Рішення № 89458216, 19.05.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/359/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бойка С.С.,

за участю:

секретаря судового засідання - Лайко О.В.

представника позивача - Коваленко О.В.,

представника відповідача - Бурби К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авенезер" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

21 січня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Авенезер" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.12.2019 №0005920504 та №0005930504.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на протиправність спірних рішень, оскільки об`єкт нежитлової нерухомості розташований за адресою АДРЕСА_2, належить до "Будівель промисловості" визначеної п. "є" п.п. 266.2.2 п. 266. статті 266 Податкового кодексу України та не є об`єктом оподаткування.

Ухвалою суду від 27 січня 2020 року провадження по справі відкрито, розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження.

18 лютого 2020 року до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву у якому останній просив відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що позивач згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме, придбало об`єкт нежитлової нерухомості розташоване за адресою АДРЕСА_2 . При цьому нарахування та сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об`єкт нежитлової нерухомості за вказаною адресою з моменту придбання товариство не проводило, як не подавало і податкові декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за період з 2015 по 2019 року. У зв`язку з чим відповідач стверджує, що товариством допущено порушення вимог п.п. 266.2.1 п. 266.2. п.п. 266.3.1, п.п. 266.3.3 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України, а саме самостійно не задекларовано об`єкти оподаткування житлової та/або нежитлової нерухомості загальною площею 6130.20 кв.м., що призвело до заниження задекларованого податку на нерухоме майно, відмінні від земельної ділянки в загальній сумі 419673,49 грн. За результатами аналізу Єдиного реєстру податкових накладних за перевіряємий період встановлено, що ТОВ "Авенезер" здійснювало реєстр податкових накладних з номенклатурою товару: надання послуг з оренди даху; надання послуг з оренди офісних приміщень; надання послуг з оренди території для стоянок; надання послуг з оренди складських приміщень; надання послуг з оренди нежитлових приміщень; експлуатаційні витрати, що свідчить про провадження позивачем господарської діяльності у галузі послуг з надання в оренду власного нерухомого майна.

Вказував на те, що надання в оренду будівель промисловості не передбачає використання власником об`єкта нерухомості як виробничої одиниці промислового підприємства у своїй господарській діяльності, то немає підстав для використання преференції, передбаченої п. "є" п.п. 266.2.2, п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України до таких будівель промисловості, а тому у разі надання такої будівлі в оренду підприємство є платником податку на загальних підставах.

Враховуючи викладене стверджував, що об`єкт нежитлової нерухомості розташований за адресою АДРЕСА_2 не має статусу нерухомості, що не є об`єктом оподаткування відповідно до п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимог підтримав та просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував.

Вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що у період з 15.10.2019 по 21.10.2019 співробітниками ГУ ДПС у Полтавській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Авенерез", за результатами якої складено акт від 28.10.2019 №1322/16-31-05-04-14/38719309. Вказаним актом зафіксовано порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Авенезер" п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України, а саме не подання контролюючому органу, за місцем знаходження об`єкта оподаткування, декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за встановленою формою за період з 2015 по 2019 роки та п.п. 266.2.1 п. 266.2, п.п. 266.3.1 п.п. 266.3.3 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України, а саме товариством не задекларовано об`єкт оподаткування житлової ат/або нежитлової нерухомості загальною площею 6130,2 кв.м., що привело до заниження податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в загальній сумі 419673,49 грн.

За результатами розгляду вказаного акту відповідачем 26 грудня 2019 року винесено податкові повідомлення-рішення №0005920504 яким товариству збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості на загальну суму 524591,86 грн (у тому числі за податковим зобов`язанням 419673,49 грн та за штрафними санкціями 104918,37 грн) та №0005930504 яким до позивача застосовано штрафні санкції в сумі 850,00 грн за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості.

Позивач не погоджуючись з вказаними податковими повідомлення-рішеннями позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку позовним вимогам суд виходить з наступного.

30 липня 2013 року між Публічним акціонерним товариством "Банк Форум" в особі ОСОБА_1 з однієї сторони та Товариством з обмеженою відповідальності "Авенезер Інвест", ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариством з обмеженою відповідальністю "Авенезер", Товариством з обмеженою відповідальністю "Ейкорн Груп" та Релігійна громада Християн віри Євангельської "Благовістя" м. Полтава Собору (Центру) Церков України "Відкрита Біблія" з іншої сторони укладено договір за умов якого ОСОБА_1 передає у власність, а зокрема, Товариство з обмеженою відповідальністю "Авенезер" приймає у власність 566/1000 частини нежитлових будівель та споруд. загальною площею 6483,7 кв.м. розташованої на землі держфонду за адресою АДРЕСА_2 .

Підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України визначено, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Згідно з підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 цього кодексу передбачено, що об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Не є об`єктом оподаткування, зокрема, будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств /п.п. "є" п.п. 266.2.2, п. 266.2 ст. 266 ПК України/.

Отже, чинним законодавством платникам податків на нерухомість передбачена преференція, яка полягає у виключенні з об`єктів оподаткування податком на нерухомість таких об`єктів, як будівлі промисловості, зокрема будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств, що в свою чергу передбачає виключення вказаних об`єктів із об`єктів оподаткування податком на нерухомість промислових підприємств, якщо вони беруть участь у господарській діяльності власника об`єктів нерухомості як виробничі одиниці.

Позивачем суду не надано доказів здійснення виробничої діяльності у вказаних вище виробничих приміщеннях.

Натомість під час проведення перевірки працівниками ГУ ДПС у Полтавській області встановлено, що у період з 01.04.2019 по 21.10.2019 ТОВ "Авенезер" здійснювало реєстрацію податкових накладних з номенклатурою товарів надання послуг з оренди даху; надання послуг з оренди офісних приміщень; надання послуг з оренди території для стоянок; надання послуг з оренди складських приміщень; надання послуг з оренди нежитлових приміщень та експлуатаційні витрати, вказані послуги були надані ТОВ "Компанія Укртехпром", ТОВ "ГРУПА "Аювін", ТОВ "ПСО "Яструб", ТОВ "АРХІКАД-С", ТОВ "АЛЕКТРО", ТОВ "АЛЕФАНТ і К", ТОВ "Группа Компаній "Елефант", ТОВ "Еліт - Україна", ФОП ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_5 , ТОВ "Віст груп", ТОВ "Будімперія 2017", ПП "РУЛЕТ", ТОВ "ЕЛІТ Україна", ТОВ "Агрокор Полтава", ТОВ "Центр забезпечення будівництва". На підтвердження чого відповідачем долучено до матеріалів справи дані про реєстрацію податкових накладних ТОВ "Авенезер" за період з 01.04.2019 по 31.12.2019.

Оскільки надання в оренду будівель промисловості не передбачає їх використання власником як виробничих одиниць промислового підприємства у своїй господарській діяльності то й відсутні підстави для використання преференції передбаченої п.п. "є", п.п. 266.2.2, п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України до таких будівель, що у свою чергу призводить до наявність, у власника промислових приміщень, обов`язку по сплаті податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на загальних підставах.

Відповідно до підпунктів 266.3.1, 266.3.2, 266.3.3 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об`єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об`єкт.

Пунктами 266.5 та 266.5 вказаної статті визначено, що ставка податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Згідно з підпунктом 266.7.5 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об`єкта/об`єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Позивач в ході розгляду справи не надав суду доказів подання до контролюючого органу за місцем знаходження об`єкта оподаткування декларацій з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за період з 2015 по 2019 роки.

Статтею 120 Податкового кодексу України встановлено, що неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ "Авенезер" повністю.

Таким чином, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Згідно із статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Авенезер" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, з урахуванням положень пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне рішення складено 27 травня 2020 року.

Суддя С.С. Бойко