Рішення № 89480113, 27.05.2020, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа 570/3652/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2020 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Першко О. О.

секретар судового засідання Прокопчук Л.М.,

за участю представника відповідача Власик В.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (далі - позивач), діючи через свого представника – ОСОБА_2 , звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 27 серпня 2012 року у розмірі 40 116 грн. 88 коп.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що відповідно до вказаного договору відповідач отримав від позивача кредит у розмірі 8 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Станом на 18 липня 2018 року відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, у результаті чого виникла заборгованість у розмірі 40 116 грн. 88 коп., з яких: 10 743 грн. 04 коп. заборгованість за тілом кредиту; 7 846 грн. 38 коп. заборгованість за відсотками за користування кредитом; 19 140 грн. 94 коп. заборгованість за пенею; 500 грн. 00 коп. фіксована частина штрафу; 1 886 грн. 52 коп. процентна складова штрафу за порушення грошового зобов`язання.

У судове засідання представник позивача не з`явився при цьому подав до суду заяву з клопотанням про розгляд справи без його участі в якій зазначив, що позовні вимоги він підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечила з мотивів його безпідставності, оскільки Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку не може вважатися складовою частиною спірного кредитного договору, вони ОСОБА_1 не підписувались, як і витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна». Ці документи не містять дати їх підписання навіть представником позивача, вони не є додатком до підписаної відповідачем анкети-заяви і відповідно їх не можна вважати складовими частинами укладеного між сторонами кредитного договору. Відповідно до пунктів 2.1.1.2., 2.1.1.12.13 витягу з Умов та Правил, невід`ємною частиною кредитного договору є Пам`ятка клієнта, яка видається позичальнику та яка визначає, зокрема умови кредитування, вид кредитної картки, однак така Пам`ятка у матеріалах справи відсутня, відповідачем вона не підписувалась, що також підтверджує відсутність між сторонами відносин кредитування. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань, в зв`язку з чим в суду відсутні правові підставі для стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості по тілу кредиту, процентам за користування кредитом та заборгованості за пенею. Крім того, в частині стягнення заборгованості по тілу кредиту позивачем пропущений строк позовної давності.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 27 серпня 2012 року ОСОБА_1 заповнив та підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку (надалі – Анкета-заява), отримавши, як вбачається із змісту позовної заяви, кредит у розмірі 8 000 грн. 00 коп. у вигляді кредитного ліміту на картковий рахунок. У Анкеті-заяві зазначено, що він погоджується з тим, що ця заява разом з Пам`яткою клієнта і Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складають між ним та банком договір про надання банківських послуг. Бажаний кредитний ліміт у Анкеті-заяві не зазначений.

До кредитного договору позивачем додано Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг.

Згідно з наданим позивачем розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 18 липня 2018 року становить 40 116 грн. 88 коп., з яких: 10 743 грн. 04 коп. заборгованість за тілом кредиту; 7 846 грн. 38 коп. заборгованість за відсотками за користування кредитом; 19 140 грн. 94 коп. заборгованість за пенею; 500 грн. 00 коп. фіксована частина штрафу; 1 886 грн. 52 коп. процентна складова штрафу за порушення грошового зобов`язання.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Відповідно до ст.634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Запропоновані АТ КБ «Приватбанк» умови публічного договору повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома. Аналіз положень ст.ст.633, 634 ЦК України дає підстави для висновку, що споживач послуг банку (особа, яка підписує Анкету-заяву) приєднується до тих умов, з якими ця особа ознайомлена.

Аналіз положень ст.ст.549, 551, 1048, 1049, 1050, 1056-1 ЦК України дають підстави для висновку, що у разі укладення договору кредитного договору, проценти за користування кредитом та неустойка може встановлюватись законом та договором.

У Анкеті-заяві позичальника ОСОБА_1 від 27 серпня 2012 року процентна ставка за користування кредитом, умови та порядок її зміни, порядок та умови збільшення розміру кредиту на розмір боргових зобов`язань, порядок обчислення та розміри відповідальності за порушення зобов`язання у вигляді неустойки (пені, штрафів), не зазначені. Позивач, обґрунтовуючи право вимоги у цій частині, крім розрахунку заборгованості за договором станом на 18 липня 2018 року, посилається на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» (надалі – Витяг з Тарифів) та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку як невід`ємні частини спірного договору.

Витягом з Тарифів, а також Витягом з Умов та правил, наданими позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема, умови, порядок нарахування та розмір пені за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штрафу за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань, дії банку при нарахуванні відсотків у випадку недостатності коштів та вичерпання кредитного ліміту.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов та правил розумів відповідач, ознайомився та погодився з ними, підписуючи Анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, порядку та умов збільшення розміру кредиту на розмір боргових зобов`язань, сплати неустойки (пені, штрафів).

Відповідно до п.1.1.5.1 наданого до позовної заяви Витягу з Умов та правил, зміни та доповнення до цього Договору вносяться Банком в односторонньому порядку у випадках, не заборонених законодавством України, шляхом його розміщення на цьому сайті у новій редакції. Отже, умови надання послуг залежать від волевиявлення і дій однієї сторони (банку). При цьому, Тарифи, Умови та Правил надання послуг неодноразово змінювались з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду з даним позовом. За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, за відсутності у Анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, умов та порядку нарахування пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, умов та порядку збільшення розміру кредиту на розмір боргових зобов`язань, надані позивачем Витяг з Тарифів та Витяг з Умов та правил не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного з відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Отже, Витяг з Тарифів та Витяг з Умов та Правил, надані до позовної заяви, не можуть розцінюватись як частина кредитного договору, укладеного між сторонами 27 серпня 2012 року шляхом підписання ОСОБА_1 . Анкети-заяви. А тому відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, встановлену у формі сплати процентів за користування кредитними коштами та збільшення розміру кредиту на розмір боргових зобов`язань, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року (справа № 342/180/17, провадження № 14-131цс19).

Вимог про стягнення процентів за користування позиченими коштами та інших сум за прострочення виконання грошового зобов`язання, з підстав та у розмірах, встановлених актами законодавства (встановлені законом), зокрема ст.ст.625, 1048 ЦК України, позивач не пред`явив.

За таких обставин відсутні правові підстави для стягнення з відповідача наведених у позовній заяві та розрахунку заборгованості станом на 18 липня 2018 нарахованих штрафів в сумі 2 386 грн. 52 коп., пені в сумі 19 140 грн. 94 коп., а також заборгованості за відсотками в розмірі 7 846 грн. 38 коп., в розмірі відсоткової ставки визначеної з урахуванням Тарифів з обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Умов та правил надання банківських послуг, яку сторони в письмовому вигляді не обумовлювали.

Разом з тим, беручи до уваги Анкету-заяву та виходячи з положень ст.ст.626, 628, 1046 ЦК України, суд встановив, що між ОСОБА_1 та АТ КБ «Приватбанк» укладено договір позики, за узгодженими умовами якого АТ КБ «Приватбанк» передав у власність ОСОБА_1 грошові кошти, а останній зобов`язався повернути позикодавцеві таку ж їх суму. При цьому, укладений між сторонами кредитний договір від 27 серпня 2012 року у вигляді підписання ОСОБА_1 . Анкети-заяви, не містить і строку повернення кредиту (користування ним).

Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Враховуючи, що строк повернення отриманих грошових коштів сторонами у Анкеті-заяві не встановлено, зобов`язання з їх повернення виникає у відповідача протягом строку, визначеного законом, з дня пред`явлення позивачем вимоги про це, тобто у даній справі - з дня пред`явлення позову.

У позовній заяві зазначається, що за договором від 27 серпня 2012 року ОСОБА_1 отримав від АТ КБ «Приватбанк» кредит у розмірі 8 000 грн. 00 коп. у вигляді встановленого ліміту на картковий рахунок. Доказів встановлення позичальнику саме такого розміру кредитного ліміту позивачем не надано. При цьому позовна заява та розрахунок не містять даних про те, коли змінювався розмір кредитного ліміту та який розмір мав кредитний ліміт після кожної такої зміни.

Разом з тим, наданий позивачем розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за договором станом на 18 липня 2018 року містить відомості про витрати клієнтом кредитних коштів та про суми погашення за наданим кредитом, з яких вбачається як використання відповідачем кредитних коштів, так і внесення ним коштів на повернення кредиту.

Таким чином, як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за договором станом на 18 липня 2018 року, на дату звернення позивача з даним позовом відповідач не повернув позикодавцеві 10 743 грн. 04 коп. заборгованості тілом кредиту.

За таких обставин, з ОСОБА_1 слід стягнути заборгованість за кредитним договором б/н від 27 серпня 2012 року в розмірі 10 743 грн. 04 коп. (тіло кредиту).

Відповідно суд доходить висновку про необхідність задоволення позову частково.

Щодо посилання представника відповідача про пропуск позивачем позовної давності для звернення до суду з вимогою про стягнення тіла кредиту суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 256 ЦК України позовну давність визначено як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі (частина перша статті 259 ЦК України).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку.

Як слідує з розрахунку заборгованості за договором б/н від 27 серпня 2012 року ОСОБА_1 з 2013 до 2018 року неодноразово сплачував кошти на погашення кредиту, а з позовом про стягнення заборгованості позивач звернувся до суду 06 серпня 2018 року, відтак суд доходить висновку, що позивач пред`явив позов у межах строку позовної давності, перебіг якого переривався вчиненням позичальником дій, які свідчать про визнання ним заборгованості за кредитним договором.

Оскільки позов підлягає задоволенню частково, відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати на сплату судового збору пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у розмірі 471 грн. 85 коп. (10 743 грн. 04 коп. х 1 762 грн. 00 коп. /40 116 грн. 88 коп.).

Керуючись статтями 526, 530, 610, 611, 625, 634, 1054, 1056-1 Цивільного кодексу України, статтями 3, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р I Ш И В:

Позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором б/н від 27 серпня 2012 року у розмірі 10 743 (десять тисяч сімсот сорок три) гривні 04 копійки.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» судові витрати у розмірі 471 (чотириста сімдесят одна) гривня 85 копійок.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо в Рівненський апеляційний суд або через Рівненський міський суд Рівненської області протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК», місцезнаходження: вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, код ЄДРПОУ 14360570.

Відповідач – ОСОБА_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повне судове рішення складене 27 травня 2020 року.

Суддя О.О. Першко