Ухвала суду № 89445421, 26.05.2020, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/2523/19

Номер провадження 2/404/645/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2020 року Кіровський районний суд м. Кіровограда

в складі: головуючого судді - Бершадської О.В.

за участі секретаря - Коноваленко К.О.,

розглянувши у підготовчому засіданні в м. Кропивницькому справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої та у власних інтересах діє ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про припинення права власності на частку у спільному частковому майні,-

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2019 року позивачі звернулись до Кіровського районного суду м. Кіровограда із позовом, яким просили припинити право приватної спільної часткової власності ОСОБА_3 на 1/4 частини квартири АДРЕСА_1 , підставою виникнення права власності якого було свідоцтво про право на спадщину, серія та номер : 1-363, виданий 08.06.2016 року, видавник : Кіровоградська міська нотаріальна контора № 1; визнати право приватної спільної часткової власності на 1/8 частини квартири АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 та 1/8 частини квартири АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 ; стягнути із ОСОБА_2 особисто та як законного представника ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 компенсацію вартості 1/4 частини квартири АДРЕСА_1 в розмірі 136 237,50 грн., за рахунок коштів, внесених на депозитний рахунок суду та надати ОСОБА_2 реквізити депозитного рахунку суду для внесення вартості частки у нерухомому майні; судові витрати покласти на відповідача .

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю Бершадську О.В. для розгляду справи про припинення права власності на частку у спільному частковому майні.

Ухвалою судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 07 травня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання (а.с. 97).

07 червня 2019 року від представника відповідача поштою отримано відзив на позовну заяву (а.с. 106-130).

Позивачі 27 січня 2020 року, через канцелярію суду, подали письмову заяву щодо зміни предмету позову, якою просили стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 вартість 5 / 8 частини квартири АДРЕСА_1 , яка складає 509 099 грн., та 1 / 8 частини квартири на користь ОСОБА_1 , яка складає 101 820 грн. Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_2 на 5 / 8 частини та ОСОБА_1 на 1 / 8 частини квартири АДРЕСА_1 з дня отримання компенсації. Стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 усі понесені судові витрати. Вказали, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких грунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Разом з тим, не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права (постанова ВС у справі № 916/1764/17 від 13 березня 2018 року). Так, відповідно до ст. 364 ЦК України, співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання. З врахуванням наявних в матеріалах справи судових рішень, їй, ОСОБА_2 , на праві власності належить 5 / 8 частини квартири АДРЕСА_1 ; ОСОБА_3 на праві власності належить 1 / 8 частини квартири; відповідачу належить 1 / 4 частини квартири. Згідно з висновком експертного дослідження № 220 від 05.04.2019 року (наявний в матеріалах справи) виділити 3 / 4 частки квартири АДРЕСА_1 не вбачається за можливе. Відповідно до висновку експерта про оцінку нерухомого майна № 2401-01/20 від 27.01.2020 року, ринкова вартість квартири становить 814 559 грн. З врахуванням небажання відповідача мирним шляхом розв`язати спір, ненаданням згоди на сплату відповідачу відповідного розміру компенсації, а також тієї обставини, що спільне володіння квартирою є неможливим із зазначених у позові підстав, керуючись ч. 3 ст. 49 ЦПК України, ст. 364 ЦК України, вважає за необхідне звернутися до суду з даною заявою про зміну предмета позову.

В підготовчому засіданні 28 січня 2020 року представник позивача клопотала прийняти до розгляду вказану письмову заяву про зміну предмета позову.

За клопотанням представника відповідача в підготовчому засіданні 28 січня 2020 року оголошено перерву, в зв`язку із його ознайомленням із заявою про зміну предмета спору та подачею відзиву.

Представник відповідача на електронну адресу суду 10 лютого 2020 року направив клопотання, яким просив залишити заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про зміну предмету позову по справі № 404/2523/19 без руху до сплати судового збору у повному обсязі відповідно до заявлених вимог. Після усунення недоліків пов`язаних із поданням заяви про зміну предмету позову по справі № 404/2523/19 відмовити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у задоволені заяви.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 26 березня 2020 року заяву ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої та у власних інтересах діє ОСОБА_2 про зміну предмету позову у справі за їх позовом до ОСОБА_3 про припинення права власності на частку у спільному частковому майні- залишено без руху, надавши строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали. Запропоновано ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої та у власних інтересах діє ОСОБА_2 в установлений строк довнести кошти по оплаті судового збору щодо вимог майнового характеру в розмірі 4 746,81 грн. (з врахуванням вже сплаченого в розмірі 1 362,38 грн.) на р/р UA928999980313161206000011003; Код банку отримувача (МФО) 899998; одержувач: УК у м. Кроп-цький/Фортечн.р-н/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38037409, Код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу ( судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Кіровський районний суд м. Кіровограда, надавши до суду оригінал квитанції.

21 квітня 2020 року представником позивачів на електронну адресу суду направлено на виконання вимог ухвали суду від 26 березня 2020 року квитанцію №0.0.1679170300.1 від 16.04.2020 року про доплату судового збору в розмірі 4 746,81 грн., який зараховано до спеціального фонду Державного бюджету України.

В підготовче засідання, після оголошеної перерви, учасники справи, їх представники не з`явились, повідомлялись. Представник позивача подала заяву про розгляд даного клопотання у її відсутності.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст. 43 ЦПК України, Учасники справи мають право: ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

У відповідності до ч. 2, 3 ст. 49 ЦПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: 1) позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу; 2) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; 3) відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Позов у цивільному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, що складається з вимоги процесуального характеру та вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право). А предмет позову - це матеріальний зміст цієї вимоги.

Таким чином, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняте судове рішення. Цей матеріальний зміст позовних вимог позивача, проявляється в матеріально-правовій заінтересованості - отримати певне матеріальне благо.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Зміна предмета позову відбудеться тоді, коли в рамках конкретного позовної вимоги позивач замість одного способу захисту прав (який був заявлений раніше, при подачі позову) захоче скористатися іншим способом захисту, обґрунтовуючи свої позовні вимоги (предмет позову) тими самими обставинами, якими він обґрунтовував первісні вимоги.

Зміна підстав позову відбувається тоді, коли позивач в рамках конкретної позовної вимоги, в обґрунтування раніше заявлених позовних вимог (предмету позову) посилається на інші обставини якими він ці (перші) позовні вимоги, обґрунтовував.

Зміна позивачем підстав і предмета позову може мати місце лише альтернативно, тому одночасна їх зміна неможлива. Отже, у разі подання позивачем клопотання (заяви), направленого на одночасну зміну предмета і підстави позову, суд з урахуванням конкретних обставин повинен відмовити в задоволенні такого клопотання (заяви).

Так, Верховний Суд відзначив, що позивач може змінити або підставу, або предмет позову. Зміна підстав і предмету позову не допускається. Верховний Суд вказує, що якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ЦПК України і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог. Разом з тим не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права. Зокрема, такий правовий висновок надано Верховним Судом у рішенні від 13.03.2018 року в справі №916/1764/17.

За змістом поданої до суду заяви, позивач фактично подав заяву, якою змінив предмет позову та просить стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 вартість 5 / 8 частини квартири АДРЕСА_1 , яка складає 509 099 грн., та 1 / 8 частини квартири на користь ОСОБА_1 , яка складає 101 820 грн. Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_2 на 5 / 8 частини та ОСОБА_1 на 1 / 8 частини квартири АДРЕСА_1 з дня отримання компенсації. Стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 усі понесені судові витрати.

Таким чином, враховуючи права позивачів, визначені ст. ст. 43, 49 ЦПК України, суд вважає, що клопотання їх представника про прийняття до розгляду письмової заяви щодо зміни предмету позову, поданої до закінчення підготовчого засідання, підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 43, 49, 260, 353 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Прийняти до розгляду зміни предмету позову ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої та у власних інтересах діє ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про припинення права власності на частку у спільному частковому майні.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда О. В. Бершадська