Рішення № 8946307, 28.09.2007, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №2-4952 2007 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" вересня 2007 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Іваненко Ю, Г.

при секретарі - Семенович А.В.

з участю представників позивача - ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3

відповідача ЗАТ "F.C.I." - ДядюкА.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_5

до ОСОБА_2 та

Закритого акціонерного товариства "F.C.I."

про зобов'язання вчинити дії, -

встановив:

Позивач - ОСОБА_5 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, ЗАТ "F.C.I." про зобов'язання вчинити дії.

Свої позовні вимоги позивач обгрунтував тим, що між ним та відповідачем -ОСОБА_2 17 січня 2005 року було укладено договір доручення, відповідно до умов якого Позивач /довіритель/ доручив, а ОСОБА_2 (повірений) прийняв на себе зобов'язання за винагороду, від імені і за рахунок Позивача вчинити наступні юридичні дії: представляти права та законні інтереси Позивача у стосунках із ЗАТ "F.C.I.", що включає реалізацію та добросовісне виконання всіх прав та обов'язків Позивача, який є акціонером ВАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат". Відповідно до умов договору доручення від 17 січня 2005 року, повірений у строк до п'яти робочих днів зобов'язаний подати довірителю письмовий звіт про виконання доручення із додаванням відповідних документів. Повірений зобов'язаний виконати доручення протягом десяти робочих днів з дня отримання письмової вказівки довірителя. У випадку порушення строків виконання зобов'язань, що виникають з умов договору, сторони несуть відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 1000, 00 грн. за кожен факт порушення строків виконання договору. 01.04.2007 р. Позивач надав ОСОБА_2 письмову вказівку отримати виписку про операції Позивача по рахунку у цінних паперах емітента ВАТ "Полтавський ГЗК" з 1 квітня 2004 року по 1 квітня 2007 року /за останні три роки/. 23.04.2007 р. ОСОБА_2, з порушенням строків, передбачених договором доручення від 17.01.2005 p.,

повідомив Позивача, що його вказівка від 01.04.2007 р. не виконана оскільки реєстратор ЗАТ "F.C.I." повідомив ОСОБА_2 про неможливість оперативної обробки значного обсягу інформації з 1998 року, що стосується реєстру акціонерів ВАТ "Полтавський ГЗК". ОСОБА_2 також повідомив Позивача, що він відмовляється від виконання договору доручення від 17.01.2005 р., в зв'язку з чим не вважає за доцільне сплачувати штраф в розмірі 1000, 00 грн. за порушення строків виконання договору.

Позивач вважає, що відмова ОСОБА_2 від виконання договору доручення від 17.01.2005 p., а також відмова від сплати штрафу в розмірі 1000, 00 грн. за порушення строків виконання договору є незаконною, оскільки порушує ст. 526 ЦК України. Також Позивач вважає незаконною ту обставину, що ЗАТ "F.C.I." довше трьох років зберігає у себе документи, які були підставою для внесення змін до особових рахунків зареєстрованих осіб та емітента у реєстрі власників іменних цінних паперів ВАТ "Полтавський ГЗК" та довше трьох років зберігає записи на усіх можливих носіях у всіх журналах системи реєстру емітента ВАТ "Полтавський ГЗК". На думку Позивача, дії реєстратора ЗАТ "F.C.I." не узгоджуються з вимогами Переліку типових документів, що створюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших установ, організацій і підприємств, який затверджено Наказом Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України від 20.07.1998 р. № 41.

На підставі вищевикладеного Позивач просив суд: стягнути з ОСОБА_2 1000, 00 грн. штрафу за порушення та неналежне виконання умов договору доручення від 17.01.2005 p.; зобов'язати реєстратора ЗАТ "F.C.I." знищити усі документи, які були підставою для внесення змін до особових рахунків зареєстрованих осіб та емітента у реєстрі власників іменних цінних паперів ВАТ "Полтавський ГЗК" за період з 01.06.1998 р. по 01.04.2004 p.; зобов'язати реєстратора ЗАТ "F.C.I." знищити усі записи на усіх можливих носіях у всіх журналах системи реєстру емітента ВАТ "Полтавський ГЗК" за період з 01.06.1998 р. по 01.04.2004 р.

Представник ОСОБА_6 - ОСОБА_1 в судовому засіданні просив позовні вимоги, з врахуванням залучених до матеріалів справи письмових доказів, задовольнити.

Представник Відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 в судовому засіданні надав відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позову в частині вимог до ОСОБА_2 в зв'язку з відсутністю вини останнього в порушенні умов договору доручення від 17.01.2005 р., в частині вимог до ЗАТ "F.C.I." залишив вирішення спору на розсуд суду.

Представник Відповідача ЗАТ "F.C.I." в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовної заяви, при цьому зазначив, що вважає законними свої дії по збереженню довше трьох років документів та записів на усіх можливих носіях у всіх журналах системи реєстру, які були підставою для внесення змін до особових рахунків зареєстрованих осіб та емітента у реєстрі власників іменних цінних паперів ВАТ "Полтавський ГЗК". На підтвердження своєї позиції представник Відповідача ЗАТ "F.C.I." посилався на терміни зберігання документів, встановлені Положенням про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів (затверджене Рішенням ДКЦПФР від 17.10.2006 р. № 1000) та Положенням про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів (затверджене Рішенням ДКЦПФР від 26.05.1998 р. № 60).

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, докази надані сторонами, в повному обсязі, вважає, що в задоволенні позову в частині позовних вимог до ОСОБА_2 слід відмовити, позов в частині позовних вимог до ЗАТ "F.G.I." слід задовольнити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 17.01.2005 р. між Позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір доручення, відповідно до умов якого Позивач, як довіритель, доручив, а ОСОБА_2, як повірений, прийняв на себе зобов'язання за винагороду, від імені і за рахунок Позивача вчинити наступні юридичні дії: представляти права та законні інтереси Позивача у стосунках із ЗАТ "F.C.I.", що включає реалізацію та добросовісне виконання всіх прав та обов'язків Позивача, який є акціонером ВАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат".

Відповідно до ст. ст. 5, 7 договору доручення від 17.01.2005 p., повірений у строк до п'яти робочих днів зобов'язаний подати довірителю письмовий звіт про виконання доручення із додаванням відповідних документів. Повірений зобов'язаний виконати доручення протягом десяти робочих днів з дня отримання письмової вказівки довірителя. У випадку порушення строків виконання зобов'язань, що виникають з умов договору, сторони несуть відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 1000, 00 грн. за кожен факт порушення строків виконання договору.

З матеріалів справи вбачається, що 01.04.2007 р., на виконання умов договору доручення від 17.01.2005 p., Позивач дав ОСОБА_2 письмову вказівку: отримати від ЗАТ "F.C.I." виписку про операції по рахунку Позивача у цінних паперах емітента ВАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" з 01.04.2004 р. по 01.04.2007 р. (за останні три роки). Зазначеним листом Позивач також доручив ОСОБА_2 отримати від ЗАТ "F.C.I." засвідчені копії документів, які були підставою для внесення змін до особового рахунку Позивача.

З листа-відповіді ОСОБА_2 від 23.04.2007 р. на лист Позивача від 01.04.2007 р. вбачається, що вказівка Позивача не виконана, оскільки реєстратор ЗАТ "F.C.I." повідомив ОСОБА_2 про неможливість оперативної обробки досить значного обсягу інформації (починаючи з 1998 року), що стосується реєстру акціонерів ВАТ "Полтавський ГЗК", а також в зв'язку з неоформлениям Позивачем довіреності на ім'я ОСОБА_2 на представництво інтересів Позивача згідно договору доручення від 17.01.2005 р. Зазначеним листом ОСОБА_2 також повідомив Позивача, що він в одностронньому порядку відмовляється від виконання договору доручення від 17.01.2005 р., в зв'язку з чим не вважає за доцільне сплачувати штраф в розмірі 1000, 00 грн. за порушення строків виконання договору доручення.

Відповідно до ст. 1007 ЦК України, довіритель зобов'язаний видати повіреному довіреність на вчинення юридичних дій, передбачених договором доручення. Аналогічний обов'язок довірителя передбачений п. 3.1 договору доручення від 17.01.2005 р.

З пояснень представників Позивача та ОСОБА_2 вбачається, що Позивачем довіреність на ім'я ОСОБА_2 на представництво інтересів Позивача згідно договору доручення від 17.01.2005 р. не видавалась.

Відповідно до ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не

встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідно до ст. 615 ЦК України, у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.

Відповідно до ст. 1008 ЦК України, договір доручення припиняється на загальних підставах припинення договору, а також у разі відмови довірителя або повіреного від договору. Довіритель або повірений мають право відмовитися від договору доручення у будь-який час. Відмова від права на відмову від договору доручення є нікчемною.

Приймаючи до уваги ту обставину, що порушенню договору доручення від 17.01.2005 р. з боку ОСОБА_2 передувало порушення Позивачем п. 3.1 договору доручення щодо обов'язку видати повіреному довіреність, суд вважає доведеною відсутність вини ОСОБА_2 у порушенні договору доручення від 17.01.2005 р., в зв'язку з чим ОСОБА_2 не може нести відповідальність за порушення строків виконання договору доручення. Враховуючи, що первісне порушення договору доручення від 17.01.2005 р. було допущено з боку Позивача, суд дійшов висновку, що одностороння відмова ОСОБА_2 від виконання договору доручення є правомірною в розумінні ст. 615 ЦК України та прямо передбачена ст. 1008 ЦК України, в зв'язку з чим суд відмовляє в задоволенні позову в частині позовних вимог до ОСОБА_2

Задовольняючи позов в частині позовних вимог Позивача до ЗАТ "F.C.I." суд виходив з наступного. З листа-відповіді ЗАТ "F.C.I." від 11.04.2007 р. на запит ОСОБА_2 від 09.04.2007 р. вбачається, що виписка про операції по рахунку Позивача у цінних паперах емітента ВАТ "Полтавський ГЗК" не може бути надана у зв'язку з тим, що ОСОБА_2 не надав належно оформлену довіреність на представництво інтересів Позивача, як це передбачено договором доручення від 17.01.2005 р. Стосовно запиту ОСОБА_2 від 09.04.2007 р. в частині надання засвідчених копій документів, які були підставою для внесення змін до особового рахунку Позивача, ЗАТ "F.C.I." повідомило, що запит не може бути задоволено у найближчий час, що обумовлено значною завантаженістю ЗАТ "F.C.I.", а також неможливістю оперативної обробки досить значного обсягу інформації та необхідністю звернення до архіву, оскільки ЗАТ "F.C.I." веде реєстр акціонерів ВАТ "Полтавський ГЗК" починаючи з 01.06.1998 р.

Обґрунтовуючи відсутність підстав для задоволення позову представник ЗАТ "F.C.I." посилався на терміни зберігання документів, встановлені Положенням про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів (затверджене Рішенням ДКЦПФР від 17.10.2006 р. № 1000) та Положенням про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів (затверджене Рішенням ДКЦПФР від 26.05.1998 р. № 60).

Пункт 4 Розділу III Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів (затверджене Рішенням ДКЦПФР від 17.10.2006 р. № 1000) передбачає, що документи, які були підставою для внесення змін до

особових рахунків зареєстрованих осіб та емітента, повинні зберігатись у реєстратора протягом терміну існування відповідного рахунку в системі реєстру та протягом п'яти років з дати його закриття. Інші документи щодо системи реєстру мають зберігатися реєстратором протягом п'яти років з дати їх надходження.

Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Згідно з п. 2 Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 р. № 1-рп/99 (Справа № 1-7/99), за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у ч. 1 ст. 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба-розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Приймаючи до уваги ту обставину, що Позивачем ставиться під сумнів законність дії ЗАТ "F.C.I." щодо збереження документів та записів у журналах системи реєстру за період з 01.06.1998 р. по 01.04.2004 р., суд дійшов висновку, що п. 4 Розділу III Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів (затверджене Рішенням ДКЦПФР від 17.10.2006 р. № 1000) не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, оскільки зазначене Положення, в силу п. 3 Указу Президента України "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" від 03.10.1992 р. № 493/92, набуло чинності з моменту його реєстрації в Міністерстві юстиції України, тобто, з 22.01.2007 р. До цього моменту спірні правовідносини регулювались Положенням про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів (затверджене Рішенням ДКЦПФР від 26.05.1998 р. № 60).

Підпункт 3.2.2 Розділу 3 Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів (затверджене Рішенням ДКЦПФР від 26.05.1998 р. № 60) передбачає, що документи, які були підставою для внесення змін до особових рахунків зареєстрованих осіб та емітента, повинні зберігатись у реєстратора протягом терміну існування відповідного рахунку в системі реєстру та протягом п'яти років з дати його закриття. Інші документи щодо системи реєстру мають зберігатися реєстратором протягом п'яти років з дати їх надходження.

За клопотанням представника Позивача судом залучено до матеріалів справи копію рішення Московського районного суду м. Києва від 05.07.2000 р. по справі № 1982/7, залишеного без змін ухвалою Київського міського суду від 04.10.2000 р. З зазначеного рішення (стор. 4) вбачається, що Рішенням ДКЦПФР № 60 від 26.05.1998 р. "Про впорядкування діяльності з ведення реєстрів власників іменних цінних паперів" передбачено, що це рішення ДКЦПФР вступає в силу з дня його опублікування в газеті "Урядовий кур'єр", а Положення - з 01.07.1998 р. На момент вступу в силу Положення, воно підлягало реєстрації в установленому Указом Президента України порядку, тобто в Міністерстві юстиції України. Таким чином, оскільки зазначене Положення не зареєстроване у Міністерстві юстиції України, у відповідності із п. 3 Указу Президента України "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" від 03.10.1992 р. № 493/92, воно не набуло чинності.

В зв'язку з тим, що рішенням Московського районного суду м. Києва від 05.07.2000 р. по справі № 1982/7 встановлена та обставина, що Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів (затверджене

'Рішенням ДКЦПФР від 26.05.1998 р. №60) не набуло чинності, а також приймаючи до уваги те, що зазначене рішення стосується інтересів ЗАТ "F.C.I" суд, в силу ч. 3 ст. 61 ЦПК України, вважає необгрунтованим посилання представника ЗАТ "F.C.I." на правомірність застосування до спірних правовідносин підпункту 3.2.2 Розділу 3 Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів (затверджене Рішенням ДКЦПФР від 26.05.1998 р. №60).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що до спірних

правовідносин, які стосуються збереження ЗАТ "F.C.I." документів та записів у

журналах системи реєстру за період з 01.06.1998 р. по 01.04.2004 р, підлягають

застосуванню терміни зберігання документів, передбачені Переліком типових

документів, що створюються в діяльності органів державної влади та місцевого

самоврядування, інших установ, організацій і підприємств (затверджений

Наказом Головного архівного управління при КМУ від 20.07.1998 р. №41).

Підпунктом 1.3 Переліку встановлено, що Перелік призначено для використання

всіма органами державної влади, місцевого самоврядування, іншими установами,

організаціями і підприємствами незалежно від форм власності, а також фізичними

особами - суб'єктами підприємницької діяльності.

Судом встановлено, що Переліком типових документів, затвердженим Наказом Головного архівного управління при КМУ від 20.07.1998 р. № 41, не встановлені конкретні терміни зберігання документів, які були підставою 'для внесення змін до особових рахунків зареєстрованих осіб та емітента у реєстрі власників іменних цінних паперів, а також не встановлені терміни зберігання записів на усіх можливих носіях у всіх журналах системи реєстру.

Відповідно до ч. ч. 8, 9 ст. 8 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону). Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини.

Статтею 24Д частини 3 Переліку типових документів встановлений трирічний термін зберігання договорів купівлі-продажу акцій, цінних паперів акціонерами. В зв'язку з відсутністю у Переліку типових документів статті, яка встановлює конкретні терміни зберігання документів, які були підставою для внесення змін до особових рахунків зареєстрованих осіб та емітента у реєстрі власників іменних цінних паперів, суд вважає за необхідне застосувати до неврегульованих спірних відносин ст. 24Д ч. 3 Переліку типових документів, що регулює подібні за змістом відносини в частині терміну зберігання документів.

Статтею 26Д частини 3 Переліку типових документів встановлений трирічний термін зберігання карток обліку операцій з цінними паперами. В зв'язку з відсутністю у Переліку типових документів статті, яка встановлює конкретні терміни зберігання записів на усіх можливих носіях у всіх журналах системи реєстру, суд вважає за необхідне застосувати до неврегульованих спірних відносин ст. 26Д ч. 3 Переліку типових документів, що регулює подібні за змістом відносини в частині терміну зберігання документів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що інтереси Позивача підлягають захисту шляхом: зобов'язання реєстратора ЗАТ "F.C.I." знищити усі документи, які були підставою для внесення змін до особових рахунків зареєстрованих осіб та емітента у реєстрі власників іменних цінних паперів ВАТ

"Полтавський ГЗК" за період з 01.06.1998 р. по 01.04.2004 р.; зобов'язання реєстратора ЗАТ "F.C.I." знищити усі записи на усіх можливих носіях у всіх журналах системи реєстру емітента ВАТ "Полтавський ГЗК" за період з 01.06.1998 р. по 01.04.2004 р.

На підставі вищевикладеного та керуючись Конститцією України, ст. ст. 614, 615, 1007, 1008 ЦК України, ст. ст.10, 57, 58, 195, 208, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_5 до ОСОБА_2, закритого акціонерного товариства "F.C.I." - задовольнити частково.

Зобов'язати реєстратора закрите акціонерне товариство "F.C.I." /код ЄДРПОУ 21611564/ знищити усі документи, які були підставою для внесення змін до особових рахунків зареєстрованих осіб та емітента у реєстрі власників іменних цінних паперів емітента відкрите акціонерне товариство "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" /код ЄДРПОУ 00191282/ за період з 1 червня 1998 року по 1 квітня 2004 року.

Зобов'язати реєстратора закрите акціонерне товариство "F.C.I." /код ЄДРПОУ 21611564/ знищити усі записи на усіх можливих носіях у всіх журналах системи реєстру емітента відкрите акціонерне товариство "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" /код ЄДРПОУ 00191282/ за період з 1 червня 1998 року по 1 квітня 2004 року.

В задоволенні позову в частині позовних вимог до ОСОБА_2 відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.