Рішення № 89486056, 27.05.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2020 р. Справа№200/1860/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стойки В.В. розглянувши за привалами загального провадження (в порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області до Управління соціального захисту населення Слов`янської районної державної адміністрації про застосування заходів реагування,-

В С Т А Н О В И В :

18 лютого 2020 року позивач Головне управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Слов`янської районної державної адміністрації, в якому просить суд застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) Управління соціального захисту населення Слов`янської районної державної адміністрації, розташованого за адресою; Донецька область, м.Слов`янськ, вул.Банківська, 70 до повного усунення порушень, шляхом заборони експлуатації вищезазначеного об`єкту.

Обґрунтовує позовні вимоги тим, що згідно висновків Акта перевірки від 20.12.2019 № 170, складеного за результатами проведення позапланової перевірки щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, виявлено численні порушення Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 року за № 252/26697, а тому подальша експлуатація об`єкта створює загрозу життю та здоров`ю людей. У зв`язку із виявленими у Акті перевірки від 18.12.2019 № 41 порушеннями, керуючись положеннями ст. ст. 1, 4, 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», ст. 64, ст. 67, ст. 70 Кодексу цивільного захисту України, позивач має право звернутись із позовом до адміністративного суду про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи суб`єкта господарювання.

Відповідач через відділ діловодства та документообігу суду надав відзив на позов, відповідно до якого наголошує, що ним прийняти заходи на усунення недоліків, викладених у акті перевірки. Зазначає, що повне зупинення призведе до позбавлення та порушення у реалізації громадян району законодавчих прав на отримання державної соціальної допомоги.

Просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2020 року відкрито загальне провадження по справі та призначено підготовче засідання на 19.03.2020 року.

19.03.2020 року підготовче засідання відкладено до 09.04.2020 року.

09.04.2020 року підготовче засідання відкладено до 22.04.2020 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22.04.2020 року підготовче засідання закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.05.2020 року.

21.05.2020 судове засідання було відкладено до 17.05.2020 року.

До судового засідання позивач та його представник не з`явились, були повідомлені належним чином.

Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Приписами частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

З огляду на зазначене, оскільки у судове засідання не прибули представники сторін, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи без участі сторін в порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Управління соціального захисту населення Слов`янської районної державної адміністрації є юридичною особою, ідентифікаційний код , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (відповідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань).

У період з 19.12.2019 по 20.12.2019 відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», листа Першого заступника Голови ДСНС України Мельчуцького О.Г. від 11.12.2019 № 02-17767/261, доручення Прем`єр- міністра України від 11.12.2019 № 44205/1/1-19, наказу ДПРЧ-45 ГУ ДСНС України у Донецькій області від 11.12.2019 № 174 «Про затвердження графіку проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) відповідно до доручення Прем`єр-міністра України» проведено позапланову перевірку приміщень та території Управління соціального захисту населення Слов`янської районної державної адміністрації, розташованого за адресою: Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Банківська,70.

Актом перевірки суб`єкту господарювання - Управління соціального захисту населення Слов`янської районної державної адміністрації, щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту від 20.12.2019 № 70 (далі - Акт) встановлені численні порушення вимог Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697 (далі - ППбУ), а саме: будівлю не обладнано системою протипожежного захисту відповідно до вимог ДБН 13.2.5-56:2014 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи протипожежного захисту», що призведе до пізнього виявлення пожежі, в зв`язку з чим первинні засоби пожежогасіння будуть не ефективними, не відбудеться оповіщення людей, які перебувають у приміщеннях, в зв`язку з чим продукти горіння та чадний газ унеможливить своєчасну та безпечну евакуацію з приміщень та може призвести до отруєння людей що перебуватимуть у ній, гасіння пожежі здійсниться лише після прибуття пожежних підрозділів з необхідними засобами гасіння; сходові клітини, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечено евакуаційним освітленням, що не дасть людям можливість покинути небезпечне місце та не створить необхідні умови бачення та орієнтацію на шляхах евакуації і унеможливить пошук засобів безпеки та пожежогасіння; з`єднання, відгалудження та окінцювання жил проводів і кабелів не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів, що призводить до аварійної експлуатації освітлювальної та силової електромережі та зниження її технічних характеристик, яке призводить до виникнення пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур), та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей; допущено опорядження (облицювання) стін у коридорі другого поверху з матеріалів з вищою пожежною небезпекою. Не надані документи підтверджуючі їх пожежну небезпеку, яка повинна бути не вища ніж: В2- помірнозаймисті за займистістю; РП2-локально поширювати полум`я поверхнею (або РП1- не поширювати); Д2-з помірною димоутворювальною здатністю; Т2- помірнонебезпечна за токсичністю продуктів горіння, що може призвести до легкого займання, швидкого горіння, з високою димоутворювальною здатністю та за токсичністю продуктів горіння - надзвичайно небезпечними, що в свою чергу перешкоджає евакуації людей, сприяє затору людського потоку та збільшення часу евакуації, збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей в будівлі; допущено покриття підлоги лінолеумом на шляхах евакуації у коридорі другого поверху. Не надані документи підтверджуючі їх пожежну небезпеку, яка повинна бути не вища ніж: В2-помірнозаймисті за займистістю; РП2- локально поширювати полум`я поверхнею (або РП1- не поширювати); Д2-з помірною димоутворювальною здатністю; Т2-помірно небезпечна за токсичністю продуктів горіння, що може призвести до легкого займання, швидкого горіння, з високою димоутворювальною здатністю та за токсичністю продуктів горіння - надзвичайно небезпечними, що в свою чергу перешкоджає евакуації людей, сприяє затору людського потоку та збільшення часу евакуації, збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей в будівлі; приміщення не забезпечені відповідними знаками безпеки, що може призвести до перешкоджання знаходження шляхів евакуації та місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння; лінії живлення до побутових кондиціонерів у кабінетах на першому поверсі не забезпечено автономними пристроями електричного захисту, що призводить до аварійної експлуатації електромережі та зниження її технічних характеристик, яке призводить до виникнення пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур) та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей; не проведено замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання, внаслідок чого унеможливлюється визначення можливості застосування освітлювальної та силової електромережі для безаварійної роботи або роботи в режимі короткого замкнення, яке призводить до виникнення пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур), що створює загрозу життю та/або здоров`ю людей; не здійснюється технічне обслуговування вогнегасників, внаслідок чого вони можуть бути несправними, що унеможливить гасіння пожежі на ранній стадії розвитку, сприяє беззахисності людини перед факторами пожежі та призводить до безперешкодного розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, що в свою чергу створює загрозу життю та/або здоров`ю людей. Приміщення не укомплектовані вогнегасниками згідно Наказу №25 від 15.01.2018 «Про затвердження Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників», що унеможливить гасіння пожежі на ранній стадії розвитку, сприяє беззахисності людини перед факторами пожежі та призводить до безперешкодного розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, що в свою чергу створює загрозу життю та/або здоров`ю людей; вогнегасники не встановлено в легкодоступних та видних місцях, що може призвести до перешкоджання їх місцезнаходження та унеможливить гасіння пожежі на ранній стадії розвитку, сприяє беззахисності людини перед факторами пожежі та призводить до безперешкодного розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, що в свою чергу створює загрозу життю та/або здоров`ю людей; допускається захаращення шляхів евакуації меблями у коридорі першого поверху, що може призвести до перешкоджання евакуації людей, затору людського потоку та збільшення часу евакуації, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей; не вивішені на видних місцях плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі, що призводить до затримки або невірного напрямку евакуації, затору людського потоку та збільшення часу евакуації, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей; керівник об`єкта не забезпечив утримання засобів протипожежного захисту у працездатному стані та не забезпечив їх обслуговування, що призведе до пізнього виявлення пожежі, в зв`язку з чим первинні засоби пожежогасіння будуть не ефективними, не відбудеться оповіщення людей, які перебувають у приміщеннях, в зв`язку з чим продукти горіння та чадний газ унеможливить своєчасну та безпечну евакуацію з приміщень та може призвести до отруєння людей що перебуватимуть у ній, гасіння пожежі здійсниться лише після прибуття пожежних підрозділів з необхідними засобами гасіння; посадові особи та працівники не пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки, внаслідок чого працівники не будуть знати, як діяти під час виникнення пожежі, як користуватись первинними засобами пожежогасіння, а також посадові особи не будуть в змозі проводити інструктажі на протипожежну тематику з працюючим персоналом установи; Не забезпечено працівників засобами індивідуального захисту органів дихання від бойових отруйних речовин, з розрахунку 1 протигаз і 1 респіратор на особу і додатково 2 % від загальної кількості працюючого населення, що призведе до ураження органів дихання працюючого персоналу, що може збільшити кількість летальних випадків; керівником не пройдено навчання у сфері цивільного захисту, що призведе до паніки та невірним діям персоналу при виникненні надзвичайної ситуації, що в свою чергу сприяє розвитку надзвичайної ситуації, перешкоджає евакуації людей в окремих випадках при незнанні небезпечних чинників у технологічному процесі та його порушення може призвести до виникнення надзвичайної ситуації.

Приписами ст. 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до ч. ч. 1 та 4 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Як визначено пунктом 1 частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України, до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить забезпечення виконання заходів у сфері цивільного захисту на об`єктах суб`єкта господарювання.

У силу вимог ч. 7 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Статтею 64 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: 1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; 2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; 3) підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Згідно зі статтею 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Частиною другою статті 68 Кодексу цивільного захисту України визначено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

У відповідності до приписів пункту 1 частини першої статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Як визначено частиною другою статті 70 Кодексу цивільного захисту України, повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

При цьому відповідно до пункту 5 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Враховуючи вищенаведені положень законодавчих актів орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходів (перевірок), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд суб`єкта господарювання, який виконує роботи, надає послуги.

У свою чергу, визначальною умовою для звернення органу державного нагляду (контролю) до суду з позовом про застосування заходів реагування є наявність порушення суб`єктом господарювання вимог чинного законодавства.

Як вбачається з даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Управління соціального захисту населення Слов`янської районної державної адміністрації є державною організацією, яка заснована Слов`янською районною державною адміністрацією з зазначенням видів діяльності з кодом КВЕД 84.12 – регулювання у сфері охорони здоров`я, культури та інших соціальних сферах, крім обов`язкового соціального страхування; КВЕД 84.13 – регулювання та сприяння ефективному веденню економічної діяльності.

Відповідно до положення про Управління соціального захисту населення Слов`янської районної державної адміністрації затвердженого Розпорядженням Голови районної державної адміністрації від 12.02.2019 року № 40 основним завданням Управління соціального захисту населення Слов`янської районної державної адміністрації є забезпечення реалізації соціальної політики в районі у сфері соціального захисту населення, в тому числі у сфері соціально - трудових відносин, з питань соціального захисту населення призначення та виплата соціальної допомоги, адресної грошової допомоги, компенсацій та інших соціальних виплат, встановлених законодавством України, надання субсидій для відшкодування витрат на оплату житлового комунальних послуг, організація надання соціальної роботи шляхом розвитку спеціалізованих закладів, установ та служб, розроблення та організація виконання комплексних програм та заходів щодо поліпшення становища соціально вразливих верст населення, забезпечення соціальної інтеграції осіб з інвалідністю, сприяння в отриманні ними соціальних виплат, реалізація державної політики у сфері оздоровлення і відпочинку дітей, осіб з інвалідністю, громадян постраждалих в результаті Чорнобильської катастрофи, ветеранів війни (в тому числі учасників антитерористичної операції), осіб на яких поширюється чинність законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертв нацистських переслідувань» та т.інш.

З огляду на викладені обставини відповідач - Управління соціального захисту населення Слов`янської районної державної адміністрації не здійснює виробництво (виготовлення) або реалізацію продукції, не виконує роботи, та не надає послуги, проте є державною установою, яка забезпечує реалізацію соціальної політики у сфері соціального захисту населення, що відповідаю вимогам пункту 5 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»

Крім того, захід реагування у вигляді повного зупинення та заборони експлуатації будівель є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Враховуючи те, що заходи реагування застосовуються судом за позовом органу державного нагляду, останній повинен обґрунтувати наявність підстав для цього, тобто вказати та довести, що виявлені порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а також необхідність застосування конкретного заходу реагування залежно від характеру порушень та ступеню їх небезпеки.

З огляду на це, оцінюванню підлягає питання, чи є захід реагування співмірним до мети його застосування і що таке втручання у права відповідача буде пропорційним і, таким чином, буде досягнуто справедливий баланс між інтересами відповідача та публічними інтересами. При цьому, метою застосування цього заходу є відвернення ймовірного настання для прав та інтересів невизначеного кола осіб негативних наслідків виявлених порушень. Такі негативні наслідки полягають у завданні шкоди життю та здоров`ю людей, але їх настання є вірогідною подією.

Позивач вказує на не усунення відповідачем виявлених порушень законодавства, та що недодержання суб`єктом господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення. Однак позивач, звернувшись із даним позовом, з урахуванням принципу співмірності не обґрунтував чи можливе застосування інших заходів реагування, окрім повного зупинення експлуатації (роботи) Управління соціального захисту населення Слов`янської районної державної адміністрації.

У зв`язку з цим, суд вважає обраний позивачем захід реагування таким, що не в повній мірі відповідає критеріям пропорційності.

Системно аналізуючи положення частини 5 статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності"та статей 68,70 Кодексу цивільного захисту України, суд також приходить до висновку, що цими правовими нормами установлена можливість застосування як органом державного нагляду, так і судом різних заходів реагування за одні й ті самі порушення, при цьому критерієм їх розмежування є створення такими порушеннями загрози життю та здоров`ю людей і саме наявність такої загрози надає можливість для застосування адміністративним судом заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень.

У контексті спірних правовідносин загрозу життю та здоров`ю людей створюють такі порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства, які можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають небезпечні чинники (пункт 32 частини 1статті 2 Кодексу цивільного захисту України).

Саме такі порушення вимагають вжиття заходів реагування адміністративним судом у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень.

Проте, оскільки ризик виникнення пожежі має вірогідний характер і він безпосередньо не виникає внаслідок виявлених порушень, то позивач вправі на підставі положень статтей 68,69 Кодексу цивільного захисту України самостійно вжити заходи реагування шляхом видачі приписів, постанов і розпоряджень щодо усунення таких порушень.

Згідно з статтею 46 громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Суд зазначає, що повне зупинення експлуатації (роботи) Управління соціального захисту населення Слов`янської районної державної адміністрації передбачає обмеження конституційного права громадян, передбаченого статтею 46 Конституції України та може вплинути на реалізацію обов`язків держави щодо соціального захисту населення.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в пункті 33 постанови від 21 жовтня 2019 року в справі №810/4274/17 щодо позовних вимог з приводу зупинення діяльності медичного закладу районного рівня.

Керуючись частиною 5статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи вказані висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Верховного Суду в справі №810/4274/17, зазначає, що зупинення та заборона експлуатації Управління соціального захисту населення обмежить конституційне право громадян, передбачене статтею 46 Конституції України,та може вплинути на реалізацію обов`язків держави щодо соціального захисту населення .

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 названого Кодексу у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами 1, 2 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу в межах позовних вимог.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Підсумовуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області до Управління соціального захисту Слов`янської державної адміністрації не підлягають задоволенню, оскільки обраний позивачем захід реагування, який має бути застосований судом до відповідача, не відповідає критеріям законності і пропорційності у зв`язку із надлишковим характером способу захисту публічного інтересу та обмеженням конституційного права громадян, передбаченого статтею 46 Конституції України.

Частиною 2 ст.139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись ст. ст. 2-15, 31-32, 72-80, 160-161, 168, 171, 173-183, 192-198, 210, 223-225, 227-229, 241-246, 250-251, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області (ЄДРПОУ 38652962; 87547, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Митрополитська, 175) до Управління соціального захисту населення Слов`янської районної державної адміністрації (ЄДРПОУ 25928803; 84100, Донецька область, м.Слов`янськ, вул.Банківська, 70) про застосування заходів реагування - відмовити.

Повний текст рішення виготовлено 27.05.2020.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

У відповідності до пп. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя В.В. Стойка