Скасувати податкові повідомлення – рішення від 03 листопада 2009 року за № 0001962330/0 та № 0001972330/0.

          3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сластер» (код 34015622, юридична адреса: провулок Кузнєчний, 1, м. Харків) витрати по сплаті державного мита в сумі 6,80 (шість грн. 80 коп.) грн.

          4. Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

5. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

           Повний текст постанови виготовлено 09 березня 2010 року.

Суддя                                                                       Тацій Л.В.