Ухвала суду № 89475808, 27.05.2020, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/2996/20

Провадження № 2/0182/1764/2020

У Х В А Л А

Іменем України

27.05.2020 року м. Нікополь

Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Багрова А.Г. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „АІЙРІС ТК”, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особа, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів – Приватний нотаріус Нікопольського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Мугнов Сергій Олександрович, Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Мазуренко Сергій Вячеславович, Приватний нотаріус Нікопольського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Бережний Олександр Сергійович, Реєстраційна служба Нікопольського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області, Комунальне підприємство Нікопольське міжміське бюро технічної документації, про витребування майна, визнання незаконним скасування права власності ОСОБА_1 на нежитлове приміщення кафе-бару, скасування рішення державного реєстратора виконавчого комітету Нікопольської міської ради від 24.11.2017 року, визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора виконавчого комітету Нікопольської міської ради про поновлення права власності за ОСОБА_4 від 01.12.2017 року, визнання недійсним договору купівлі-продажу та скасування державної реєстрації від 16.12.2017 року, визнання недійсним акт оцінки вартості та приймання-передачі акта майна, що вноситься до Статуного капіталу , укладений 18.12.2017 року між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю „АЙРІС ТК” на вбудоване нежитлове приміщення кафе-бару „ ІНФОРМАЦІЯ_1 ”, визнання недійсним висновок, вданий КП „Нікопольське міжміське бюро технічної інвентаризації” від 07.02.2018 року, скасування рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Нікопольської міської ради від 13.02.2018 року щодо поділу об`єкту кафе-бар „Камелія”, відновити становище, яке існувало до порушення прав ОСОБА_1 шляхом визнання права власності -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом.

Відповідно до п.3 ч. Ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Відповідно до п.2 ч.1 статті 176 ЦПК України передбачено, що ціна позову визначається: 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.П.9 ч.1 ЦПК України передбачено, що у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

Як вбачається з позовної заяви позивачем заявлено дві вимоги майнового характеру: про витребування майна та про визнання права власності. Однак позивачем не зазначено ціну позову та не надано доказів , що підтверджують дійсну вартість нерухомого майна.

Відповідно до п.4 ч.3 статті 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Як вбачається з позовної заяви позивачем заявлено дві вимоги майнового характеру та сім вимог немайнового характеру, однак не зазначено щодо кого з відповідачів заявлено конкретно кожну вимогу.

Окрім того, позивачем заявлено позовні вимоги до третіх осіб, яких не вказано у якості відповідачів по справі.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача, якщо рішення у справі може вплинути на їхні права чи обов`язки щодо однієї зі сторін. Отже, особа, яка бажає взяти участь у справі як третя особа без самостійних вимог, має перебувати з однією зі сторін у матеріальних правовідносинах, які в результаті прийняття судом рішення у справі зазнають певних змін.

Підставою для вступу (залучення) в судовий процес такої третьої особи є її заінтересованість у результатах вирішення спору – ймовірність виникнення в майбутньому в неї права на позов або пред`явлення до неї позовних вимог зі сторони позивача чи відповідача.

Водночас предмет спору повинен перебувати за межами цих правовідносин, інакше така особа може мати самостійні вимоги на предмет спору. Для таких третіх осіб неможливий спір про право з протилежною стороною у зазначеному процесі. Якщо такий спір допускається, то ця особа повинна мати становище співвідповідача у справі, а не третьої особи.

Отже, не можна покладати на третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, будь-які матеріально-правові обов`язки, а також установлювати чи захищати їх права, тобто винести рішення або ухвалу суду про права чи обов`язки цих третіх осіб.

Таким чином, позивачу відповідно до п.4 ч.3 статті 175 ЦПК України слід усунути недоліки позовної заяви – визначити конкретний спосіб (способи) захисту прав щодо кожного з відповідачів.

Відповідно до ч.4 статті 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як вбачається з поданої позовної заява позивач заявлено дві вимоги майнового характеру ( витребування майна та визнання права власності) та сім вимог немайнового характеру.

При цьому позивачем оплачено судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 840 грн. 80 коп.

Відповідно до статті 6 Закону України „Про судовий збір” передбачено, що „за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.”

Отже позивачу слід оплатити судовий збір відповідно до визначеної дійсної ціни позову за ставками, встановленими для позовних заяв майнового характеру(позивачем заявлено дві вимоги майнового характеру), а також оплатити судовий збір за кожну вимогу немайнового характеру за ставками, встановленими для позовних заяв немайнового характеру (840,80 грн. * 7 вимог немайнового характеру = 5885 грн.60 коп.) та додати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі з урахуванням вже сплаченого судового збору в розмірі 840 грн. 80 коп.

Окрім того, суд звертає увагу, що позивачем в позовній заяві викладено дві однакові за змістом позовні вимоги щодо витребування майна ( п.2 та п.10 позовної заяви).

Керуючись ст.ст. 175-177, 185 ЦПК України ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху, надавши строк десять днів з дня отримання позивачем копії ухвали для усунення наступних недоліків: зазначити ціну позову та надати докази , що підтверджують дійсну вартість нерухомого майна, що є предметом спору, визначити конкретний спосіб (способи) захисту прав щодо кожного з відповідачів, оплатити судовий збір відповідно до визначеної дійсної ціни позову за ставками, встановленими для позовних заяв майнового характеру(позивачем заявлено дві вимоги майнового характеру), а також оплатити судовий збір за кожну вимогу немайнового характеру за ставками, встановленими для позовних заяв немайнового характеру (840,80 грн. * 7 вимог немайнового характеру = 5885 грн.60 коп.) та додати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі з урахуванням вже сплаченого судового збору в розмірі 840 грн. 80 коп., надати квитанції про сплату судового збору; уточнити зміст позовних вимог , що викладені в п.2 та п10 позовної заяви.

Роз`яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та йому повернута.

Роз`яснити, що відповідно до Закону України від 30.03.2020 року №540-ІХ „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) строк залишення позовної заяви без руху продовжується на строк дії карантину.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: А. Г. Багрова