
Справа № 127/10562/20
Провадження № 2/127/1627/20
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
25 травня 2020 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Іщук Т. П., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Вінницької регіональної філії Державного підприємства «Центр ДЗК», за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – ОСОБА_2 , про часткове скасування державного акту про право власності на землю, скасування державної реєстрації земельної ділянки,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Вінницької регіональної філії ДП «Центр ДЗК», за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – ОСОБА_2 , про скасування державного акту про право власності на землю, скасування державної реєстрації земельної ділянки.
Зазначена позовна заява не відповідає вимогам, встановленим ст. 175, 177 ЦПК України, а тому є підстави для залишення її без руху відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України з метою усунення недоліків.
Так відповідно до п.4,5. ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 просить скасувати державний акт про право власності на землю серії ЯБ№392568 від 24 січня 2006 року в частині земельної ділянки для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,0029 га у АДРЕСА_1 . В обґрунтування позову вказує, що цей державний акт виданий на підставі договору дарування від 21 жовтня 2005 року, який рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 14 січня 2020 року визнаний недійсним у частині цієї подарованої земельної ділянки.
Слід звернути увагу позивача, що державний акт, відповідно до ст. 126 ЗК України (в редакції, чинній на час видачі спірного державного акту) - це документ, що посвідчує право на земельну ділянку,
Частина 1 ст.15 ЦК закріплює право кожної особи на захист свого права в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Положення цієї статті ґрунтуються на нормах Конституції, які закріплюють обов`язок держави забезпечувати захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання (ст.13), захист прав і свобод людини і громадянина судом (ч.1 ст.55).
Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.
Згідно зі ст.152 ЗК держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; г) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.
Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у абз.2 п.2 постанови від 16 квітня 2004 року №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», судам підсудні справи за заявами, зокрема, з приводу володіння, користування, розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян чи юридичних осіб, і визнання недійсними державних актів про право власності та право постійного користування земельними ділянками.
Тобто, позивачу слід звернути увагу на обраний спосіб поновлення порушених прав у судовому порядку та визначитися щодо можливості часткового визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку як документу, що посвідчують право власності.
Крім того, звертаючись до суду з даним позовом, позивач, визначаючи склад учасників справи, зазначила відповідачем Вінницьку регіональну філію ДП «Центр ДЗК». Разом з тим, позивач, визначаючись зі способом захисту свого права, не вказала яким чином вказаною особою порушені її права.
Відповідно до ч. 6 ст. 177 ЦПК України до заяви про визнання акта чи договору недійсним додається також копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребовування.
В свою чергу позивач копії оспорюваного нею державного акта про право власності на землю серії ЯБ№392568 від 24 січня 2006 року не додала, окремого клопотання про його витребовування нею не подано.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (840,80 грн.).
Відповідно до ст.6 Закону України «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об`єднаного дві і більше вимоги немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Аналогічні роз`яснення містить і постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року №10.
Зі змісту позовної заяви слідує, що позивач у даний час звернулася до суду одночасно із двома позовними вимогами немайнового характеру: про часткове скасування державного акту про право власності на земельну ділянку та скасування державної реєстрації земельної ділянки. Кожна з цих вимог є самостійною та має бути оплачена судовим збором у визначеному законом розмірі. Однак із наданої позивачем квитанції від 15 травня 2020 року слідує, що нею сплачений судовий збір лише за одну позовну вимогу, що не може вважатися повною та достатньою сплатою судового збору за подання позовної заяви.
Позивачу слід доплатити судовий збір за подання позовної заяви у встановлених Законом України «Про судовий збір» порядку і розмірі.
Платіжні реквізити для перерахування судового збору наступні: отримувач коштів: УК у м.Вінниці/отг м. Вінниця/22030101; код ЄДРПОУ отримувача: 38054707; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA318999980313181206000002856.
Отже позивачу слід звернути увагу на можливість визначення нею способу захисту порушеного права, визначитися із підставами позову у разі заявлення вимог про визнання державного акта недійсним, а також, викласти обставини, якими обґрунтовуються такі вимоги та зазначити і надати докази, що підтверджують кожну обставину, визначитися із належним складом учасників справи та доплатити судовий збір за ще одну позовну вимогу немайнового характеру, надавши суду оригінал квитанції про сплату судового збору.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.
На підставі викладеного та керуючись ст. 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Вінницької регіональної філії Державного підприємства «Центр ДЗК», за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – ОСОБА_2 , про часткове скасування державного акту про право власності на землю, скасування державної реєстрації земельної ділянки - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків не більше п`яти днів з дня отримання ухвали.
У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк заяву вважати неподаною та повернути заявникові зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя:
Судове рішення № 89426928, Вінницький міський суд Вінницької області було прийнято 25.05.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 127/10562/20. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: