Рішення № 89490846, 28.04.2020, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/171/20

Провадження № 2/219/1231/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2020 року м. Бахмут

Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Медінцевої Н.М.

за участю секретаря Петрейко А.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі м. Бахмут в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Бахмутської міської об`єднаної територіальної громади про надання додаткового строку для прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

09 січня 2020 року ОСОБА_1 , місце проживання якого: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 , місце проживання якої: АДРЕСА_1 , звернулись з позовом до суду до Бахмутської міської об`єднаної територіальної громади, місцезнаходження якої: 84500, Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, 44, код ЄДРПОУ 04052732, про надання додаткового строку для прийняття спадщини. В обґрунтування позовної заяви позивачем зазначено, що 15 жовтня 2004 року ОСОБА_3 склав заповіт, згідно якого житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , було заповідано позивачам у рівних частках. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, 21 листопада 2019 року їх представник звернулась до нотаріуса, де останньому було повідомлено про те, що позивачами пропущений строк звернення до нотаріуса.

Ухвалою судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 20 лютого 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче засідання на 10 годину 20 хвилин 20 березня 2020 року.

В судове засідання позивачі не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином: у відповідності до частини 6 статті 128 ЦПК України - шляхом направлення судової повістки із розпискою рекомендованим листом з повідомленням на адресу, ними у позові зазначено про розгляд справи у їх відсутність.

Повідомлений належним чином про дату, час та місце проведення судового засідання відповідач до судового засідання не з`явився. Подав заяву про розгляд справи у його відсутність, заперечень щодо позову не має.

При таких обставинах суд вважає за можливе розглянути дану справу під час відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з неявкою сторін та у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.

Дослідивши надані суду докази та проаналізувавши встановлені обставини у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню за наступними підставами.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно положень ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі (ч. 5 ст. 81 ЦПК України).

Частиною 1 статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до частини 1 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права (ч. 2 ст. 263 ЦПК України). Частиною 5 статті 263 ЦПК України визначено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вимогами статей 1268 та 1270 Цивільного кодексу України (далі за текстом ЦК України) встановлено, що спадкоємець за заповітом або за законом має право прийняти спадщину або не прийняти спадщину у шестимісячний строк.

Частиною 3 статті 1272 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Статтею 1261 ЦК України встановлено, що в першу чергу спадкують за законом діти спадкодавця, його батьки і той із подружжя, який його пережив.

Судом встановлено, що з копії заповіту складеного 15 жовтня 2004 року (а.с.12) вбачається, що ОСОБА_3 заповів все своє майно, яке буде належати йому на день смерті, де б воно не знаходилось та з чого не складалось, і взагалі все те, що йому буде належати і на що він за законом матиме право,він заповів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних долях кожній.

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.11) ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 76 років.

З копії постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 21 листопада 2019 року (а.с.17) вбачається, що позивачам відмовлено в отриманні свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , оскільки ними був пропущений 6-ти місячний строк для прийняття спадщини.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачі мають право звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 .

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

В обґрунтування поважності пропуску строку на подачу заяви для прийняття спадщини після померлого ОСОБА_3 позивачами зазначено у позові, що вони не могли звернутися із-за дії активної фази АТО, а вони є особами похилого віку .

З відповіді завідувача Першої бахмутської державної нотаріальної контори вбачається, що після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 спадкова справа не відкривалась, свідоцтва про право на спадщину не видавались.

Беручи до уваги проміжок часу термін, який був пропущений позивачами, причини пропуску строку, і інші встановлені обставини подій, суд приходить до висновку, що позивачами строк пропущено з поважної причини, тому позов підлягає задоволенню.

За клопотанням позивачів суд залишає судові витрати за ними.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1227, 1258, 1261, 1268, 1270, 1272 Цивільного кодексу України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», ст.ст. 4, 12, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Бахмутської міської об`єднаної територіальної громади про надання додаткового строку для прийняття спадщини и - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , додатковий строк у 3 (три) місяці для прийняття спадщини, який рахувати з дня набрання рішенням законної сили, за заповітом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Донецького апеляційного суду через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, з урахуванням п. 3 розділу ХІІ Прикінцевих положень Цивільного процесуального кодексу України, згідно якого процесуальні строки, визначені ст. 354 ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), для апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Н.М. Медінцева