Постанова № 8944668, 29.03.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2010 р.                                                                       справа № 2а-142/10/0570

час прийняття постанови: 15 год. 40 хвил.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Стойки В.В.

при секретарі                                                  Телешові В.О.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пикник»

до Управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі міста Донецька

про визнання недійсною вимоги про сплату боргу №Ю-100-1/02-23/2 від 04 грудня 2009 року у сумі 48959 грн. 03 коп.

за участю представника позивача - Климович В.П.

представника відповідача - Якіменко Д.Г.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Пикник», звернулось до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі міста Донецька про визнання недійсною вимоги про сплату боргу №Ю-100-1/02-23/2 від 04 грудня 2009 року у сумі 48959 грн. 03 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем 04 грудня 2009 року було винесено вимогу про сплату боргу у розмірі 48959 грн. 03 коп., яку треба вважати недійсною, оскільки вона не відповідає вимогам чинного законодавства, а саме: у вимозі не заповнено п.4 «Дата набрання чинності»; як у виконавчому документі, яким він є, не зазначено строк пред*явлення до виконання; до вимоги не надані картки особового рахунку та рішення відділення Пенсійного фонду, на підставі яких вона приймалась. Крім того, вважає, що зазначена вимога є недійсною, оскільки попередня вимога про сплату боргу № Ю-40/03-23/2 від 29.02.2008 р. не скасована. Просить визнати недійсною вимогу про сплату боргу №Ю-100-1/02-23/2 від 04 грудня 2009 року у сумі 48959 грн. 03 коп.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні позову та просив задовольнити вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснивши що вимогу про сплату боргу було виставлено відповідно до вимог чинного законодавства та вона є виконавчим документом. Просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Розгляд справи здійснювався за допомогою автоматизованої системи звукозапису та протоколювання судових засідань «Камертон».

Суд, заслухавши пояснення сторін, що з’явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, встановив наступне.

Судом встановлено, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Пикник» є юридичною особою та зареєстроване виконавчим комітетом Донецької міської ради 27 вересня 1995 року.

Відповідач, Управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м.Донецька, є органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього ст. 12 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями.

Правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються Законом України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, а також Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України.

Відповідно до п.6 ч.2 ст. 17 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” страхувальник зобов’язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Страхувальник зобов’язаний сплачувати страхові внески не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення відповідного базового періоду, за який вони нараховані (ч.6 ст.20 Закону №1058).

Відповідно з п.2 ч.9 до ст. 106 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов’язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених ч.3 ст. 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю зі сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Згідно п.2 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» виконавчі органи Пенсійного фонду України застосовують до страхувальників фінансову санкцію за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або териториальними органами Пенсійного фонду, у вигляді штрафу залежно від строку затримки платежу.

Односчасно на суми не своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до п.8.1-п.8.5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообв»язкове державне пенсійне страхування» суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені пунктами 5.1, 5.2, 5.3 цієї Інструкції, у тому числі обчислені органами Пенсійного фонду, уважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках:

а) якщо дані документальних перевірок результатів діяльності страхувальника свідчать про донарахування сум страхових внесків;

б) якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків;

в) якщо страхувальник має на кінець звітного періоду борги зі сплати фінансових санкцій (штрафів) та пені.

У випадку а) вимога надсилається одночасно з актом документальної перевірки.

У випадку б) вимога надсилається щомісяця протягом п'яти робочих днів, наступних за звітним базовим періодом. Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на всю суму боргу.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Сума боргу у вимозі проставляється у гривнях з двома десятковими знаками. Вимога формується на суму боргу, який не менше 10 грн.

Вимога формується на підставі актів документальних перевірок та облікових даних з карток особових рахунків страхувальників за формою згідно з додатком 9 цієї           Інструкції (для страхувальника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 10 цієї Інструкції (для страхувальника - фізичної особи).

Відділ надходження доходів органу Пенсійного фонду України веде реєстр виданих вимог за формою згідно з додатком 11.

Відповідальними за збереження інформації у реєстрах вимог є спеціалісти відділу надходження доходів.

При формуванні вимоги їй присвоюється порядковий номер, який складається з трьох частин: 1-ша частина - літери "Ю" (вимога до юридичної особи) або "Ф" (вимога до фізичної особи), 2-га частина - порядковий номер, 3-тя частина - літера "У" (узгоджена вимога).

Вимога формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу.

Після формування вимоги та внесення даних до відповідного реєстру в той самий день вимога передається працівникам, на яких покладено обов'язки з ведення діловодства та архівне зберігання документів для вручення страхувальнику. Працівник зазначеного підрозділу в день отримання вимоги надсилає (вручає) її страхувальнику, при цьому корінець вимоги залишається у Пенсійному фонді.

Вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під підпис або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження з повідомленням про вручення за порядком оформлення зазначених поштових відправлень, установлених Кабінетом Міністрів України.

Після вручення (отримання інформації про вручення) вимоги страхувальнику працівники, на яких покладено обов'язки з ведення діловодства та архівне зберігання документів, передають корінець такої вимоги з відміткою про вручення відділу надходження доходів.

Цей відділ уносить відповідні дані до реєстру вимог, підшиває корінець вимоги до справи страхувальника та:

а) якщо вимога органу Пенсійного фонду скасовується чи змінюється судом (господарським судом), то підшиває примірник (копію) рішення суду (господарського суду) до справи страхувальника поряд з корінцем від вимоги, щодо якого відбувся судовий розгляд;

б) у разі списання недоїмки у випадках, визначених статтею 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" - копія рішення про списання.

Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити зазначені у вимозі суми.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату боргу, страхувальник узгоджує її з органами Пенсійного фонду, а у разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

Судом встановлено, що відповідачем в ході проведення планової документальної перевірки позивача (акт № 10-18/71/06-44/77 від 29.02.2008 р.) з питань правильності повноти нарахування та своєчасності сплати страхових внесків на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» за період 01.06.2001 р. по 01.01.2008 р. та з питань достовірності наданих відомостей про застрахованих осіб, були встановлені порушення ст.ст.19,20 зазначенного Закону та внесені позивачу: вимогу про сплату боргу № Ю-40/03-23/2 від 29.02.2008 р. та рішення про застосування фінансових санкцій № 226/03-51/23774253 від 04.03.2008 р. у сумі 24474,34 грн. Зазначену вимогу було оскаржено позивачем у судовому порядку, але постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 01.07.2009 р. по справі № 2а-7231/-8/0570 у задоволені позивачу було відмовлено.

Після набрання законної сили рішення суду відповідачем на підставі зазначенного акту перевірки № 10-18/71/06-44/77 від 29.02.2008 р., а також зазначенного рішення Донецького окружного адміністративного суду винесено вимогу про сплату боргу № Ю-100-1/02-23/2 від 04.12.2009 р. у сумі 48959,03 грн.

Суд не приймає доводи позивача, щодо недійсності зазначенної вимоги з підстав не винесення рішення про скасування попередньої вимоги № Ю-40/03-23/2 від 29.02.2008 р., яку було винесено позивачу з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 8.6. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообв»язкове державне пенсійне страхування» вимога вважається відкликаною, якщо:

а) сума боргу самостійно погашається страхувальником;

б) орган Пенсійного фонду скасовує або змінює раніше зазначену суму боргу внаслідок її узгодження або оскарження;

в) вимога органу Пенсійного фонду про сплату боргу скасовується чи змінюється судом (господарським судом);

г) борг списується у випадках, передбачених статтею 106 Закону;

ґ) є рішення суду на стягнення відповідних сум боргу, що зазначені у вимозі.

Як було зазначено відповідачем у судовому засіданні, у зв»язку з тим, що пройшов певний час до винесення рішення суду та сума боргу позивача збільшилась було винесено нову вимогу про сплату боргу № Ю-100-1/02-23/2 від 04.12.2009 р. у сумі 48959,03 грн., після винесення якої вимога № Ю-40/03-23/2 від 29.02.2008 р. втратила свою чинність.

Відповідно до п.8.9 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнобов»язкове державне пенсійне страхування, якщо протягом наступного базового звітного періоду страхувальник нарастив суми боргу, то після проходження відповідної процедури узгодження та оскарження до органу державної виконавчої служби подається вимога тільки на суму зростання боргу.

Таким чином, після винесення вимоги про сплату боргу № Ю-100-1/02-23/2 від 04.12.2009 р. у сумі 48959,03 грн. попередня вимога № Ю-40/03-23/2 від 29.02.2008 р стала недійсною.

Крім того, відповідно до п.9.3.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообв»язкове державне пенсійне страхування до Песійного фонду України, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України –розрахунок фінансової санкції та пені, здійснюється на підставі облікових даних картки особового рахунку страхувальника, яка формується за даними звітів платника розрахунків самостійно. Підставою для застосування фінансових санкцій за несвоєчасну сплату страхових внесків також є дані картки особового рахунку страхувальника.

Судом береться до уваги, що відповідачем у судовому засіденні були представлено картку особового рахунку позивача, на підставі якої було нараховано суму штрафної фінансової санкції у сумі 48959,03 грн.

Судом також не приймаються доводи позивача щодо неналежного оформлення вимоги № Ю-100-1/02-23/2 від 04.12.2009 р.: не заповнення п.4 «Дата набрання чинності»; як у виконавчому документі, яким він є, не зазначено строк пред*явлення до виконання з огляду на наступне.

Згідно з п.8.7. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» узгоджена вимога надсилається страхувальнику органом Пенсійного фонду протягом трьох робочих днів. Страхувальник зобов'язаний сплатити узгоджену суму боргу протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги.

Відповідено до п. 8.8. зазначеної Інструкції у разі, якщо страхувальник, який одержав вимогу і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі, якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, орган Пенсійного фонду звертається у встановленому законом порядку і подає вимогу до відповідного органу державної виконавчої служби, у якій зазначає суму боргу за даними карток особових рахунків платників на дату подання. До сум боргу, що подаються до органів державної виконавчої служби за даними карток особових рахунків платників, включаються також суми, узгоджених з платником, але не сплачених у встановлений термін, фінансових санкцій (штрафів) та пені.

Судом зазначається, що вимогу про сплату боргу № Ю-100-1/02-23/2 від 04.12.2009 р. у сумі 48959,03 грн. не було узгоджено позивачем, тому вона не направлялась до державної вкиконавчої служби, отже даата набрання чинності вимоги та строк пред»явлення для виконання не повині були вказуватись відповідачем.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст.3 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб»єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони:

1) на підставі, у межах пвноваженнь та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо;

5) добросовісно;

6) розсудиво;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправидливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урухуванням прав особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідачем було доведено правомірність дій щодо винесення вимоги про сплату боргу № Ю-100-1/02-23/2 від 04.12.2009 р. у сумі 48959,03 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 7, 94, 160, 162, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Пикник» до Управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі міста Донецька про визнання недійсною вимогу про сплату боргу №Ю-100-1/02-23/2 від 04 грудня 2009 року у сумі 48959 грн. 03 коп. – відмовити.

          Вступна та резолютивна частина постанови проголошена у судовому засіданні 29 березня 2010 року. Повний текст постанови виготовлен в повному обсязі 2 квітня 2010 року.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Стойка В. В.