Постанова № 8947118, 06.04.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-47774/09/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Слободянюк Н.І.,

за участю секретаря Дрижирук М.І.,

представників позивача - Квітка В.М., Педорич В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного виробничо-комерційного підприємства "Будівельник"до Головної державної інспекції на автомобільному транспортіпро скасування постанови про застосування фінансових санкцій від 28.09.2009 року № 066444, -

В С Т А Н О В И В:

12 листопада 2009 року Приватне виробниче-комерційне підприємство "Будівельник"звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Начальника територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Полтавській області Кужіля Володимира Миколайовича, третя особа: Головна державна інспекція на автомобільному транспортіпро визнання протиправною та скасування постанови про застосування фінансових санкцій від 28.09.2009 № 066444.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що в подорожньому листі від 20.08.2009 № 35 наявні відмітки про проходження водієм медичного огляду та про проведення перевірки технічного стану транспортного засобу перед виїздом на маршрут, а відтак встановлене перевіркою порушення вимог статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" не відповідає фактичним обставинам справи.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що 20.08.2009 під час проведення рейдової перевірки в с. В.Сорочинці був перевірений транспортний засіб марки МАЗ д.р.н. ВІ 1138 АА, який належить ПВКП "Будівельник". Перевіркою виявлено порушення вказаним підприємством законодавства про автомобільний транспорт, а саме: надання послуг з нерегулярних пасажирських перевезень згідно трафарету "незаплановані перевезення", встановленого на лобовому склі автобуса, за маршрутом "Миргород-В.Сорочинці" без оформлення документів, передбачених статтею 39 Закону України "Про автомобільний транспорт". За результатами перевірки складено акт від 20.08.2009 № 127224, на підставі якого і прийнято спірну постанову.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18.01.2010 з урахуванням ухвали від 04 березня 2010 року про виправлення описки в ухвалі від 18.01.2010 замінено первинного відповідача - начальника управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Полтавській області Кужіля Володимира Миколайовича на належного відповідача - Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті в Полтавській області.

В судовому процесі представники позивача підтримали доводи і вимоги сторони, інтереси якої вони представляють.

Відповідач явку свого уповноваженого представника в судове засідання від 06.04.2010 не забезпечив, що з огляду на положення частини 4 статті 128 КАС України не може бути перешкодою для відправлення правосуддя.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначаються, а відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України "Про автомобільний транспорт".

Згідно зі статтею 2 цього Закону законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, Законів України "Про транспорт", "Про дорожній рух", чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.

Загальне державне регулювання діяльності автомобільного транспорту здійснює Кабінет Міністрів України відповідно до своїх повноважень.

Центральний орган виконавчої влади з питань автомобільного транспорту забезпечує проведення державної політики на автомобільному транспорті через урядові органи державного управління на автомобільному транспорті, службу міжнародних автомобільних перевезень та місцеві органи виконавчої влади і органи місцевого самоврядування.

Нормативно-правові акти центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту, видані в межах його компетенції, обов'язкові до виконання на території України.

У складі центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту функціонують: урядовий орган державного управління з питань регулювання діяльності автомобільного транспорту; урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті.

Урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті здійснює, зокрема, державний контроль: за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів законодавчо регульованої сфери, що визначають організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом; державний нагляд за забезпеченням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, безпеки автомобільних перевезень та за недопущенням надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільними перевізниками, які не одержали відповідної ліцензії та ліцензійних карток на транспортні засоби, що при цьому використовуються, який здійснюється на автостанціях, автобусних зупинках, у місцях посадки та висадки пасажирів, на стоянках таксі, у місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів /стаття 6 зазначеного Закону/.

Відповідно до пункту 1 Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2004, № 1190, урядовим органом державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті, що діє у складі Мінтрансзв'язку і йому підпорядковується, є Головна державна інспекція на автомобільному транспорті (Головавтотрансінспекція). У своїй діяльності Головавтотрансінспекція керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, цим Положенням та наказами Мінтрансзв'язку.

Територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в областях, Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі є територіальними структурними підрозділами Головавтотрансінспекції без права юридичної особи, утворюються відповідно до Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2004 року N 1190, мають печатку зі своїм найменуванням і зображенням малого Державного Герба України /пункт 1 Положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку від 14.12.2005 № 888 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.12.2005 за № 1573/11853/.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок; рейдові перевірки дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавчих і нормативно-правових актів щодо забезпечення безпеки пасажирських перевезень та безпеки дорожнього руху здійснюються не частіше одного разу на квартал.

Судовим розглядом встановлено, що 20.08.2009 о 9 год. 51 хв. на підставі завдання на перевірку від 17.08.2009 № 014947 державними інспекторами Гороховим С.А. та Кроленком Є.Б. проведено рейдову перевірку транспортного засобу марки МАЗ, номерний знак ВІ 1138 АА, належного згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ВІС № 067944 Приватному виробничо-комерційному підприємству "Будівельник", за результатами якої складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом за № 127224.

Вказаним актом перевірки зафіксована обставина надання ПВКП «Будівельник» послуг з нерегулярних пасажирських перевезень за маршрутом "Миргород-В.Сорочинці" без оформлення ліцензійної картки, договору з замовником транспортних послуг та дорожнього листа з датою його видачі, датою та часу проходження водієм передрейсового медичного огляду.

Водій транспортного засобу ОСОБА_1 від підписання акту перевірки відмовився.

На підставі цього акту перевірки начальником Територіального управління Головавтотрансінспекції у Полтавській області Кужілем В.М. прийнята постанова від 28.09.2009 про застосування до ПВКП «Будівельник» фінансових санкцій в розмірі 1 700,00 грн, накладених на нього на підставі абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України “Про автомобільний транспорт”.

В судовому процесі представники позивача заперечували проти зафіксованого порушення та просили суд визнати протиправною та скасувати спірну постанову з таких підстав:

- у подорожньому листі від 20.08.2009 № 35, наявному під час перевірки та залученому до матеріалів судової справи, наявна відмітка про проходження водієм медичного огляду у вигляді відповідного штампу з підписом відповідальної особи;

- Положення про медичний огляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів, затверджене спільним наказом Міністерства охорони здоров'я України та Міністерства внутрішніх справ України від 05.06.2000. № 124/345, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.07.2000 за № 435/4656, не встановлює вимогу щодо обов'язкового зазначення у подорожньому листі дати та часу проведення медичного огляду водія транспортного засобу;

- проходження водієм медичного огляду саме 20 серпня 2009 року перед виїздом на маршрут підтверджується відповідною довідкою ПП «Люг», яке надає послуги з медичного огляду водія за договором від 14.08.2009 з «Будівельник»;

- перевезення пасажирів автобусом здійснювалось позивачем для власних потреб (для вивезення працівників ПВКП «Будівельник» на Сорочинську ярмарку), що підтверджується відповідними документами.

Представник відповідача в судовому засіданні від 04.03.2010 в підтвердження здійснення позивачем саме нерегулярних перевезень пасажирів посилався на те, що:

- на лобовому склі автобуса на момент перевірки був розміщений трафарет «незаплановані перевезення»;

- в подорожньому листі № 35 в графі «режим роботи» зазначено «почасово» та в графі «завдання водієві» - маршрут «Миргород В. Сорочинці», а також зазначено про перевезення «людей», а не «працівників» позивача;

Також представник відповідача звернув увагу суду на те, що проставлений в подорожньому листі № 35 штамп «до керування транспортом придатний» не відповідає зразку штампу ПП «Люг» в ліцензійній справі цього підприємства через форму штампу.

Судом зясовано, що фактичною підставою для встановлення контролюючим органом відсутності у ПВКП «Будівельник» на момент перевірки ліцензійної картки, договору з замовником транспортних послуг та дорожнього листа з датою його видачі, датою та часу проходження водієм передрейсового медичного огляду слугував висновок контролюючого органу про здійснення вказаним підприємством нерегулярних пасажирських перевезень, до якого контролюючий орган дійшов, виходячи зі встановленого перевіркою факту розміщення ПВКП «Будівельник» на лобовому склі автобуса трафарету «незаплановані перевезення».

В судовому процесі представники позивача заперечували проти наведеного висновку контролюючого органу і заявляли такий мотив для скасування спірної постанови як здійснення перевезення автобусом для власних потреб.

Відповідно до статті 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Зі змісту статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» слідує, що визначальним для зясування необхідного пакету документів на перевезення є вид перевезення. Для кожного виду перевезення (регулярні пасажирські перевезення, нерегулярні пасажирські перевезення, перевезення пасажирів автобусами для власних потреб тощо) характерний свій пакет документів. З огляду на це, від здійсненого позивачем виду перевезення залежатиме які документи підлягають перевірці.

Таким чином, предметом доказування у цій справі є здійснений позивачем вид перевезення нерегулярний пасажирський чи для власних потреб.

Судом встановлено, а матеріалами справи підтверджено, що на момент перевірки 20.08.2009 на транспортному засобі позивача - МАЗ, номерний знак ВІ 1133 АА був встановлений трафарет "незаплановані перевезення".

Представники позивача проти цієї обставини не заперечували.

За визначенням статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" нерегулярні пасажирські перевезення це перевезення пасажирів автобусом, замовленим юридичною або фізичною особою з укладанням письмового договору на кожну послугу, в якому визначають маршрут руху, дату та час перевезень, інші умови перевезень та форму оплати послуги, або перевезення за власний кошт.

Для водія автобуса документами для нерегулярних пасажирських перевезень є посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України /стаття 39 зазначеного Закону/.

Визначення перевезенню пасажирів автобусами для власних потреб закон не дає. Стаття 39 Закону лише вказує на перелік документів, які повинен мати водій при здійсненні перевезення пасажирів автобусом для власних потреб, а саме: посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на автобус, дорожній лист, список пасажирів, яких перевозять, завірений підписом перевізника та печаткою, інші документи, передбачені законодавством України.

Правилами надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.1997 № 176, встановлено, що при здійсненні нерегулярних перевезень передній трафарет автобуса містить напис червоною фарбою «Нерегулярне перевезення» /пункт 60/.

Наведена норма не дає суду правові підстави для висновку, що застосований позивачем трафарет «незаплановані перевезення» відповідає такому виду перевезення як «нерегулярні пасажирські перевезення».

Відповідачем, на якого частиною 2 статті 71 КАС України покладено обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, не зазначено, а судом самостійно не виявлено норми, яка б встановлювала, що нерегулярні пасажирські перевезення можуть здійснюватися і при наявності іншого, ніж «Нерегулярне перевезення», трафарету або що трафарет «незаплановані перевезення» є показником здійснення перевізником нерегулярних пасажирських перевезень.

Допитані ж в судовому процесі свідки: водій позивача ОСОБА_1 та пасажирка Білецька Л.П. зазначили, що 20.08.2009 позивач здійснював перевезення пасажирів для власних потреб, а саме: перевозив робітників ПВКП "Будівельник" до Сорочинського ярмарку. Для цього виду перевезення на підприємстві використовується трафарет "незаплановані перевезення", а для регулярних пасажирських перевезень використовується трафарет "вахта".

Також водій позивача ОСОБА_1 свідчив, що інспектора перевірку наявності у нього документів на перевезення автобусом для власних потреб, перелічених у статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», не робили.

Перевіривши цю обставину, судом встановлено, що, дійсно, акт від 20.08.2009 № 127224, складений за результатами перевірки, не містить посилання на здійснення інспекторами перевірки документів, що характерні для перевезень для власних потреб, хоча контролюючий орган при здійсненні перевірки і як наслідок при прийнятті свого рішення, повинен перевіряти і відповідно враховувати всі обставини, що мають значення для прийняття рішення. А суд в силу статті 2 КАС України зобовязаний лише перевірити, чи прийнято рішення субєктом владних повноважень: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Суд не може підміняти субєкта владних повноважень, рішення якого оскаржується, змінюючи підстави, з яких це рішення було прийнято, на підстави, які б відповідали закону.

Враховуючи те, що під час проведення перевірки наявність чи відсутність документів, необхідних для здійснення перевезення пасажирів для власних потреб, не перевірялась, суд приходить до висновку, що спірна постанова є протиправною та підлягає скасуванню.

Отже, позов підлягає задоволенню.

Частиною 1 статті 94 КАС України передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Отже, понесені позивачем витрати у вигляді сплати судового збору, які згідно зі статтею 87 вказаного Кодексу відносяться до судових витрат, підлягають стягненню на його користь.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного виробничо-комерційного підприємства "Будівельник" до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування фінансових санкцій від 28 вересня 2009 року № 066444 задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про застосування фінансових санкцій Територіального управління Головавтотрансінспекції в Полтавській області від 28 вересня 2009 року № 066444.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного виробничо-комерційного підприємства "Будівельник" (вул. П.Мирного, 14, м. Миргород, Полтавська область, код 21070097) витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 грн 40 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10 - денний строк з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 12 квітня 2010 року.

СуддяН.І. Слободянюк