Постанова № 89445727, 19.05.2020, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/919/20

провадження №: 3/398/452/20

ПОСТАНОВА

Іменем України

"19" травня 2020 р. Олександрійський міськрайонний суду Кіровоградської області у складі судді Орловського В.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 183-1 КУпАП,

встановив:

На підставі виконавчого листа № 2/398/480/13 від 29.01.2013 року, виданого Олександрійським міськрайонним судом про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку та доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, аліменти не сплачуються. Згідно розрахунку по сплаті аліментів заборгованість зі сплати аліментів складала 89678,65 грн. станом на 01.03.2020 року, що в сукупності перевищує суму відповідних платежів за шість місяців. Своєю бездіяльністю, яка виявилась у несплаті аліментів на утримання дитини, внаслідок якої виникла заборгованість, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання, ОСОБА_3 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 183-1 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_3 зазначив, що визнає наявність заборгованості, уточнив наданий держвиконавцем розрахунок та надав квитанцію про сплату ним 5 тисяч гривень аліментів у 2019 році і також часткову сплату аліментів у 2013 і 2014 роках. Також він пояснив, що не має можливості сплачувати аліменти, адже він працює неофіційно, у нього на утриманні знаходиться дитина від другого шлюбу, 2013 року народження, матір якої залищила сім`ю, дитина часто хворіє, доходів, які він отримує, недостатньо для сплати аліментів. Також він пояснив, що після розлучення з першою дружиною він залишив їй усе спільне майно та не заявляв до неї вимог про його поділ. Водночас, домовленостей про зарахування части ОСОБА_3 у цьому майні в рахунок сплати аліментів немає.

Представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвокат Савченко Г.О. у судовому засіданні підтримав заперечення на зазначений вище протокол, яке було подане ОСОБА_3 , а саме просив відмовити у притягненні останнього до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 183 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення закрити, у зв`язку з тим, що ОСОБА_3 , маючи на утриманні свою малолітню дитину - ОСОБА_5 , яку він утримує самостійно, оскільки його дружина залишила їх самих та не здійснює належного догляду за дитиною, ОСОБА_3 офіційне не працює, будь-якого іншого доходу немає, а отже не може сплачуючи аліменти на утримання ОСОБА_6 , знаходився у стані крайньої необхідності. Також адокат зазначив, що ОСОБА_3 сплачує аліменти на утримання ОСОБА_6 , але не в повному обсязі. Перша дружина ОСОБА_3 має добрий матеріальний стан і має можливість забезпечувати їхнього спільного сина всім необхідним для його повноцінного розвитку.

Державний виконавець в судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Допитана у судовому засіданні як свідок ОСОБА_7 повідолмила, що знайома з ОСОБА_3 з дитинства та періодично спілкується з ним. У січні-лютому 2020 року вона на прохання ОСОБА_3 доглядала за його сином ОСОБА_8 під час його перебування на стаціонарному лікуванні. Також з розповідей ОСОБА_3 свідку ОСОБА_7 відомо, що він працює неофіційно, оскільки роботодавці не бажають працевлаштовувати працівників з дітьми, матір залишила сім`ю та не бере участі у вихованні і утриманні сина.

4 травня 2020 року начальник Олександрійського МВ ДВС ГТУЮ в Кіровоградській обалсті Кошеленко В.М. надіслав до суду заяву про розгляд справи без заінтересованої особи за наявними матеріалами справи.

Згідно ч. 1 ст. 183-1 КУпАП передбачена відповідальність за несплату аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім`ї, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання.

Окрім, визнання ОСОБА_3 , що він дійсно не сплачує аліменти в повному обсязі, вина ОСОБА_3 підтверджується наданими суду доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 12 березня 2020 року, копією постанови про відкриття виконавчого провадження №46409648, розрахунком заборгованості, який здійснив державний виконавець ОСОБА_9 .

Суд відхиляє доводи прелставника адвоката Савченка про, те, що ОСОБА_3 перебував у стані крайньої необхідності, з таких підстав.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 18 КУпАП не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

Частиною 1 статті 183-1 КУпАП передбачено відповідальність за несплату аліментів на утримання дитини, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання.

Отже, адміністративне правопорушення з об`єктивної сторони може виражатися у діях або бездіяльності особи. Згідно диспозиції ст.183-1 КупАП адміністративне правопорушення несплата аліментів з об`єктивної сторони може полягати лише у бездіяльності особи, яка не сплачує аліменти. Водночас згідно ст.18 КУпАП у стані крайньої необхіності може бути вчинена лише дія, яка має ознаки адміністративного правопорушення. Отже, згідно зазначених норм права неможливо визнати бездіяльність, яка містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.183-1 КУпАП, такою, що вчинена у крайньої необхідності.

Окрім цього, суду не надано доказів того, що небезпека порушення прав молодшої дитини, на яку посилається ОСОБА_3 та його представник, за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами, ніж несплатою аліментів на утримання старшої дитини. По-перше, ОСОБА_3 не звертався до суду з позовами про стягненн аліментів на утримання молодшої дитини, натомість він зазначив лише, що матір його молодшої дитини залишила сім`ю та не бере участі у вихованні і утриманні сина. По-друге, ОСОБА_3 не звертався до суду з позовами про зменшення розміру аліментів, що стягуються на утримання дитини від першого шлюбу або про зменшення розміру заборгованості зі сплати аліментів. По-третє, ОСОБА_3 у судовому засіданні повідомив про наявність у нього спільного майна, що було набуто у першому шлюбі. По-четверте, ОСОБА_3 не повідомив суду розмір свого доходу, зазначив лише, що він працює неофіційно та надав довідку з з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, у якій зазначено про відсутність інформації про доходи за період з лютого 2013 року по квітень 2019 року. Відсутність такої інформації про доходи у зазначений у довідці підтверджує лише те, що Державна податкова служба не отримує інформації про доходи ОСОБА_3 і тому відсутня база для оподаткування. Однак, ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснив, що має дохід від зайнятості без офіційного оформлення трудових відносин, та, водночас, не надав суду будь-якої інформації щодо розміру цього доходу. По-четверте, налана суду довідка лікаря про те, що дитина ОСОБА_5 перебуває на диспансерному обліку у зв`язку з частими захворюваннями на ГРВІ та бронхіт, не є достатнім доказом того що небезпека здоров`ю ОСОБА_5 , на яку посилається ОСОБА_3 та його представник, може бути відвернена лише якщо ОСОБА_3 не сплачуватиме аліменти на утримання старшої дитини. Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні повідомила, що на прохання ОСОБА_3 здійснювала догляд за дитиною ОСОБА_5 у період його лікування на стаціонарі, що підтверджує існування інших, ніж несплата аліментів, способів забезпечення прав молодшої дитини.

Також суд відхиляє додови ОСОБА_3 про поважність причин невиконання ним обов`язку з виплати аліментів. Диспозиція ч.1 ст.183-1 КУпАП визначає адміністративним правопорушенням несплату аліментів без урахування причин такої несплати. Відповідно до ч 2. ст.187 КУпАП за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв`язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення. Саме у передбаченому ч 2. ст.187 КУпАП порядку може бути встановлена поважність причин несплати аліментів. Однак ОСОБА_3 не звертався до суду з позовом про зменшення або звільнення від заборгованості за аліментами. Його доводи про неможливість сплати аліментів не підтверджені достатніми доказами.

Суд бере до уваги те, що заборгованість, перевищує суму відповідних платежів за шість місяців, утворилась після набрання чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів» від 07.12.2017 року.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183-1 КУпАП, яке полягає у несплаті аліментів на утримання дитини, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання.

Враховуючи санкцію ч. 1 ст. 183-1 КУпАП і норми ст. 33 КУпАП, беручи до уваги наявні у справі відомості про особу, суд вважає, що відносно ОСОБА_3 має бути застосоване стягнення у вигляді виконання суспільно корисних робіт на строк 120 годин.

Також відповідно до ст.40-1 КУпАП і п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» на ОСОБА_3 як на особу, на яку накладено адміністративне стягнення покладається обов`язок сплати судового збору у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 420,40 грн.

Керуючись ч. 1 ст.183-1, ст. 221, 283 КУпАП

постановив:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183-1 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді 120 годин суспільно корисних робіт.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 420,40 грн.

Реквізити для сплати судового збору: Назва платежу «Надходження від стягнення судового збору на користь держави»,назва одержувача коштів: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 22030106; рахунок отримувача UA798999980000031211256026001.

На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Кропивницького апеляційного суду через Олександрійський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня її винесення

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом 3 місяців.

Суддя В.В. Орловський