Рішення № 89490468, 26.05.2020, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/3369/20

Провадження №2/523/2422/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" травня 2020 р. м.Одеса

Суворовський районний суд міста Одеси, в складі:

головуючого - судді Аліної С.С.

за участю секретаря - Вовкович І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Райффайзен банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ

До Суворовського районного суду м. Одеси надійшов позов Акціонерного товариства «Райффайзен банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 72085,52 грн.

Свої вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що 04 серпня 2006 року між АППБ «Аваль», правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 , було укладено кредитний договір № 014/0075/74/62167, відповідно до якого, він отримав кредит у розмірі 70 000 доларів США. Строк дії договору встановлено до 04.08.2026 року, з наданням графіку погашення боргу по кредиту та сплати відсотків в розмірі 12 % на рік за користування ним.

24 квітня 2009 року між сторонами укладено додаткову угоду № 1 з метою зменшення фінансового навантаження на Позичальника в умовах кризових явищ в економіці України Кредитор та Позичальник досягли згоди про зміну умов погашення Кредиту, а саме: тимчасово на строк з 24 квітня 2009 року по 23 квітня 2010 року (включно) встановити процентну ставку за користування Кредитом у розмірі 9% річних.

Після 23 квітня 2010 року проценти за Кредитом розраховуються на підставі процентної ставки передбаченої п.6.5 Кредитного договору.

Отже, з укладенням Кредитного договору та Додаткової угоди до нього у Позичальника виник обов`язок повернути Банку кредит та відсотки за Кредитним договором у строки та в розмірах чітко встановлених Графіком погашення кредитної заборгованості.

Проте, всупереч вимогам п. 5.1. Кредитного договору Позичальник не виконав взяті на себе договірні зобов`язання, а саме: не здійснював щомісячно погашення кредитної заборгованості згідно Графіку погашення кредиту та відсотків за кредитом у зв`язку з чим станом на 27.12.2016 року за ним виникла кредитна заборгованість у сумі 70 562 доларів США 46 центів, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на дату розрахунку складає: 1 860 420 грн. 05 коп. (без урахування штрафних санкцій).

Банк був змушений звернутися з позовною заявою до суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до Заочного рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 15.05.2017 року по справі №523/4334/17 позовні вимоги банку задоволено повністю, а саме: у рахунок погашення заборгованості у розмірі 70 562 доларів СІЛА за Кредитним договором №014/0075/74/62167 від 04.08.2006 року звернути стягнення на предмет іпотеки. Вказане рішення набрало законної сили і було звернуто до виконання.

Оскільки, з дати ухвалення вищезазначеного судового рішення по теперішній час заборгованість за Кредитним договором погашено в повному обсязі не було, на адресу Позичальника було направлено повідомлення про неналежне виконання зобов`язань за кредитним договором за вих.№114/5-177964 від 12.02.2020 року, надавши можливість добровільно врегулювати заборгованість. Однак, у визначені Кредитором строки вимога не була виконана, заборгованість не погашена.

У зв`язку з несвоєчасною сплатою заборгованості Банк у порядку ст. 625 ЦК України нарахував 3% річних за період з 06.02.2017 року по 06.02.2020 року у сумі 2 907 доларів США 15 центів, що в еквіваленті в національній валюті по курсу НБУ на дату розрахунку складає 72 085 грн. 52 коп.

Дані обставини стали підставою звернення до суду.

Ухвалою судді Суворовського районного суду міста Одеси від 03.03.2020 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

В судове засіданні представник позивача не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином, надав до суду письмову заяву про розгляд справи у його відсутність.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив.

У зв`язку з викладеним, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача, який був повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи, так як у справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280-282 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено про те, що 04 серпня 2006 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль» правонаступником якого за всіма юридичними правами та обов`язками є Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», що підтверджується витягом із Статуту та ОСОБА_1 (було укладено Кредитний договір №014/0075/74/62167, згідно умов якого Банк зобов`язався надати Позичальнику кредит у вигляді не відновлювальної кредитної лінії з лімітом: 70 000 доларів США 00 центів строком до 04.08.2026 року, а Позичальник зобов`язався належним чином використати та повернути Банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відсотки за користування кредитними коштами у розмірі - 12 % річних, комісії згідно умов договору та тарифів кредитора, та виконати всі інші зобов`язання в порядку та строки, визначені Кредитним договором

Відповідно до умов п. 3.1. Кредитного договору Кредитор надав Позичальнику Кредит на умовах його забезпечення, строковості, повернення та сплати за користування.

Надання кредитних коштів проводилося, згідно вимог п. 3.2. Кредитного договору, шляхом перерахування кредитних коштів з позичкового рахунку на поточний рахунок Позичальника, з можливою виданою готівки через касу Кредитора.

Таким чином, Банк виконав свої зобов`язання, надавши останньому кредитні кошти в сумі, строки та на умовах, передбачених умовами Кредитного договору.

24 квітня 2009 року між сторонами укладено додаткову угоду № 1 з метою зменшення фінансового навантаження на Позичальника в умовах кризових явищ в економіці України Кредитор та Позичальник досягли згоди про зміну умов погашення Кредиту, а саме: тимчасово на строк з 24 квітня 2009 року по 23 квітня 2010 року (включно) встановити процентну ставку за користування Кредитом у розмірі 9% річних.

Після 23 квітня 2010 року проценти за Кредитом розраховуються на підставі процентної ставки передбаченої п.6.5 Кредитного договору.

Отже, з укладенням Кредитного договору та Додаткової угоди до нього у Позичальника виник обов`язок повернути Банку кредит та відсотки за Кредитним договором у строки та в розмірах чітко встановлених Графіком погашення кредитної заборгованості.

Проте, всупереч вимогам п. 5.1. Кредитного договору Позичальник не виконав взяті на себе договірні зобов`язання, а саме: не здійснював щомісячно погашення кредитної заборгованості згідно Графіку погашення кредиту та відсотків за кредитом у зв`язку з чим станом на 27.12.2016 року за ним виникла кредитна заборгованість у сумі 70 562 доларів США 46 центів, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на дату розрахунку складає: 1 860 420 грн. 05 коп. (без урахування штрафних санкцій).

Банк був змушений звернутися з позовною заявою до суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до Заочного рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 15.05.2017 року по справі №523/4334/17 позовні вимоги банку задоволено повністю, а саме: у рахунок погашення заборгованості у розмірі 70 562 доларів СІЛА за Кредитним договором №014/0075/74/62167 від 04.08.2006 року звернути стягнення на предмет іпотеки. Вказане рішення набрало законної сили і було звернуто до виконання.

Відповідно до ч. 3 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Оскільки, з дати ухвалення вищезазначеного судового рішення по теперішній час заборгованість за Кредитним договором погашено в повному обсязі не було, на адресу Позичальника було направлено повідомлення про неналежне виконання зобов`язань за кредитним договором за вих.№114/5-177964 від 12.02.2020 року, надавши можливість добровільно врегулювати заборгованість. Однак, у визначені Кредитором строки вимога не була виконана, заборгованість не погашена.

У зв`язку з несвоєчасною сплатою заборгованості Банк у порядку ст. 625 ЦК України нарахував 3% річних за період з 06.02.2017 року по 06.02.2020 року у сумі 2 907 доларів США 15 центів, що в еквіваленті в національній валюті по курсу НБУ на дату розрахунку складає 72 085 грн. 52 коп., що підтверджується розрахунком.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

На підставі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ч.3 ст. 1049 ЦК Украйни позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася на його банківських рахунок.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями ст. 611 ЦК України передбачено, що, в разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За змістом ст. ст. 524,533-535 та 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому право кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплата

Ці висновки узгоджуються з правовою позицією Великої Палата Верховного Суду, висловленою у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ПК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже за змістом наведеної норми закону нарахування 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника з прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації (плата) від боржника з користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 ПК України, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на поз про стягнення 3 % річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

За вимогами статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч.ч.1-3 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.ст.141 ЦПК України на користь позивача підлягають стягненню з відповідача витрати понесені позивачем за оплату судового збору в розмірі 2102 гривень.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12,13,76,259,263-265,268, 279, 280-282 ЦПК України, -

ВИРІШИВ

Позов Акціонерного товариства «Райффайзен банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Райффайзен банк Аваль» (код ЄДРПОУ 14305909, м. Київ, вул. Лєскова, 9) заборгованість в розмірі 72085,52 гривень

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Райффайзен банк Аваль» (код ЄДРПОУ 14305909, м. Київ, вул. Лєскова, 9)судовий збір в розмірі 2102 гривень.

Копію заочного рішення направити сторонам по справі.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Суворовський районний суд м. Одеси, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи, але не раніше закінчення терміну оголошеного в Україні карантину.

Повне рішення суду складено 27.05.2020 року.

Суддя Аліна С.С.