Ухвала суду № 89480514, 18.05.2020, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/5378/20

Провадження №6/369/202/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.05.2020 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Пінкевич Н.С.,

за участі секретаря Одинцов О.С.

приватного виконавця Бережного Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві подання приватного виконавця виконавчого округу у м.Києві Бережного Ярослава Вікторовича про примусове проникнення до житла боржника, -

в с т а н о в и в :

У травні 2020 року приватний виконавець звернувся до суду з даним поданням. Свої вимоги мотивував тим, що у його провадженні знаходиться виконавчий лист по виконанню виконавчого напису, вчиненого нотаріусом про стягнення з боржника ТОВ «Укрмагістраль ЛТД» заборгованості. В ході виконання боржником заходів щодо добровільного виконання не вжито. Згідно інформаційної довідки з реєстру речових прав за боржником зареєстровано право власності житловий будинок та земельну ділянку по АДРЕСА_1 . Оскільки боржник добровільно рішення суду не виконує, будь-яке інше майно або грошові кошти, на які може бути звернено стягнення та зараховано в рахунок погашення заборгованості у боржника відсутнє, а також те, що боржник постійно чинить перешкоди в доступі до нерухомого майна, тому просив суд надати дозвіл на проникнення до майна божника, а саме до житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами загальною площею 311,6 кв.м, житловою площею 139 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , з метою проведення його опису та арешту.

Сторони виконавчого провадження не викликалися, відповідно до вимог частини 2 статті 439 ЦПК України.

Згідно зі ст. 439 ЦПК України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи за поданням державного виконавця.

Відповідно до ч. 2 ст. 439 ЦПК України суд негайно, але не пізніше наступного дня з дня його надходження до суду розглядає подання, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

У судовому засідання приватний виконавець Бережний Я.В. підтримав подане клопотання, надав суду для огляду матеріали виконавчого провадження.

Суд, дослідивши матеріали подання, оглянувши матеріали виконавчого провадження, з`ясувавши обставини і перевіривши їх доказами, вважає за необхідне задоволити клопотання, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено право на ефективний засіб юридичного захисту, а саме: «кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження».

У відповідності до ч.5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження»: «Боржник зобов`язаний: утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; своєчасно з`являтися на вимогу виконавця; надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження».

Встановлено, що у провадженні приватного виконавця Бережного Ярослава Вікторовича перебуває виконавче провадження № 61422121 від 28.02.2020 року з виконання Виконавчого напису від 26.02.2020 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ляшук Оленою Вікторівною за реєстровим номером 234, про стягнення з ТОВ «УКРМАГІСТРАЛЬ ЛТД» (ЄДРПОУ: 40943140) на користь ТОВ «Інтертайм Плюс» заборгованості за договором позики грошей від 24.02.2020 року у розмірі 300 000,00 грн.

28 лютого 2020 року відкрито виконавче провадження. Постанова про відкриття виконавчого провадження направлена боржнику 02 березня 2020 року, яку отримано боржником 05 березня 2020 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження», інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов`язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк.

Відповідно до відповіді Державної фіскальної служби України, за боржником обліковуються банківські рахунки у АТ «Райффайзен банк Аваль».

17.03.2020 року прийнята постанова про арешт коштів боржника, якою було накладено арешт на грошові кошти боржника, що містяться на рахунках, відкритих боржнику у АТ «Райффайзен банк Аваль», АТ КБ «Приватбанк», АТ «Універсал Банк», а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника.

Згідно з відповідями АТ КБ «Приватбанк» та АТ «Універсалбанк», за боржником відкриті банківські рахунки не обліковуються.

Приватним виконавцем за адресою АТ «Райффайзен банк Аваль» було направлено платіжні вимоги № 61422121-1, № 61422121-2 та № 61422121-3 від 14.04.2020 року на примусове списання коштів з рахунків, відкритих боржнику ТОВ «Укрмагістраль ЛТД».

21.04.2020 року на рахунок приватного виконавця з обліку надійшли кошти, списані на підставі платіжних вимог від 14.04.2020 року, в сумі 1203 грн, які були розподілені як витрати виконавчого провадження на підставі розпорядження приватного виконавця.

Таким чином, коштів на рахунках, відкритих боржнику у банківських установах, недостатньо для виконання виконавчого напису у повному обсязі.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 62 Закону України «Про банки та банківську діяльність», інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками приватним виконавцям на їхню письмову вимогу з питань виконання рішень судів та рішень, що підлягають примусовому виконанню відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", стосовно наявності та/або стану рахунків боржника, руху коштів та операцій на рахунках боржника за конкретний проміжок часу, а також про інформацію щодо договорів боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.

Відповідно до ч. 5 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувана, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

11.03.2020 року приватним виконавцем була прийнята постанова про арешт майна боржника, якою арештовано все рухоме та нерухоме майно боржника ТОВ «Укрмагістраль ЛТД» та внесено відповідні записи про обтяження до державних реєстрів.

Згідно з відповіддю АСВП № 18603478 від 17.03.2020 року у МВС відсутні дані про зареєстровані за боржником транспортні засоби.

Відповідно до інформації, що міститься у Державному реєстрі речових прав на В нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, ^Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, за боржником зареєстровано право власності на наступне нерухоме майно: 1) житловий будинок загальною площею 311, 6 кв.м.« в т.ч. житлова!39, 0 кв.м. з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ; 2) земельна ділянка загальною площею 0Л407 га. кадастровий номер 3222484001:01:016:0028. що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 .

25.03.2020 року приватним виконавцем було винесено постанову про арешт майна боржника, якою накладено арешт на вищезазначене майно, та внесено записи про обтяження до Державного реєстру прав на нерухоме майно.

25.03.2020 року з метою здійснення опису майна боржника приватним виконавцем було здійснено виїзд за місцем знаходження житлового будинку з прибудовами загальною площею 311, 6 кв.м. та земельна ділянка, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 .

При здійсненні виїзду приватного виконавця за місцем знаходження зазначеного майна був присутній керівник боржника ТОВ «Укрмагістраль ЛТД» ОСОБА_1 , однак останнім не було забезпечено доступ до майна через нібито відсутність у нього ключів від житлового будинку. Особи, які користуються вказаним майном, відмовили приватному виконавцю у доступі до майна боржника, при цьому зазначили, що зазначений будинок належить саме їм, однак жодних підтверджуючих документів не надали. Про зазначені обставини приватним виконавцем було складено відповідний акт за участю понятих та вищезазначених осіб.

23.04.2020 року боржнику за адресою, визначеною у виконавчому документі, цінним листом з описом вкладення повторно направлено постанову про відкриття виконавчого провадження № 61422121 від 28.02.2020 року, постанову про арешт майна боржника №61422121 від 11.03.2020 року, постанову про арешт майна боржника № 61422121 від 25.03.2020 року, постанову про арешт коштів боржника № 61422121 від 25.03.2020 року, а також повідомлення про вчинення виконавчих дій від 22.04.2020 року, яким повідомлено боржника про проведення 30.04.2020 року о 15 годині 00 хвилин виконавчих дій з опису та арешту нерухомого майна за адресою АДРЕСА_2 .

Згідно з інформацією, наявною на веб-сайті «Укрпопгга», боржником зазначені постанови та повідомлення про вчинення виконавчих дій отримані 28.04.2020 року.

Повторним виїздом приватного виконавця за адресою АДРЕСА_2 , доступ до житлового будинку боржником знову не отримано. Директор ТОВ «Укрмагістраль ЛТД», який заздалегідь був попереджений про заплановані виконавчі дії, відмовив у наданні доступу до зазначеного майна, наголосив про відсутність у нього ключів та неспроможність потрапити на територію житлового будинку. Про зазначені обставини приватним виконавцем було складено відповідний акт за участю понятих та боржника-юридичної особи в особі директора ТОВ «Укрмагістраль ЛТД».

Матеріали виконавчого провадження не містять даних про спори щодо майна, будь-які особи не звертались до виконавця щодо неможливості звернення стягнення на дане майно або наявність інших законних підстав, які б унеможливлювали здійснення виконавцем виконавчих дій.

Недоторканність житла є однією з конституційних гарантій громадян. Як зазначено у ст. 30 Конституції України, не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

Статтею 311 ЦК передбачено право на недоторканність житла. У частинах 1, 2 ст. 311 ЦК зазначено, що житло фізичної особи є недоторканним. Проникнення до житла чи до іншого володіння фізичної особи, проведення у ньому огляду чи обшуку може відбутися лише за вмотивованим рішенням суду. Гарантування кожному прав на повагу та недоторканність житла є не тільки конституційно-правовим обов`язком держави, а й дотриманням взятих Україною міжнародно-правових зобов`язань відповідно до положень Загальної декларації прав людини 1948 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року.

Зазначені міжнародні акти згідно з ч. 1 ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України.

Відповідно до ст.12 Загальної декларації прав людини 1948 року, ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, п. 1 ст. 17 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року ніхто не може зазнавати безпідставного посягання на недоторканність свого житла.

Відповідно до п. 2 ст. 29 Загальної декларації прав людини 1948 року, ст. 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року при здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання та поваги до прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві.

Конституційна гарантія недоторканності житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства. Обмеження права особи на недоторканність житла, яке визначено в Конституції України і міжнародно-правових актах, визнається легітимним втручанням держави у права людини з метою забезпечення загального блага. Одним із судових рішень, що допускає проникнення до житла чи до іншого володіння особи, є ухвала суду про примусове проникнення до житла під час виконання судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб).

Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника – фізичної особи, особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі необхідності примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників органів внутрішніх справ, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке за законом можливо звернути стягнення.

Пунктом 13 ч. 3 ст. 18 Закону передбачено право державного виконавця на звернення до суду з поданням про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника – фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання.

Відповідно до ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу.

Таким чином, приватним виконавцем подано суду достовірні докази того, що станом на час розгляду подання ним виконано всі дії з примусового виконання судового рішення, передбачені Законом України “Про виконавче провадження”, та доказів повідомлення боржника про відкрите виконавче провадження, вчинення виконавчих дій та як наслідок ухилення боржника від виконання, неможливість виконання іншим чином.

Як зазначалось вище, Конституція України гарантує кожному недоторканість житла. Відповідно до ст.30 Конституції України не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

Аналогічні приписи містяться у ст.311 ЦК України, згідно якої житло фізичної особи є недоторканим. Проникнення до житла чи до іншого володіння фізичної особи, проведення в ньому огляду чи обшуку може відбуватися лише за вмотивованим рішенням суду.

Відповідно до приписів ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Згідно п.13 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб.

Згідно із положеннями ст.439 ЦПК України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Вирішуючи подання суд враховує, що на примусовому виконанні перебуває виконавче провадження №561422121 щодо виконання виконавчого листа по виконавчому напису, виданого призваним нотаріусом про стягнення з ТОВ «Укрмагістраль ЛТД» на користь стягувача заборгованість в розмірі 300 000 грн. Постановою від 28 лютого 2020 року було відкрито виконавче провадження за вказаним виконавчим листом й дану постанову було направлено боржнику, яку останній отримав 02 березня 2020 року.

Також встановлено, що приватним виконавцем було перевірено майновий стан боржника, перевірна наявність доходу та іншого майна, жодні дії результатів не дало, борг не погашений. Також було двічі здійснено виїзд за адресою місцезнаходження майна, за результатами чого було складено акти, з яких вбачається, що потрапити на територію майна приватному виконавцю не вдалося, оскільки боржника не забезпечив доступ та невстановлені особи відмовились надати доступ на територію домогосподарства. Отже, судом беззаперечно встановлено, що незважаючи на неодноразові спроби приватного виконавця потрапити на територію домогосподарства боржника і провести опис та арешт цього майна таке не виявилося можливим, про що складено акти і що, у свою чергу, свідчить про перешкоджання у проведенні виконавчих дій.

За таких обставин з огляду на те, що приватний виконавець не має можливості потрапити на територію майна боржника, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення подання, оскільки вказані дії стосуються майна, на яке можливо звернути стягнення, відсутність іншого майна, грошових коштів для примусового виконання, а приватний виконавець зобов`язаний вчиняти дії щодо виконання в порядку та строки, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» з метою проведення перевірки майнового стану, опису і арешту майна боржника для його подальшої реалізації.

Окрім того, необхідність надання дозволу на примусове проникнення до майна боржника зумовлена положеннями ст.56 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки відповідно до вказаної статті виконавець зобов`язаний винести постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, де має бути зазначено: якщо опису підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира - загальна площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріали стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди.

Аналогічні приписи щодо необхідності складання постанови про опис і арешт майна після його виявлення, містить п.10 «Інструкції з організації примусового виконання рішень», затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02 квітня 2012 року (з послідуючими змінами).

Суд відповідно до приписів ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» та ч.4 ст.10 ЦПК України застосовує при розгляді даної справи Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї як джерело права.

Так згідно ст.8 Конвенції кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції (ч.1). Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб(ч.2).

Отже, дана норма дозволяє втручатися у здійснення особою права на житло чи інше володіння згідно із законом і в інтересах економічного добробуту країни, для захисту прав і свобод інших осіб, якщо таке втручання було пропорційним.

В даному випадку втручання у право боржника на повагу до його володіння має бути здійснено судом згідно із законом і має бути пропорційним переслідуваній меті, оскільки здійснюється в інтересах дотримання прав та свобод стягувача, на користь якого не знаходить свого виконання протягом значного періоду часу, що порушує права стягувача на майно.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про правомірність заявленого приватним виконавцем подання про надання дозволу на примусове проникнення приватного виконавця до майна боржника.

Враховуючи викладене та керуючись Законом України “Про виконавче провадження”, ст. 439 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Подання приватного виконавця виконавчого округу у м.Києві Бережного Ярослава Вікторовича про примусове проникнення до житла боржника задоволити.

Надати приватному виконавцю виконавчого округу у м.Києві Бережному Ярославу Вікторовичу дозвіл на проникнення до майна божника, а саме до житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами загальною площею 311,6 кв.м, житловою площею 139 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , з метою проведення його опису та арешту.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення або складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Н.С. Пінкевич