Рішення № 89490842, 28.04.2020, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/9655/19

Провадження № 2/219/468/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2020 року м. Бахмут

Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Медінцевої Н.М.

за участю секретаря Петрейко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у загальному позовному провадженні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Бахмутського міського відділення про зобов`язання нарахування та виплати спадщину у вигляді недоотриманих щомісячних страхових виплат,

В С Т А Н О В И В :

28 серпня 2019 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 , до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Бахмутського міського відділення, місцезнаходження якого: 84511, Донецька область, м. Бахмут, вул. Незалежності, 41, про зобов`язання нарахування та виплати спадщину у вигляді недоотриманих щомісячних страхових виплат. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що його мати перебувала на обліку в Управлінні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Бахмутського міського відділення на підставі електронної справи, яка надійшла з управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в м. Брянка Луганської області. ІНФОРМАЦІЯ_1 його мати померла. Після чого він звернувся до приватного нотаріуса, яким йому було видано свідоцтво про право на спадщину за законом, а саме неодержаної за життя спадкодавця пенсії. Згідно законодавства України його представник звернувся до відповідача щодо отримання неодержаної за життя спадкодавця щомісячних страхових виплат у рахунок відшкодування шкоди у зв`язку з професійним захворюванням. Однак відповідач пояснив, що з 01 грудня 2016 року його мати були припинені щомісячні страхові виплати по причині не підтвердження фактичного місця проживання.. Просить суд позов задовольнити.

Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 12 листопада 2019 року відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі, призначено підготовче засідання на 09 годину 00 хвилин 02 грудня 2019 року, визначено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву з одночасним надісланням копії відзиву відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України позивачу.

29 листопада 2019 року представник відповідача надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву та з посиланням на те, що правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 23 вересня 1999 року № 1105-ХІV (з подальшими змінами та доповненнями, далі - Закон № 1105) та з урахуванням ч. 2 Розділу 1 Постанови правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 11 грудня 2014 року № 20, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 12 січня 2015 року під № 6/26451, вважає, що позовні вимоги є необгрунтованими. Крім того представник відповідача, зазначає, що ОСОБА_2 перебувала у них на обліку та отримувала страхові виплати з 01 квітня 2016 року по листопад 2016 року включно, як внутрішньо переміщена особа, щомісячні страхові виплати отримувались ОСОБА_2 у зв`язку із не додано ані Свідоцтва про право на спадщину на страхові виплати, що зберігаються в органі Фонду соціального страхування України, ані відповідної постанови нотаріуса про відмову у видачі такого Свідоцтва. Виходячи з вищевикладеного, а також з засад справедливості та розумності представник відповідача вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Ухвалою суду від 02 грудня 2019 року підготовче судове засідання закрито та справа призначена до судового розгляду по суті на 11 годину 20 хвилин 14 січня 2020 року.

До судового засідання позивач не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, позивач надав суду заяву про розгляд справи без його участі з зазначенням, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача до судового засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином: у відповідності до пункту 1 частини 7 статті 128 ЦПК України: шляхом направлення судової повістки рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою його місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, раніше у судовому засіданні позовні вимоги не визнавали та просили у задоволені позову відмовити на підставах викладених у їх відзиві.

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ст. 247 ч. 2 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно частини 1, 3 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За положенням частини 1 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Зі змісту статті 12 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України, а також Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (надалі Закон № 1105-XIV).

12 квітня 2016 року ОСОБА_2 звернулася до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Артемівську Донецької області з заявою з заявою про продовження раніше призначених страхових виплат (а.с.44).

Згідно довідки № 1419098922 від 05 жовтня 2016 року, виданої Управлінням праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради, ОСОБА_2 взято на облік як внутрішньо переміщену особу з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції (а.с.46).

Постановою Відділення ВД ФССНВВ та ПЗ у м. Артемівську (наразі Бахмут) Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 15 квітня 2016 року, за номером справи 15765.1, номером випадку 15765.1 продовжено ОСОБА_2 раніше призначену щомісячну страхову виплату, як такій, яка має на це право в разі смерті потерпілого, (вид виплати 310, КЕКВ 2730.06) в розмірі 819,10 грн. Вирішено виплати проводити з 01 квітня 2016 року по 31 липня 2016 року. Щомісячна страхова виплата виплачується щомісячно з наступного місяця після місяця, у якому вона призначена, але не пізніше 30 календарних днів з дня прийняття постанови (а.с.45).

Пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 1105 встановлені особливості надання соціальних послуг та виплати матеріального забезпечення за соціальним страхуванням внутрішньо переміщеним особам (громадянам України, язі переселилися з тимчасово окупованої території, території проведення антитерористичної операції або зони надзвичайної ситуації) визначаються Кабінетом Міністрів України. Зокрема, згідно з постановою КМУ від 01 жовтня 2014 року № 531 особи, які перебувають (перебували) у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями чи фізичними особами або були добровільно застраховані та переселилися з тимчасово окупованої території, району проведення антитерористичної операції або зони надзвичайної ситуації мають право на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» робочими органами виконавчої дирекції Фонду соціального страхування, за фактичним місцем проживання у порядку, встановленому правлінням фондів. Частиною 6 ст. 6 Закону № 1105 передбачено, що рішення правління Фонду, прийняте в межах його компетенції, є обов`язковим для виконання, у тому числі всіма страхувальниками та застрахованими особами, яких воно стосується. Рішення правління Фонду оформляється постановою. Постанови правління Фонду підлягають обов`язковому оприлюдненню на офіційному веб-сайті Фонду.

Згідно ч. 2 Розділу 1 Постанови правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 11 грудня 2014 року № 20, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 12 січня 2015 року під № 6/26451 (чинної на момент виникнення правовідносин), особи, які тимчасово переміщені, мають право на призначення або продовження раніше призначених страхових виплат, медичних та соціальних послуг згідно Закону «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» № 1105-ХІV від 23 вересня 1999 року, безпосередньо у робочих органах виконавчої дирекції Фонду по фактичному місцю проживання (перебування), що підтверджується довідкою про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції.

Для перебування особи на обліку у відділенні, має бути певний «територіальний зв`язок» особи з органом Фонду. Внутрішньо переміщена особа перебуває на обліку за місцем реєстрації фактичного проживання/перебування.

ОСОБА_2 , перебувала на обліку та отримувала страхові виплати у Бахмутському міському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області з 01 квітня 2016 року по листопад 2016 року, як внутрішньо переміщена особа, на підставі довідки про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції від 05 жовтня 2016 року за № НОМЕР_2 . Щомісячні страхові виплати отримувались ОСОБА_2 у зв`язку із втратою годувальника, її чоловіка - ОСОБА_3 ..

Відповідно до абз. 3,4 п. 6 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 (чинною на момент виникнення спірних правовідносин) строк дії такої довідки становить шість місяців з дати її видачі. У разі продовження дії обставин, що визначені в статті 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", строк дії такої довідки може бути продовжений на наступні шість місяців, для чого внутрішньо переміщена особа має повторно звернутися за фактичним місцем свого проживання до уповноваженого органу.

Відповідач у відзиві вказує, що враховуючи не підтвердження фактичного місця проживання позивача за адресою перебування, правові підстави для продовження проведення виплат ОСОБА_2 у Бахмутського міського відділення були відсутні та з 01 грудня 2016 року страхові виплати були припинені та не нараховувались.

Постановою Відділення ВД ФССНВВ та ПЗ у м. Бахмут Донецької області Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 09 листопада 2016 року, ОСОБА_2 номер справи 15765.1, припинено виплату щомісячної грошової суми (вид виплати 310, КЕКВ 2730.06) в розмірі 819,10 грн. Причина припинення - не підтвердження фактичного місця проживання позивача за адресою перебування. Виплати припинено з 01 грудня 2016 року (а.с.49).

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 78 років, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 виданого 06 березня 2019 року Бахмутським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (а.с.9).

Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов`язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування станом на момент виникнення спірних правовідносин визначав Закон України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», який із 01 січня 2015 року діє в редакції Закону України від 28 грудня 2014 року № 77-VIII та має назву «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Відповідно до підпункту «в» пункту першого частини першої ст. 21, ст. 28 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (в редакції до 01 січня 2015 року), у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов`язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров`я, виплачуючи йому, зокрема, щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого.

Підстави припинення страхових виплат визначаються статтею 27 Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року (Закон № 16/98-ВР), згідно з якою виплати та надання соціальних послуг, на які має право застрахована особа за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, може бути припинено: а) якщо виплати призначено на підставі документів, що містять неправдиві відомості; б) якщо страховий випадок стався внаслідок дії особи, за яку настає кримінальна відповідальність; в) якщо страховий випадок стався внаслідок умисної дії особи; г) внаслідок невиконання застрахованою особою своїх обов`язків щодо загальнообов`язкового державного соціального страхування; д) в інших випадках, передбачених законами. Тобто перелік підстав припинення страхових виплат, визначений ст.46 Закону не є вичерпним.

Згідно ст. 33 Закону (в редакції на день призначення страхової виплати) у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат (пенсій згідно з підпунктом "д" пункту 1 частини першої статті 21 цього Закону) мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті.

Відповідно до ст. 28 Закону страховими виплатами є грошові суми, які згідно із статтею 21 цього Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку. Зазначені грошові суми складаються із: 1) страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата); 2) страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім`ї та особам, які перебували на утриманні померлого); 3) страхової виплати пенсії по інвалідності потерпілому; 4) страхової виплати пенсії у зв`язку з втратою годувальника; 5) страхової виплати дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності; 6) страхових витрат на медичну та соціальну допомогу.

12 квітня 2016 року ОСОБА_2 зверталася до відповідача з заявою про тимчасове продовження раніше призначеної страхової виплати у зв`язку з нещасним випадком на виробництві зі смертю годувальника (а.с.44).

З 01 січня 2015 року зазначені норми встановлені частинами першою, п`ятою та шостою ст. 47 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (в редакції Закону від 28 грудня 2014 року № 77-VIII). У цьому Законі (стаття 1) терміни вживаються в такому значенні:1/. види соціального страхування: у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності; від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (далі - страхування від нещасного випадку); медичне; 3/. загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - соціальне страхування) - система прав, обов`язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення, страхові виплати та надання соціальних послуг застрахованим особам за рахунок коштів Фонду соціального страхування України; 5/. нещасний випадок - обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю або настала смерть; 6/. об`єкт соціального страхування - страховий ризик та страховий випадок, із настанням яких у застрахованих осіб (членів їх сімей, інших осіб) виникає право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги відповідно до цього Закону залежно від видів соціального страхування; 7/. професійне захворювання - захворювання, що виникло внаслідок професійної діяльності застрахованого та зумовлюється виключно або переважно впливом шкідливих речовин і певних видів робіт та інших факторів, пов`язаних з роботою; 10/. страхові випадки: за соціальним страхуванням від нещасних випадків - нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання (у тому числі встановлене чи виявлене в період, коли потерпілий не перебував у трудових відносинах з підприємством, на якому він захворів), що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму; нещасний випадок або професійне захворювання, яке сталося внаслідок порушення застрахованим нормативних актів про охорону праці; за соціальним страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності - подія, з настанням якої виникає право застрахованої особи, членів її сім`ї або іншої особи на отримання відповідно до цього Закону матеріального забезпечення або соціальних послуг; 11/. страхові внески - кошти відрахувань на окремі види загальнообов`язкового державного соціального страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло до набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", кошти, що надходять від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування; 14/. суб`єкти соціального страхування - застрахована особа, члени її сім`ї або інша особа у випадках, передбачених цим Законом, страхувальник та страховик.

ОСОБА_2 перебувала на обліку з 13 серпня 2010 року, мала зареєстрований страховий випадок - втрата годувальника з датою початку виплат 13 серпня 2010 року, про що вказується у постанові від 09 листопада 2016 року про припинення страхових виплат з 01 грудня 2016 року у зв`язку з рішенням комісії. В матеріалах справи відсутні дані щодо оскарження даної постанови безпосередньо самою ОСОБА_2 , тобто у суду відсутні належні та допустимі відомості стосовно того, що за своє життя ОСОБА_2 була не згодна з таким рішенням відповідача.

В свою чергу, позивач просить нарахувати та виплатити йому, спадщину у виді недотриманих щомісячних страхових виплат у рахунок відшкодування шкоди у зв`язку з професійним захворюванням за життя спадкодавця ОСОБА_2 в період з 01 червня 2016 року по 06 листопада 2018 року в сумі 23 тис. грн. Однак, така виплата ОСОБА_2 не нараховувалася.

Згідно зі ст. 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності в ходять до складу спадщини.

Відповідно до встановлених обставин припинення страхових виплат відбулось по причині не підтвердження фактичного місця проживання позивача за адресою перебування з підстав визначених Постановою Кабінету Міністрів України № 167 від 14 березня 2016 року, відповідно до Постанов Кабінету Міністрів України № 637 від 05 листопада 2014 року та № 531 від 10 жовтня 2014 року.

Отже право на щомісячні страхові виплати не є абсолютним та підлягало законним обмеженням - такими які передбачені чинними нормативно-правовими актами Постановами Кабінету Міністрів України, відповідно до вимог яких призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року N 509.

В частині 10 статті 47 Закону № 1105-XIV зазначено що тільки належні суми страхових виплат, що з вини Фонду не були своєчасно виплачені особам, які мають на них право, у разі смерті цих осіб виплачуються членам їхніх сімей, а в разі їх відсутності - включаються до складу спадщини.

Правовий аналіз вказаних вище норм свідчить про те, що до складу спадщини входить сума страхових виплат, які були нараховані, але не отримані спадкодавцем за життя.

На час відкриття спадщини спадкодавцю не були нараховані та не належали страхові виплати, які би включалися до складу спадщини.

Крім того, при ухваленні рішення суд виходить з того, що суми відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Відповідно ж до ч.ч. 2 та 4 ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права й обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Суду не надано належних доказів тому, що позивач є членом сім`ї ОСОБА_2 , яка згідно довідки від 05 жовтня 2016 року (а.с.46) перемістилася з тимчасово окупованої території та проживала за адресою АДРЕСА_2 . Позивач має фактичне місце проживання в АДРЕСА_1 .

Отже, з урахуванням наведеного вище, відсутні правові підстави для задоволення позову відповідно до статті 1227 ЦК України.

Оскільки у задоволені позовних вимог відмовлено, суд відповідно до вимог п. 2 ч.2 ст. 141 ЦПК України не стягує з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати, а залишає їх за позивачем.

На підставі викладеного та статей 16, 1216, 1227 ЦК України, керуючись статтями 3, 12, 13, 76-81,141, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Бахмутського міського відділення про зобов`язання нарахування та виплати спадщину у вигляді недоотриманих щомісячних страхових виплат - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Донецького апеляційного суду через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, з урахуванням п. 3 розділу ХІІ Прикінцевих положень Цивільного процесуального кодексу України, згідно якого процесуальні строки, визначені ст. 354 ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), для апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Н.М. Медінцева