Постанова № 8946888, 06.04.2010, Кіровоградський окружний адміністративний суд

< Список >

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

06 квітня 2010 року Справа № 2а-7938/09/1170

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів - головуючого судді Могилан С.В., судді Пасічника Ю.П. та судді Комякович Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні о 17-55 год. адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1

до відповідача-1: Добровеличківської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області

відповідача-2: Державної податкової адміністрації у Кіровоградської області

відповідача-3: Державної податкової адміністрації України

про визнання незаконними та скасування рішень,

за участю:

секретаря судового засідання Канюки І.І.,

представників:

позивача эОСОБА_2,

відповідача-1 Чумаченко Н.В., Хоміна Н.А., Самандас О.І.,

відповідача-2 не зявився,

відповідача-3 не зявився

ОСОБА_1 звернулася з позовом до Добровеличківської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області, Державної податкової адміністрації у Кіровоградської області та Державної податкової адміністрації України про визнання незаконними та скасування:

- рішення Добровеличківської МДПІ Кіровоградської області про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000492320 від 06.08.2009 р.;

- рішення ДПА у Кіровоградській області про результати розгляду скарги №3510/10/23-229 від 15.09.2009 р.;

- рішення Державної податкової адміністрації України про результати розгляду скарги №5308/С/25-03-15 від 04.11.2009 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що оскаржувані рішення винесені за наслідками проведеної 05 серпня 2009 року перевірки господарської одиниці магазину «Наталі», розташованого м.Помічна, Добровеличківського району, Кіровоградської області, вул.Перемоги, де здійснює свою підприємницьку діяльність ПП ОСОБА_1, оформленої актом перевірки за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій від 05.08.2009 р.

В своєму позові позивач посилається на порушення порядку проведення перевірки та зазначає, що посадовими особами Добровеличківської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області проведено планову перевірку Приватного підприємця ОСОБА_1 без повідомлення позивача не пізніше ніж за десять календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки.

З огляду на неоднозначне, на думку позивача, трактування обовязку органів державної податкової служби письмово повідомляти за 10 днів платників податків про проведення планової перевірки, позивач посилається на наявність конфлікту інтересів, а саме суперечності п.2 Указу Президента «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності»№817/98 від 23.07.1998 року та п.2 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 р. №509-ХІІ. При цьому рішення ДПА у Кіровоградській області про результати розгляду скарги №3510/10/23-229 від 15.09.2009 р. та рішення Державної податкової адміністрації України про результати розгляду скарги №5308/С/25-03-15 від 04.11.2009 р. позивач вважає протиправними саме з підстав неврахування конфлікту інтересів та невинесення рішення на користь позивача.

Також позивач зазначила, що податковим органом безпідставно застосовано штрафні (фінансові) санкції відповідно до п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», оскільки вона відповідно до п. 6 ст. 9 вказаного Закону, як платник єдиного податку не зобовязана застосовувати реєстратори розрахункових операцій.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона не повинна вести облік обсягів реалізованих товарів, а тому застосування відносно неї штрафних санкцій за невиконання п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»є безпідставним.

ДПА у Кіровоградській області до суду подано письмове заперечення на позовну заяву відповідно до змісту якого, позов невизнається у повному обсязі, оскільки, на думку відповідача, перевірка була проведена з дотриманням вимог законодавства, а штрафні санкції застосовані в межах встановлених Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»правомірно.

В судове засідання зявився представник позивача, який позов підтримав у повному обсязі та просив суд його задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві. Представники відповідачів позов не визнали, оскільки вважають, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій винесене на підставі виявлених під час перевірки порушень.

Відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 06.04.2010 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови, виготовлення постанови у повному обсязі відкладено у строк до 12.04.2010 р., про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

05 серпня 2010 року посадовими особами Добровеличківської МДПІ Кіровоградської області о 17:00 год. на підставі направлень №0222 від 05.08.2009 р. (а.с.16, 41) проведено перевірку за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій в магазині «Наталі», розташованому у м.Помічна, Добровеличківського району, Кіровоградської області, вул.Перемоги, де здійснює свою підприємницьку діяльність Приватний підприємець ОСОБА_1 (позивач). За результатами перевірки складено акт від 05.08.2009 р. (а.с.14-15, 42-45), висновками якого є порушення, на думку відповідача-1, позивачем п. 1, 2, 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». При цьому Добровеличківська МДПІ посилається на

- відсутність записів в книзі обліку доходів і витрат в графах 1 «період обліку», 6 «сума виручки», 7 «чистий дохід»з 30.06.2009 р., а в графі 3 «витрати на виробництво і придбання товару», з початку ведення книги, тобто з 04.02.2009 р.;

- неведення обліку товарних запасів на складах та за місцем їх реалізації (на момент перевірки в магазині знаходиться товар на суму 12457,00 грн.);

- проведення розрахунків із споживачами без використання реєстратора розрахункових операцій.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій №0000492320 від 06.08.2009 р. в сумі 25884,00 грн. (а.с.8, 49).

В судовому засіданні встановлено, що позивач здійснює підприємницьку діяльність в магазині «Наталі», розташованому у АДРЕСА_1. Згідно свідоцтва платника єдиного податку позивач займається роздрібною торгівлею (а.с.101).

Суд не бере до уваги посилання позивача щодо протиправності проведення податковим органом планової перевірки на підставі наступного.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 р. №265/95-ВР, контроль за додержанням субєктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог даного закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових та позапланових перевірок згідно із законодавством.

Згідно ч. 4 ст. 11№ Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 р. №509-ХІІ встановлено, що право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.

У відповідності до ч. 1 ст. 11№ вказаного Закону, плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обовязкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування обєкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.

Слід зауважити, що статтею 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»на яку позивачем зроблено посилання, визначено підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обовязкових платежів). В даному випадку, податковим органом було проведено перевірку контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу субєктом господарювання, підстави, порядок та інші умови проведення яких регулюються Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

У питаннях застосування реєстраторів розрахункових операцій Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»є спеціальним, а отже, інші акти законодавства, у тому числі й Закон України «Про державну податкову службу в Україні», застосовуються тільки в частині, не врегульованій Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Підстави та порядок проведення планових перевірок субєктів господарювання, що використовують реєстратори розрахункових операцій, конкретизовано розділом 3 додатку 1 до наказу ДПА України від 27 травня 2008 року N 355 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків», які проводяться за окремими щомісячними планами органів державної податкової служби і за наявності направлень на перевірку.

Так, відповідно до п. 3.1. Методичних рекомендацій працівниками органів ДПС здійснюються відповідно до щомісячних планів органу ДПС планові перевірки щодо контролю за здійсненням субєктами господарювання розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі, а також операцій купівлі-продажу іноземної валюти (далі - розрахункові операції) та касових операцій, а також наявністю свідоцтв про державну реєстрацію, патентів і ліцензій та позапланові перевірки у випадках, передбачених законодавством.

В судовому засіданні встановлено, що перевірка ПП ОСОБА_1 проведена на підставі Плану перевірок щодо контролю за здійсненням субєктами господарювання розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі, а також наявністю свідоцтв про державну реєстрацію, патентів і ліцензій на серпень 2009 р. (а.с.40).

Згідно п. 3.2. Методичних рекомендацій, перевірки щодо контролю за здійсненням субєктами господарювання розрахункових та касових операцій, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію, патентів і ліцензій проводяться групою у складі не менше двох посадових осіб органів ДПС за наявності у них службових посвідчень та направлення на перевірку (примірна форма направлення наведена в додатку 8 до Методичних рекомендацій). Направлення виписується окремо на перевірку кожного субєкта господарювання у 2-х примірниках (один з яких оформлюється на бланку органу ДПС), що скріплюються гербовою печаткою і підписуються керівником органу ДПС.

Згідно ч. 4 п. 1.13 Методичних рекомендацій, перший примірник направлення (при проведенні позапланових виїзних перевірок разом з копією наказу) вручається платнику податків під розписку.

Матеріали справи містять копію направлення №0222 від 05.08.2009 р. (а.с.41) з розпискою ОСОБА_1 про його отримання.

Таким чином, суд приходить до висновку, що представниками податкових органів під час перевірки було дотримано всіх вимог чинного законодавства щодо порядку проведення перевірки, в звязку з чим, посилання позивача на порушення з боку податкового органу порядку проведення перевірки спростовуються вищевикладеним, яке узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в ухвалі від 03.07.2007 року по справі №6/131.

Зі змісту наданого представником ДПА в Кіровоградській області на дослідження суду розрахунку штрафних санкцій вбачається, що фінансові санкції застосовані на підставі:

- ст.20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»у сумі 24874,00 грн. та

- п.1 ст.17 у сумі 1010,00 грн.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»до субєктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», субєкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобовязані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Згідно ст. 6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»облік товарних запасів фізичною особою субєктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для субєктів малого підприємництва. Обовязок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В судовому засіданні, представники Добровеличківської МДПІ посилались на те, що обліком товарних запасів у розумінні п.12 ст.3 та ст.6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»є заповнення графи 3 «витрати на виробництво та придбання товару».

Згідно абзацу восьмого статті 4 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва»від 03.07.1998 р. N 727/98 форма книги обліку доходів та витрат, що підлягають оподаткуванню відповідно до цього Указу, і порядок її ведення субєктами малого підприємництва, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються Державною податковою адміністрацією України.

Відповідно до п.1 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1269 від 26 вересня 2001 року, Книга обліку доходів і витрат (далі - книга) ведеться суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється згідно із законодавством з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (у тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку). Згідно п. 5 цього Порядку, суб'єктом підприємницької діяльності до книги заносяться такі відомості: порядковий номер запису; дата здійснення операції, пов'язаної з проведеними витратами і/або отриманим доходом; сума витрат за фактом їх здійснення, в тому числі заробітна плата найманого працівника; сума вартості товарів, отриманих для їх продажу (надання послуг); сума виручки від продажу товарів (надання послуг) - з підсумком за день.

Форма Книги обліку доходів та витрат передбачена Інструкцією про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, затвердженою наказом Головної державної податкової інспекції України від 21 квітня 1993 року №12 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 9 червня 1993 р. за №64, відповідно до змісту якої вона має такі розділи:

1 «період обліку»,

2 «кількість виготовленої продукції, наданих послуг, закуплено товару»,

3 «витрати на виробництво продукції, придбання товару»,

4 «кількість проданої продукції, надання послуг»,

5 «ціна продажу продукції (послуг)»,

6 «сума виручки (доходу)»,

7 «чистий дохід».

Матеріали справи містять копію Книги обліку доходів та витрат позивача (а.с.74-89), яка зареєстрована у встановленому порядку Добровеличківською МДПІ (а.с.89 зворотний бік) та зі змісту якої вбачається, що вона містить усі сім розділів.

В судовому засіданні представники відповідача посилалися на те, що ОСОБА_1 зобовязана була здійснювати облік обсягів товарів, що знаходяться на реалізації, в колонці третій Книги обліку доходів та витрат «витрати на виробництво продукції, придбання товару».

Згідно затвердженої форми, в розділі 3 Книги обліку доходів та витрат вказуються витрати субєкта підприємницької діяльності, визначені відповідно до п.13 Інструкції про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, а саме сума документально підтверджених витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходу, до складу яких належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Обсяги ж товарів, що знаходяться на реалізації у субєкта підприємницької діяльності обліковуються в колонці 2 Книги «кількість виготовленої продукції, наданих послуг, закуплено товару (в одиницях виміру)», а обсяг реалізованих товарів в колонці 4 «кількість проданої продукції, надання послуг (в одиницях виміру)».

Пунктом 8 Порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29.10.99 № 599 та зареєстрованого в Мінюсті за № 752/4054 від 02.11.1999 році, передбачено, що для визначення результатів власної підприємницької діяльності на підставі хронологічного відображення здійснених господарських і фінансових операцій, платник єдиного податку веде Книгу обліку доходів і витрат згідно із додатком №10 до Інструкції про прибутковий податок з громадян, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 21.04.93 №12 та зареєстрованої в Мінюсті України від 09.06.1993 р. за №64. При цьому обовязковому заповненню підлягають лише графи «період обліку», «витрати на виробництво продукції», «сума виручки (доходу)», «чистий дохід».

З огляду на позицію Добровеличківської МДПІ, відповідачем не доведено наявності у позивача обовязку здійснювати облік товарів за місцем реалізації в колонці 3 «витрати на виробництво продукції, придбання товару», так як і не доведено наявності відповідного нормативно-правового акту, положення якого б регламентували порядок обліку таких товарів за місцем реалізації, а тому, з огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення №0000492320 від 06.08.2009 р. в частині застосування штрафних санкцій в сумі 24874,00 грн. підлягає скасуванню.

У відповідності до п.1. ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції, зокрема, у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

Відповідно до п. п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», субєкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобовязані:

- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

- видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Відповідно до акту перевірки правильності проведення розрахункової операції на місці реалізації товарів (надання послуг) від 05.08.2009 р. (а.с.46) позивачем реалізовано відро за ціною 95,00грн. При проведенні даної розрахункової операції РРО не використовувалося.

Як встановлено у судовому засіданні, позивач ОСОБА_1 є платником єдиного податку, що підтверджується свідоцтвом про сплату єдиного податку серії Е №714333 від 08.12.2008 р. (а.с.101).

Відповідно до п. 6 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) субєктами підприємницької діяльності фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється відповідно до законодавства з питань оподаткування субєктів малого підприємництва (в тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), якщо такі субєкти не здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив), за умови ведення такими особами книг обліку доходів і витрат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за поданням державного органу, уповноваженого провадити державну регуляторну політику.

В матеріалах справи міститься копія книги обліку доходів і витрат позивача (а.с.74-89), зі змісту якої вбачається, що на зворотному боці аркушу 10 книги, перевіряючими здійснено запис про проведення 05.08.2009 року перевірки. Останній запис в книзі позивачем виконано 30 червня 2009 року.

В позовній заяві ОСОБА_1 вказала, що з 30 червня 2009 року по 04 серпня 2009 року позивач господарської діяльності не вів, а тому в цей період записи в книзі відсутні.

Така позиція ОСОБА_1 спростовується доказами, наданими суду представником позивача, а саме записами про рух витрат та суми виручки і чистого доходу в книзі обліку доходів і витрат (а.с.85), які виконано позивачем після проведення перевірки за період з 30.06.2009 року по 04.08.2009 року включно.

Представники Долинської МДПІ в судовому засіданні наполягали на тому, що оскільки позивачем книга обліку доходів і витрат велася неналежно, в ній відсутні на момент перевірки записи за період з 30.06.2009 р. по 05.08.2009 р., то ОСОБА_1 зобовязана в своїй діяльності використовувати реєстратор розрахункових операцій касовий апарат, про що зазначено і в акті перевірки (а.с.15).

Суд не погоджується з вказаною позицією з огляду на наступне.

У відповідності до чт.2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

У відповідності до п. 6 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва»від 03.07.1998 р. N 727/98 субєкти підприємницької діяльності - фізичні особи платники єдиного податку мають право не застосовувати електронні контрольно-касові апарати для проведення розрахунків із споживачами.

Пунктом. 6 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»визначається перелік підстав за наявності яких реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються.

Статтею 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»передбачено, що перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій але з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, а також граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), при перевищенні якого застосування реєстраторів розрахункових операцій є обов'язковим, встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики і Державної податкової адміністрації України.

Відповідно до абз. 2 п. 1 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2000 р. №1336, без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій здійснюється, зокрема, роздрібна торгівля продовольчими товарами та пивом у пляшках і бляшанках за умови відсутності продажу інших підакцизних товарів, що провадиться суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється відповідно до законодавства з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (в тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку). З огляду на це суд вважає відсутнім у ОСОБА_1 обовязку в своїй діяльності використовувати саме реєстратор розрахункових операцій, тож висновок податкового органу в цій частині таким, що не ґрунтується на нормах чинного законодавства, а рішення №0000492320 від 06.08.2009 р. в частині застосування штрафних санкцій в сумі 1 010,00 грн. таким, що підлягає скасуванню.

Позовні вимоги про визнання незаконними та скасування рішення про результати розгляду скарги №3510/10/23-229 від 15.09.2009 р., винесеного Державною податковою адміністрацією у Кіровоградської області та рішення про результати розгляду скарги №5308/С/25-03-15 від 04.11.2009 р., винесеного Державною податковою адміністрацією України задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

У відповідності до абз.2 п.9 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого наказом ДПА України від 11.12.1996 року № 29, у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акту, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обовязків платників податків або органів державної податкової служби, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і органу державної податкової служби, рішення приймається на користь платника податків.

З огляду на те, що п.2 Указу Президента «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності»№817/98 від 23.07.1998 року та п.2 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 р. №509-ХІІ не містять неоднозначного трактування наявності обовязку повідомляти за 10 днів платників податків про проведення перевірки планової перевірки, суд не вбачає наявним конфлікт інтересів, а тому позовні вимоги про скасування рішення ДПА у Кіровоградській області про результати розгляду скарги №3510/10/23-229 від 15.09.2009 р. та рішення Державної податкової адміністрації України про результати розгляду скарги №5308/С/25-03-15 від 04.11.2009 р. задоволенню не підлягають.

У відповідності до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо позов задоволено в повному обсязі, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому з Державного бюджету України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 86, 94, 159 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати незаконним та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000492320 від 06.08.2009 р., винесене Добровеличківською міжрайонною державною податковою інспекцією Кіровоградської області, яким ОСОБА_1 нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 25884,00 грн.

3. В задоволенні позовних вимог в частині визнання незаконними та скасування рішення про результати розгляду скарги №3510/10/23-229 від 15.09.2009 р., винесеного Державною податковою адміністрацією у Кіровоградської області та рішення про результати розгляду скарги №5308/С/25-03-15 від 04.11.2009 р., винесеного Державною податковою адміністрацією України відмовити.

Присудити ОСОБА_1, ід. номер НОМЕР_1 (АДРЕСА_2) з Державного бюджету України (рахунок №31118095600002, УДК в Кіровоградській області, МФО 823016, ідентифікаційний код 24145329) судовий збір в сумі 1,70 грн.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України з дня складення постанови у повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Дата виготовлення повного тексту постанови 09 квітня 2010 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного судуС.В. Могилан