Рішення № 89438298, 25.05.2020, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

25.05.2020 227/366/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2020 року м.Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Здоровиці О.В.,

за участю

секретаря судового засідання Сисенко Ю.В.

розглянувши в відкритому судовому засіданні, в залі суду м.Добропілля, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача суми боргу за кредитним договором. Обґрунтовуючи вимоги позивач вказував на те, що між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір б\н від 06.12.2016 року, шляхом підписання відповідачем анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку. Підписавши вказану заяву відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, які викладені на сайті банку, складає між ним та банком договір, згідно якого відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок у розмірі 700,00 грн. Позивач вказує, що відповідно до умов та правил банківських послуг, відповідач дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку. Відповідач зобов`язався повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов Договору, а саме згідно до п.2.1.1.3.1 Умов та Правил надання банківських послуг, а саме: шляхом внесення позичальником коштів у готівковій або безготівковій формі в розмірі Мінімального обов`язкового платежу на поточний рахунок для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено трати за рахунок кредитного ліміту, або шляхом договірного списання. Позивач зазначає, що позичальник щомісячний мінімальний обов`язковий платіж, відповідно до п.1.1.1.60 Договору, повинен був сплачувати щомісяця протягом терміну дії карти. Але відповідач зобов`язання щодо погашення заборгованості за Кредитом договором належним чином не виконував, у зв`язку з чим станом на 28.11.2019 року має заборгованість в розмірі 11975,22 грн, з яких:

750,50 грн - заборгованість за простроченим тілом кредита

105,02 грн – заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625

а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг:

500,00 грн - штраф (фіксована частина);

546,44 грн - штраф (процентна складова).

На підставі викладеного, позивач просить позов задовольнити в повному обсязі та стягнути з відповідача понесені ним судові витрати в розмірі 2102,00 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про причини не явки суду не повідомив. Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач не заперечує проти розгляду справи за відсутності представника Банку та винесення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений. Причину своєї неявки суду не повідомив. Будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.

Враховуючи вишевстановлені обставини, суд вважав можливим, на підставі ст.280 ЦПК України, ухвалити заочне рішення.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено таке.

06.12.2016 року відповідач ОСОБА_1 підписав анкету – заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанке. У вказаній заяві зазначено, що підписуючи заяву, заявник погодився з тим, що вказана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послу та тарифами, правилами користування, їх основними умовами обслуговування та кредитування, розташованими в рекламному буклеті, складають між заявником та банком договір про надання банківських послуг. Зі змісту вказаної заяви також вбачаться, що Заявник ознайомився з договором про надання банківських послуг до його укладення та погодився з його умовами, екземпляр договору про приєднання банківських послуг згоден отримати шляхом самостійної роздруківки з офіційного сайт банку. Текст вказаної заяви також свідчить про те, що заявник підписавши останню зобов`язався виконувати вимоги Умов та правил надання банківських послуг, а також регулярно знайомитися з їх змінами на сайті банку. За змістом цієї заяви заявник ознайомився та погодився з Умовами та правилами надання послуги накоплення ОСОБА_2 та погодився оформити вказану послугу.

Але, зі змісту вказаної анкети-заяви від 06.12.2016 року, яка підписана відповідачем, не вбачається, яку ж саме банківську послугу мав намір отримати ОСОБА_1 . Зміст анкети-заяви не свідчить про те, що ОСОБА_1 мав намір отримати кредит, не містить відомостей чи видавалась останньому кредитна картка та яка саме, з яким строком її дії, не вказано суму кредитного ліміту.

В якості доказу видачі відповідачу кредитної картки позивачем надана довідка, з якої вбачається, що між банком та ОСОБА_1 був підписаний кредитний договір б\н, за яким було надано кредитні картки, а саме:

18.05.2016 року - за № НОМЕР_1 з терміном дії до 05/20.

З довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти клієнта ОСОБА_1 (картрахунок № НОМЕР_1 ) вбачається, що старт карткового рахунку відбувся 18.05.2016 року, а 06.12.2016 року був встановлений кредитний ліміт в розмірі 700,00 грн.

З розрахунку заборгованості(а.с.7-9), який надано позивачем вбачається, що заборгованість відповідача за кредитом станом на 28.11.2019 року становить 11975,22 з яких:

750,50 грн - заборгованість за простроченим тілом кредита

105,02 грн – заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625

а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг:

500,00 грн - штраф (фіксована частина);

546,44 грн - штраф (процентна складова).

Згідно з частинами 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «Приватбанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Отже, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Судом встановлено, що в анкеті-заяві позичальника від 06.12.2016 року, яка підписана відповідачем, відсутні дані стосовно розміру кредиту, процентів, штрафів.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив, крім тіла кредиту, стягнути заборгованість по процентам за користування кредитними коштами та штрафи.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі розмір процентів і порядок їх нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, посилався на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг.

Витягом з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витягом з Умов та правил надання банківських послуг, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, базова процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін та інші умови.

Вказаний витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» містить умови обслуговування чотирьох видів карт, а саме «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», «Універсальна Contract», «Універсальна Gold», які містять різні умови кредитування, в тому числі і різні процентні ставки за користування кредитом.

Але, при цьому, слід зазначити, що матеріали справи не містять інформації, яку ж саме карту «Універсальну» (30 днів пільгового періоду,55 днів пільгового періоду, Голд або іншу) було видано відповідачу.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначав, що відповідач був ознайомлений з наданими суду Тарифами та Умовами та правилами надання банківських послуг, але суд зазначає, що матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів (а.с.11) та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг (а.с.12-28) розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг Приватбанку.

Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг, які містяться в матеріалах даної справи, не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 06.12.2016 року шляхом підписання заяви-анкети.

При цьому суд звертає увагу на те, що Витяг з Умов та правил надання банківських послуг Приватбанку, який мається в матеріалах справи взагалі не містить відомостей щодо редакції, в якій вони були надані суду.

Крім того, слід зазначити, що роздруківка із сайту позивача не може бути належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження №6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

Суд вважає, що в даному випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «Приватбанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин (06.12.2016 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (січень 2020 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про кредитний ліміт, розмір відсотків за користування кредитними коштами, щодо відповідальності за несвоєчасне погашення кредиту, строків та порядку погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

В той же час з наданої Банківської виписки за період з 01.01.1999 року по 29.03.2020 року, Банківських довідок без номеру та дати, але з печаткою банку, вбачається що позивачем 18.05.2016 року був відкритий картрахунок на ім`я ОСОБА_1 і останньому була випущена карта № НОМЕР_1 з терміном дії до 05/20, на яку 06.12.2016 року був встановлений кредитний ліміт в розмірі 700,00 грн.

З банківської виписки по карті № НОМЕР_1 вбачається, що в період з 07.12.2016 року по 07.08.2017 року з вказаної карти було знято 634,75 грн та поповнено карту на суму 628,00 грн.

Тобто, зазначені докази свідчать про те, що відповідач дійсно користувався наданими йому банком грошовими коштами в розмірі 634,75 грн, які повинен повернути банку.

У відповідності до положень частини першої статті 12 та частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог так і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі (частина п`ята 5 статті 81 ЦПК України).

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір та доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачем не доведено в судовому засіданні, належними та допустимими доказами, в який строк ОСОБА_1 повинен був повертати кошти банку.

Частиною другою статті 530 ЦК України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Враховуючи наведене, суд вважає, що банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд – шляхом зобов`язання виконання боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Враховуючи викладене, з відповідача на користь АТ КБ «Приватбанк» підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту в сумі 6,75 гривень (634,75 грн - 628,00 грн, де 634,75 грн – це кошти, якими фактично користувався відповідач, а 628,00 грн – кошти, які були внесені відповідачем в рахунок погашення боргу).

Решта позовних вимог задоволенню не підлягає, оскільки позивачем не надані суду належні і допустимі докази, які б підтверджували обставини, на які посилався позивач.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно ч. 1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір в розмірі 2102,00 грн, що підтверджується випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України (а.с.1).

Позивач просив задовольнити його вимоги в розмірі 11975,22 грн. Позовні вимоги судом задоволено частково в сумі 6,75 грн.

Враховуючи наведене, положення ЦПК України та Закону України «Про судовий збір», з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1,18 грн, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (6,75 грн х 2102,00 грн : 11975,22 грн)

Керуючись ст. ст. 526, 1049, 1050, 1054, 256,257, 261,267 ЦК України, ст. ст. 280,259, 263-265 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», заборгованість за кредитним договором № б/н від 06.12.2016 року, що виникла станом на 28.11.2019 року, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 6,75 грн (шість гривень 75 коп.).

В решті позовних вимог позивача відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» судовий збір у сумі 1,18 грн (одну гривню 18 коп).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення до Добропільського міськрайонного суду Донецької області.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку сторонами, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, повністю або частково до Донецького апеляційного суду через Добропільський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: 01001, м.Київ, вул..Грушевського, буд.1Д.

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт НОМЕР_3 , виданий Добропільським МВ ГУМВС України в Донецькій області 29.07.2011 року, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 .

Надруковано в нарадчій кімнаті у одному примірнику.

Повний текст рішення буде складено 25 травня 2020 року.

Суддя О.В. Здоровиця

18.05.2020