Вирок № 89419085, 22.05.2020, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/1149/20

Провадження № 1-кп/191/122/20

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2020 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Гречко Ю.В.

при секретарі - Куцевол Ю.В.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Синельникове Дніпропетровської області кримінальне провадження за №12020040390000429 від 30 березня 2020 року, обвинувальний акт та угоду про визнання винуватості за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с.Просяна Покровського району Дніпропетровської області, громадянина України, освіта повна загальна середня, працюючого охоронцем в ТОВ «Адверс» смт.Роздори Синельниківського району Дніпропетровської області, не одруженого, зареєстрованого і проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.263 КК України,-

за участю прокурора – Бачурного П.В.

захисника – Скороход А.О.

обвинуваченого – ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ:

09 листопада 2020 року ОСОБА_1 , перебуваючи на ринку, що знаходиться по АДРЕСА_2 м АДРЕСА_3 , придбав у невстановленого досудовим слідством чоловіка мисливський ніж, після чого у ОСОБА_1 виник злочинний умисел направлений на носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу. Ігноруючи норми, що закріплюють встановлений законом правовий порядок поводження з вогнепальною зброєю, порушуючи положення ст.39 Закону України «Про Національну поліцію» та Інструкцію про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України №622 від 21 серпня 1998 року, не маючи дозволу, передбаченого положенням «Про дозвільну систему», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року №576, ОСОБА_1 , діючи умисно, реалізовуючи свій злочинний умисел направлений на носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу, почав носити вищевказаний придбаний ним мисливський ніж без передбаченого дозволу з 09 листопада 2019 року до 13 години 00 хвилин 29 березня 2020 року.

29 березня 2020 року в період часу з 13 години 00 хвилин до 13 години 20 хвилин співробітниками Синельниківського ВП ГУНП в Дніпропетровській області за участі ОСОБА_1 проведено місця події на перехресті автодоріг сполученням «Харків-Сімферополь» «Дніпро-Мелітополь» в районі селища Хорошеве Синельниківського району Дніпропетровської області, в результаті якого ОСОБА_1 добровільно видав мисливський ніж, який було оглянуто та вилучено до Синельниківського відділу поліції.

Відповідно до висновку судової експертизи зброї №19/104-7/1/340 від і 01 квітня 2020 року, проведеної Дніпропетровським НДЕКЦ МВС, наданий на дослідження ніж, виявлений та вилучений 29 березня 2020 року у ОСОБА_1 є холодною зброєю. Ніж, наданий на дослідження, є холодною зброєю колюче-ріжучої дії - мисливським ножем загального призначення моделі «К302В», виготовленим торговою маркою «Columbia» (Китай). Ніж виготовлений промисловим способом.

Умисні дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.2 ст.263 КК України, тобто носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу.

15 квітня 2020 року між сторонами кримінального провадження: прокурором Синельниківської місцевої прокуратури Пашаєвим Русланом Шахіновичем, якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12020040390000429 від 30 березня 2020 року, з однієї сторони, і підозрюваним ОСОБА_1 , захисником Скороход Альбіною Олександрівною з другої сторони було укладено угоду про визнання винуватості у відповідності до вимог ст.472 КПК України, та згідно умов якої ОСОБА_1 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.263 КК України, сторонами погоджено покарання ОСОБА_1 за ч.2 ст.263 КК України у вигляді штрафу в розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680,00 грн.

В угоді також зазначено, що сторони розуміють наслідки її укладення та затвердження, а також наслідки її не виконання.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 визнав себе винуватим у пред`явленому йому обвинуваченні у повному обсязі та пояснив суду, що цілком розуміє характер обвинувачення, наслідки укладення та затвердження даної угоди, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом. Обвинувачений також пояснив, що укладення угоди з його боку є добровільним, просить суд затвердити угоду.

Захисник у судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості.

Прокурор у судовому засіданні пояснив, що при укладенні зазначеної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просить затвердити угоду і призначити обвинуваченому узгоджену міру покарання.

Суд, заслухавши думки прокурора, обвинуваченого, захисника, розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, доходить до таких висновків.

Відповідно до ст.468 КПК України в кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена в провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

У ч.1 ст.475 КПК України зазначено, що суд, переконавшись, що угода може бути затверджена, ухвалює вирок, яким затверджує угоду та призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.263 КК

України, які згідно ст.12 КК України є кримінальними правопорушеннями невеликої тяжкості, а також у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України, які згідно ст.12 КК України є кримінальними правопорушеннями середньої тяжкості.

На думку суду укладена сторонами угода про визнання винуватості відповідає вимогам КПК України, оскільки її умови не суперечать вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, укладення угоди між сторонами є добровільним, дії обвинуваченого кваліфіковано вірно, умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свобод та інтересів сторін та інших осіб.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені абз. 1, 4 п.1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення та вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

За таких обставин суд вважає можливим затвердити угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченому ОСОБА_1 узгоджену сторонами міру покарання у вигляді штрафу.

Цивільного позову по справі не заявлено.

Процесуальні витрати за експертизу в розмірі 1256,08 грн. підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 .

Долю речових доказів суд вважає за необхідне вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 суд вважає за необхідне не обирати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.314, 370, 374, 474, 475 КПК України, суд,-

У ХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 15 квітня 2020 року в кримінальному провадженні №12020040390000429 від 30 березня 2020 року між прокурором Синельниківської місцевої прокуратури Пашаєвим Русланом Шахіновичем, з однієї сторони, і підозрюваним ОСОБА_1 , захисником Скороход Альбіною Олександрівною з другої сторони про визнання винуватості за ч.2 ст.263 КК України.

Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.263 КК України, і призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 40 (сорока) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 (шістсот вісімдесят) грн. 00 коп. (одержувач : УК у м.Синельниковому/Синел.р-н/21081100, Код ЄДРПОУ: 37916468, Банк: Казначейство України (ЕАП), Рахунок: НОМЕР_1 , код класифікації доходів бюджету: 21081100, найменування коду класифікації доходів бюджету: адміністративні штрафи та інші санкції).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с.Просяна Покровського району Дніпропетровської області, на користь держави (одержувач платежу: УК у Чечелівському районі м.Дніпро/Чечел. р/24060300, код класифікації: 24060300, рахунок: НОМЕР_2 , код ЄДРПОУ: 3798253, Банк: Казначейство України (ел.адм.подат), процесуальні витрати за судову експертизу зброї №19/104-7/1/340 від 01 квітня 2020 року в розмірі 1256 (одна тисяча двісті п`ятдесят шість) грн. 08 коп.

Речові докази по справі мисливський ніж загального призначення моделі «К302В» - після набрання вироком законної сили знищити.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_1 не обирати.

Роз`яснити ОСОБА_1 про те, що умисне не виконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України, до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом 30 (тридцяти)днів з дня його проголошення.

Копію вироку обвинуваченому і прокурору вручити негайно після його проголошення.

Суддя: Ю. В. Гречко