Ухвала суду № 89451223, 20.05.2020, Оболонський районний суд міста Києва

20.05.2020 Справа № 756/9495/15-ц

Справа пр. №6/756/86/20

ун. №756/9495/15-ц

У Х В А Л А

20 травня 2020 року Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючого - судді Андрейчука Т.В.,

за участю секретаря судового засідання - Лісовенка О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Києві заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Неопол" про заміну стягувача у виконавчих провадженнях, -

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Неопол" (далі - ТОВ "Компанія "Неопол") звернулося до суду з заявою про заміну стягувача у виконавчих провадженнях.

Свої вимоги заявник обґрунтовував тим, що державними виконавцями Оболонського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) здійснюються виконавчі провадження №53766694, №53766839 з виконання рішення Оболонського районного суду м. Києва від 26 лютого 2016 року у справі №756/9495/15-ц та додаткового рішення у цій справі, якими стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" (далі - ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк"), правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "ВіЕйБі Банк" (далі - ПАТ "ВіЕйБі Банк"), заборгованість за кредитним договором від 18 серпня 2008 року №76 у сумі 12119,08 євро, що становило 283701,60 грн, неустойку у сумі 20512,88 грн, комісію за розрахункове обслуговування у сумі 6100,58 грн.

Заявник стверджував, що йому відступлено право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором від 18 серпня 2008 року №76, а тому просив суд замінити у у виконавчих провадженнях №53766694, №53766839 стягувача ПАТ "ВіЕйБі Банк" на ТОВ "Компанія "Неопол".

У судовому засіданні 11 березня 2020 року представник заявника підтримав подану його довірителем заяву про заміну стягувача у виконавчих провадженнях, просив суд її задовольнити.

Боржник ОСОБА_1 у судовому засіданні 11 березня 2020 року не заперечувала проти задоволення заяви ТОВ "Компанія "Неопол" про заміну стягувача у виконавчих провадженнях.

У наступні судові засідання 23 березня 2020 року та 20 травня 2020 року представник ТОВ "Компанія "Неопол" та боржник ОСОБА_1 не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись, про причини неявки в судове засідання суд не повідомили.

Представник стягувача ПАТ "ВіЕйБі Банк" в судові не з`явився, стягувач про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся, про причини неявки в судове засідання свого представника суд не повідомив.

З огляду на приписи ч. 3 ст. 442 ЦПК України суд ухвалив провести судове засідання 20 травня 2020 року за відсутності представника заявника, боржника та представника стягувача, оскільки їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчих проваджень.

Заслухавши вступні слова представника заявника, боржника, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.

Заочним рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 26 лютого 2016 року у справі №756/9495/15-ц стягнуто солідарно з позичальника ОСОБА_1 та поручителя ОСОБА_2 на користь ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" заборгованість за кредитним договором від 18 серпня 2008 року №76 у сумі 12119,08 євро, що становило 283701,60 грн, неустойку у сумі 20512,88 грн. Додатковим рішенням суду від 23 березня 2018 року стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" комісію за розрахункове обслуговування за кредитним договором від 18 серпня 2008 року №76 у сумі 6100,58 грн.

Виконання указаного заочного рішення суду та додаткового рішення суду здійснюється державними виконавцями Оболонського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у рамках виконавчих проваджень №53766694, №53766839.

Ч. 1 ст. 442 ЦПК України встановлено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (ч. 5 ст. 442 ЦПК України).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги є правочином (договором), на підставі якого старий кредитор передає свої права новому кредитору, а новий кредитор приймає ці права і зобов`язується або не зобовязується їх оплатити. Договір відступлення права вимоги (цесії) може бути оплатним, якщо в ньому передбачений обов`язок нового кредитора надати старому кредитору якесь майнове надання замість отриманого права вимоги. У такому випадку на відносини цесії розповсюджують положення про договір купівлі-продажу.

Ч. 3, ч. 4 ст. 656 ЦК України передбачено, що предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом.

28 травня 2019 року ПАТ "ВіЕйБі Банк" та товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвест Хаус" (далі - ТОВ "Фінансова компанія "Інвест Хаус") було укладено договір відступлення прав вимоги №41448 згідно з умовами якого ПАТ "ВіЕйБі Банк" відступило ТОВ "Фінансова компанія "Інвест Хаус", зокрема, своє право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором від 18 серпня 2008 року №76 (т. 2, а. с. 101-124, 151-179).

У свою чергу, за договором від 19 липня 2019 року №21-19-07/19 ТОВ "Фінансова компанія "Інвест Хаус" відступило право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором від 18 серпня 2008 року №76 на користь ТОВ "Компанія "Неопол" (т. 2, а. с. 136-142).

Зазначений договір передбачає купівлю-продаж прав вимоги та є за своєю правовою природою договором відступлення права вимоги, укладення якого регулюється ст. ст. 512-519 ЦК України.

За змістом ст. 512 ЦК України, ст. 442 ЦПК України у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

У разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження, і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ст. 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обо`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у своїй постанові від 17 січня 2020 року у справі №916/2286/16 зазначила, що, вирішуючи питання про наявність підстав для заміни учасника справи (сторони виконавчого провадження) правонаступником, за відсутності обставин, що свідчать про нікчемність договору, на підставі якого подано заяву про заміну учасника правовідносин, а також відомостей щодо оспорювання або визнання недійсним цього договору у встановленому порядку, суд має виходити з принципу правомірності цього правочину, дослідивши та надавши оцінку достатності та достовірності наданих в обґрунтування заяви про заміну сторони доказів для здійснення відповідної заміни.

Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

П. 2 договору про відступлення прав вимоги від 19 липня 2019 року №21-19-07/19 передбачено, що за цим договором новий кредитор у день укладення цього договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання первинним кредитором у повному обсязі коштів відповідно до п. 4.1 цього договору, набуває усі права кредитора за основними договорами, включаючи, проте не обмежуючись: право вимоги належного виконання боржниками зобов`язань за основними договорами, сплати боржниками грошових коштів, процентів, штрафних санкцій, неустойок у розмірах, вказаних у додатку №1 до цього договору, передачі предметів забезпечення в рахунок виконання зобов`язань, право вимагати та отримувати платежі за гарантією (якщо така видавалась), відшкодування за договором страхування тощо. Розмір прав вимоги, які переходять до нового кредитора за основними договорами, вказаний у додатку №1 до цього договору. Права кредитора за основними договорами переходять до нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги, за виключенням права на здійснення договірного списання коштів з рахунку/рахунків боржників, що надане первинному кредитору відповідно до умов основних договорів.

Наведене свідчить, що новий кредитор набуває права кредитора з моменту здійснення ним у повному обсязі розрахунків з первинним кредитором за договором про відступлення прав вимоги від 19 липня 2019 року №21-19-07/19.

Проте ТОВ "Компанія "Неопол" не долучено до заяви про заміну стягувача у виконавчих провадженнях докази на підтвердження обставин здійснення повної оплати за договором про відступлення прав вимоги від 19 липня 2019 року №21-19-07/19 на час або після його укладення, тобто доказів, які б підтверджували належність виконання заявником своїх зобов`язань за договором. У судовому засіданні 11 березня 2020 року судом запропоновано представнику ТОВ "Компанія "Неопол" надати такі докази у зв`язку з чим було оголошено перерву у судовому засіданні. Проте заявником такі докази суду так надані і не були.

Наведені обставини є достатньою підставою для відмови ТОВ "Компанія "Неопол" у задоволенні заяви про заміну стягувача у виконавчих провадженнях №53766694, №53766839 (такий висновок суду відповідає правовому висновку, сформульованому Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 17 січня 2020 року у справі №916/2286/16 та Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 20 лютого 2019 року у справі №910/16109/14).

Керуючись ст. 442 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Неопол" про заміну стягувача у виконавчих провадженнях - відмовити.

Ухвала набирає законної сили після її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її вручення.

Суддя Т.В. Андрейчук