Рішення № 89486054, 25.05.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2020 р. Справа№200/3199/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабаш Г.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у порядку письмового провадження) в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ: 41247274, Донецька область, м. Селидове, вул. Героїв праці, 6) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, в якій просив:

- визнати дії відповідача неправомірними в частині не зарахування до пільгового стажу роботи з 11.07.1995 року по 06.10.1995 рік на підприємстві ЗАТ “Агрікола”, з 01.06.1997 року по 30.06.1998 рік на підприємстві ЗАТ “Донбаське шахтобудівельне підприємство”, з 01.07.1998 року по 30.06.2000 року на підприємстві ГОВ “Доншахтобуд”, з 16.10.1995 року по 30.05.1997 рік на підприємстві ДШП “Піраміда”;

- визнати дії відповідача неправомірними в частині не зарахування до страхового стажу роботи з 16.10.1995 року по 30.05.1997 року на підприємстві ДШП “Піраміда”, з 01.03.2010 року по 31.12.2010 рік, з 01.10.2017 року по 31.01.2020 рік, з 01.02.2020 року по 17.02.2020 рік на підприємстві ВП “Шахта “Котляревська” ДП “Селидіввугілля”;

- скасувати рішення Селидовського об`єднаного управління Пенсійною фонду України Донецької області від 25.02.2020 року щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах;

- зобов`язати відповідача зарахувати до пільгового стажу період роботи з 11.07.1995 року по 06.10.1995 рік на підпрємстві ЗАТ “Агрікола”, з 01.06.1997 року по 30.06.1998 рік на підприємстві ЗАТ “Донбаське шахтобудівельне підприємство”, з 01.07.1998 року по 30.06.2000 рік на підприємстві ТОВ “Доншахтобуд”, з 16.10.1995 року по 30.05.1997 рік на підприємстві ДІІІП “Піраміда”;

- зобов`язати відповідача зарахувати до страхового стажу період роботи з 16.10.1995 року по 30.05.1997 року на підприємстві ДІІІП “Піраміда, ВП “Шахта “Котляревська” ДП “Селидіввугілля” з 01.03.2010 року по 31.12.2010 рік, з 01.10.2017 року по 31.01.2020 рік, з 01.02.2020 року по 17.02.2020 рік;

- зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву від 21.02.2020 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 21.02.2020 року позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії.

Рішенням управління від 25.02.2020 року позивачу відмовлено в призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку за нормами п. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю пільгового стажу 25 років в підземних роботах.

Позивач вважає дії управління щодо відмови йому в призначення пенсії неправомірними та такими, що не ґрунтуються на законі та порушують його права, за захистом яких він вимушений звертатись до суду.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26.03.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі, за правилами спрощеного судового провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

В матеріалах справи наявний відзив відповідача на позовну заяву, в якому зазначено, що 21.02.2020 року позивач звернувся через веб-портал до управління із заявою 1126 про призначення пенсії за віком відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до наданих документів страховий стаж позивача склав 28 років 10 місяців 25 днів. В тому числі стаж роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за ст. 14-25- шахтарі складає 20 років 01 місяців 11 днів.

За таких обставин позивачу рішенням управління від 25.02.2020 року відмовлено в призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку згідно пункту 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю пільгового стажу 25 років в підземних умовах.

Відповідачем зазначено, що право на пенсію за нормами пункту 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» позивач набуде за умови роботи на посаді, яка дає право на призначення пенсії на пільгових умовах та набуття 25 років пільгового стажу роботи в підземних умовах або за нормами п. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» після досягнення 50 років за наявним стажем.

Відповідно статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

21.02.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області через веб-портал із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до пункту 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-ІV.

Рішенням Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 25.02.2020 року ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії із заниженням пенсійного віку за нормами п. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю пільгового стажу 25 років в підземних умовах.

До пільгового стажу позивача не зараховано періоди з 11.07.1995 року по 06.10.1995 року на підприємстві ЗАТ «Агрікола», з 01.06.1997 року по 30.06.1998 року на підприємстві ЗАТ «Донбаське шахтобудівельне підприємство», з 01.07.1998 року по 30.06.2000 року на підприємстві ТОВ «Доншахтобуд» у зв`язку з відсутністю документів підтверджуючих характер роботи.

До пільгового та страхового стажу не зараховані періоди з 16.10.1995 року по 30.05.1997 року на підприємстві ДШП «Піраміда» у зв`язку відсутністю дати наказу про прийняття на роботу та відсутність документів підтверджуючих пільговий характер роботи.

До страхового стажу не зараховано період роботи з 01.10.2010 року по 31.12.2010 року, з 01.10.2017 року по 31.01.2020 року на підприємстві ВП Шахта «Котляревська» ДП «Селидіввугілля», оскільки відсутні відомості про сплату щомісячних внесків за ці періоди до МДЗ України (форма ОК-5 від 25.02.2020 року) та з 01.01.2020 року по 17.02.2020 року на підприємстві ВП Шахта «Котляревська» ДП «Селидіввугілля», оскільки відсутня сума нарахованої заробітної плати за цей період до МДЗ України (форма ОК-5від 25.02.2020 року).

Спірним питанням даної справи є правомірність дій відповідача стосовно відмови в призначені пенсії позивачу.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058 передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються види пенсійного забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно- правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди призначення пільгових пенсій провадиться за нормами зазначеного закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

Згідно з нормами ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

За правилами встановленими нормами ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Відповідно до положень ст. 48 Кодексу законів про працю України, ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, трудова книжка є основним документом, що підтверджує пільговий стаж роботи працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до положень Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній затвердженого Постановою КМУ від 12 серпня 1993 року № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

За правилами визначеними нормами п. 20 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового ставку приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Право на пенсію на пільгових умовах мають працівники, зайняті на протязі повного робочого дня виконанням робіт, передбачених Списком № 1. При цьому під повним робочим днем вважається виконання роботи в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу (роз`яснення Міністерства соціального захисту населення і Міністерства праці від 10.05.1994 № 01-3/406-02-2 та № 06-1649).

Всі посади, які обіймав позивач і не зараховані до пільгового стажу періоди роботи віднесені до Списків № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію на пільгових умовах, затверджених постановою Кабінету Міністрів СРСР № 10 від 26 січня 1991 року та постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36, що підтверджено відповідними довідками за встановленою формою і не заперечується пенсійним органом.

У відповідності до положень п. 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України №58 від 29 липня 1993 року та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110, до трудової книжки вносяться, зокрема, відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження, відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення.

Судом встановлено, що відповідно до записів з трудової книжки ОСОБА_1 Серії НОМЕР_2 позивач за період з 11.07.1995 року по 06.10.1995 року працював підземним гірником з ремонту гірничих виробок 4 розряду з повним робочим днем в шахті ЗАТ «Агрікола»; з 16.10.1995 року по 30.05.1997 року підземним гірником з ремонту виробок з повним робочим днем в шахті ДШП «Піраміда»; з 01.06.1997 року по 30.06.1998 року підземним гірником 4 розряду з повним робочим днем в шахті на дільниці №12 в ЗАТ «Донбаське шахтобудівельне підприємство»; з 01.07.1998 року по 31.03.2003 року підземним гірником 4 розряду з повним робочим днем в шахті в ТОВ «Даштобуд».

Всі записи в трудовій книжці позивача про періоди роботи у вищезазначених підприємствах виконані роботодавцями у відповідності до положень Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників і не містять неточних або неправильних записів чи будь-яких виправлень.

Суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії за віком є відповідний стаж роботи. В даному випадку він підтверджується відомостями з трудової книжки.

Таким чином, за наявності у позивача основного документу, що підтверджує стаж роботи та відповідних запису у ній, відсутні підстави та необхідність у підтвердженні стажу роботи позивача відповідно до Постанови КМУ № 637.

Щодо не зарахування до страхового стажу періодів роботи позивача з 01.10.2010 року по 31.12.2010 року, з 01.10.2017 року по 31.01.2020 року та з 01.0.2020 року по 17.02.2020 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Порядок обчислення та сплати страхових внесків встановлено у ст. 20 ЗУ "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», якою передбачено, що страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески (ч. 2 ст. 20 цього Закону).

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», застрахованими особами є громадяни, які працюють на підприємствах, в установах і організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, у фізичних осіб-суб`єктів підприємницької діяльності та інших осіб (включаючи юридичних та фізичних осіб-суб`єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок) на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи за договорами цивільно-правового характеру.

За осіб, які працюють на вищезазначених умовах, страхувальник (роботодавець) зобов`язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати до солідарної системи в установлені строки та в повному обсязі страхові внески від об`єкту для їх нарахування.

Згідно з вимогами ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Згідно ст. 2 Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами страхових зборів до Пенсійного фонду України, а також обліку надходження і витрачання його коштів» затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 10 червня 1994 р. N 5-5. Інструкції затвердженої постановою правління Пенсійного Фонду України від 6 вересня 1996 р. N 11-1, ст. 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 року платниками зборів на пенсійне страхування є підприємства, установи та організації усіх форм власності, які також несуть відповідальність за своєчасну сплату страхових внесків. Сама застрахована особа не сплачує зборів та не несе відповідальності за несвоєчасну сплату страхових внесків підприємством, на якому вона працювала.

Згідно ч. 5, 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1. 2. 4 статті 14 нього Закону, календарний місяць, для страхувальників, зазначених у пункті 5 етапі 14 цього Закону квартал.

З огляду на вказані норми діючого законодавства суд вважає, що наявність у підприємства, де він працював, заборгованості перед Пенсійним фондом України зі сплати страхових внесків не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії, оскільки відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, в якому працює застрахована особа. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. А застрахована особа не несе відповідальності за несвоєчасність сплати страхувальником страхових внесків; нарахованих із заробітної плати цієї особи. Цю відповідальність відповідно до вищезазначених норм закону несе тільки страхувальник (підприємство).

Згідно записів з трудової книжки Серії НОМЕР_3 з 02.04.2003 року позивач був прийнятий гірником з ремонту гірничих виробок 4 розряду з повним робочим днем під землею в ВП «Шахта «Росія» ДП «Селидіввугілля» та працює по теперішній час.

Довідками ВП «Шахта Котляревська» ДП «Селидіввугулля» від 11.03.2020 року №04-22/780, №04-22/781 підтверджено факт нарахування заробітної плати позивачу та сплату роботодавцем ЄСВ за позивача з виплатою заробітної плати.

Відповідно наказу ДП «Селидіввугілля» від 23.05.2017 року №105 про перейменування «ВП «Шахта «Росія» у ВП «Шахта «Котляревська» ВП шахта «Росія» ДП «Селидіввугілля» перейменована у ВП «Шахта «Котляревська» ДП «Селидіввугілля» з 18.07.2017 року.

Відмовляючи позивачу в зарахуванні періоду роботи з 01.10.2010 року по 31.12.2010 року, з 01.10.2017 року по 31.01.2020 року та з 01.0.2020 року по 17.02.2020 року до страхового стажу при обчисленні пенсії, відповідач фактично покладає саме на позивача відповідальність за неперерахування страхувальником відповідних страхових внесків, порушуючи тим самим вищенаведені положення чинного законодавства.

За правилами статті 106 Закону № 1058-ІУ у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 нього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Таким чином, обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків Закону №1058-ІV покладено на страхувальника, тобто роботодавця.

У зв`язку з вищевикладеним, обов`язок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків до Пенсійного фонду покладено на підприємство на якому позивач працював.

Отже, відсутність факту перерахування страхових внесків роботодавцем, не може бути підставою для відмови у зарахуванні періоду роботи позивача до страхового стажу, оскільки відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, в якому працює застрахована особа.

Аналогічна правова позиція узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 24.05.2018 року у справі № 490/12392/16-а та постанові від 01.11.2018 року у справі № 199/1852/15-а.

Стосовно вимоги позивача про визнання дій відповідача неправомірними в частині не зарахування до пільгового стажу роботи з 11.07.1995 року по 06.10.1995 рік на підприємстві ЗАТ “Агрікола”, з 01.06.1997 року по 30.06.1998 рік на підприємстві ЗАТ “Донбаське шахтобудівельне підприємство”, з 01.07.1998 року по 30.06.2000 року на підприємстві ГОВ “Доншахтобуд”, з 16.10.1995 року по 30.05.1997 рік на підприємстві ДШП “Піраміда” та не зарахування до страхового стажу роботи з 16.10.1995 року по 30.05.1997 року на підприємстві ДШП “Піраміда”, з 01.03.2010 року по 31.12.2010 рік, з 01.10.2017 року по 31.01.2020 рік, з 01.02.2020 року по 17.02.2020 рік на підприємстві ВП “Шахта “Котляревська” ДП “Селидіввугілля”, слід зазначити, що результатом оскаржуваного позивачем дій стало прийняте відповідачем рішення про відмову в призначенні пенсії.

При оскарженні рішення, суд перевіряє правомірність дій щодо їх винесення (прийняття) і у випадку встановлення протиправності в таких діях, скасовує відповідне рішення (вимогу).

Вказане свідчить про те, що визнання протиправним та скасування рішення (вимоги) охоплює в собі й визнання протиправними дій при їх прийнятті, а тому питання протиправності дій, у даному випадку окремого окреслення судовим рішенням не потребує.

Дана позовна вимога не відповідає матеріально-правовим способам захисту порушеного права, оскільки в даному випадку результатом вчинених дій стало рішення відповідача, оскаржуючи яке в повній мірі позивачем реалізовується право на судовий захист та виявляється можливість у відновленні порушених прав та інтересів в даних правовідносинах.

Тому, позовні вимоги в частині визнання дій відповідача неправомірними в частині не зарахування до пільгового стажу роботи з 11.07.1995 року по 06.10.1995 рік на підприємстві ЗАТ “Агрікола”, з 01.06.1997 року по 30.06.1998 рік на підприємстві ЗАТ “Донбаське шахтобудівельне підприємство”, з 01.07.1998 року по 30.06.2000 року на підприємстві ГОВ “Доншахтобуд”, з 16.10.1995 року по 30.05.1997 рік на підприємстві ДШП “Піраміда” та не зарахування до страхового стажу роботи з 16.10.1995 року по 30.05.1997 року на підприємстві ДШП “Піраміда”, з 01.03.2010 року по 31.12.2010 рік, з 01.10.2017 року по 31.01.2020 рік, з 01.02.2020 року по 17.02.2020 рік на підприємстві ВП “Шахта “Котляревська” ДП “Селидіввугілля” задоволенню не підлягають.

Статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи встановлені обставини у справі, оцінивши належність, допустимість, достовірність доказів, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Отже, суд вважає за доцільне визнати протиправним та скасувати рішення Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 25.02.2020 року про відмову в призначенні пенсії та зобов`язати Селидовське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.02.2020 року про призначення пенсії за віком із зарахуванням до пільгового стажу позивача періоду роботи з 11.07.1995 року по 06.10.1995 року на підприємстві «Агрікола», з 01.06.1997 року по 30.06.1998 року на підприємстві ЗАТ “Донбаське шахтобудівельне підприємство”, з 01.07.1998 року по 30.06.2000 рік на підприємстві ТОВ “Доншахтобуд”, до пільгового та страхового стажу з 16.10.1995 року по 30.05.1997 рік на підприємстві ДІІІП “Піраміда”, до страхового стажу з 01.10.2010 року по 31.12.2010 року, з 01.10.2017 року по 31.01.2020 року, з 01.02.2020 року про 17.02.2020 року на підприємстві ВП Шахта «Котляревська» ДП «Селидіввугілля».

При цьому, суд вважає, вищевказаний спосіб захисту достатнім, враховуючи обставини по справі.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 139, 244-250, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ: 41247274, Донецька область, м. Селидове, вул. Героїв праці, 6) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Скасувати рішення Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 25.02.2020 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Селидовське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.02.2020 року про призначення пенсії за віком із зарахуванням до пільгового стажу позивача періоду роботи з 11.07.1995 року по 06.10.1995 року на підприємстві «Агрікола», з 01.06.1997 року по 30.06.1998 року на підприємстві ЗАТ “Донбаське шахтобудівельне підприємство”, з 01.07.1998 року по 30.06.2000 рік на підприємстві ТОВ “Доншахтобуд”, до пільгового та страхового стажу з 16.10.1995 року по 30.05.1997 рік на підприємстві ДІІІП “Піраміда”, до страхового стажу з 01.10.2010 року по 31.12.2010 року, з 01.10.2017 року по 31.01.2020 року, з 01.02.2020 року про 17.02.2020 року на підприємстві ВП Шахта «Котляревська» ДП «Селидіввугілля».

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ: 41247274, Донецька область, м. Селидове, вул. Героїв праці, 6) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) суму судового збору у розмірі 840,80 грн.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 243 КАС України зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Строк оскарження підлягає застосуванню з урахуванням приписів Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID – 2019)» від 30.03.2020 року №540.

Суддя Г.П. Бабаш