Ухвала суду № 89457623, 27.05.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про передачу адміністративної справи до іншого суду

27 травня 2020 року м. Київ № 640/11419/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

ОСОБА_1 до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ)про визнання незаконною та скасування постанови,-В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п НОМЕР_1 звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 110, код ЄДР: 34967593), в якому просить суд визнати незаконною та скасувати постанову про повернення виконавчого документу стягувачу від 23.07.2019 у виконавчому проваджені № 57826815, відкритому на підставі постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 05.09.2018 у справі № 761/33263/18.

З матеріалів позову при цьому вбачається, що позивачка оскаржувала вказану постанову державного виконавця до районного суду, однак, - в порядку цивільного судочинства, у зв`язку з чим у відкритті провадження ухвалою районного суду було відмовлено та ця ухвала залишена без змін Київським апеляційним судом.

До цього, постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 05.09.2018 у справі №761/33263/18 за матеріалами про притягнення позивачки до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП за порушення ПДР позивачку визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосовано до неї адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становило 340,40 грн.

03.12.2018 до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції м. Київ надійшла постанова Шевченківського районного суду м. Києва від 05.09.2018 року у справі № 761/33263/18 про стягнення штрафу в розмірі 340 гривень та судового збору в розмірі 352 грн. 40 коп.

04.12.2018 державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції м. Київ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 57826815 щодо стягнення з позивача штрафу у розмірі 340 грн.

Між тим, 23.07.2019, у зв`язку з невиконанням виконавчого документу державним виконавцем на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу у виконавчому провадженні №57826815.

Позивач наголошує, що їй взагалі не надходило жодних документів від державних виконавців по виконавчому провадженню № 57826815, та додає, що не отримала жодної постанови та вона взагалі не знала про наявність зазначених виконавчих проваджень щодо неї, оскільки штраф у розмірі 340 грн. та судовий збір у розмірі 352 грн. 40 коп. сплатила на рахунок Шевченківського районного суду м. Києва ще 10.09.2018.

Дана постанова державного виконавця про повернення виконавчого документу є предметом оскарження за поданими матеріалами адміністративного позову.

Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суд дійшов висновку про необхідність передачі адміністративної справи за підсудністю на розгляд до іншого суду - до місцевого загального суду як адміністративного, виходячи з наступного.

Так, у даному випадку відносно вимог про скасування постанови державного виконавця про повернення виконавчого документу, дана справа щодо відносин у сфері публічної адміністрації дійсно належить до юрисдикції адміністративних судів, однак, за висновком суду, не окружного, а місцевого загального суду - як адміністративного, який видав відповідний виконавчий документ (судове рішення про накладення штрафу).

Такий висновок ґрунтується на наступному.

Відповідно до ч. 3 ст. 129-1 Конституції України контроль за виконанням судового рішення здійснює суд, що відповідно передбачає судовий контроль суду, який прийняв відповідне судове рішення.

У свою чергу, відповідно до статті 245 КУпАП («Завдання провадження в справах про адміністративні правопорушення») завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 304 КУпАП питання, зв`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Відповідно до ст. 305 КУпАП контроль за правильним і своєчасним виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення здійснюється органом (посадовою особою), який виніс постанову, та іншими органами державної влади в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 310 КУпАП постанова про накладення штрафу, за якою стягнення штрафу проведено повністю, з відміткою про виконання повертається органові (посадовій особі), який виніс постанову.

У свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження щодо примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення). Виконавче провадження визначається як сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» до виконавчих документів належать постанови судів у справах про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» сторони виконавчого провадження мають право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 цього Закону рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення (у даному випадку - постанови про притягнення до відповідальності за КУпАП) можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

З наведеного у сукупності вбачається, що контроль за виконання судового рішення, у даному випадку про притягнення до адміністративної відповідальності за КУпАП, здійснюється судом, який прийняв відповідне судове рішення, що забезпечує виконання ч. 3 ст. 129-1 Конституції України та завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення, що також кореспондується з правилами та вимогами, визначеними у статтях 304, 305, 308, 310 КУпАП, у зв`язку з чим та враховуючи вищезгадані положення статей 1, 3, 19 та 74 Закону України «Про виконавче провадження» в кореспонденції з приписами п. 4 ч. 1 ст. 19 КАС України, які підлягають застосування з урахуванням положень ч. 3 ст. 129-1 Конституції України, дана адміністративна справа підлягає розгляду місцевим загальним судом як адміністративним судом, як суд, який видав виконавчий документ (постанову у справі про адміністративне правопорушення) та здійснює контроль за виконанням судового рішення.

Підсумовуючи, слід дійти висновку, що справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконавчих документів, виданих цими судами в інших справах, крім передбачених ч. 1 ст. 20 КАС України, але прийнятих у сфері публічної адміністрації (у даному випадку за правилами КУпАП), підлягають розгляду місцевими загальними судами як адміністративними судами, які видали виконавчий документ (постанову про накладення адміністративного стягнення за КУпАП).

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

З системного аналізу наведеної норми вбачається, що підставою для передачі справи на розгляд місцевого загального суду як адміністративного суду є порушення позивачем правил територіальної юрисдикції (підсудності).

Суд зазначає, що необхідність дотримання правил підсудності також узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практикою Європейського суду з прав людини.

Так, у пункті 24 рішення від 20.07.2006 по справі «Сокуренко і Стригун проти України» Європейський суд з прав людини наголосив на тому, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, і, як зазначено Європейською комісією з прав людини у рішенні у справі «Занд проти Австрії» (доповідь від 12.10.1978), термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з ... питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів ...».

Відповідно до ч. 6 та 8 ст. 29 Кодексу адміністративного судочинства України питання про передачу адміністративної справи, крім випадку, визначеного пунктами 4-6 частини першої цієї статті, суд вирішує ухвалою.

Передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.

Отже, враховуючи викладене та з метою забезпечення права позивача на доступ до правосуддя та його здійснення судом, встановленим законом, суддя приходить до висновку про наявність правових підстав для передачі матеріалів позовної заяви ОСОБА_1 до Шевченківського районного суду м. Києва.

Керуючись положеннями статей 22, 29, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

Передати матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п НОМЕР_1 ) до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 110, код ЄДР: 34967593) про визнання незаконною та скасування постанови про повернення виконавчого документу стягувачу від 23.07.2019 у виконавчому проваджені № 57826815, до Шевченківського районного суду м. Києва.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та, враховуючи положення ч. 6 ст. 29 КАС України може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 292 - 296 КАС України, з урахуванням положень п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України (в редакції Закону № 2147-VIII) та п. 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України (в редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX).

Суддя О.А. Кармазін