
ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
28 травня 2020 рокум. Ужгород№ 260/1905/20
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Калинич Я.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Рахівського районного відділу державної виконавчої служби Південно – Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано - Франківськ) (90600, Закарпатська область, м. Рахів, вул. Шевченка, 43, код ЄДРПОУ 34909374), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – Управління Держпраці у Закарпатській області (88018, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Минайська, 16, код ЄДРПОУ 39795035) про скасування постанови про відкриття провадження,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Рахівського районного відділу державної виконавчої служби Південно – Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано - Франківськ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – Управління Держпраці у Закарпатській області про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №57499135 від 25.10.2018 року, винесену старшим державним виконавцем Рахівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Гудем`юком Іваном Петровичем.
Згідно частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними)
Відповідно до частини 1 та частини 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Стаття 287 КАС України визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
Частиною 1 статті 287 КАС України визначено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відповідно до частини 2 вказаної статті позовну заяву може бути подано до суду:
1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів;
2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
Дослідивши матеріали справи, суддя встановила, що ОСОБА_1 оскаржує постанову від 25.10.2018 року старшого державного виконавця Рахівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Гудем`юка Івана Петровича про відкриття виконавчого провадження.
У заяві про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду позивач вказує, що 14.05.2020 року ним було отримано постанову про зміну (доповнення) реєстраційних даних від 12.05.2020 року. В ході ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження ВП №57499135 22.05.2020 року, позивачем було з`ясовано, що 25.10.2018 року старшим державним виконавцем Рахівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Гудем`юком Іваном Петровичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання постанови №ЗК291/217/АВ-ТД-ФС-124 від 12.07.2018 року, виданої Управлінням Держпраці у Закарпатській області. Звертає увагу суду на те, що про відкриття виконавчого провадження ВП №57499135 ОСОБА_1 у встановленому законом порядку повідомлено не було. Позивач зазначає, що в матеріалах виконавчого провадження ВП №57499135 міститься лист відправлений 15.11.2018 року відділом державної виконавчої служби Рахівського районного управління юстиції у Закарпатській області на ім`я ОСОБА_2 (дане прізвище та ім`я було змінено позивачем на ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про зміну імені серія НОМЕР_2 № НОМЕР_3 від 03.09.2019 року) за адресою: АДРЕСА_1 . Наголошує, що вищезазначений лист від 15.11.2018 року ОСОБА_1 не отримував та відповідно не був ознайомлений із його змістом, крім того, на зворотній стороні листа від 15.11.2018 року зазначено, зокрема: «… Лист повернуто за закінченням встановленого терміну зберігання…». Позивач також зазначає, що в матеріалах виконавчого провадження ВП №57499135 міститься також довідка, видана відділом Укрпошти Середнє Водяне від 12.12.2018 року, в якій зазначено: «…Причина повернення: інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення…». Позивач покликається на практику Верховного Суду, зокрема на постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 року у справі №752/11896/17, від 12.02.2019 року у справі №906/142/18 та постанову Верховного Суду від 27.02.2020 року у справі №814/1469/17 в яких суд дійшов висновків, що: «… повернення рекомендованих листів з відміткою «за закінченням встановленого строку зверігання» не дає суду обгрунтованих процесуальних підстав для визначення факту належного повідомлення сторони у судовій справі, зокрема не визначає чи адресат відмовився від отримання судового повідомлення, чи адресат відсутній, чи особу, якій адресовано судове рішення, не виявлено за місцем проживання…». Враховуючи зазначене, позивач вважає, що строк звернення до адміністративного суду повинен бути поновлений.
Враховуючи дату винесення спірної постанови, а саме, 25.10.2018 року, дату, коли позивач дізнався про порушення своїх прав – 22 травня 2020 та дату звернення до суду, а саме: 26.05.2020 року, суддя вважає, що до суду позивач звернувся з порушенням десятиденного строку звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів, визначеного статтею 287 КАС України.
Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Оглядом позовної заяви та заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, суд встановив, що у заяві позивач просить поновити строк звернення до адміністративного суду з вказаним позовом та зазначає, що ним із поважних причин пропущений строк звернення до суду.
Дослідивши подану заяву та матеріали справи, суддя вважає, що у задоволенні заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду необхідно відмовити, а позовну заяву залишити без руху з наступних підстав.
Як вже зазначалося вище, для звернення до суду із позовом щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, крім оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій, статтею 287 КАС України визначено спеціальний строк, що становить 10 днів, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Правовий припис «в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого законом» означає, що позов має подаватися лише в тих межах часу, який встановлений законом. Крім того, можливість захисту прав та інтересів залежить від дотримання строків, встановлених на цей випадок законом.
Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними певних процесуальних дій, передбачених КАС України не зловживаючи ними.
Так, практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
Відповідно, чинне законодавство обмежує строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Як вказав позивач у позовній заяві про порушення своїх прав він дізнався на 14 травня 2020 року з отриманої ним постанови про зміну (доповнення) реєстраційних даних від 12.05.2020 року.
Як встановлено судом, 12.07.2018 року Управлінням Держпраці у Закарпатській області було винесено постанову про накладення штрафу №ЗК291/217/АВ-ТД-ФС-124, якою накладено штраф на ФОП ОСОБА_2 у розмірі 223380,00 грн. Дану постанову було надіслано ОСОБА_2 листом з повідомленням про вручення 13.07.2018 року.
27.08.2018 року Управління Держпраці у Закарпатській області подало заяву до відділу ДВС Рахівського районного управління юстиції про прийняття до виконання Постанову про накладення штрафу від 12.07.2018 року № ЗК291/217/АВ-ТД-ФС-124 та стягнення на користь Державного бюджету України із ФОП ОСОБА_2 штрафу у розмірі 223380,00 грн.
Постановою від 25.10.2018 року старшим державним виконавцем Рахівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області відкрито виконавче провадження ВП №57499135.
Того ж дня, Рахівський районний відділ державної виконавчої служби ГТУЮ у Закарпатській області направив рекомендованим листом з повідомленням про вручення на поштову адресу ОСОБА_2 – АДРЕСА_1 , копію такої постанови.
Згідно копії конверту поштового відправлення, такий містить відмітку поштової служби про повернення у зв`язку із закінченням встановленого терміну зберігання 12.12.2018 року.
Відповідно до копії свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_4 , ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 змінив ім`я на ОСОБА_1 .
Разом з тим, позивач зазначає свою реєстрацію місця проживання на теперішній час за адресою: АДРЕСА_1 .
В заяві про поновлення строку звернення до суду позивач, як на підстави поважності пропуску строку звернення до суду, посилається на неотримання копії постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №57499135 від 25.10.2018 року, а також те, що останній змінив прізвище та ім`я.
Суд констатує, що зміна прізвища, яка відбулась 03.09.2019 року, не може вважатися причиною пропуску строку звернення до суду з даним позовом, оскільки по-перше така зміна відбулася значно пізніше, ніж винесення оскаржуваної постанови, по-друге, місце реєстрації проживання позивача не змінювалося, по-третє, зміна прізвища не звільнило позивача від обов`язку погасити заборгованість перед Державою.
Суд також зазначає, що Порядок надсилання документів виконавчого провадження визначає стаття 28 Закону №1404-VIII, згідно з частиною 1 якої, копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі (абз.1).
Таким чином, положення Закону №1404-VIII чітко визначають, що боржник вважається належним чином повідомлений про початок примусового виконання рішень у разі надіслання процесуального документа на його поштові адреси рекомендованим поштовим відправленням.
Відповідно до п.91 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 (далі - Правила №270), поштові відправлення, поштові перекази доставляються оператором поштового зв`язку адресатам на поштову адресу або видаються/виплачуються в об`єкті поштового зв`язку.
Згідно з п.93 Правил №270, з використанням абонентської поштової скриньки доставляються: прості поштові відправлення; повідомлення про надходження поштових відправлень, які підлягають видачі в об`єкті поштового зв`язку, поштових переказів; повторні повідомлення про надходження рекомендованих поштових відправлень; періодичні друковані видання.
У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім`ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу (п.99 Правил 270).
Відповідно до п.102 Правил №270, в об`єкті поштового зв`язку вручаються, зокрема, рекомендовані поштові відправлення, рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, не вручені адресатам під час доставки додому.
Пунктом 116 Правил №270 встановлено, що у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження.
Аналіз вищевикладених правових норм свідчить про те, що рекомендовані поштові відправлення вручаються адресату в об`єкті поштового зв`язку у разі відсутності його за абонентською адресою, а про наявність такого відправлення адресата повідомляється шляхом вкладання до його поштової скриньки повідомлення про надходження вказаного відправлення, яке зберігається об`єктом поштового зв`язку протягом одного місяця.
Таким чином, у адресата виникає право забрати протягом одного місяця поштове відправлення, яке йому адресоване.
Як вже зазначалося судом, постанова про відкриття виконавчого провадження №57499135 надсилалася позивачу старшим державним виконавцем рекомендованими поштовими відправленнями за адресою, а саме: АДРЕСА_1 .
Згідно з позовною заявою, позивач проживає АДРЕСА_1 . Вказану адресу ним було зазначено особисто.
З огляду на викладене, суд критично оцінює твердження позивача про те, що жодних процесуальних документів від державного виконавця він не отримував, оскільки в силу вимог ст.28 Закону №1404-VIII він вважається належним чином повідомленим.
При цьому, ігноруючи своїм правом отримання в об`єкті поштового зв`язку поштового відправлення від органу державної виконавчої служби свідчить про бездіяльність боржника у виконанні обов`язків, покладених на нього частиною 5 статті 19 Закону №1404-VIII, зокрема, обов`язку утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.
Також суд зазначає, що позивач знаючи про те, що на нього накладено штраф Постановою Управління Держпраці у Закарпатській області про накладення на нього штрафу від 12.07.2018 року №ЗК291/217/АВ-ТД-ФС-124, повинен був розраховувати на те, що відбудеться реалізація цього виконавчого документа та міг дізнатися про оскаржувану постанову, якби проявив ініціативність з цього приводу.
Отже, аналізуючи встановлені обставини, суд вважає за необхідне зазначити, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Враховуючи вищевказане та те, що дотримання процесуальних строків є обов`язком сторін, суддя не вбачає обґрунтованих підстав для визнання причин пропуску строку звернення ОСОБА_1 до суду поважними за обставин, викладених позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду, у зв`язку із чим підстави для поновлення строку звернення до суду відсутні.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначені статтею 123 КАС України.
Так, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, адміністративний позов належить залишити без руху. Недоліки повинні бути усунені позивачем шляхом подання до суду зазначення інших підстав для поновлення строку звернення до суду та надання відповідних доказів.
Керуючись статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
УХВАЛИВ:
Визнати неповажними причини пропуску строку звернення ОСОБА_1 до адміністративного суду з цим позовом.
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Рахівського районного відділу державної виконавчої служби Південно – Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано - Франківськ) (90600, Закарпатська область, м. Рахів, вул. Шевченка, 43, код ЄДРПОУ 34909374), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – Управління Держпраці у Закарпатській області (88018, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Минайська, 16, код ЄДРПОУ 39795035) про скасування постанови про відкриття провадження - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Я. М. Калинич
Судове рішення № 89485407, Закарпатський окружний адміністративний суд було прийнято 28.05.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 260/1905/20. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: