Ухвала суду № 89446546, 25.05.2020, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/2469/20

Провадження № 2-а/202/64/2020

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

25 травня 2020 року м. Дніпро

Суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Бєсєда Г.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі, -

В С Т А Н О В И В:

24.04.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 29.04.2020 року позов прийнято до розгляду, у справі відкрито провадження, призначено розгляд справи по суті у відкритому судовому засіданні.

Згідно ч. 13 ст. 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульовано, в тому числі, Кодексом адміністративного судочинства України (далі КАС України). Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов, зокрема ст. ст. 160, 161 КАС України.

Дослідивши адміністративний позов на предмет відповідності зазначеним вище нормам, суддя приходить до висновку про їх порушення.

Згідно зі ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною першою статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір». За статтями 1, 2 вищевказаного закону судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Частина друга статті 3 Закону України «Про судовий збір» містить перелік об`єктів, за які не справляється судовий збір, а стаття 5 цього Закону - перелік суб`єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання до суду позовів, заяв, скарг тощо, а також підстави звільнення від сплати судового збору осіб, які звертаються із заявами про захист не власних прав, а охоронюваних законом прав та інтересів інших осіб.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання, зокрема, до адміністративного суду позовних заяв розміри ставок судового збору диференційовано за характером спору (майновий/немайновий), а також за правовим статусом платника судового збору (фізична особа/фізична особа - підприємець/юридична особа/суб`єкт владних повноважень).

Постановою Великої Палати Верховного Суду по справі № 543/775/17 від 18.03.2020 року зазначено, що відповідно до положень статей 3,5 Закону №3674-VI серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об`єктів оплати судовим збором. За системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов`язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287,288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, позивачу за подання позовної заяви про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення необхідно сплатити судовий збір у сумі 420, 40 грн.

Тому, поданий адміністративний позов не відповідає вимогам, передбаченим ст.161 КАС України, а тому відповідно до ч. 13 ст. 171 КАС України підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 161, 171, 286 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі – залишити без руху.

Надати позивачу строк для виконання вимог статей 161 КАС України протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Г.В. Бєсєда