Рішення № 89432409, 25.05.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2020 року м. Київ № 640/1840/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києвапровизнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва (04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, 3, 2-й поверх, код ЄДР: 40895265), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії від 09.01.20120 № 207.

Позиція позивача.

В обґрунтування позову зазначається, що позивач є адвокатом і здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва від 24.12.2015 № 5536/10, виданого кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Київської області.

16.01.2020 ним отримано оскаржуване рішення, відповідно до якого до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк три місяці.

Позивач вважає, що оскаржуваний акт порушує права, свободи, інтереси позивача та прийнятий не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням відповідачем повноважень з метою, іншою ніж з якою це повноваження надано, не обґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Так, позивач вважає, що рішення прийнято з порушенням вимог щодо порядку здійснення дисциплінарного провадження - процедури розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку (ч. 2 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Позивач, крім іншого, звертає увагу на ч. 2 ст. 36 цього Закону, який містить застереження для скаржників, забороняючи зловживання таким правом, зокрема, ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав.

Наводячи норми профільного законодавства позивач вважає, що вирішення питання про порушення або відмову у порушенні дисциплінарної справи має відбуватися за участі заявника (скаржника) та адвоката, відносно якого розглядається зазначене питання на засіданні Палати КДКА.

Однак, як зазначає позивач, його не викликали на засідання, яке відбулось 29.08.2019 в той час, як за наслідками його проведення було ухвалено рішення № 166 згідно з яким відкрито дисциплінарну справу щодо позивача то б то, як зазначено у позові, це питання було в порядку денному засідання палати і позивач, як він вважає, і є тією самою особою, про яку йдеться у п. 6.4.1. Регламенту.

Позивач також зазначає, що із змісту Довідки вбачається, що при прийнятті рішення про порушення дисциплінарного провадження не було опитано осіб, яким могли бути відомі обставини, викладені у скарзі. Під час цієї перевірки не було встановлено кому належить сторінка в ФБ, не проведено дій про встановлення сторінки адвоката ОСОБА_1

«То б то», зазначається у позові, жодного дійства щодо встановлення власника сторінки на якій за версією Скаржника було розміщено публікації, що мають ознаки дисциплінарного проступку адвоката, членом КДКА, який робив перевірку не проведено, наявність публікацій не встановлено.

Єдине що з`ясовано, зазначає позивач, - наявність спору у «Печерському суді м. Києва» в якому приймають участь адвокат ОСОБА_1 як представник та Скаржник, як відповідач.

З цього зроблено висновок про причетність адвоката до наданих «скринів» сторінок з ФБ з відповідними публікаціями.

Позивач наголошує, що ним були надані пояснення, в яких він стверджував та продовжує стверджувати, що не робив тих публікацій та взагалі не є розпорядником і користувачем сторінки на яку посилається скаржник.

Відтак, позивач вважає надані скаржником скрін-шоти не можуть бути розцінені як належні і допустимі докази тверджень скаржника.

Відтак, позивач вважає, що були відсутні підстави для порушення дисциплінарного провадження.

У свою чергу, як зазначає позивач, порушивши його права на стадії вирішення питання про порушення дисциплінарного провадження, уся подальша процедура проведення дисциплінарного провадження була незаконною.

Між тим, позивач наполягає, що сторінка у ФБ йому не належить та будь-яких публікацій, які порушують правила адвокатської етики, він не робив.

Водночас, відносно обставин публікації у мережі Фейсбук публікацій щодо Скаржника (ОСОБА_8 ) зазначає, що у рішенні № 207 відсутні будь-які посилання та оцінка заяви клієнтки позивача ОСОБА_3 щодо того, що під час укладання договору з позивачем він повідомив їй, що у мережі Фейсбук існує сторінка, із зазначеною адресою, модерацією якої здійснюють ОСОБА_4 та ОСОБА_5. У договорі зазначено, що будь-який клієнт адвоката має можливість використовувати зазначений ФБ ресурс для публікацій власних постів. Таким чином, клієнтка зазначила, що має повний доступ до сторінки ІНФОРМАЦІЯ_8 (має пароль доступу) та має можливість робити будь-які публікації на ній під ім`ям « ОСОБА_1 ». Саме нею було розміщено фото квитанцій та фото з життя колишнього чоловіка. Відтак, за твердженням клієнтки, ОСОБА_1 не має жодного відношення до публікацій, які подані у «скрінах» колишнім чоловіком.

Також, зазначає позивач, у спірному рішенні не вказано, чи був позивач належним чином повідомлений про розгляд справи, чи отримав він повідомлення та яке рішення було прийнято з огляду на відсутність підтвердження факту належного повідомлення позивача про розгляд справи. Не був присутній і скаржник. Позивач зазначає, що його фактично позбавили права заявляти відводи.

Враховуючи викладене у позовній заяві, позивач просить задовольнити позов.

Позиція відповідача.

У відзиві на позов (а.с. 49 і далі) відповідач просить відмовити у задоволенні позову, вважаючи спірне рішення законним та обґрунтованим.

Зазначає, що вирішення питання про порушення дисциплінарної справи відбувається без участі адвоката та скаржника. Враховуючи зміст та форму скарги ОСОБА_8 було встановлено, що в діях позивача містяться ознаки дисциплінарного проступку відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Рішення про порушення дисциплінарної справи надіслано позивачу 03.09.2019.

Розгляд справи було призначено на 19.09.2019. Однак, 11.09.2019 на адресу КДКА надійшла копія скарги ОСОБА_1 на рішення ДП КДКА м. Києва № 166 від 29.08.2019, яка була адресована ВКДКА. Враховуючи оскарження рішення про порушення дисциплінарної справи, розгляд справи було зупинено.

Надалі, рішенням ВКДКА від 05.12.2019 скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення ДП КДКА № 166 від 29.08.2019 залишено без змін.

Відповідні матеріали були отримані КДКА 27.12.2019.

02.01.2020 на адресу ОСОБА_1 було направлено повідомлення про розгляд дисциплінарної справи відносно нього, яке було призначено на 09.01.2020 на 10:45 год.

За результатами розгляду справи ДП КДКА встановила, що вчинений позивачем дисциплінарний проступок - порушення положень ч. 1 ст. 21 вищезгаданого Закону, ст. 7, 1, 57, 59 Правил адвокатської етики та визначила порушення ст. 59 Правил адвокатської етики грубим одноразовим у зв`язку з чим і було застосовано такий захід як зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю.

Враховуючи викладене у відзиві на позов, відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

Процесуальні дії, вчинені у справі.

Ухвалою судді від 30.01.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розглядати правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

23.04.2020 позивач звернувся із клопотання про надіслання йому копії рішення суду. Зазначив, що за відсутності упередженості суду рішення суду по справі, на його думку, вже ухвалено.

Обставини, встановлені судом.

03.07.2019 за вх. № 3/456-19 КДКА зареєстровано скаргу ОСОБА_8 (далі - Скаржник) на адвоката ОСОБА_1, в якій (далі також - Скарга) зазначено про обставини представництва цим адвокатом інтересів колишньої дружини ОСОБА_3 у суді та наведено обставини розміщення адвокатом на сторінці у соціальній мережі «Фейсбук» серії постів, які на думку заявника є наклепом і посяганням на його та його сім`ї честь і гідність. Зміст Скарги в цілому приведено у спірному рішенні, зміст якого наведено нижче.

Дисциплінарною палатою сформовано доручення № 214 від 09.07.2019 на проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на ім`я члена ДП ОСОБА_9 .

Листом від 26.07.2019 адвокату ОСОБА_1 запропоновано до 09.08.2019 надати пояснення по суті скарги та підтверджуючи документи. До запиту надано копії матеріалів Скарги.

31.07.2019 за вх. № 3/456-19 в КДКА зареєстровані пояснення позивача, в якій він зазначив по суті, що скарга/заява не підлягає розгляду та її належить повернути скаржнику, копії додатків (скрін-копії з ФБ) до скарги не можуть бути належними та допустимими доказами хоча б з огляду на той факт, що немає відповідного експертного дослідження. Наведено інші міркування, зміст яких зазначено у спірному Рішенні, зміст якого, у свою чергу, відтворено нижче.

Додано створену позивачем комбінацію сторінки «ОСОБА_1 » у соціальній мережі «Фейсбук» з відтворенням зображення упаковки презервативів та інші роздруківки в контексті наведених позивачем у поясненнях міркувань.

29.08.2019 членом ДП КДКА м. Києва ОСОБА_9 сформовано Довідку (т.1, а.с. 75-85) за результатами перевірки обставин, викладених у Скарзі та рекомендовано порушити дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_1 . Зміст довідки в основному викладено в оскаржуваному Рішенні, зміст якого наведено нижче.

29.08.2019 ДП КДКА прийнято рішення № 166 про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 . Призначено розгляд справи відносно адвоката ОСОБА_1 на 19.09.2019 на 10:50 год.

Із супровідним від 03.09.2019 рішення направлено зацікавленим особам.

17.09.2019 в КДКА зареєстровано нотаріально засвідчену заяву ОСОБА_3 про отримання від адвоката відомостей відносно того, що наявна скарга на адвоката від її чоловіка. Із заяви вбачається, що за угодою про надання правової допомоги адвокат надав їй доступ до сторінки « ОСОБА_1 » у соціальній мережі Фейбук (надав пароль для входу), де вона під іменем адвоката публікувала фото та матеріали відносно колишнього чоловіка.

Водночас у Заяві зазначено, що адвокат ОСОБА_1 не має жодного відношення до публікацій, які додані «скрінах» її колишнім чоловіком у якості доказу вчинення адвокатом дисциплінарного проступку.

11.09.2019 ОСОБА_1 звернувся до ВКДКА із скаргою на рішення КДКА від 29.08.2019 № 166 щодо порушення дисциплінарної справи.

Листом (запитом) від 16.09.2019 ВКДКА витребувала у КДКА матеріали справи відносно позивача.

Рішенням ВКДКА від 05.12.2019 рішення ДП КДКА про порушення відносно позивача дисциплінарної справи залишено без змін. Вказане рішення направлено до КДКА із супровідним від 23.12.2019.

Листом ДП КДКА від 02.01.2020 № 01/1031 позивача повідомлено про чергове засідання ДП КДКА, призначене на 09.01.2020, на якому буде розглядатися питання щодо позивача відносно дисциплінарних проваджень за скаргами адвокатів Солдаткіна О.С. та Смірнова А.А. , а також за скаргою громадянина ОСОБА_8 .

Відправка запрошення підтверджується фіскальним чеком від 02.01.2020.

Між тим, Дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісія адвокатури м. Києву прийняла оскаржуване рішення № 207 від 09.01.2020 (далі також - Рішення).

Як вбачається з наявних матеріалів, позивач не скористався своїм правом участі у засіданні ДП.

Рішення прийнято Дисциплінарною палатою у складі: ОСОБА_42 (голова дисциплінарної палати КДКА м. Києва), ОСОБА_15 (заступник голови дисциплінарної палати КДКА м. Києва), ОСОБА_16 (секретар дисциплінарної палати КДКА м. Києва), ОСОБА_17 , ОСОБА_9 , за участю голови КДКА м. Києва ОСОБА_18 .

Так, як зазначено у Рішенні, відповідно до статей 40, 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», за результатами розгляду дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 ДП КДКА встановила наступне.

Надалі у рішенні наводиться зміст встановлених обставин, а саме:

03.07.2019 р. до КДКА м. Києва надійшла скарга ОСОБА_8 про дисциплінарний проступок адвоката ОСОБА_1 щодо порушення ним вимог Правила адвокатської етики.

Скаржник зазначає, що ОСОБА_1 є адвокатом його колишньої дружини ОСОБА_3 .

Наразі між ним та його колишньою дружиною, ведуться судові спори по: стягненню аліментів (справа № 757/20079/18-ц); усуненню перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, та визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею (справа № 757/15795/18-ц).

Під час розгляду справи № 640/1840/20 обставини представництва позивачем інтересів ОСОБА_3 не спростовувались позивачем та підтверджуються змістом процесуальних документів по справі № 757/20079/18-ц, розміщених в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Щодо змісту Скарги у Рішенні надалі зазначається її зміст, а саме: до тепер Скаржником систематично та в повній мірі сплачуються аліменти, в сумі прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку (ст. 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2019 рік»").

21.06.2019 року йому повідомили, так як він не зареєстрований у соціальних мережах, про серію постів викладених адвокатом ОСОБА_1 у СМ «Фейсбук» такого змісту:

1) Уважаемые женщины! Матери, которые воспитывают детей сами, те, кому «папаши» ничего не платят, те у кого нет денег на хорошего адвоката, обращаюсь к вам. В нашей стране любой человек может прийти в суд и сидя на скамейке, наблюдать весь процесс. Я предлагаю вам, бесплатно приходить в судебные заседания, в которых я попробую добиться решения в пользу моей клиентки ОСОБА_3 о выплате алиментов в размере, эквивалентном 1.000$ с бывшего мужа, который выплачивает ей 40 !!!! (сорок) гривен!! Вы сможете увидеть какие ходатайства подавать, как выяснять доходы и расходы, как и что можно узнать и что с этим делать. Всем пришедшим на заседание, бесплатно, я выдам в электронном виде комплект документов для защиты ваших детей! Только возьмите с собой флэшку!! Вы сможете сами оценить в том числе и работу своего адвоката, на моем примере и сами потребовать от него провести комплекс действий. Это бесплатно!!!

Если это интересно, пишите в комментах и ставьте лайки. Если пост наберет более 500 лайков, я начну публиковать даты судебных заседании в Печерском суде города Киева.

Давайте вместе поможем мальчику ОСОБА_43 жить достойно!!!

Сделайте репост !!

Чужих детей не бывает!!!». Копію скріншоту додає.

2) «На фото ОСОБА_21 , в марте. Судя по геолокации, это Карибы! Это тот парень, который отправил в июне своему сыну 40 гривен алиментов. Спутница - его новая жена! Хороша, правда? Может кто-то ее знает? Не собирается ли она беременеть? Может ей нужен адвокат? Дайте ей мой контакт!! Не подведу!» Копію скріншоту додає.

3) «Объявление для адвокатов.

Тот кто решится защищать ОСОБА_22 , не удивляйтесь!! Я вам расскажу и про ПАС и про остальное.

Помните: каждый человек выбирает свой жизненный путь сам! Я просто вас подтолкну!!». Копію скріншоту додає.

4) «Согласно реестру, владельцем именно этого ресторана является ОСОБА_23 , уплативший своему сыну алименты в размере 40 гривен.

Какое поэтическое название, правда!

Посетители! Дайте больше чаевых, пусть ребенку переведет!!!». Копію скріншоту додає.

5) « 40 гривен алиментов в месяц платит ОСОБА_24 своему сыну ОСОБА_43!!!

40 гребаных гривен!!! Жаль, что мальчик не курит. Пачка сигарет!». Копію скріншоту додає.

6) «Помните я писал про ОСОБА_21 , про то, что он - «малопорядочный» человек, да что уж там, он вполне может идти во главе колонны на Киев- прайд! С флагом! Внимание опрос: моя клиентка разрешила мне опубликовать денежный перевод алиментов за май от ОСОБА_36, владельца земли и дома в Конча-Заспе, огромной квартиры в самом центре Киева, Ренджровера, ресторана в Киеве и все это оформлено на него! Я не выдумываю.

Для тех кому лень читать квитанцию, я сообщу:

Сумма алиментов 40 гривен! Нет никакой опечатки!! Именно 40 гривен!!!

Внимание опрос: напишите пожалуйста в комментах одним словом, как бы вы охарактеризовали ОСОБА_8 ?

Одним словом!

Если у кого-то есть в друзьях министр юстиции, а так же уполномоченный по правам человека, не поленитесь!

Отметьте

! Давайте сделаем этого «идеального папу» не просто знаменитым, а «самым известным папой в стране».

У Рішенні відносно змісту Скарги також зазначається, що дані пости скаржник вважає наклепом, які посягають на його та його сім`ї честь і гідність.

Після їх опублікування посипалися безліч негативного змісту коментарів і репостів. Це стало причиною розповсюдження багатьом людям, серед яких його друзі і знайомі неправдивої інформацію!!!

Насправді він сплатив аліменти за травень 2018 року в сумі прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку - 1492 гри. (ст.7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2018 року).

При оформлені переказу працівником пошти була допущена помилка. В квитанції була зазначена сума 1452 гривні, в зв`язку з чим він доплатив 40 гривень окремим платежем. Копії квитанції додає.

Дані звинувачення вважає безпідставними та вводять всіх в оману. Є ніщо іншим як аморальний піар адвоката ОСОБА_1.

Надалі у Рішенні зі змісту Скарги наводиться зміст положень ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» відносно підстав для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності та ст. 59 Правил адвокатської етики щодо змісту щодо встановлення контактів та спілкуванні у соціальних мережах та прохання щодо розгляду Скарги, проведення перевірки по викладеним ним доводам та щодо притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, із наступним позбавленням заняття адвокатською діяльністю та виключенням із єдиного реєстру; про стягнення на користь Скаржника з ОСОБА_1 витрат на організаційно-технічне забезпечення розгляду скарги у розмірі 2007,00 грн.

До Скарги, як вбачається із змісту встановлених ДП КДКА обставин, додано: скріншоти 1-6; копію квитанцій про переказ коштів (2 арк.); копію скарги до додатків для адвоката; копію квитанції про оплату за організаційно-технічне забезпечення розгляду скарги.

Зазначається у Рішенні, що адвокат ОСОБА_1 31.07.2019 р. до КДКА м. Києва подав пояснення.

В поясненні він зазначає, що ним отримано листа від КДКА м. Києва від 26.07.2019 року вих. № 02/983-3/456- 19.02.2018 року, з пропозицією надати пояснення, щодо скарги поданої на нього громадянином ОСОБА_8 . Зазначений лист підписано Членом Дисциплінарної палати КДКА м. Києва адвокатом Р.Н. Розметовим.

Користуючись правом, наданим йому п. 26 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від « 30» серпня 2014 року № 120 (із змінами) надав свої пояснення.

На його думку скарга/заява взагалі не підлягає розгляду та її належить повернути скаржнику виходячи з нижченаведених міркувань.

З тексту скарги заяви вбачається, що сприйнято деякі публікації, які він побачив у мережі «фейсбук», як такі, що ображають його, с наклепом і посягають на його честь , честь його сім`ї та гідність, що скаржником розцінено як порушення ПАЕ адвокатом ОСОБА_1

За змістом спірного Рішення, у поясненнях позивач звернув увагу на наступне.

Так, наведено зміст ст. 7 вищезгаданого Положення, яке розроблено відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Закону України «Про звернення громадян», Правила адвокатської етики, Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону та інших актів законодавства України і Національної асоціації адвокатів України, з метою офіційного тлумачення відповідності поведінки адвокатів вимогам законодавства України про адвокатуру та адвокатську діяльність та етичним стандартам, а також регламентації дисциплінарного провадження стосовно адвокатів.

У Рішенні відтворено зміст пояснень позивача на Скаргу, а саме: з матеріалів скарги вбачається, що у якості доказу вчинення дисциплінарного проступку адвокатом ОСОБА_1. ним надані, зокрема, скрін-копії з мережі «фейсбук» з начебто неетичними дописами автора « ОСОБА_1 ».

На його (позивача) думку, зазначені копії не можуть бути сприйняті КДКА в якості належного та допустимого доказу обставин на які посилається скаржник з огляду хоча б на той факт, що немає відповідного експертного дослідження, яке б доводило автентичність тексту копії та розміщеного на сайті, наявність вказаних обставин підтверджується зазвичай, висновком експертного дослідження телекомунікаційних систем (обладнання) та засобів, проведеного, наприклад, Науково-дослідним центром судової експертизи з питань інтелектуальної власності.

Окрім того, зробивши простий запит у пошуковіку мережі « Фейсбук » с запитом « ОСОБА_1 » він особисто знайшов 6 різних сторінок, які мають таку саму назву. На який з них розміщені публікації, які так образили скаржника йому встановити не вдалося а ним не зазначено.

Надані скаржником у якості додатку скрін-копії виготовлені невідомо яким способом, невідомо ким та не мають підтвердження, що зроблені навіть з певної сторінки мережі Фейсбук, бо спосіб їх виготовлення та огляду не відповідає навіть передбаченому у ЦПК України порядку дослідження інтернет-сторінки, про яке йдеться у ч. 8 ст. 85 ЦПК України. Він зараз посилаючись на аналогію найпростішого способу доказування навіть не наводячи приклади того як проводиться доказування у кримінальному провадженні.

Не є секретом, той факт, що за допомогою простого ксероксу, будь-яка особа має можливість зробити скрін-копію будь-якого сайту з мережі Інтернет, а потім простим накладанням на отриману копію іншого тексту отримати потрібний «доказ».

Для того, щоб не виникло сумнівів, він надав додатком до цього пояснення скрін-копію тієї самої сторінки, роздруковану ним з мережі інтернет з абсолютно іншим текстом. За бажанням, може «знайти в мережі» та «зробити скрін-копію» з такої самої сторінки але вже з текстом, який рекламує, наприклад протизаплідні засоби або навіть продукцію компанії Бигех . Якщо мати велике бажання, можливості людини - необмежені!!!

У Рішенні відтворено пояснення позивача на Скаргу із зазначенням, що згідно вимог ч. 15 Положення, Заява (скарга), оформлена без дотримання вимог пункту 14 цього Положення, а також подана після спливу строку притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, якщо в ній не порушено питання про поновлення пропущеного строку, повертається заявникові (скаржникові) з відповідним роз`ясненням не пізніше десяти днів від дня її надходження

Відверто кажучи, зазначено позивачем у поясненнях на Скаргу, він не може встановити і в якому році були ці публікації, бо з доданих скрін-шотів неможливо встановити який рік??

Він навіть не може а ні підтвердити а ні спростувати чи є він адвокатом пані ОСОБА_3 про яку є згадування у цих публікаціях, бо ця інформація захищена адвокатською таємницею.

З урахуванням наведеного, на його думку, скарга, повинна бути повернута скаржнику.

Надалі в оскаржуваному Рішенні зазначається, що рішенням № 166 від 29 серпня 2019 року дисциплінарна палата КДКА м. Києва порушила дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_1 .

Адвокат ОСОБА_1 оскаржив вказане рішення до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, проте, рішенням № XII-012/2019 від 05 грудня 2019 року Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури скаргу залишено без задоволення.

Зазначено у Рішенні, що адвокат ОСОБА_1 належним чином був повідомлений про розгляд його дисциплінарної справи, проте, на засідання не з`явився, клопотань щодо розгляду справи не надав.

Розглянувши матеріали дисциплінарного провадження, як зазначено у Рішенні, дисциплінарна палата КДКА м. Києва дійшла до наступного.

Так, наводячи приписи ч. 1 ст. 36, ч. 2 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» зазначається, що Скаржник зазначає, що ОСОБА_1 є адвокатом його колишньої дружини ОСОБА_3 . Наразі між ним та його колишньою дружиною, ведуться судові спори по стягненню аліментів (справа № 757/20079/18-ц) та по усуненню перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, та визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею (справа № 757/15795/18-ц).

Перевіркою цивільних справ на які посилається скаржник встановлено, що станом на 25.08.2019 р. на сайті «Судова влада» за посиланням: https://court.gov.ua/fair/ є інформація щодо стадій розгляду судових справ по цивільним справам №757/20079/18-ц та №757/15795/18-ц.

Зазначено також у Рішенні, що згідно інформації з вказаного сайту у провадженні судді Печерського районного суду м. Києва Бортницької В.В. перебуває цивільна справа №757/20079/18-ц за позовом ОСОБА_3 , представник позивача: ОСОБА_1 до ОСОБА_8, представники відповідача: ОСОБА_31, ОСОБА_30 , - про стягнення аліментів.

Згідно інформації з вказаного сайту, як зазначається у Рішенні, у провадженні судді Печерського районного суду м. Києва Писанець В. А. перебуває цивільна справа №757/15795/18-ц за позовом за позовом ОСОБА_8 , представники позивача: ОСОБА_30, ОСОБА_31 , до відповідача ОСОБА_3 , третя особа: Голосіївська районна в м. Києва державна адміністрація, - про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, та визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею.

Згідно Скарги, 21.06.2019 року скаржнику повідомили, про серію постів викладених адвокатом ОСОБА_1 у СМ «Фейсбук».

З долученого до скарги скріншоту 1, вбачається аватарка з фотографією особи в окулярах з написом «ОСОБА_1 » 21 июня в 18.24, з знаком глобусу. Під ними, як зазначено у Рішенні, тексти російською мовою змісту - як зазначено вище.

Під цим текстом, як зазначено у Рішенні, мається фото жінки з дитиною, фотокопія квитанції сума переказу 40 грн. 12.03.2019 р. проглядається напис аліменти за травень 2018.

Під фото жінки з дитиною та фотокопія квитанції вбачається знаки: «лайк, сердечка, смайліка з подивом» в кількості 1,1 тис. коментарів 269, поділились 207.

У Рішенні зазначається, що з долученого до скарги скріншоту 2, вбачається аватарка з фотографією особи в окулярах з написом «ОСОБА_1 сейчас сдесь: Печерський Районний суд 21 июня в 19.54 Київ», знак публічного поширення. Під ними текст російською мовою наступного змісту:

«На фото ОСОБА_21 , в марте. Судя по геолокации, это Карибы! Это тот парень, который отправил в июне своему сыну 40 гривен алиментов. Спутница - его новая жена! Хороша, правда? Может кто-то ее знает? Не собирается ли она беременеть? Может ей нужен адвокат? Дайте ей мой контакт!! Не подведу!»

Під текстом скріншот починається з словами: восхитительном настроении». Під цим текстом фото чоловіка та жінки у футболках та шортах на фоні дерева та море.

Під фото чоловіка та жінки у футболках та шортах на фоні дерева та море вбачається знаки: «лайк, сердечка, смайліка з сміхом» в кількості 111, коментарів 41, поділились 2.

З долученого до скарги скріншоту 3, вбачається аватарка з фотографією особи в окулярах з написом «ОСОБА_1» 21 июня в 17.10, знак публічного поширення..

Під ними текст російською мовою наступного змісту: «Объявление для адвокатов.

Тот кто решится защищать ОСОБА_22 , не удивляйтесь!! Я вам расскажу и про ПАЄ и про остальное.

Помните: каждый человек выбирает свой жизненный путь сам! Я просто вас подтолкну !! ».

Під текстом фото чоловіка в костюмі. Під фото чоловіка вбачається знаки: «лайк, сердечка, смайліка з сміхом» в кількості 50, коментарів 25, поділились 2.

З долученого до скарги скріншоту 4, вбачається аватарка з фотографією особи в окулярах з написом «ОСОБА_1 сейчас здесь: Restaurant & bar ДУША» 21 июня в 17.02 Киев знак публічного поширення.

Під ними текст російською мовою наступного змісту: «Согласно реестру, владельцем именно этого ресторана является ОСОБА_24 , уплативший своему сыну алименты в размере 40 гривен.

Какое поэтическое название, правда!

Посетители! Дайте больше чаевых , пусть ребенку переведет!!!».

Під текстом скріншот з назвою « Restaurant & bar ДУША » за адресою ресторану.

З долученого до скарги скріншоту 5, вбачається аватарка з фотографією особи в окулярах з написом «ОСОБА_1 сейчас здесь: Печерський Районний суд 21 июня в 16.06 Київ», знак публічного поширення.

Під текстом фото чоловіка в костюмі. Під фото чоловіка вбачається знаки: «лайк, сердечка, смайліка з подивом та сумом» в кількості 165, коментарів 113, поділились ЗО.

З долученого до скарги скріншоту 6, вбачається аватарка з фотографією особи в окулярах з написом «ОСОБА_1» 21 июня в 15.01», знак публічного поширення.

Під ними текст російською мовою наступного змісту: «Помните я писал про ОСОБА_21 , про то, что он - «малопорядочный» человек, да что уж там, он вполне может идти во главе колонны на Киев-прайд! С флагом! Внимание опрос: моя клиентка разрешила мне опубликовать денежный перевод алиментов за май от ОСОБА_36, владельца земли и дома в Конча-Заспе, огромной квартиры в самом центре Киева, Ренджровера, ресторана в Киеве и все это оформлено на него! Я не выдумываю.

Для тех кому лень читать квитанцию, я сообщу:

Сумма алиментов 40 грив....Еще.»

Під текстом дві фотокопія квитанції поштового переказу на 40 грн. 12.03.2019 р.

З копії фіскального чеку від 12.03.2019 р. вбачається поштовий переказ ОСОБА_3 м. Одеса, і 452 грн. У службовому чеку також зазначається сума переказу 1452 грн. Одержувач: ОСОБА_32 , адреса: АДРЕСА_5 . Відправник ОСОБА_8., адреса: АДРЕСА_6 Повідомлення: аліменти за травень 2018.

З копії другого фіскального чеку від 12.03.2019 р. вбачається поштовий переказ ОСОБА_3 м.Одеса, 40 грн. У службовому чеку також зазначається сума переказу 40 грн. Одержувач: ОСОБА_32 , адреса: АДРЕСА_5 . Відправник ОСОБА_8., адреса: АДРЕСА_6 . Повідомлення: аліменти за травень 2018.

З урахуванням наведеного у Рішенні наведено положення п. 1 ч. 1 ст. 21, ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ч. 1 ст. 12, ч. 3 ст. 7, 57, 59 Правил адвокатської етики та зазначено, що за даними ЄРАУ адвокат ОСОБА_1 має свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 5536/10 від 24.12.2015 р. виданий Радою адвокатів Київської області, робоча адреса: АДРЕСА_4 , він облікується в Раді адвокатів м. Києва.

В ході розгляду матеріалів дисциплінарного провадження дисциплінарною палатою КДКА м. Києва встановлено в діях адвоката ОСОБА_1 дисциплінарний проступок, а саме порушення ним положень п.1 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та ст. ст. 7, 12, 57, 59 Правила адвокатської етики та вважає таке порушення статті 59 Правил адвокатської етики грубим одноразовим.

Зазначається у Рішенні, що посилання в письмових поясненнях адвоката ОСОБА_1 на відсутність відповідного експертного дослідження, яке б доводило автентичність тексту копії та розміщеного на сайті матеріалу дисциплінарною палатою КДКА м. Києва не приймається до уваги у зв`язку з відсутністю такої вимоги за належною правовою процедурою розгляду дисциплінарних справ.

Крім того, як зазначається у спірному Рішенні, за змістом письмових пояснень сам адвокат ОСОБА_1 не спростував наявність у нього відповідної сторінки на Фейсбуці, а наявність вказаних у скарзі обставин в повному обсязі адвокатом не заперечувалися.

Як зазначено у Рішенні з урахуванням ст. 31 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", розглянувши матеріали дисциплінарної справи, дослідивши всі наявні докази, об`єктивно оцінивши доводи та твердження скаржника, за результатами аналізу наслідків неправомірних дій адвоката та врахувавши всі фактичні обставини справи, данні про адвоката, дисциплінарна палата КДКА м. Києва дійшла до висновку про необхідність притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосувати до нього дисциплінарне стягнення - зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк 3 місяця.

Відтак, керуючись статями 31, 35, 40, 41 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", дисциплінарна палата КДКА м. Києва вирішила:

притягнути адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 5536/10 від 24.12.2015 р. виданий Радою адвокатів Київської області, робоча адреса: АДРЕСА_4 ) до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого статтями 34 та 31 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а саме за порушення статті 59 Правил адвокатської етики;

застосувати до адвоката ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк три місяця.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Перш за все та в контексті доводів позивача щодо відсутності підстав для порушення дисциплінарного провадження, суд зазначає, що рішення КДКА про порушення дисциплінарної справи відносно позивача не є предметом оскарження у даній справі та, відповідно, оцінка цього рішення та обставин, пов`язаних з прийняттям цього рішення, на що знаходяться поза межами компетенції та оцінки суду у даній справі. Більш того, вказане рішення було переглянуто ВКДКА та залишено без змін. Саме рішення ВКДКА не скасовано, є чинним.

При цьому, суд звертає увагу, що в контексті положень Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» само по собі порушення дисциплінарної справи свідчить лише про те, що викладені у скарзі обставини потребують більш ретельного дослідження задля подальшого підтвердження або спростування певних юридичних фактів.

У свою чергу, щодо регулювання спірних відносин, слід зазначити, що Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначені правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 цього Закону адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.

В силу положень частин 1 статті 21 цього Закону під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний, крім іншого: дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики.

Що стосується загальних умов притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, слід зазначити, що відповідно до положень ст. 33 вищезгаданого Закону адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Дисциплінарне провадження, це процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

У свою чергу, положеннями ст. 34 цього Закону передбачено, що підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку (ч. 1).

Дисциплінарним проступком адвоката є, зокрема: порушення присяги адвоката України (п. 2 ч. 2 ст. 34); порушення правил адвокатської етики (п. 3 ч. 2 ст. 34); порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом (п. 7. ч. 2 ст. 34).

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 31 зазначеного Закону накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі, зокрема, грубого одноразового порушення правил адвокатської етики.

Водночас, відповідно до положень ч. 1 ст. 35 Закону за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень:1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.

У взаємозв`язку з наведеним слід додати, що відповідно до Правил адвокатської етики (в редакції, затвердженій З`їздом адвокатів України 2019 року від 15 лютого 2019 року) надзвичайна важливість функціонального навантаження адвокатури вимагає від адвокатів слідування високим етичним стандартам поведінки. При цьому специфіка, комплексний характер обов`язків, що покладені на адвокатуру, обумовлюють необхідність збалансування засад служіння адвоката інтересам окремого клієнта та інтересам суспільства в цілому, дотримання принципів законності і верховенства права.

Правила адвокатської етики (далі по тексту - Правила) мають на меті уніфіковане закріплення традицій і досвіду української адвокатури в сфері тлумачення норм адвокатської етики, а також загальновизнаних деонтологічних норм і правил, прийнятих у міжнародному адвокатському співтоваристві.

Правила слугують обов`язковою для використання адвокатами системою орієнтирів при збалансуванні, практичному узгодженні своїх багатоманітних, іноді суперечливих професійних прав та обов`язків відповідно до статусу, основних завдань адвокатури і принципів її діяльності, визначених Конституцією України, Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та іншими законодавчими актами, а також закріплюють єдину систему критеріїв оцінки етичних аспектів поведінки адвоката.

Норми Правил не відміняють і не замінюють положень чинного законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, а доповнюють і конкретизують його (ст. 1).

Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.

Всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві.

Цього принципу адвокат зобов`язаний дотримуватись у всіх сферах діяльності: професійній, громадській, публіцистичній та інших (ст. 12 Правил).

При здійсненні професійної діяльності адвокат зобов`язаний дотримуватись загальноприйнятих норм ділового етикету, в тому числі щодо зовнішнього вигляду.

Слід зазначити, під етикетом розуміються манери поводження До етикету зараховують правила чемності й ввічливості, прийняті в суспільстві В основі етикету лежать правила поведінки, які є загальними.

Виходячи з положень ч. 1 ст. 11 цього Закону, особа, приймаючи присягу адвоката України, бере на себе зобов`язання неухильно дотримуватися Правил адвокатської етики, які, у свою чергу, регламентують підвищені, порівняно з пересічним громадянином, вимоги до її поведінки не тільки під час виконання безпосередньо професійних обов`язків, а й у приватному житті (п. 71 постанови Великої Палати Верховного Суду від 06 листопада 2019 року у справі № 817/66/16).

Між тим, відповідно до ст. 57 Правил участь адвоката у соціальних мережах (наприклад, але не обмежуючись: Facebook, Twitter, LinkedIn, Pinterest, Google Plus+, Tumblr, Instagram, Flickr, MySpace та інших), інтернет-форумах та застосування ним інших форм спілкування в мережі Інтернет є допустимими, проте адвокат може розміщувати, коментувати лише ту інформацію, використання якої не завдає шкоди авторитету адвокатів та адвокатури в цілому.

Адвокат при користуванні соціальними мережами, інтернет-форумами та іншими формами спілкування в мережі Інтернет повинен дотримуватись своїх професійних обов`язків, передбачених чинним законодавством України, цими Правилами, рішеннями З`їзду адвокатів України та Ради адвокатів України.

Використання адвокатом соціальних мереж, інтернет-форумів та інших форм спілкування в мережі Інтернет повинно відповідати наступним принципам: незалежності; професійності; відповідальності; чесності; стриманості та коректності; гідності; недопущення будь-яких проявів дискримінації; толерантності та терпимості; корпоративності та збереження довіри суспільства; конфіденційності.

Відповідно до ст. 59 Правил адвокати при використанні соціальних мереж, інтернет-форумів та інших форм спілкування в мережі Інтернет повинні дотримуватись високих стандартів чесності та пам`ятати про наслідки їх невиконання для їх професійної репутації та авторитету адвокатури в цілому.

При встановленні контактів та спілкуванні у соціальних мережах, інтернет-форумах та інших формах комунікації в мережі Інтернет адвокат повинен проявляти властиву професії стриманість, обережність та коректність, не допускати публічного надання коментарів адвокатами під час здійснення адвокатської діяльності, а так само і в якості особистих суджень, позицій іншого адвоката/представника у справі, в якій вони не беруть участі. Під час надання коментарів адвокатами по конкретним справам необхідно, щоб такі коментарі не порушували положень чинного законодавства, Правил адвокатської етики, рішень З`їзду адвокатів України, Ради адвокатів України, а також відповідали вимогам до адвокатів та адвокатської діяльності, що встановлені чинним законодавством, Правилами адвокатської етики, рішеннями З`їзду адвокатів України та Ради адвокатів України.

Висловлювання адвоката в соціальних мережах, інтернет-форумах та інших формах спілкування в мережі Інтернет не повинні мати притаманний правовий нігілізм, будь-який вид агресії, ворожнечі і нетерпимості. Адвокат зобов`язаний вести себе шанобливо і не допускати образливої поведінки. Будь-які заяви, коментарі адвоката в соціальних мережах, інтернет-форумах та інших формах спілкування в мережі Інтернет, в тому числі під час обговорення і роз`яснення правових норм, особливостей судочинства, дій його учасників, повинні бути відповідальними, достовірними і не вводити в оману.

Відтак, у Законі та Правилах наведені чіткі та недвозначні правила адвокатської етики, пов`язані у т.ч. із використанням соціальних мереж, які, як слід повторитися, регламентують підвищені, порівняно з пересічним громадянином, вимоги до поведінки адвоката не тільки під час виконання безпосередньо професійних обов`язків, а й у приватному житті.

В контексті вищенаведеного у сукупності, суд вважає за необхідне акцентувати увагу на змісті заяви ОСОБА_3 від 17.09.2019, оскільки визнання цією особою певних фактів, в кореспонденції з твердженнями позивача, мають визначальне значення для вирішення питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.

Так, у вищезгаданій заяві ОСОБА_3 зазначила, що від адвоката ОСОБА_1 . їй стало відомо, що її колишнім чоловіком - ОСОБА_8 подано скаргу, щодо вчинення адвокатом ОСОБА_1 дисциплінарного проступку який полягає у публікаціях на сторінці ІНФОРМАЦІЯ_8 інформації, яка на думку скаржника принижує його гідність та честь.

ОСОБА_3 цією заявою повідомила КДКА, що дійсно адвокат ОСОБА_1 надає, їй правничу допомогу у судових спорах, які тривають між нею та ОСОБА_36 . Також повідомила КДКА, що під час укладання угоди з адвокатом ОСОБА_1 він повідомив їй, що у мережі існує сторінка, с зазначеною вище адресою, модерацію якої здійснюють ОСОБА_4 ( ОСОБА_4 , ОСОБА_4 .

ОСОБА_3 також зазначила, що у договорі на надання правничої допомоги зазначено, що будь-який клієнт адвоката ОСОБА_1 має можливість використовувати зазначений ФБ ресурс, для публікацій власних постів, стосовно у тому числі і обставин справи, в якій адвокат є представником.

Таким чином, зазначено у Заяві, вона має повний доступ до сторінки ІНФОРМАЦІЯ_8 (має пароль доступу), та має можливість робити будь-які публікації на ній під ім`ям « ОСОБА_1 ».

У заяві визнається, що саме ОСОБА_3 було розміщено фото квитанцій про сплату аліментів та, світлини з особистого життя мого колишнього чоловіка, який має мільйонні статки (в матеріалах справи додано відомості з реєстру нерухомого майна на підтвердження цих обставин), але робить спроби сплатити мінімальні аліменти.

Також ОСОБА_3 повідомила, що знає, що усі жінки, адвокатом яких є ОСОБА_1 отримують таку саме можливість використовувати сайт за адресою; ІНФОРМАЦІЯ_7 з метою розміщення будь-яких публікацій.

ОСОБА_3 у Заяві зазначає, що модерацію усіх публікацій їх видалення у певних випадках на сторінці «ОСОБА_1 » здійснюють модератори сайту ОСОБА_4 ( ОСОБА_4 ), ОСОБА_4 відомості про яких можна також знайти на сайті ІНФОРМАЦІЯ_7 якщо уважно провести його дослідження. Водночас у Заяві зазначено, що адвокат ОСОБА_1. не має жодного відношення до публікацій, які додані «скрінах» її колишнім чоловіком у якості доказу вчинення адвокатом дисциплінарного проступку.

Публічно доступне посилання за адресом ІНФОРМАЦІЯ_7 зазначене вище у листі клієнтки, відсилає до сторінки у ФБ - «Адвокат ОСОБА_1 ... - Facebook».

Зміст цієї заяви клієнтки позивач наводить у позовній заяві в обґрунтування своєї позовної заяви. Позивач жодним чином не заперечує та не спростовує зміст договору про надання правової допомоги, визнаючи таким чином твердження його клієнтки, викладені у вищезгаданій заяві, що підтверджується змістом п.п. 59-62 позовної заяви.

Аналізуючи зміст тверджень позивача у позовній заяві та тверджень клієнтки адвоката у вищевказаній заяві у сукупності, які не заперечуються та визнаються позивачем за змістом п.п. 59-62 позовної заяви, слід дійти висновку, що: (1) клієнтка позивача у повному обсязі володіє інформацією щодо змісту публікацій, доданих до Скарги; (2) саме позивачем у договорі про надання правової допомоги клієнтці надано доступ до сторінки адвоката ОСОБА_1 за вищевказаною адресою у мережі Фейсбук, чим по суті (3) схвалено будь-які публікації будь-якого характеру, де у свою чергу клієнткою (4) розміщувалися вищезгадані публікації відносно Скаржника під ім`ям адвоката ОСОБА_1, які стали підставою для дисциплінарного провадження, а відтак (5) адвокат (позивач) мав усвідомлювати те, що розміщені клієнткою публікації на сторінці адвоката у ФБ та під ім`ям адвоката, - для стороннього спостерігача вочевидь сприйматимуться як власні публікації безпосередньо адвоката ОСОБА_1, інформація в яких спрямована на (проти) певних осіб, у даному випадку - ініціатора дисциплінарного провадження.

При цьому позивачем не надано жодних відомостей щодо подання відносно вказаної сторінки адвоката у Фейсбук скарг адміністрації ФБ як фальшивої чи створеної іншою особою від (під) ім`я позивача. Позивач також жодним чином не наполягає на тому, що ним подавалися скарги відносно публікацій клієнтки відносно Скаржника на сторінці, доступ до якої їй надав позивач у договорі про надання правової допомоги, які і не надано будь-яких заперечень стосовно змісту вищезгаданих публікацій, таким чином підтримуючи зміст таких публікацій на сторінці, доступ до якої, як стверджує клієнтка та не заперечує позивач, він надав у договорі про надання правової допомоги.

Наведене у свою чергу зумовлю висновок суду про те, що надавши клієнтці у договорі про надання правової допомоги доступ до вищезгаданої сторінки адвоката ОСОБА_1, де публікації розміщені від та під ім`ям адвоката (позивача), надалі саме з особою адвоката (позивача) пов`язується сприйняття цих публікацій стороннім спостерігачем як усвідомлено вчинених саме адвокатом - виходячи саме з його переконань та думок, а відтак, відповідно, надалі саме з особою адвоката (позивача) пов`язуватиметься: оцінка змісту цих публікацій, у т.ч. - щодо сприйняття їх змісту сторонніми спостерігачами, та, відповідно - оцінка наслідків вчинення та поширення цих публікацій, у т.ч. - дисциплінарним органом, щодо розміщення яких адвокат (позивач) за договором про надання правової допомоги надав дозвіл, доступ та схвалив всі публікації на FB сторінці від його ж імені, а відтак і безпосередню відповідальність адвоката (позивача) за наслідки таких публікацій у разі порушення, зокрема, Правил адвокатської етики, що має місце у даному випадку.

Оцінка змісту вказаних публікацій та впливу їх змісту на авторитет адвокатури вочевидь здійснюється за внутрішнім переконанням членів Дисциплінарної палати, яке, вочевидь, не може бути переоцінене судом.

Між тим, безвідносно до правових аспектів врегулювання взаємовідносин Скаржника та його колишньої дружини у судовому порядку та морально-етичних аспектів відносин цих осіб щодо утримання батьком дитини, не можна не погодитись із суттю доводів відповідача відносно неетичних висловів та випадів у вищезгаданих публікаціях («постах») на адресу Скаржника, які насичені нетерпимістю, носять вочевидь принизливий та образливий характер по відношенню до Скаржника, що є очевидним, та у сукупності сприймається як власна та безпосередньо позиція адвоката (позивача) відносно Скаржника, який є учасником судових процесів за участі позивача як адвоката колишньої дружини скаржника.

Кількість поширень, переглядів та «лайків» свідчить про поширення цієї інформації на доволі широке коло осіб, що у сукупністю з оцінкою цих публікацій, не тільки наносить суттєву шкоду авторитету та репутації адвокатури, принижує авторитет адвокатури, так і дозволяє суду дійти висновку про виключність та істотність вказаних обставин для врахування та оцінки цих обставин та кваліфікації цих обставин як суттєвого грубого порушення Правил адвокатської етики.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскаржуване Рішення, в контексті оцінки по суті доводів Скарги та заперечень до неї, наявних матеріалів, є законним та обґрунтованим/вмотивованим, вірним по суті у т.ч. щодо виду відповідальності, враховує, крім іншого, характер дій позивача та зміст вказаних «постів», обставини їх вчинення та власне проступку як такого, його наслідки, а відтак суд не вбачає підстав для його скасування з наведених вище мотивів.

У позові позивачем не заперечуються та не ставляться під сумнів повноваження членів ДП КДКА, КДКА, наявність кворуму для прийняття рішення.

Відносно доводів позивача відносно того, що «у спірному рішенні не вказано, чи був позивач належним чином повідомлений про розгляд справи, чи отримав він повідомлення», «фактично позбавили права заявляти відводи», слід зазначити, що положення ст. 40 Закону передбачають, що під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує, зокрема, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу. Адвокат має право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката.

У разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи.

Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки.

У даному випадку позивачем реалізовано своє право на подання письмових пояснень до Скарги, що підтверджується копією цих пояснень від 31.07.2019, наявних у матеріалах справи (а.с. 71 -72).

Що стосується строків повідомлення, слід зазначити, що Закон не визначає конкретних строків повідомлення про розгляд дисциплінарної справи у зв`язку з чим такі строки слід оцінювати з точки зору їх розумності.

Належним та завчасним повідомленням у цьому розумінні є фактична обізнаність адвоката про дату, час та місце розгляду дисциплінарної скарги, яка реалізована за такий період, який надає адвокату можливість належно підготуватися до розгляду дисциплінарної справи та взяти у ньому участь.

У даному випадку, за відкритими даними на веб-сайті «Укрпошти» поштове відправлення на ім`я позивача з ідентифікатором 0407034174027 (фіскальний чек - а.с. 123) щодо направлення листа з повідомленням про розгляд скарги (а.с. 122) надіслано позивачу 02.01.2020, наявне у точці видачі - 04.01.2020, вручене особисто - 06.01.2020.

Враховуючи скорочені строки розгляду скарги, обізнаність позивача з ходом розгляду справи, беручи до уваги те, що засідання КДКА було призначено на 09.01.2020, а також надання ще у липні 2019 пояснень по Скарзі, суд вважає такий строк повідомлення про засідання достатнім для прибуття на засідання КДКА та надання, за бажанням, ще й усних пояснень.

У разі наявності поважних причин неприбуття позивач не був позбавлений можливості скористатися не тільки звичайними засобами поштового зв`язку, а й засобами телекомунікаційного зв`язку для повідомлення причин неприбуття та/чи направлення доказів поважності неприбуття.

Засоби зв`язку, у т.ч. стільниковою зв`язку, електронної пошти були зазначені у листі-запрошенні (а.с. 122).

Однак, позивач жодним чином не проінформував КДКА (ДП КДКА) про неможливість прибуття на розгляд дисциплінарної справи, як і не надав жодної інформації щодо причин неявки та наявності поважних причин неявки на розгляд дисциплінарної скарги, як власне і не подав будь-яких заяв про відкладення розгляду та не реалізував своє право на участь у засіданні під час розгляду дисциплінарної справи.

У даному випадку, в порядку ч. 1 ст. 77 КАС України позивач не надав доказів поважності причин неприбуття на засідання дисциплінарної комісії і під час розгляду справи.

Враховуючи наведене, суд не вбачає правових перешкод для розгляду дисциплінарної скарги на підставі ч. 2 ст. 40 Закону на засіданні ДП КДКА 09.01.2020 без участі позивача - у зв`язку з відсутністю доказів поважності причин неприбуття позивача на засідання ДП КДКА, а відтак не вбачає підстав для висновку про допущення відповідачем процедурного порушення як підстави для скасування спірного рішення, у тому числі з точки зору положень п/п. 6.1.2. Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, на який посилається позивач в контексті п`ятиденного строку повідомлення, який є внутрішнім, локальним актом.

В контексті останнього суд звертає увагу, що звертає увагу, що порушення процедури, для цілей скасування певного акту, має бути суттєвим та значимим з правової точки зору.

Саме по собі порушення процедури може бути підставою для скасування рішення суб`єкта владних повноважень лише за тієї умови, що таке порушення вплинуло або могло вплинути на правильність оскаржуваного рішення.

У той же час, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття.

Стосовно процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

Суд наголошує, що, у відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

Тобто, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення».

Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

У даному ж випадку судом не встановлено вагомих та значимих порушень процедури, які б давали суду правові підстави для визнання оскаржуваного акту протиправним.

Відносно доводів позивача про необхідність наявності на стадії порушення дисциплінарної справи та її розгляду експертного дослідження, суд погоджується із запереченнями відповідача з цього приводу у зв`язку з відсутністю такої вимоги за належною правовою процедурою розгляду дисциплінарних справ, враховуючи також заяву клієнтки позивача відносно надання їй позивачем доступу до сторінки у FB, на якій оприлюднювалися пости, про які йдеться у Скарги, беручи до уваги також те, що зміст заяви клієнтки не заперечувався позивачем, підтримується та зміст якої (заяви клієнтки) відтворено позивачем у позовній заяві. При цьому, в контексті виконання вимог ч. 1 ст. 77 КАС України щодо обов`язку кожної сторони довести ті обставини на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, під час розгляду справи у суді позивач не скористався можливістю, передбаченою ст. 104 КАС України щодо проведення експертизи на замовлення учасників справи.

Наведені позивачем доводи та надані сторонами матеріали, докази, досліджені судом, не спростовують наведених висновків суду та не доводять зворотного. У взаємозв`язку з наведеним слід зазначити, що відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Підсумовуючи суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до висновку про відсутність підстав для визнання оскаржуваного акту протиправним та його скасування, який є законним, обґрунтованим, вірним по суті, у зв`язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають та у задоволенні позову, відповідно, слід відмовити у повному обсязі. У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись положеннями статей 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 241 - 246, 250, 255 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва (04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, 3, 2-й поверх, код ЄДР: 40895265) про визнання протиправним та скасування рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії від 09.01.20120 № 207 - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням положень п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України (в редакції Закону № 2147-VIII) та п. 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України (в редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX).

Суддя О.А. Кармазін