Вирок № 89448914, 26.05.2020, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Провадження № 1-кп/643/42/20

Справа № 643/16973/15-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.05.2020 Московський районний суд м. Харкова у складі: головуючого судді Букреєвої І.А. , за участю секретаря судового засідання Галік А.Е., прокурора Заливацької О.Г., обвинуваченого ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015220470004453 від 15.02.2015 року, за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, українця, з незакінченою вищою освітою, одруженого, не працюючого, раніше судимого: вироком Київського районного суду м. Харкова від 24.09.2012 року за ч. 1 ст. 185, 71 КК України до позбавлення волі строком на 5 роки 6 місяців, звільнений умовно - достроково 24.09.2012 року із Дергачівської ВК Харківській області № 109 відповідно постанови Дергачівського районного суду Харківської області від 14.09.2012 року на 1 рік 9 місяців 9 днів; вироком Комінтернівського районного суду м. Харкова від 31.07.2015 за ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки. Відповідно до ст. 75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням на 2 роки; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою АДРЕСА_2

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 , ч.3 ст.185 КК України, -

ВСТАНОВИВ :

15.09.2015 року близько 05:15 години ОСОБА_1 , знаходячись за адресою АДРЕСА_3 , маючи злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднаний з проникненням в приміщення, діючи з корисливих мотивів, повторно, маючи при собі заздалегідь підготовлені інструменти, а саме: сокиру, ніж, ліхтар, плоскогубці та пакет білого кольору, через люк проник до підвального приміщення, розташованого біля вказаного будинку. Опинившись в підвальному приміщенні, ОСОБА_1 впевнився, що за його діями ніхто не спостерігає, та використовуючи заздалегідь підготовлені інструменти, які мав при собі, зрізав кабелі зв`язку, що простягався вздовж підвального приміщення та який належать ПАТ «Укртелеком», а саме: кабель ТПП 400*2*0,6 довжиною 1,5 метри, вартістю за один метр, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 340 від 15.09.2015, 865 гривень 82 копійок, та загальною вартістю - 1298 гривень 73 копійки, а усього на загальну суму - 1298,73 грн.

Однак, ОСОБА_1 , свій злочинний умисел довести до кінця не зміг та розпорядитися викраденим майном за власним розсудом, тобто не довів злочин до кінця, з причин які не залежали від його волі, так як в момент сховування кабелів в чагарниках підвального приміщення його дії були помічені співробітниками «Державної Служби Охорони».

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України визнав повністю, фактичних обставин справи не оспорював, та надав покази як зазначено вище у вироку суду. У скоєному розкаюється, просив суворо його не карати.

Представник потерпілого в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність.

У відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд, враховуючи те, що проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів за інкримінованим обвинуваченому кримінальним правопорушенням , передбаченим ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин та відсутність сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснено їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Даючи оцінку показанням ОСОБА_1 , суд визнає їх правдивими і достовірними, оскільки вони послідовні, об`єктивно і досить повно відображають обстановку і обставини скоєного обвинуваченим кримінального правопорушення, підстав для самообмови судом не встановлено.

Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення повністю доведена під час судового розгляду та кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст.15 , ч.3 ст.185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинене повторно, з проникненням у інше приміщення.

Суд, керуючись ст. 65 КК України, при призначені покарання обвинуваченому, враховує ступінь тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно класифікації злочинів, передбаченій ст.12 КК України , ОСОБА_1 , вчинив злочин, який відноситься до категорії тяжких злочинів .

Вивченням в процесі судового розгляду даних про особу обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він раніше судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, офіційно не працевлаштований, має місце реєстрації та постійне місце мешкання.

У відповідності до ст. 66 КК України, суд визнає обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 щире каяття .

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 судом не встановлено.

При призначенні покарання, суд у відповідності до вимог ст. 65 КК України, враховує, що ОСОБА_1 , обвинувачується у скоєнні злочину , що відноситься до тяжких , дані, які характеризують його особу вказані вище, обставини, які пом`якшують його покарання, а також те, що ОСОБА_1 , будучи раніше неодноразово судимим за вчинення корисних злочинів, судимість за які не знята та не погашена в установленому законом порядку, на шлях виправлення та перевиховання не став, знов вчинив корисливе умисне кримінальне правопорушення та приходить до висновку про те, що перевиховання та виправлення обвинуваченого не можливо без ізоляції від суспільства, а тому необхідно призначити йому покарання в межах санкції статті інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Як вбачається із матеріалів провадження, вироком від 31.07.2015 року Комінтернівського районного суду м.Харкова, ОСОБА_1 був засуджений за ч.2 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі. Відповідно до ст.75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням на 2 року.

Злочини, за якими обвинувачується ОСОБА_1 у даному кримінальному провадженні, останній вчинив після ухвалення попереднього вироку від 31.07.2015 року.

За таких обставин остаточне покарання обвинуваченому повинно призначатись за правилами ст. 71 КК України.

Питання про речові докази підлягають вирішенню в порядку, встановленому ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати на залучення експерта відсутні.

Керуючись ст.ст.349, 368,370,374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання за ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України - у виді 3 років позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків до покарання, призначеного ОСОБА_1 за даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Комінтернівського районного суду м.Харкова від 31.07.2015 року, остаточно призначивши ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 4 ( чотири ) роки .

Строк покарання ОСОБА_1 обчислювати з моменту фактичного його затримання в порядку виконання вироку після набрання вироком законної сили.

Речові докази по справі: кабель ТПП 400*2*0,6 довжиною 1,5 м, що переданий на зберігання ПАТ « Укртелеком» повернути власнику - ПАТ « Укртелеком» , ніж, сокиру, ліхтарик, плоскогубці , що знаходяться на зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів Московського РВ - знищити.

Копію вироку вручити прокурору, обвинуваченому негайно після його проголошення.

На вирок суду може бути подана апеляція до Харківського апеляційного суду через Московський районний суд м.Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: