
Справа № 461/3061/19
Провадження № 1-кс/461/3303/20
У Х В А Л А
25.05.2020 року слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова Волоско І.Р., секретар Скаб В.О., за участю захисника Гавенка Б.І., слідчого Наконечного Р.М., розглянувши клопотання адвоката Гавенка Богдана Івановича в інтересах ОСОБА_1 про скасування арешту майна, -
в с т а н о в и в :
адвокат Гавенко Б.І. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна в межах кримінального провадження № 12019140050001712 від 18.04.2019 року.
В обґрунтування поданого клопотання покликається на те, що в межах даного кримінального провадження слідчим суддею Галицького районного суду м. Львова 07.05.2020 року винесено ухвалу про накладення арешту на належне ОСОБА_1 , вилучене в ході обшуку 05.05.2020, майно. Звертає увагу на те, що ОСОБА_1 , як власник арештованого майна є ні обвинуваченим, ні підозрюваним у кримінальному провадженні №12019140050001712 від 18.04.2019 року, цивільних позовів не пред`явлено. Слідчим в клопотанні про накладення арешту на майно не наведено існування ризиків передбачених абз. 2 ч.1 ст.170 КПК України. Крім того, зазначає, що слідчий не обгрунтував, чому вилучені речі відповідають критеріям, визначеним ст.98 КПК України, тобто є речовими доказами, а тому просить клопотання
В судовому засіданні адвокат Гавенко Б.І. клопотання підтримав та просить його задовольнити із підстав наведених у клопотанні.
Слідчий Наконечний Р.М. в судовому засіданні вимоги клопотання заперечив, зазначив, що потреба в арешті вилучених речей не відпала, а тому просить у клопотанні відмовити.
Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, приходжу до висновку, що таке не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до п.7 ч.2 ст.131 КПК України, арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, і згідно ч.1 ст.131 КПК України застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Питання арешту майна в кримінальному провадженні врегульовано нормами, зокрема, ст. 170 КПК України.
Так, згідно ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову.
Арешт може бути накладений у встановленому КПК України порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, які перебувають у власності або володінні, користуванні, розпорядженні підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 98 КПК України, передбачено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально-протиправних дій, інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням ГУ НП у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12019140050001712 від 18.04.2019 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.190, ч.2 ст.229 КК України.
В межах даного кримінального провадження, ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 07.05.2020 року накладено арешт на вилучені в ході проведення обшуку за місцем реєстрації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 речі.
Згідно ст. 174 КПК України, власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Оцінюючи доводи клопотання про скасування арешту на майно, слідчий суддя з такими погодитись не може, оскільки, як вбачається із досліджених в судовому засіданні обставин, досудове розслідування кримінального провадження, в рамках якого арешт майна накладався, на даний час триває, у кримінальному провадженні проводяться слідчі (розшукові) дії з метою встановлення додаткових обставин, фактів та осіб, які також можуть бути причетні до вчинення даного злочину.
Таким чином, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання про скасування арешту майна задоволенню не підлягає.
В судовому засіданні встановлено, що потреба у подальшому застосуванні арешту на теперішній час не відпала через незавершеність досудового розслідування.
Крім того, слід зазначити, що в ухвалі слідчого судді від 07.05.2020 року необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, обумовлена необхідністю збереження речового доказу у кримінальному провадженні, до прийняття остаточного рішення в ньому.
З огляду на вищенаведене та те, що особою, яка подала клопотання не доведено, що в подальшому застосування арешту на вищезазначені речі відпала потреба або арешт на майно накладено необґрунтовано, а тому клопотання не підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 170, 171 КПК України, слідчий суддя,
у х в а л и в :
у задоволенні клопотання адвоката Гавенка Богдана Івановича в інтересах ОСОБА_1 про скасування арешту майна - відмовити.
Ухвала остаточна, оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Слідчий суддя І.Р.Волоско
Судове рішення № 89439973, Галицький районний суд м. Львова було прийнято 25.05.2020. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 461/3061/19. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: