Рішення № 89464317, 20.05.2020, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/1634/19

Провадження № 2/545/55/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" травня 2020 р. Полтавський районний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді - Путрі О.Г.,

при секретарі - Кузуб Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Полтава цивільний позов Публічного акціонерного товариства « МТБ Банк » до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні майном , виселення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про усунення перешкод у користуванні майном та виселення.

В обґрунтування позову зазначив, що 06.08.2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Морський транспортний банк» та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № 00004/FР, на підставі якого банк зобов`язався надати позичальникові кредит .

В рахунок забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором з № 00004/FР від 06.08.2008 року між ВАТ «Морський транспортний банк», правонаступником якого за всіма правами та зобов`язаннями є ПАТ «Марфін Банк», який рішенням позачергових Загальних зборів ( протокол № 56 від 28.12.2017 р. ) змінив свою назву на ПАТ « МТБ Банк » та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки № 00002-СР6 від 06.08.2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Полтавського районного нотаріального округу предметом якого є житловий будинок з господарськими спорудами, загальною площею 297,6 кв.м., житловою площею - 105,7 кв.м. в АДРЕСА_1 , що належить відповідачу на праві власності та земельна ділянка, загальною площею 0,17 га. для обслуговування жилого будинку ( кадастровий номер 5324087703:03:001:0316 ) та ведення особистого підсобного господарства ( кадастровий номер 5324087703:03:001:0317 ) на території Щербанівської сільської ради.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачами зобов`язань за вказаним кредитним договором рішенням апеляційного суду Полтавської області від 13.11.2017 року з метою погашення заборгованості за кредитним договором звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 06.08.2008 року, а

саме на вищевказані житловий будинок з господарськими побудовами та земельну ділянку. Цим же рішенням суду в задоволенні позовних вимог про виселення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено.

На підставі акту про реалізацію предмета іпотеки від 09.01.2019 року вищевказане нерухоме майно передано в рахунок погашення боргу стягувачеві- ПАТ « МТБ Банк » та відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за ПАТ « МТБ Банк » зареєстровано право власності на житловий будинок з господарськими побудовами, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 .

Згідно повідомлення Щербанівської сільської ради Полтавького району та області від 19.06.2019 року , за адресою АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

На вимогу банку відповідачі не знялися з реєстраційного обліку та продовжують проживати в спірному житловому приміщенні, у зв`язку з чим звернувся до суду із вказаним позовом.

Ухвалою судді Полтавського районного суду Полтавської області відкрито провадження по даній справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 26.11.2019 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Службу у справах дітей Полтавської районної державної адміністрації.

Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 30.01.2020 року підготовче засідання по справі закрито, призначено справу до судового розгляду по суті.

Від представника відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 – адвоката Марченко Г.І. до суду надійшов відзив на позов, в якому остання проти задоволення позову заперечувала. Вказала, що кредитний договір було укладено не на придбання житла, а тому виходячи з норм ст. 109 ЖК УРСР відповідачі виселенню без надання іншого житла не підлягають.

Також вказала, що позивач , отримуючи в іпотеку вказане житло, чітко усвідомлював можливі ризики своїх дій.

Від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій останній на задоволенні позову наполягав. Вказав, що у сина відповідача ОСОБА_5 мається нерухоме майно в м. Полтаві, а тому відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 можуть проживати у вказаному приміщенні, а відповідач ОСОБА_2 в будинку тривалий час не проживає, оскільки мешкає за кордоном.

Від відповідача ОСОБА_3 на адресу суду надійшли заперечення на позов, в яких остання зазначила, що ні у неї, ні в інших відповідачів по справі іншого житла не має, що підтверджується витягами з реєстру прав власності, прохає в задоволенні позову відмовити.

Представник позивача ОСОБА_6 в судовому засіданні позов підтримав з наведених у ньому підстав, прохав задовольнити.

Представник відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - ОСОБА_7 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала з підстав , зазначених у відзиві.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, направивши заяву про розгляд справи у її відсутність, проти задоволення позову заперечує.

Від третьої особи Служби у справах дітей Полтавської РДА до суду надійшла заява про розгляд справи без їх участі.

Суд , заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 06.08.2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Морський транспортний банк» та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № 00004/FР, на підставі якого банк зобов`язався надати позичальникові кредит .

В рахунок забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором з № 00004/FР від 06.08.2008 року між ВАТ «Морський транспортний банк», правонаступником якого за всіма правами та зобов`язаннями є ПАТ «Марфін Банк», який рішенням позачергових Загальних зборів ( протокол № 56 від 28.12.2017 р. ) змінив свою назву на ПАТ « МТБ Банк » та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки № 00002-СР6 від 06.08.2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Полтавського районного нотаріального округу, предметом якого є житловий будинок з господарськими спорудами, загальною площею 297,6 кв.м., житловою площею - 105,7 кв.м. в АДРЕСА_1 , що на час укладення договору на праві власності належав відповідачу згідно свідоцтвом про право власності від 11.06.1996 року разом з земельною ділянкою , загальною площею 0,17 га. для обслуговування жилого будинку ( кадастровий номер 5324087703:03:001:0316 ) та ведення особистого підсобного господарства ( кадастровий номер 5324087703:03:001:0317 ) на території Щербанівської сільської ради (а.с.10).

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачами зобов`язань за вказаним кредитним договором, рішенням апеляційного суду Полтавської області від 13.11.2017 року з метою погашення заборгованості за кредитним договором звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 06.08.2008 року, а саме на вищевказані житловий будинок з господарськими побудовами та земельну ділянку. Цим же рішенням суду в задоволенні позовних вимог про виселення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено а.с. 69-71).

Згідно акту про реалізацію предмета іпотеки від 09.01.2019 року нерухоме майно передано в рахунок погашення боргу стягувачеві- ПАТ « МТБ Банк » , приватним нотаріусом Полтавського районного нотаріального округу Гурою І.В. видане свідоцтво про право власності від 30.05.2019 року, яке зареєстроване в реєстрі за № 237 та здійснена реєстрація права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно ( а.с. 10 ,11).

Встановлено , шо в спірному житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 зареєстровані та проживають відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 разом з неповнолітньою дитиною ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( а.с. 18, 82) .

На вимогу банку відповідачі з реєстраційного обліку не знімаються та продовжують проживати в спірному житловому приміщенні .

Згідно ст. 379 ЦК України житлом фізичної є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання в них.

Частиною першою статті 40 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.

Нормою, яка встановлює порядок виселення із займаного жилого приміщення, є стаття 109 ЖК УРСР, в частині першій якої передбачені підстави виселення.

Відповідно до частини другої статті 109 ЖК УРСР громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення. Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинне бути зазначене в рішенні суду.

Таким чином, частина друга статті 109 ЖК УРСР встановлює загальне правило про неможливість виселення громадян із жилих приміщень, придбаних не за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, забезпеченого іпотекою цього приміщення, без одночасного надання іншого постійного жилого приміщення.

Як виняток, допускається виселення громадян без надання іншого постійного житлового приміщення при зверненні стягнення на житлове приміщення, що було придбане громадянином за рахунок кредиту, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного житлового приміщення.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що в разі звернення стягнення на іпотечне майно в судовому порядку та ухвалення судового рішення про виселення мешканців з іпотечного майна, яке придбане не за рахунок кредитних коштів, підлягають застосуванню як положення частини другої статті 39 та/або частини першої статті 40 Закону України «Про іпотеку», так і частини другої статті 109 ЖК УРСР.

Особам, яких виселяють із житлового будинку (житлового приміщення), що є предметом іпотеки і придбаний не за рахунок кредиту, забезпеченого іпотекою цього житла, при зверненні стягнення на предмет іпотеки в судовому порядку одночасно надається інше постійне житло. При цьому за положенням частини другої статті 109 ЖК УРСР постійне житло вказується в рішенні суду.

При виселенні з іпотечного майна, придбаного не за рахунок кредиту і забезпеченого іпотекою цього житла в судовому порядку, відсутність постійного житлового приміщення, яке має бути надане особі одночасно з виселенням, є підставою для відмови в задоволенні позову про виселення.

Виселення громадян з іпотечного майна, придбаного за рахунок кредитних коштів, є підставою для надання цим громадянам жилих приміщень з фондів житла для тимчасового проживання (частина четверта статті 109 ЖК УРСР).

Тлумачення частини другої ст. 109 ЖК УРСР, з врахуванням змісту статті 379, глави 26 ЦК України, свідчить, що виселення без надання іншого житлового приміщення відбувається в тому разі, якщо саме це житлове приміщення було придбане за кредитні кошти. У разі, якщо за кредитні кошти було набуто інший об`єкт цивільних прав ( частку у праві спільної часткової власності ), а не житлове приміщення , що передано в іпотеку, то виселення без одночасного надання іншого постійного житлового приміщення не допускається.

Отже, за змістом цих норм особам, які виселяються із жилого будинку (жилого приміщення), що є предметом іпотеки, у зв`язку зі зверненням стягнення на предмет іпотеки, інше постійне житло надається тільки в тому разі, коли іпотечне житло було придбане не за рахунок кредиту, забезпеченого іпотекою цього житла.

Викладене узгоджується з правовими висновками, наведеним у постановах Верховного Суду України від 18 березня 2015 року у справі № 6-39цс15, від 02 вересня 2015 року у справі № 6-1049цс15, від 30 вересня 2015 року у справі № 6-1892цс15, від 21 грудня 2016 року у справі № 6-1731цс16 та у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 року у справі № 295/4514/16-ц.

Судом встановлено, що предмет іпотеки, а саме житловий будинок не був придбаний за рахунок кредитних коштів, а належав відповідачу ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житловий будинок, виданого на підставі рішення Щербанівської сільської ради Полтавського району та області № 101 від 02.11.1995 року (а.с.72).

Отже отримуючи в іпотеку вказане житло банк чітко усвідомлював можливі ризики своїх дій.

Також встановлено, та підтверджується матеріалами справи, що іншого житла у власності відповідачі не мають ( а.с. 152-154, 180-181,215-219)

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем в позові не зазначено про наявність іншого житла, яке буде надано відповідачам після виселення. В ході розгляду справи представник позивача також стверджував, що інше житло відповідачам надано не буде. Доводи представника позивача про те , що у відповідачів мається інше житлове приміщення для постійного проживання не знайшли свого підтвердження в суді . Таким чином аналіз змісту норм права та встановлені судом факти свідчать про те, що відсутні передбачені законом підстави для виселення відповідачів із зазначеного будинку без надання їм іншого постійного житлового приміщення, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 12,13,141,259,263-265, 352 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

В задоволенні цивільного позову Публічного акціонерного товариства « МТБ Банк ( юридична адреса : Одеська область м. Чорноморськ, проспект Миру,28, код ЄДРПОУ 21650966 ) до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( місце реєстрації : АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ( місце реєстрації : АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ( місце реєстрації : АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ) про усунення перешкод у користуванні майном , виселення - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду на протязі тридцяти днів з моменту проголошення, а учасниками, що не були присутні при його оголошенні у той же строк з моменту отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О. Г. Путря