Ухвала суду № 89452256, 25.05.2020, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 4-с/742/4/20

Єдиний унікальний № 742/608/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2020 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді Коваленко А.В., за участі секретаря Риндя Л.А., скаржника ОСОБА_1 , державного виконавця Молошної Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Прилуки скаргу ОСОБА_1 на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця Прилуцького міськрайонного ВДВС Північно-східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м.Суми) , -

В С Т А Н О В И В :

02.03.2020 року ОСОБА_1 звернулася до Прилуцького міськрайонного суду зі скаргою в якій просить скасувати постанову державного виконавця Прилуцького міськрайонного ВДВС Північно-східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м.Суми) Молошної Л.І. про опис та арешт майна від 21.12.2019 року в виконавчому провадженні № 56982658 та зобов`язати державного виконавця Молошну Л.І. провести повний опис майна ОСОБА_2 з відео фіксацією всього житлового приміщення ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 та всіх надвірних споруд за даною адресою маючи ухвалу Прилуцького міськрайонного суду від 11.12.2019 року провадження № 6/742/146/19 , справа № 742/3121/18 про примусове входження та визнати бездіяльність виконавця.

Заява аргументована тим, що під час перегляду відеозапису , який долучений до постанови про опис та арешт майна, яке належить ОСОБА_2 нею було виявлено, що виконавець описав та вніс до постанови не все майно, яке зафіксовано на відео та може бути реалізовано з метою виконання рішення суду про стягнення з ОСОБА_2 боргу.

В судовому засіданні скаржниця вимоги скарги підтримала і просила їх задовольнити, визнати бездіяльність державного виконавця, скасувати постанову про опис та арешт майна та зобов`язати виконавця повторно здійснити опис та арешт майна належного ОСОБА_2

Старший державний виконавець Молошна Л.І. в судовому заперечувала щодо задоволення скарги, аргументуючи свої заперечення тим, що більшість майна, яке відображено на відеозаписі описане та на нього накладено арешт, а частина майна не описано і є неліквідним, при цьому показала, що майно, а саме: колоди, шифер, табуретка, стабілізатор напруги, дроти в оплітці, гіпсокартон в кімнаті, коробки з пластиком та полістирол, шафу в кімнаті, шампура, карниз, гірлянда, електроприлад, світильники бра, холодильник на вулиці не були описані у зв`язку з їх неліквідністю.

Вислухавши скаржника та дослідивши матеріали виконавчого провадження, суд приходить до наступних висновків.

На виконанні в Прилуцькому міськрайонному ВДВС Північно-Східного міжрегіонального управління МЮ (м.Суми) перебуває зведене виконавче провадження №56982658 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 боргу.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 11 грудня 2019 року надано дозвіл державному виконавцю Прилуцького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Чернігівської області Молошної Л.І. на примусове входження до домоволодіння та надвірних споруд в якому проживає боржник ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.13-14)

Актами старшого державного виконавця Прилуцького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Молошною Л.І. від 21 грудня 2019 року, встановлено, що в присутності боржника ОСОБА_2 у останнього виявлено майно, на яке за законом можливо звернути стягнення в межах зведеного виконавчого провадження, для погашення боргу ОСОБА_1 (а.с.9-11)

21.12.2019 року старшим державним виконавцем Прилуцького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Молошною Л.І. винесено постанову по зведеному виконавчому провадженню №56982658 про опис та арешт майна боржника при примусовому виконанні виконавчого листа № 2/742/37/19 виданого 06.06.2019 року Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 69440 грн. 42 коп. боргу(а.с.6).

З дослідженого в судовому засіданні CD диску, який є додатком до постанови про опис та арешт майна від 21.12.2019 року вбачається, що державний виконавець здійснює опис та арешт майна , яке належить ОСОБА_2 та знаходиться в будинку , який йому належить, але не все майно, яке виявлено описано та арештовано.

Відповідно до товарного чеку виписаного на ім`я ОСОБА_3 придбано шифер(а.с.36).

Згідно з висновку про вартість майна від 17.02.2020 року, вартість рухомого майна, а саме: меблі та побутова техніка у кількості 8 одиниць, власником якого є ОСОБА_2 становить 1920 грн.(а.с.37)

Відповідно до висновку суб`єкта оціночної діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 , серед переліку описаного майна є дві позиції – бій цегли в кількості, що неможливо встановити. Пошкоджена, бувша в користуванні цегла з різним ступенем фізичного зносу. Більшість цеглин мають пошкодження, що не дозволять їх повторне використання. Через значні пошкодження, вважаю, що реалізація зазначеного майна маловірогідна(а.с.38).

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження»( далі Закону) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно до частини 1 статті 5 Закону, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Отже, завданням ДВС є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом, тому перевірка вчинених таких дій державним виконавцем є фактично перевіркою дотримання положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду й належного виконання рішення суду.

Відповідно до частин 1,4 статті 13 Закону під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Опис та арешт майна здійснюються не пізніш як на п`ятий робочий день з дня отримання інформації про його місцезнаходження. У разі виявлення майна виконавцем під час проведення перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) фізичної особи та місцезнаходженням юридичної особи здійснюються опис та арешт цього майна.

Статтею 48 Закону встановлено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Статтею 56 Закону визначено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника обов`язково зазначаються:1) якщо опису підлягає земельна ділянка - її розмір, цільове призначення, наявність комунікацій тощо;2) якщо опису підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира - загальна площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріали стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди;3) якщо опису підлягає транспортний засіб - марка, модель, рік випуску, об`єм двигуна, вид пального, пробіг, комплектація, потреба у ремонті, колір тощо.Копія постанови про опис та арешт майна (коштів) надається сторонам виконавчого провадження.

Згідно ст.57 Закону визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника.Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна.У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна.Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання. У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна.

Відповідно ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

За положеннями ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судом встановлено, що державним виконавцем були дотримані вимоги статі 48 Закону, а саме з метою встановлення майна та його опису державний виконавець звернулася до суду з клопотання про надання дозволу на проникнення до житла, яке належить ОСОБА_2 та отримавши ухвалу Прилуцького міськрайонного суду від 11.12.2019 року здійснила опис та наклала арешт на майно, яке належить ОСОБА_2 та виявлено за адресою : АДРЕСА_1 , про що було складено постанову про опис та арешт майна від 21.12.2019 року, а отже вимога про скасування постанови є безпідставною.

Натомість з дослідженого в судовому засіданні диску, на якому відображено процес опису та арешту майна, вбачається, що частина майна, а саме полістерол, деревяні колоди, шампура, карнизи, електроприлади, світильник Бра, пружини, холодильник в гаражі, шифер, кирпич , килими та ряд інших речей, які знаходилися в будинку, який належить ОСОБА_2 не описані та на них не накладено арешт, а також відсутні відомості що дані речі не належать ОСОБА_2 чи входять до переліку речей на які арешт не накладається.

Посилання державного виконавця, на ті обставини, що шифер не описано в зв`язку з тим, що він належить не ОСОБА_2 , суд вважає безпідставними, оскільки наданий чек виписаний на ім`я ОСОБА_3 не є належним доказом, оскільки не містить необхідних реквізитів, які підтверджують його дійсність, а саме не зазначена дата придбання, відомостей про суб`єкта, який здійснив реалізацію даного товару.

За таких обставин суд вважає, що не здійснивши опис всіх речей, які можуть бути реалізовані в рахунок стягнення боргу на користь скаржника державний виконавець допустив бездіяльність, що може призвести до затягування виконання рішення суду та порушення прав стягувача.

Посилання державного виконавця на ті обставини, що майно не описано в зв`язку з його неліквідністю є безпідставними, оскільки визначення вартості майна державним виконавцем здійснюється особисто шляхом складання звіту або шляхом залучення спеціаліста, після його опису та арешту.

За таких обставин, вимога про зобов`язання державного виконавця повторно здійснити опис та арешт майна у виконавчому провадженні ЗВП № 56982658 підлягає задоволенню.

На підставі Закону України «Про виконавче провадження», статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод , керуючись ст.ст.447-453 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Cкаргу ОСОБА_1 на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця Прилуцького міськрайонного ВДВС Північно-східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м.Суми) задовольнити частково.

Визнати бездіяльність державного виконавця щодо нездійснення повного опису та арешту майна протиправною.

Зобов`язати державного виконавця Молошну Л.І. повторно здійснити опис та арешт майна у виконавчому провадженні ЗВП № 56982658.

В іншій частині скарги відмовити.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду через Прилуцький міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Суддя Коваленко А.В.