Ухвала суду № 89419563, 25.05.2020, Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 349/2052/19

Провадження № 1-кп/349/47/20

У Х В А Л А

іменем України

25 травня 2020 року м. Рогатин

Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

у складі головуючого судді Могили Р.Г.,

за участі секретаря судового засідання Матасової Н.М.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , раніше судимого, останній раз 04 травня 2017 року вироком Рогатинського районного суду Івано-Франківської області за ч.3 ст. 185 КК України до покарання у виді арешту на строк 6 місяців, судимість не погашена, у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,

учасники судового провадження:

прокурор Тринів В.І.

обвинувачений ОСОБА_1

захисник Гринчишин І.Я.,

ВСТАНОВИВ:

25 травня 2020 року прокурор Тринів В.І. повторно заявив клопотання про продовження обвинуваченому строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, оскільки строк його перебування під вартою закінчується, а судовий розгляд не завершено, заявлені ризики не зменшились з часу застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Обвинувачений, його захисник заперечили щодо продовження строку тримання під вартою, оскількипрокурор не обґрунтував жодного ризику та не навів будь-яких доказів необхідності продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а в черговий раз послався на ті самі підстави, які були впродовж усього періоду тримання під вартою ОСОБА_1 . Крім цього на даний час після допиту в судовому засіданні потерпілої та трьох свідків стороною обвинувачення не доведено факту здійснення інкримінованого обвинуваченому злочину. Просили змінити запобіжний захід на більш м`який у вигляді домашнього арешту, оскільки обвинувачений має на утриманні матір, яка є особою похилого віку.

Заслухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, судом раніше були задоволені клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, оскільки існують ризики, передбачені ст.177 КПК України та неможливістю завершення судового провадження до спливу строку тримання під вартою.

Останній раз, ухвалою Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 30 березня 2020 року обвинуваченому ОСОБА_1 було продовжено строк тримання під вартою на 60 днів, до 28 травня 2020 року.

Підставою для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою стали достатні підстави вважати, що обвинувачений може спробувати переховуватися від органів правосуддя, незаконно впливати на потерпілу, свідків, перешкоджати встановленню істини у справі чи вчинити інше кримінальне правопорушення, а також те, що у нього немає місця роботи, він не одружений, раніше судимий.

Як вбачається зі ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Положеннями ст.331 КПК України встановлено, що незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Отже, продовжуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою суд повинен з`ясувати доцільність продовження застосування запобіжного заходу, що у свою чергу повинно відповідати ризикам та обставинам, що передбачені статтями 177 - 178 КПК України, у їх зіставленні з конкретними фактами, встановленими учасниками судового провадження.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання осіб під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахування конкретних обставин.

Згідно обвинувального акта ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, тобто, у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), вчиненому повторно, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років.

ОСОБА_1 раніше судимий, неодружений, не працює, тобто не має міцних соціальних зв`язків, що додатково свідчить про існування ризику переховування обвинуваченого від правоохоронних органів і правосуддя та вчинення ним нового злочину, оскільки останній не має законних джерел для існування.

З моменту взяття обвинуваченого під варту та до моменту вирішення вказаного клопотання не змінилися обставини, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та не змінилася обстановка, яка дає суду підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого може забезпечити більш м`який запобіжний захід.

На стадії судового розгляду кримінального провадження, такий стандарт доказування як «обґрунтована підозра» втрачає свою актуальність і при оцінці доказів повинен бути застосований критерій доведеності «поза розумним сумнівом», який випливає із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Однак, цей критерій може бути застосований тільки під час ухвалення остаточного судового рішення, яким буде вирішено питання про визнання особи винною у вчинені злочину та призначення їй покарання.

Намагання надати оцінку доказам, які були досліджені в результаті судового розгляду кримінального провадження до ухвалення остаточного судового рішення, може бути визнано сторонами як ознака упередженості суду та визнана правовою підставою для відводу складу суду.

Саме із зазначених вище підстав суд не в праві надавати оцінку доводам захисника щодо недоведеності стороною обвинувачення факту здійснення інкримінованого обвинуваченому злочину.

Таким чином, зважаючи на тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину, відсутністю міцних соціальних зв`язків в обвинуваченого, враховуючи наявність у нього судимості, з метою запобігання спробам переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків, які ще не всі допитані в суді, недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання цим ризикам та враховуючи те, що судове провадження не може бути завершене до спливу строку дії ухвали Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 30 березня 2020 року, суд дійшов висновку про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_1 .

Щодо визначення строку продовження запобіжного заходу у виді триманя під вартою ОСОБА_1 , то суд зазначає наступне.

За змістом ч.3 ст.331 КПК України за наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою продовжує дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Розгляд кримінального провадження в суді триває з листопада 2019 року, на теперішній час судом допитано лише потерпілу та трьох свідків, присутність інших свідків для дачі показань сторона обвинувачення не забезпечила.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що згідно ч.3 ст.23 КПК України сторона обвинувачення зобов`язана забезпечити присутність під час судового розгляду свідків обвинувачення з метою реалізації права сторони захисту на допит перед незалежним та неупередженим судом.

Крім цього, відповідно до вимог ч.2 ст.28 КПК України проведення судового провадження у розумні строки забезпечує суд.

В приписах частин 3 та 4 статті 28 КПК України зазначено, що критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є: складність кримінального провадження; поведінка учасників кримінального провадження; спосіб здійснення прокурором і судом своїх повноважень. Кримінальне провадження щодо особи, яка тримається під вартою має бути здійснено невідкладно і розглянуто в суді першочергово.

На підставі наведеного та на дотримання вимог щодо розумного строку розгляду кримінального провадження, суд визначає строк продовження тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 на сорок днів.

Відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Виходячи зі змісту ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається судом і повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим, покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Частиною 5 ст. 182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається у межах, щодо особи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвалою Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 18 грудня 2019 року при застосуванні до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою було визначено заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 38 420 гривень.

При продовженні строку тримання під вартою обвинуваченому необхідно визначити заставу з урахуванням розміру застави, яка була визначена ухвалою Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 18 грудня 2019 року та покласти на нього у разі внесення застави обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Такий розмір застави буде достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків передбачених КПК України .

Керуючись ст. ст. 177-178, 181-183, 193, 196-197, 199, 331 КПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку тримання під вартою, задовольнити частково.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 на сорок днів, до 03 липня 2020 року, включно.

Визначити заставу у розмірі 38 420 гривень.

У разі внесення застави на ОСОБА_1 покласти такі обов`язки:

прибувати за кожною вимогою до суду;

не відлучатись з місця проживання без дозволу суду;

повідомляти суд про зміну місця проживання та/або роботи.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Строк дії ухвали – до 03 липня 2020 року.

Ухвала суду підлягає до негайного виконання після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

ОСОБА_2 Р ОСОБА_3 . Могила