Ухвала суду № 89472467, 26.05.2020, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/33011/19

Провадження №1-кп/127/1069/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2020 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Бернади Є.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Шевченка О.В.,

сторони обвинувачення: прокурора Барановської Ю.Р.,

сторони захисту: адвокатів Слабого О.В., Варчука А.Б.,

обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 12 кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених частиною другою статті 186, частиною другою статті 289, частиною першою статті 296 Кримінального кодексу України та ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених частиною другою статті 186, частиною другою статті 289 Кримінального кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених частиною другою статті 186, частиною другою статті 289, частиною першою статті 296 Кримінального кодексу України (далі – КК) та ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених частиною другою статті 186, частиною другою статті 289 КК.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 – адвокат Варчук А.Б. – в судовому засіданні заявив клопотання про зміну застосованих відповідно до обраного запобіжного заходу до його підзахисного обмежень, а саме адреси проживання, мотивуючи тим, що обвинувачений має бажання і намір проживати разом з іншими членами сім`ї.

Прокурор проти задоволення заявленого клопотання не заперечувала.

Представник потерпілого – адвокат Горбатюк В.В. – залишив залу судового засідання до закінчення судового засідання.

Обвинувачений ОСОБА_1 , обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник – адвокат Слабий О.В. – підтримали заявлене клопотання і просили його задовольнити.

Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з частиною першою статті 331 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК) під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. При цьому частиною другою статті 331 КПК регламентовано, що в ирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Порядок продовження строку тримання під вартою регламентований статтею 199 глави 18 КПК, зокрема, частиною першою зазначеної статті визначено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. При цьому суд враховує, що частина третя статті 199 КПК є відсильною нормою щодо статті 184 КПК. Зі змісту частини другої статті 184 КПК випливає, що копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, надається підозрюваному, обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання.

Крім того, частиною першою статті 201 КПК регламентовано, що підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання. При чому, частиною другою зазначеної статті визначено, що копія клопотання та матеріалів, якими воно обґрунтовується, надається прокурору не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання.

Стороною захисту, як слідує з наданих суду матеріалів вимоги наведених вище процесуальних норм дотримано не було, однак частиною першою статті 350 КПК регламентовано, що клопотання учасників судового провадження розглядаються судом після того, як буде заслухана думка щодо них інших учасників судового провадження, про що постановляється ухвала. Також суд вважає за доцільне зауважити, що чинне кримінально-процесуальне законодавство не містить застережень, що порушення порядку звернення до суду з відповідними клопотаннями призводить до неможливості їх розгляду. Саме тому суд вважає за доцільне клопотання розглянути по суті й надати йому відповідну правову оцінку.

При вирішенні питання щодо доцільності зміни покладених на обвинуваченого обмежень застосованим до нього запобіжним заходом суд враховує положення частини першої статті 177 та частини першої статті 178 КПК, пункту 1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 р.

Відповідно до вимог частини першої статті 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

При вирішенні питання щодо наявності ризиків, передбачених частиною першою статті 177 КПК, суд враховує, що ЄСПЛ звернуто увагу на те, що ризик того, що обвинувачений може переховуватися, не може оцінюватися виключно на підставі ступеня тяжкості можливого покарання; він має оцінюватися з урахуванням ряду інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування небезпеки переховування, або довести, що така можливість є настільки незначною, що може не виправдати досудове тримання під вартою (п. 21, справа «Подвезько проти України»).

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 05.05.2020 р. до обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту цілодобово строком на 60 днів, тобто до 04.07.2020 р.

Сторона захисту при зверненні з відповідним клопотанням не посилалась на необхідність зміни часових обмежень або інших обов`язків застосованим запобіжним заходом, а прохала про зміну адреси проживання застосованого домашнього арешту. Приписи чинного законодавства, зокрема Конституції України, Цивільного Кодексу України та Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» надають громадянам можливість вільного вибору адреси проживання. Надані стороною захисту копії документів свідчать про те, що обвинувачений ОСОБА_1 має можливість проживати за адресою, зазначеною у клопотанні захисника. Тому, зважаючи на думку сторін кримінального провадження, суд приходить до переконання, що клопотання захисника обвинуваченого слід задовольнити.

Керуючись статтями 331, 371 КПК, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Змінити адресу застосованої згідно із застосованим запобіжним заходом на підставі ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 05.05.2020 р. заборони.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заборону згідно із застосованим до нього запобіжним заходом на підставі ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 05.05.2020 р. залишати житло цілодобово за адресою:

АДРЕСА_1 решті обов`язки згідно із ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 05.05.2020 р. залишити без змін, а саме покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 обов`язки, передбачені пунктами 1-4 частини п`ятої статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, а саме: прибувати до Вінницького міського суду Вінницької області за першою вимогою; не відлучатися з міста Вінниці без дозволу суду; повідомляти суд та прокурора про зміну місця свого проживання; утримуватися від спілкування із потерпілими та свідками у кримінальному провадженні, які зазначені в реєстрі матеріалів досудового розслідування.

Строк дії ухвали про застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту – в межах дії ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 05.05.2020 р., тобто до 23.59 год. 25.07.2020 р.

Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.

Суддя: