Ухвала суду № 89482402, 27.05.2020, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"27" травня 2020 р. м. Київ Справа № 911/1522/20

Господарський суд Київської області у складі судді Третьякової О.О., розглянувши матеріали

За позовомПершого заступника керівника Білоцерківської місцевої прокуратури (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Шолом-Алейхема, 38-А) в інтересах держави в особі Білоцерківської міської ради Київської області (09117, Київська обл., вул. Я. Мудрого, 15) До Товариства з обмеженою відповідальністю “Діброва” (09100, Київська обл., м. Біла Церква, площа Торгова, 8) Про розірвання договору

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява першого заступника керівника Білоцерківської місцевої прокуратури (далі – прокурор) в інтересах держави в особі Білоцерківської міської ради Київської області від 20.05.2020 №39-1219вих-20 з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю “Діброва” про розірвання охоронно-орендного договору на використання пам`ятки архітектури національного значення “Торгові ряди” №39 від 01.04.2003, укладеного між Білоцерківською міською радою Київської області та Товариством з обмеженою відповідальністю “Діброва”.

Позовні вимоги мотивовані грубим порушенням Товариством з обмеженою відповідальністю “Діброва” істотних умов договору №39 від 01.04.2003, що призводить до неналежного використання пам`ятки архітектури національного значення та недотримання місцевим бюджетом грошових коштів від її використання. Зокрема прокурор стверджує, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Діброва” як орендар за договором не сплачує орендну плату, не забезпечує належного санітарного утримання орендованого майна та жодного разу не здійснило погодження з Білоцерківською міською радою передачі в суборенду орендованих приміщень, що є підставою для припинення права користування пам`яткою архітектури національного значення та розірвання охоронно-орендного договору №39 від 01.04.2003.

Порушення інтересів держави прокурор вбачає у ненадходженні коштів від орендної плати за користування комунальним майном, що спричинило безпідставні втрати місцевого бюджету.

Підстави для звернення до суду в інтересах держави в особі органу, уповноваженого на виконання функцій держави у спірних правовідносинах – Білоцерківської міської ради Київської області мотивовані тим, що цей орган протягом 17 років не вживав жодних заходів реагування на допущені Товариством з обмеженою відповідальністю “Діброва” порушення і фактично самоусунувся від захисту своїх законних прав та інтересів. Бездіяльність органу місцевого самоврядування, на думку прокурора, підтверджується листом Білоцерківської міської ради Київської області від 10.04.2020 №1184/01-14, в якому остання зазначає, що у цей час не має можливості звернутися до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Діброва”.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд вважає за необхідне залишити її без руху, зважаючи на наступне.

Так, п.4 ст.164 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує особу, яка звертається до суду, приєднати до позовної заяви копію або оригінал оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності – клопотання про його витребування.

Прокурор у позовній заяві від 20.05.2020 №39-1219вих-20 заявляє вимоги про розірвання охоронно-орендного договору на використання пам`ятки архітектури національного значення “Торгові ряди” №39 від 01.04.2003, укладеного між Білоцерківською міською радою Київської області та Товариством з обмеженою відповідальністю “Діброва”.

Проте не приєднує до позовної заяви договір, який він просить розірвати, або ж його належним чином засвідчену копію, або ж клопотання про витребування відсутнього у нього письмового правочину, з якого виник спір.

До позовної заяви прокурором двічі приєднано охоронно-орендний договір на використання пам`ятки архітектури національного значення “Торгові ряди”, охоронний №39. Такий договір, копія якого приєднана до позовної заяви прокурора, датований 01.04.2003 та має номер 39/1. Названий договір укладено між Виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради в якості орендодавця та Товариством з обмеженою відповідальністю “Діброва” в якості орендаря (у тексті договору “генорендар”).

Іншого договору, який бив мав №39 і який був би укладений 01.04.2003 Білоцерківською міською радою Київської області та Товариством з обмеженою відповідальністю “Діброва”, що вказаний у прохальній частині позовної заяви, суду не надано, що не відповідає приписам п.4 чт.164 Господарського процесуального кодексу України, є недоліком позовної заяви, який підлягає усуненню у передбачений законодавством спосіб.

У п.2 ч.3 ст.162 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позовна заява повинна містити повне найменування юридичних осіб, їх місцезнаходження, поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України.

У розумінні чинного процесуального законодавства позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу, а відповідачами – особи, яким пред`явлено позовну вимогу (ч.2, 3 ст.45 Господарського процесуального кодексу України)

У якості позивача у вступній та прохальній частині позову прокурор вказав Білоцерківську міську раду Київської області, місцезнаходження: 09117, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, 15, ідентифікаційний код 04055009.

Відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань не підтверджуються обов`язкові реквізити Білоцерківської міської ради Київської області, що їх вказав прокурор. Так, у зазначеному реєстрі під ідентифікаційним кодом юридичної особи 04055009 відображається Виконавчий комітет Білоцерківської міської ради (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Я. Мудрого, 15).

З огляду на зазначене, суд вважає, що прокурором не дотримано п.2 ч.3 ст.162 Господарського процесуального кодексу України, що є недоліком позовної заяви, який підлягає усуненню шляхом приведення суб`єктного складу сторін у відповідність до фактичних обставин.

Крім того, суд просить прокурора звернути увагу на неоднакове зазначення у тексі позову особи позивача та повідомляє, що згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань відповідний територіальний орган місцевого самоврядування має найменування Білоцерківська міська рада (09100, Київська обл., вул. Ярослава Мудрого, 15, ідентифікаційний код 26396300).

У п.5 ч.3 ст.162 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Частиною 2 ст.164 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Крім того, обов`язок позивача, так само як і прокурора, який звертається до суду з позовом в інтересах держави, подати докази разом з поданням позовної заяви встановлений у ч.2 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 91 Господарського процесуального кодексу України передбачено, зокрема, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

На переконання суду, прокурор не дотримався належним чином наведених положень законодавства при зверненні до суду з цим позовом, адже посилаючись в обґрунтування своїх позовних вимог на конкретні обставини, не приєднав до своєї позовної заяви докази, якими це доводиться. Зокрема, прокурор стверджує, що від Товариства з обмеженою відповідальністю “Діброва” орендна плата до Білоцерківської міської ради не надходила, що підтверджується листом від 21.12.2019 №4210/01-13.

Судом з`ясовано, що до позовної заяви приєднано лист Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради від 21.12.2019 №4210/01-13 у засвідченій копії, в якому, серед іншого, вказано наступне: “Щодо орендної плати ТОВ “Діброва”, використання сум орендної плати на реконструкцію пам`ятки архітектури, затвердження кошторису (п.п.3.1-3.3 договору №39-1) інформація не відома…”.

Вказаний документ не є первинним бухгалтерським документом, що відображає дійсний стан розрахунків за договором оренди нерухомого майна, він не містить чіткого визнання факту прострочення Товариства з обмеженою відповідальністю “Діброва” щодо виконання грошових зобов`язань за договором, з якого виник спір, не містить фінансової інформації територіальних органів Державного казначейства України про стан розрахунків за договором оренди. Також він не підтверджений рухом кошів по рахунку, призначеному для здійснення платежів за спірним договором або рухом коштів по рахунках орендодавця за договором, який був би оформлений у вигляді виписки уповноваженої фінансової установи (банку та/або територіального органу Державного казначейства України). Крім того цей лист не містить достовірних відомостей про періоди прострочення орендаря (конкретні розрахункові періоди (дні, місяці, роки), про прострочені суми орендної плати у грошових одиницях, не визначає яким чином та за якою методикою, тарифами, коефіцієнтами, ставками відбувався підрахунок сум боргу, за його фактичної наявності.

Описані вище обставини є недоліками позовної заяви, які підлягають усуненню.

Згідно з ч.1 ст.174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч.2 ст.174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

При цьому, усунення позивачем недоліків позовної заяви повинне бути здійснене з урахуванням положень п.1 ч.1 ст.164, ч.1 ст.172 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язковості надсилання учасникам справи позовної заяви та копії доданих до неї документів.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до ч.3 ст.174 Господарського процесуального кодексу України позовна заява вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.162-164, 171, 172, 174, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Залишити позовну заяву без руху.

2. Встановити строк на усунення недоліків позовної заяви – 10 (десять) днів з дня вручення цієї ухвали.

3. Встановити спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:

3.1 уточненої редакції позовної заяви, складеної за наслідками приведення суб`єктного складу сторін у відповідність до фактичних обставин (необхідно чітко визначити найменування позивача, його місцезнаходження та ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань);

3.2 примірник охоронно-орендного договору на використання пам`ятки архітектури національного значення “Торгові ряди” №39 від 01.04.2003, укладеного між Білоцерківською міською радою Київської області та Товариством з обмеженою відповідальністю “Діброва” (або ж належним чином засвідчену копію);

3.3 письмових пояснень щодо належних, допустимих і достовірних доказів, якими доводяться факти невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю “Діброва” грошових обов`язків за оспорюваним договором в частині внесення орендної плати (крім листа від 21.12.2019 №4210/01-13), тобто – необхідно письмово навести перелік таких доказів;

3.4 належних, допустимих і достовірних доказів, якими доводяться факти невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю “Діброва” грошових обов`язків за оспорюваним договором в частині внесення орендної плати (крім листа від 21.12.2019 №4210/01-13), тобто – необхідно приєднати відповідні первинні документи та належний і обґрунтований розрахунок прострочених платежів;

3.5 обґрунтованих письмових пояснень до позовної заяви у разі об`єктивної неможливості виконання вимог суду за п.3 цієї ухвали;

3.6 доказів направлення відповідачу документів, складених на усунення недоліків позовної заяви за цією ухвалою Господарського суду Київської області від 27.05.2020 №911/1522/20;

4. Попередити прокурора, який звернувся до суду в інтересах держави, про те, що згідно з ч.4 ст.174 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили 27.05.2020, оскарженню не підлягає.

Суддя О.О. Третьякова