Ухвала суду № 89422201, 25.05.2020, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 1-кп/641/292/2020 Справа № 641/8809/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2020 року м. Харків

Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Ященко С.О.,

за участю секретаря судового засідання Сідорова Д.О.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Тугайбей В.А.,

захисника обвинуваченого - адвоката Кундіус Є.В.,

обвинуваченої ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою у кримінальному провадженні № 641/8809/19 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, -

в с т а н о в и в:

На розгляді Комінтернівського районного суду м. Харкова перебувають матеріали кримінального провадження № 12019220540002190 від 28.09.2019 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, кримінального провадження № 12019220540002667 від 21.11.2019 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та кримінального провадження № 12020220540000022 від 08.01.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, які об`єднані в одне провадження.

До обвинуваченої ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Прокурор Тугайбей В.А. в судовому засіданні заявила клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_1 , зазначаючи про наявність ризиків, передбачених частиною першої статті 177 КПК України. Зокрема, зазначає, що обвинувачена може вчинити інше кримінальне правопорушення,, а також може переховуватись від суду.

Захисник обвинуваченої адвокат Кундіус Є.В. проти клопотання прокурора заперечує, вважає, що доцільно замінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт.

Обвинувачена ОСОБА_1 проти продовження строку тримання під вартою заперечує, вказує, що на всі виклики вона з`являлась, просить замінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт на адресою: АДРЕСА_1 .

Заслухавши думку осіб, які беруть участь у справі, ознайомившись з матеріалами справи, суд зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України.

Відносно обвинуваченої ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого спливає 05.06.2020року.

Відповідно до ч. 1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри належить прийняти до уваги дані, які містяться в наданих суду матеріалах.

Крім того, суд приймає до уваги п. 57 рішення ЄСПЛ у справі «K.F. проти Німеччини» від 29 серпня і 24 жовтня 1997 року, згідно до якого наявність «обґрунтованої підозри» означає, що вже існують факти або інформація, які спроможні переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа, ймовірно, вчинила правопорушення, а також рішення ЄСПЛ по справі «Мюрей проти сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, в якому зазначено, що факти, які породжують підозру, не обов`язково мають такий саме рівень з`ясовності, який потребується на пізнішому етапі кримінального розслідування, тобто факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку.

Крім того, слід врахувати правову позицію ЄСПЛ, викладену в рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою розгляду провадження, досягнення цілей якого і є тримання під вартою.

Суд вбачає наявність обґрунтованої підозри відносно обвинуваченої ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих їй злочинів. При цьому суд, ґрунтуючись на принципі презумпції невинуватості, не ставить ціллю передбачити можливе покарання за інкриміноване обвинуваченому діяння.

Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Оцінюючи в сукупності всі обставини, передбачені ст. 178 КПК України, у тому числі тяжкість злочину, який інкримінуються обвинуваченому, суд вважає, що існують ризики того, що обвинувачена ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення, а також переховуватись від суду.

В зв`язку з викладеним, суд вважає ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, доведеними.

Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, визначених ст. 177 КПК України, для застосування обвинуваченому більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.

Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для продовження обвинуваченій ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою немає.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підлягає продовженню на термін, який не може перевищувати 60 (шістдесят) днів. З урахуванням наведеного клопотання сторони захисту про зміну обвинуваченій ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 177, 183, 196, 197, 199, 331 КПК України, суд, -

ухвалив:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_1 задовольнити.

Продовжити обвинуваченій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою на шістдесят днів - до 23.07.2020 року.

Ухвала може бути оскаржена в частині продовження запобіжного заходу до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Комінтернівський районний суд м. Харкова протягом 7 днів, а обвинуваченим в той же термін з моменту вручення йому копії ухвали.

Суддя С. О. Ященко