Вирок № 89422360, 21.05.2020, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/1131/18

Номер провадження 1-кп/629/51/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2020 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого судді Карашука Т.О., за участю секретаря судового засідання Котяй А.10., прокурора Гребенюка В.Є., обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника - адвоката Науменко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Лозова кримінальне провадження № 12018220380000074 від 09.01.2018 року відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт.Панютине м.Лозова Харківської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

06.01.2018 року, близько 23:00 год., ОСОБА_1 , діючи із умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, прийшов до домоволодіння АДРЕСА_3 , яке належить ОСОБА_2 . Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 , переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння майнової шкоди ОСОБА_2 і бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, з метою наживи, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, через паркан проник до території вказаного домоволодіння, де підійшов до гаражу та шляхом вільного доступу проник до нього, звідки таємно викрав металеві вироби загальною вагою 76, 10 кг, вартість яких, відповідно до висновку товарознавчої експертизи № 408 від 24.01.2018 року, становить 456 грн. 60 коп. Після цього, утримуючи при собі викрадене майно, ОСОБА_1 , з місця вчинення кримінального правопорушення зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, тим самим спричинив ОСОБА_2 майнову шкоду на вище вказану суму.

Крім того, в ніч з 06.01.2018 року на 07.01.2018 року, ОСОБА_1 , діючи в результаті умислу на незаконне заволодіння транспортним засобом, прийшов до гаражу, розташованого по АДРЕСА_3 , який належить ОСОБА_2 . Усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 , проник до приміщення гаражу, звідки таємно викрав транспортний засіб мопед «Дельта RMR 24», вартість якого, згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 23 від 23.02.2018 року, становить 2 131 грн. 00 коп. Після цього з місця скоєння злочину зник та викраденим розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на вище вказану суму.

Враховуючи вище викладене, ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.289 КК України, а саме: незаконне заволодіння транспортним засобом, поєднане з проникненням у сховище, та ч.3 ст.185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане із проникненням у сховище.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 185 ч.3, 289 ч.2 КК України, визнав повністю, пояснив, що дійсно за обставин, викладених в обвинувальному акті, заволодів металевими виробами та мопедом. Щиро розкаявся у скоєному, просив суворо не карати, пояснив скоєне тяжким матеріальним становищем. Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальному акті, беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду також не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі обвинувачений правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, роз`яснивши їм положення ст.349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи в порядку, передбаченого ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та розглядає справу у відповідності до ч.3 ст. 349 КПК України.

Згідно із ст.ст. 50, 65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Суд при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Суд враховує, що скоєні обвинуваченим кримінальні правопорушення, відповідно до ч.4 ст.12 КК України, є тяжкими злочинами.

Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він з середньо-спеціальною освітою, не працює, не одружений, на обліку у лікаря нарколога та психіатру не перебуває, характеризується формально задовільно, раніше в силу ст. 89 КК України не судимтй.

Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд визнає щире каяття.

Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_1 є вчинення злочинів у стані алкогольного сп`яніння.

Приймаючи до уваги наведені обставини в сукупності, суд приходить до переконання про призначення обвинуваченому покарання в межах санкцій ч. 3 ст. 185 та ч.2 ст. 289 КК України у виді позбавлення волі без конфіскації майна із застосуванням положень ч. 1 ст. 70 КК України, визначивши покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, оскільки саме така міра покарання буде необхідною і достатньою для його виправлення.

Враховуючи вищевикладене, щире каяття обвинуваченого у скоєному, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 можливе без реальної ізоляції від суспільства з застосуванням до нього ст.ст. 75, 76 КК України.

Враховуючи приписи ст. 77 КК України, додаткову міру покарання можливість якої, передбачена ст. 289 ч.2 КК України, суд не застосовує.

Підстав до застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 ст. 69, 69-1 КК України у суду немає.

Запобіжний захід обраний ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області 16.05.2020 року у вигляді тримання під вартою скасувати, звільнивши засудженого з залу суду.

По справі цивільний позов не заявлено, матеріальна шкода, завдана потерпілому, у розмірі 2 578 грн. 60 коп. відшкодована шляхом вилучення викрадених речей та повернення їх власнику правоохоронцями.

Питання про процесуальні витрати вирішити відповідно до ст.122, 124 КПК України, та стягнути з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати за проведення товарознавчої експертизи № 408 від 24.01.2018 року у розмірі 286 грн. 00 коп., та автотоварознавчої експертизи №23 від 23.02.2018 року у сумі 858 грн. 00 коп., які підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Долю речових доказів вирішити згідно ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 369,370, 371, 374 КПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч.2 ст. 289 КК України та піддати його покаранню:

- за ч. 3 ст. 185 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі;

- за ч.2 ст.289 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначено остаточне покарання у виді 5 (п`ять) років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід обраний ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області 16.05.2020 року у вигляді тримання під вартою скасувати, звільнивши засудженого з залу суду.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт.Панютине м.Лозова Харківської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , на користь держави витрати за проведення товарознавчої експертизи № 408 від 24.01.2018 року у розмірі 286 грн. 00 коп., та автотоварознавчої експертизи №23 від 23.02.2018 року у сумі 858 грн. 00 коп. (код класифікації доходів бюджету - 24060300, номер рахунку UА298999980313050115000020005, код ЄДРПОУ 37999680, отримувач - УК Слобідсь/мХарСлобідськи/24060300, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), найменування коду класифікації доходів бюджету - інші надходження).

Долю речових доказів вирішити згідно ст. 100 КПК України, а саме: речові докази по справі: металеві вироби (2 металевих ліжка) загальною вагою 76, 10 кг та мопед «Дельта» зеленого кольору, що були передані на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_2 , залишити в розпорядженні потерпілого.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя Т.О.Каращук