Ухвала суду № 89445842, 26.05.2020, Устинівський районний суд Кіровоградської області

Справа №403/221/20 провадження № 2/403/110/20

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

26 травня 2020 року смт.Устинівка

Суддя Устинівського районного суду Кіровоградської області Атаманова С.Ю., розглянувши позовну заяву прокурора - заступника керівника Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі позивача Державного підприємства «Долинське лісове господарство» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної вчиненням кримінального правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

22.05.2020 року прокурор - заступник керівника Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі позивача Державного підприємства «Долинське лісове господарство» в порядку ч.3 ст.56 ЦПК України подав до суду позовну заяву до відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_2 про відшкодування в солідарному порядку шкоди, заподіяної внаслідок вчинення ними кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.246 КК України, а саме: незаконної порубки дерев у захисних лісових насадженнях, що заподіяло істотну шкоду, за попередньою змовою групою осіб, в розмірі 23008 грн.90 коп..

Відповідно до ч.1 ст.187 ЦПК України суддя відкриває провадження у справі за відсутності, крім іншого, підстав для залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до положень ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, вважаю, що подана прокурором - заступником керівника Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ч.5 ст.177 ЦПК України, згідно якої позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, та вимогам ч.4 ст.56 ЦПК України, згідно якої прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві обґрунтовує визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Вказані вимоги прокурором не дотримані з огляду на наступне.

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст.13 ЦПК України).

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст.81 ЦПК України).

Юридичною підставою відповідальності, яка виникає внаслідок заподіяння шкоди, є склад цивільного правопорушення, елементами якого є: а) протиправна поведінка особи, б) настання шкоди, в) причинний зв’язок між протиправною поведінкою та шкодою, г) вина заподіювача шкоди. Наявність всіх вищезазначених умов є обов’язковою для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди. Відсутність хоча б одного із зазначених елементів складу цивільного правопорушення звільняє боржника від відповідальності за заподіяну шкоду, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення. З огляду на наведене, предметом доказування у справі про стягнення шкоди є наявність усіх складових елементів правопорушення, що відповідає також і приписам наведених прокурором в поданій до суду позовній заяві правових норм ст.107 Лісового кодексу України, ст.1166 ЦК України та ч.4 ст.68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».

За змістом ч.ч.1, 5 ст.17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.

Згідно ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Суддею встановлено, що на обгрунтування викладених в позовній заяві доводів, прокурором зазначено здійснення гр-нами ОСОБА_2 та ОСОБА_2 06.02.2020 року незаконної порубки до ступеню припинення росту одинадцяти дерев породи «Ясен» в полезахисній лісовій смузі, що розташована на ділянці місцевості між с.Брусівка Устинівського району та с.Коротяк Компаніївського району Кіровоградської області, внаслідок чого розмір заподіяної шкоди становить 23008 грн. 90 коп.. Вироком Устинівського районного суду Кіровоградської області від 20.05.2020 року гр-н ОСОБА_2 та ОСОБА_2 визнано винними у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.246 КК України (незаконна порубка дерев у захисних лісових насадженнях, що заподіяла істотну шкоду, за попередньою змовою групою осіб) та засуджено кожного до 3 років позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік. З огляду на положення ч.2 ст.395 КПК України (строки апеляційного оскарження) вказаний вирок суду не набрав законної сили. Таким чином, вирок Устинівського районного суду Кіровоградської області від 20.05.2020 року, яким встановлена вина гр-н ОСОБА_2 та ОСОБА_2 у незаконній порубці дерев у захисних лісових насадженнях, що заподіяла істотну шкоду навколишньому природному середовищу в розмірі 23008 грн. 90 коп., копія якого додана прокурором до позовної заяви, не набрав законної сили, що як наслідок, свідчить про не надання прокурором доказів на підтвердження зазначених в позовній заяві обставин (протиправності дій відповідачів, їх вини та розміру шкоди, завданої внаслідок цих дій), на яких ґрунтуються заявлені ним позовні вимоги. Крім того, в позовній заяві позивачем зазначене Державне підприємство «Долинське лісове господарство», як орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції щодо охорони та використання природних ресурсів, які є об`єктами права власності держави. При цьому прокурор, посилаючись на ст.2 Статуту вказаного підприємства, зазначає, що останнє створено з метою ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів, в тому числі і на території Устинівського району Кіровоградської області. Разом з тим, жодних відомостей про здійснення Державним підприємством «Долинське лісове господарство» діяльності на території Устинівського району Кіровоградської області вказана стаття Статуту не містить, що з урахуванням положень ч.6 ст.82 ЦПК України, свідчить про ненадання прокурором доказів на підтвердження правильності визначення ним органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Таким чином, з метою усунення вказаного недоліку позовної заяви, прокурору необхідно додати до позовної заяви письмові докази (їх копії) на підтвердження: вчинення гр-нами ОСОБА_2 та ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.246 КК України, заподіяння внаслідок його вчинення майнової шкоди в розмірі 23008 грн.90 коп. та встановлення їх винуватості у вчиненні даного злочину (зокрема, вирок суду, що набрав законної сили), а також докази на підтвердження здійснення Державним підприємством «Долинське лісове господарство» зазначеної в ст.2 його Статуту діяльності на території Устинівського району Кіровоградської області.

Крім того, за змістом ч.ч.3, 4 ст.56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, та у разі звернення до суду в інтересах держави обгрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст.185 цього Кодексу.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб’єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру», далі - Закону).

Так, відповідно до положень ч.4 ст.23 вказаного Закону прокурор зобов’язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб’єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб’єктом владних повноважень.

Натомість зі змісту поданої до суду позовної заяви та доданих до неї копій документів не вбачається дотримання прокурором вимог, передбачених ч.ч.3, 4 ст.23 Закону, оскільки: 1) викладене в поданій до суду позовній заяві твердження про те, що Державне підприємство «Долинське лісове господарство», як уповноважений державою орган у спірних правовідносинах, не здійснює належний захист інтересів держави, в тому числі, щодо стягнення коштів у примусовому порядку шляхом звернення до суду з відповідним позовом, не обгрунтоване в порядку, передбаченому ч.4 ст.23 Закону з огляду на те, що до набрання законної сили вироком Устинівського районного суду Кіровоградської області від 20.05.2020 року, ухваленого стосовно відповідачів за даним позовом, начальником Устинівського відділу Олександрійської місцевої прокуратури вже 20.05.2020 року було повідомлено директора ДП «Долинське лісове господарство» про підготовку Олександрійською місцевою прокуратурою проекту позовної заяви в інтересах підприємства до ОСОБА_2 та ОСОБА_2 про стягнення шкоди в сумі 23008 грн. 90 коп., завданої внаслідок вчинення ними кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.246 КК України, а 21.05.2020 року (на наступний день після ухвалення вироку) в порядку ч.4 ст.23 Закону заступником керівника Олександрійської місцевої прокуратури направлено повідомлення директору ДП «Долинське лісове господарство» про направлення найближчим часом до Устинівського районного суду Кіровоградської області позову для розгляду по суті. Разом з тим, факт не звернення ДП «Долинське лісове господарство» до суду з відповідним позовом до відповідачів до набрання вироком суду від 20.05.2020 року законної сили не може свідчити про допущену підприємством бездіяльність, як підставу звернення прокурора до суду з даним позовом, оскільки до набрання законної сили вироком суду обставини заподіяння шкоди протиправними діями відповідачів та їх вина, не можуть вважатися доведеними, а наведені прокурором посилання на п.6.43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 року у справі №903/129/18 щодо підстави звернення прокурора до суду грунтуються зовсім на інших обставинах, відмінних від спірних правовідносин за даним позовом; 2) додане до позовної заяви повідомлення заступника керівника Олександрійської місцевої прокуратури від 21.05.2020 року, адресоване директору ДП «Долинське лісове господарство» Коваленку С.П. в порядку ч.4 ст.23 Закону, про підготовку позовної заяви, яка найближчим часом буде скерована до Устинівського районного суду Кіровоградської області для розгляду по суті, не може свідчити про виконання прокурором вимог ч.4 ст.23 Закону з огляду на те, що згідно відмітки на вказаному повідомленні, останнє було отримане 22.05.2020 року мисливствознавцем ДП «Долинський лісгосп» ОСОБА_3 , особа, посада та повноваження якого, в тому числі і на отримання зазначеного повідомлення, не підтверджені жодним чином. Разом з тим, згідно доданої до позовної заяви копії Статуту Державного підприємства «Долинське лісове господарство» органом управління підприємства є його директор, який вирішує всі питання діяльності підприємства, діє від імені підприємства та представляє його інтереси. Доказів на підтвердження перебування гр-на ОСОБА_4 на посаді директора ДП «Долинське лісове господарство» до позовної заяви також додано не було.

Таким чином, для усунення вказаного вище недоліку та виконання, передбачених ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» та ч.4 ст.56 ЦПК України вимог щодо обгрунтування підстав для представництва в суді, прокурору необхідно: 1) обгрунтувати у позовній заяві, яким чином Державне підприємство «Долинське лісове господарство», як позивач, мало вжити заходи реагування на незаконну вирубку відповідачами за даним позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_2 дерев в лісозахисному насадженні до ухвалення 20.05.2020 року Устинівським районним судом Кіровоградської області вироку стосовно цих відповідачів та в подальшому з урахуванням не набрання цим вироком законної сили на дату пред’явлення прокурором позову до суду; 2) надати до суду підтвердження направлення (до дати подання позовної заяви) в порядку ч.4 ст.23 ЗаконуУкраїни «Про прокуратуру» письмового повідомлення Державному підприємству «Долинське лісове господарство» про звернення прокурора до суду з відповідним позовом в інтересах держави та отримання вказаного повідомлення уповноваженою особою зазначеного підприємства.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст.ст.175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

З урахуванням викладеного, суддею в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначені недоліки позовної заяви та спосіб їх усунення.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS ІНФОРМАЦІЯ_1 CoV-2» (з наступними змінами) на усій території України встановлено карантин з 12.03.2020 року, строк дії якого на дату постановлення ухвали не закінчився.

За змістом п.3 Розділу ХII «Прикінцеві положення» ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені, ст.185 ЦПК України (зокрема, щодо залишення позовної заяви без руху), продовжуються на строк дії такого карантину.

Відповідно до роз’яснень Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22.04.2020 року щодо продовження процесуальних строків під час дії карантину, якщо право на вчинення процесуальної дії в учасника справи виникло під час дії карантину, перебіг процесуального строку починається у день, наступний після закінчення дії карантину, і в повному обсязі, встановленому законом (або судом). При цьому можливість суду розглядати справи до закінчення карантину поставлено в залежність від вчинення учасником справи процесуальної дії, яка від нього очікується, або реалізації наданих йому процесуальних прав.

З огляду на викладене, відповідно до приписів ч.2 ст.185 ЦПК України, з урахуванням характеру встановлених суддею недоліків позовної заяви та положень п.3 Розділу ХII «Прикінцеві положення» ЦПК України, прокурору необхідно встановити десятиденний строк строк для їх усунення з дня вручення йому копії даної ухвали, але який не може перевищувати десяти днів з дня закінчення дії карантину.

Керуючись ст.ст.56, 82, 175, 177, 185, 258, 260, 261, 353, п.3 Розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву прокурора - заступника керівника Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі позивача Державного підприємства «Долинське лісове господарство» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної вчиненням кримінального правопорушення, - залишити без руху та надати прокурору строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення йому копії даної ухвали, але не пізніше десяти днів з дня закінчення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби.

Роз’яснити прокурору, що у разі виконання ним вимог ст.ст.56, 177 ЦПК України відповідно до ухвали суду, позовна заява вважатиметься поданою в день її первісного подання до суду.

Якщо прокурором не будуть усунуті недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається прокурору.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання її суддею.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення.

Суддя С.Ю.Атаманова