Ухвала суду № 89448414, 26.05.2020, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/3739/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2020 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді Бароніна Д.Б.,

за участю секретаря Бондаренка К.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сєвєродонецьку цивільну справу за скаргою Приватного акціонерного товариства Страхової компанії «ВУСО» на бездіяльність головного державного виконавця Рубіжанського МВДВС Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Олефіренко Ольги Олександрівни, за участю боржника – ОСОБА_1 , -

ВСТАНОВИВ:

1. Позиції учасників справи, процесуальні дії

1.1. Приватне акціонерне товариство Страхова компанія «ВУСО» звернулося до Сєвєродонецького міського суду Луганської області зі скаргою на бездіяльність головного державного виконавця Рубіжанського МВДВС Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Олефіренко Ольги Олександрівни, за участю боржника – ОСОБА_1 .

В обґрунтування скарги заявник вказав, що в провадженні Рубіжанського МВДВС Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) знаходиться виконавче провадження №54378051, яке відкрите у 2016 році на підставі виконавчого листа від 29.08.2016 за рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області у справі №428/2610/16-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПрАТ Страхова компанія «ВУСО» - 42261,07 грн., як безпідставно стягнуті за вироком Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 20.11.2012. У зв`язку з бездіяльністю державного виконавця вищевказане рішення суду не було виконано протягом чотирьох років. З огляду на викладене, заявник звернувся зі скаргою та просить визнати неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця Рубіжанського МВДВС Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Олефіренко Ольги Олександрівни, а також зобов`язати її вжити всіх, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», заходів.

1.2. Головний державний виконавець Олефіренко Ольга Олександрівна надала письмові заперечення на скаргу, в яких детально описала вчинені нею дії з метою виконання виконавчого документа. В підсумку просила відмовити у задоволені скарги.

1.3. В судовому засіданні представник заявника присутній не був, надав заяву про розгляд справи без його участі.

Головний державний виконавець Рубіжанського МВДВС Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Олефіренко О.О. в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду скарги була повідомлена належним чином, надала заяву про розгляд справи без її участі.

Боржник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

2. Обставини справи, зміст спірних правовідносин

2.1. Відповідно до ухвали Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 24.06.2016 у справі №428/2610/16-ц, з урахуванням ухвали суду про виправлення описки від 03.03.2017, в порядку повороту виконання стягнуто з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «ВУСО» грошову суму у розмірі 42261,07 грн., як безпідставно стягнуту за вироком Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 20.11.2012.

26.07.2017 старшим державним виконавцем Рубіжнаського МВ ДВС ГТУЮ у Луганській області було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 54378051 з виконання виконавчого листа, виданого на підставі вищевказаної ухвали. У цій постанові виконавець зобов`язав боржника подати декларацію про доходи та майно і попередив про відповідальність за її неподання.

27.07.2017 та 04.09.2017 державним виконавцем винесено постанови про накладення арешту на 1/2 частку квартири та на автомобіль, які належать боржнику ОСОБА_1

15.09.2017 державним виконавцем винесено постанову про розшук майна боржника, а саме автомобілю боржника.

10.04.2019, 10.10.2019, 20.11.2019, 07.05.2020, 16.05.2020 державним виконавцем було отримано відповіді на запити до Пенсійного фонду України та Державної фіскальної служби України щодо доходів боржника. Інформація щодо наявності будь-яких доходів у цих відповідях відсутня.

14.11.2019 та 14.01.2020 державним виконавцем здійснювалися виклики боржника з метою з`ясування причин невиконання виконавчого документа.

19.05.2020 державним виконавцем було отримано довідку щодо наявності у боржника нерухомого майна, з якої видно, що іншого майна, окрім 1/2 частки квартири, у боржника немає.

20.11.2019 та 22.01.2020 державним виконавцем було здійснено виходи за місцем проживання боржника, про що складено відповідні акти, в яких вказано, що двері ніхто не відчинив і перевірити майновий стан боржника не вдалося.

19.05.2020 державним виконавцем було направлено до Рубіжанського міського суду Луганської області подання про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України.

3. Релевантні джерела права

3.1. Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

3.2. За змістом ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Згідно із ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

3.3. Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.

Згідно із п. 19 ч. 3 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Згідно із ч. 1 ст. 19 вищевказаного Закону сторони виконавчого провадження мають право, зокрема, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання.

Згідно із ч. 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Відповідно до ч. 1 ст. 68 вищевказаного Закону стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.

Відповідно до ст. 75 вищевказаного Закону у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

4. Оцінка фактичних обставин справи та аргументів сторін

4.1. Перш за все суд звертає увагу на те, що в даному випадку скарга на бездіяльність державного виконавця в частині вимог про визнання бездіяльності неправомірною ґрунтується на загальній незгоді стягувача із бездіяльністю виконавця у виконавчому провадженні. Спосіб захисту своїх прав, який в даному випадку обрав стягувач, також є максимально неконкретизованим і загальним, адже стягувач просить визнати неправомірною бездіяльність виконавця у виконавчому провадженні взагалі.

На думку суду, аналіз статей 2, 13, 447, 451 ЦПК України дозволяє дійти висновку про те, що в порядку контролю за виконанням судових рішень суд може визнати лише конкретну бездіяльність виконавця неправомірною, тобто ту бездіяльність, яка стосується невчинення конкретної виконавчої дії в рамках виконавчого провадження. Також, суд може зобов`язати державного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника) в конкретний та ефективний спосіб, тобто шляхом зобов`язання вчинити певну дію, розглянути певне клопотання тощо.

Задоволення вимог про визнання загальної бездіяльності виконавця неправомірною не призведе до виникнення у виконавця обов`язку по вчиненню конкретної виконавчої дії.

4.2. Зміст вищенаведених норм статей 18, 19 Закону України «Про виконавче провадження» вказує на те, що в разі загальної бездіяльності виконавця з приводу виконання конкретного виконавчого документа, стягувач має право звернутися до нього із клопотанням з приводу вчинення конкретних виконавчих дій, а виконавець буде зобов`язаний розглянути таке клопотання та повідомити про результати його розгляду стягувача. При цьому стягувач має право з власної ініціативи надавати виконавцю додаткові матеріали та документи (наприклад, матеріали щодо наявності у боржника певного майна, рахунків тощо).

Вимога заявника про зобов`язання виконавця звернутися до Державної податкової служби України та Пенсійного фонду України із запитами щодо джерела доходів боржника не підлягає задоволенню, адже виконавцем надано докази того, що у 2019 та 2020 роках він вже звертався із відповідними запитами до цих установ.

З аналогічних підстав не підлягає задоволенню вимога заявника про зобов`язання виконавця накласти арешт на майно боржника. Виконавцем надано докази накладення арешту на нерухоме майно боржника та на його автомобіль, а також докази оголошення автомобіля у розшук.

Стосовно вимоги про зобов`язання виконавця звернути стягнення на доходи боржника суд зазначає, що виконавцем під час здійснення виконавчого провадження не було виявлено будь-яких доходів у боржника. Крім того, заявником не надано доказів того, що виявленого у боржника нерухомого та рухомого майна недостатньо для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум.

Вимога про зобов`язання виконавця винести постанову про накладення штрафу взагалі не стосується прав чи свобод заявника, в той час як згідно із ст. 447 ЦПК України завданням розгляду подібних скарг є відновлення або захист права чи свобод саме заявника. Крім того, накладення штрафу можливе лише у зв`язку із невиконанням рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, або рішення про поновлення на роботі.

Стосовно вимоги про зобов`язання виконавця звернутися до суду із поданням щодо тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України суд зазначає, що звернення із таким поданням відповідно до змісту п. 19 ч. 3 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» є правом, а не обов`язком боржника.

Вимоги про зобов`язання виконавця витребувати декларацію про доходи та майно від боржника також є необґрунтованими, адже виконавець витребував відповідну декларацію від боржника у постанові про відкриття виконавчого провадження.

4.3. З огляду на викладене суд приходить висновку про те, що у задоволенні скарги Приватного акціонерного товариства Страхової компанії «ВУСО» належить відмовити у повному обсязі.

5. Розподіл судових витрат

5.1. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у відповідності до ст. 452 ЦПК України, суд не знаходить у цій справі документально підтверджених судових витрат, які підлягають розподілу.

Керуючись ст.ст. 258, 260, 261, 353-354, 450-452 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні скарги Приватного акціонерного товариства Страхової компанії «ВУСО» на бездіяльність головного державного виконавця Рубіжанського МВДВС Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Олефіренко Ольги Олександрівни.

Із урахуванням пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції, яка набрала чинності 15.12.2017) ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Суддя Д.Б. Баронін