Постанова № 8946896, 07.04.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №6.13

ПОСТАНОВА

Іменем України

07.04.10 Справа № 2а-1481/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді                              Борзаниці С.В.

при секретарі           Гапоновій І.В.

За участю сторін:

від прокуратури: Гриненко С.В.

від позивача:                    не зявився

від відповідача:          не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Прокурора м. Сєвєродонецька в інтересах держави в особі Управління пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-проектний інститут хімічних технологій "Хімтехнологія" про стягнення недоїмки по внесках на загальнообов"язкове державне пенсійне страхування,-

ВСТАНОВИВ:

          26.02.10 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Прокурора м. Сєвєродонецька в інтересах держави в особі Управління пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-проектний інститут хімічних технологій "Хімтехнологія" про стягнення недоїмки по внесках на загальнообов"язкове державне пенсійне страхування.

          В обгрунтування свого позову позивач зазначив, що відповідач зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду України в місті Сєвєродонецьку Луганської області 29.05.2008 року як платник страхових внесків згідно ст. ст. 14, 15 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058 є страхувальником та платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Представник позивача посилається на те, що відповідно до п.6 ч.2 ст.17, п.6 ст.20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV відповідач зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати страхові внески до Пенсійного фонду України, нараховані за один календарний місяць, не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня закінчення базового звітного періоду.

Вказав, що відповідач не сплачує страхові внески, у зв’язку з чим станом на 01.01.2010 року утворилась заборгованість по внескам за період з 01.12.2009 року по 31.12.2009 року у розмірі 327 951.98 грн.

У зв’язку з чим позивач просив стягнути суму заборгованості з відповідача.

У судове засідання з’явився представник від прокуратури, представник позивача та представник відповідача не з’явились, про дату, час та місце слухання справи повідомлялись належним чином.

Заслухавши пояснення представника прокуратури, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду України в місті Сєвєродонецьку Луганської області 29.05.2008 року як платник страхових внесків згідно ст. ст. 14, 15 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року № 1058 є страхувальником та платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Судом встановлено, що відповідач не сплачує страхові внески, у зв’язку з чим сстаном на 01.01.2010 року утворилась заборгованість по внескам за період з 01.12.2009 року по 31.12.2009 року у розмірі 327 951.98 грн.

Згідно ч.6 ст.20 Закону страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення базового звітного періоду.

Відповідно до ч.12 ст.20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058 страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Відповідно до ЗУ № 1058 та ЗУ «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» суб’єкт підприємницької діяльності є платником збору на обов’язкове державне пенсійне страхування і повинен перераховувати до органів ПФУ збір від суми чистого прибутку в розмірі 32%.

Згідно зі ст.106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058 управлінням Пенсійного фонду України в місті Сєвєродонецьку Луганської області відповідачу була направлена Вимога про сплату боргу № Ю-24/1 від 05.01.2010 року \арк.справи № 6\. Зазначену Вимогу про сплату боргу відповідач отримав, однак суму заборгованості по внескам на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування не сплатив, вимогу не оскаржив в установлений законом термін.

Таким чином відповідач має борг перед УПФУ в м.Сєвєродонецьку Луганської області в сумі 327 951.98 грн.

Відповідно до ч.12 ст.20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058 страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Пунктом 3 ч.12 цієї ж статті Закону визначено, що у разі наявності в платника страхових внесків одночасно із зобов’язаннями із сплати податків, інших обов’язкових платежів, передбачених законом, або зобов’язань перед іншими кредиторами, зобов’язання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов’язаннями, крім зобов’язань щодо виплати заробітної плати (доходу).

Розділом 2 Порядку нарахування та сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за деякі категорії застрахованих осіб, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 25.08.2004 р. № 1092, п.11.11 та 14.3 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 31.01.2005 № 3-1), продубльовано вказані положення Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058 стосовно обчислення, сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до ч.1, ст.106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058 у разі виявлення своєчасно несплачених сум страхових внесків страхувальники зобов’язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Частиною 2 ст.106 Закону передбачено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених ч.3 ст.20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

За таких обставин позовні вимоги позивача є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.14,15,17,20,106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р.№ 1058, Розділом 2 Порядку нарахування та сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за деякі категорії застрахованих осіб, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 25.08.2004 р. № 1092 , п.5.1.5 - 5.1.6., п.11.11 та 14.3 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 31.01.2005 № 3-1), ст. ст. 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

          < Текст >

          Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст.14,15,17,20,106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р.№ 1058, Розділом 2 Порядку нарахування та сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за деякі категорії застрахованих осіб, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 25.08.2004 р. № 1092 , п.5.1.5 - 5.1.6., п.11.11 та 14.3 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 31.01.2005 № 3-1), суд -

ПОСТАНОВИВ:

          Позовні вимоги за адміністративним позовом Прокурора м. Сєвєродонецька в інтересах держави в особі Управління пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-проектний інститут хімічних технологій "Хімтехнологія" про стягнення недоїмки по внесках на загальнообов"язкове державне пенсійне страхування задовольнити в повному обсязі.

          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-проектний інститут хімічних технологій "Хімтехнологія" на користьУправління пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (р/р 25605301738 в ЛОУ ВАТ "Державний Ощадний банк України" , МФО 304665, код 21792459) недоїмку по сплаті страхових внесків у сумі 327 951.98 грн. (триста двадцять сім тисяч девятсот пятдесят одна грн. 98 коп.).

          Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу—з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

          Повний текст постанови складено та підписано 12 квітня 2010 року.           

СуддяБорзаниця С.В.