Рішення № 89415526, 25.05.2020, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/1593/20

2/212/1771/20

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2020 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Колочко О.В., за участі секретаря судового засідання Ігнатьєвої А.А., за відсутності сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного Акціонерного товариства «Науково-виробниче об`єднання «Созидатель» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,

В С Т А Н О В И В:

02 березня 2020 року позивач Приватне Акціонерне товариство «Науково-виробниче об`єднання «Созидатель» (далі - позивач) звернувся з позовом до відповідача ОСОБА_1 (далі- відповідач) в якому просив стягнути з останньої заборгованість по оплаті за надані житлово-комунальні послуги за період з 01 травня 2016 року по 31 березня 2019 року у розмірі 79012,40 гривень, суму індексу інфляції в розмірі 14458,80 гривень, 3% річних у розмірі 5 443,79 гривень, витрати на отримання відомосте з Державного реєстру щодо ва майна у розмірі 500,00 гривень, а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 2102,00 гривень.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідач в період з березня 2016 року до квітня 2019 року була власником кв. АДРЕСА_1 . Виконавцем житлово-комунальних послуг у вказаному будинку є позивач. У період з 01 травня 2016 року по 31 березня 2019 року відповідач, як власник майна, не здійснювала оплату за житлово-комунальній послуги, у зв`язку із чим виникла заборгованість за вказаний період. Оскільки відповідач не здійснила оплату за отримані житлово-комунальні послуги, позивач змушений звернутися до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 11 березня 2020 року було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

09 квітня 2020 року, 08 травня 2020 року, ухвалами суду судовий розгляд був відкладений у зв`язку з неявкою сторін.

Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечив.

Статтями 43, 211 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що прийняття участі в судовому засіданні є правом сторони, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином, відзив на позов не надала, клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи у її відсутність від неї не надходило, у зв`язку з чим, відповідно до положень ч. 8 ст. 178, ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів, зі згоди представника позивача, судом прийнято рішення про заочний розгляд справи.

За відсутності учасників справи у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові матеріали цивільної справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 з 01 травня 2016 по 31 березня 2019 року, була власником майна за адресою: АДРЕСА_2 , на який відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 , і виконавцем житлово-комунальних послуг в якому є позивач (а.с. 6-14, 28, 48-51)

Згідно статті 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Відповідно до п. 1, 5 ч. 3 ст. 20 Закону «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору; споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відсутність такого договору не позбавляє споживачів зобов`язання сплачувати за спожиті послуги, оскільки такі зобов`язання у них виникають на підставі ст. 11, 509, 526 ЦК України, Закону України «Про житлово-комунальні послуги», внаслідок фактичного споживання цих послуг, і є обов`язковими для виконання.

Згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року в справі №6-2951цс15.

Відповідно до п. 1, 2, 9, 10 ч.1, ч.2 ст. 7 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники зобов`язані забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку; забезпечувати технічне обслуговування та у разі необхідності проведення поточного і капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку; забезпечувати поточний огляд і періодичне обстеження прийнятого в експлуатацію в установленому законодавством порядку багатоквартирного будинку протягом усього життєвого циклу будинку та нести відповідальність за неналежну експлуатацію згідно із законом; своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги. Кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості, за період з 01 травня 2016 року по 31 березня 2019 року, заборгованість за надані житлово-комунальні послуги по особовому рахунку № НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , станом на 31 березня 2019 року складає 79012,40 гривень (а.с. 15-28).

Доказів погашення заборгованості та спростування розрахунку заборгованості до суду відповідачем не надано.

Також, згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за весь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17 вказала, що приписи статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов`язань, та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 01 червня 2016 року у справі № 3-295гс16, за змістом яких грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством.

Оскільки неправомірними діями відповідача позивачеві було завдано збитків, по суті матеріальної шкоди, яка виражена в грошовому еквіваленті, а відтак є грошовим зобов`язанням, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення суми індексу інфляції та трьох відсотків річних узгоджуються з положеннями частини 2 статті 625 ЦК України.

Таким чином, згідно з розрахунку доданого по позову, з яким погоджується суд, з відповідача підлягають стягненню сума індексу інфляції у розмірі 14 458,80 гривень та три проценти річних у розмірі 5 443,79 гривень (а.с.29).

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача витрат на отримання відомостей з Державного реєстру щодо власника майна у розмірі 500,00 гривень, суд вважає за необхідне відмовити в їх задоволенні, оскільки стягнення таких витрат не передбачено нормами діючого законодавства України.

З урахуванням положень ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у розмірі 2091,28 гривень.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76-83, 141, 247, 259, 263, 264, 265, 280, 281, 282 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Приватного Акціонерного товариства «Науково-виробниче об`єднання «Созидатель» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного Акціонерного товариства «Науково-виробниче об`єднання «Созидатель» заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 79012,40 гривень, суму індексу інфляції в розмірі 14458,80 гривень, 3% річних у розмірі 5443,79 гривень, всього 98914 (дев`яносто вісім тисяч дев`ятсот чотирнадцять) гривень 99 коп.

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного Акціонерного товариства «Науково-виробниче об`єднання «Созидатель» судовий збір в розмірі 2 091 (дві тисячі дев`яносто одна) гривня 28 коп.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починається відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Відповідно до п. 3 Розділу XII ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк, зазначений в рішенні продовжується на строк дії такого карантину.

Позивач: Приватне Акціонерне товариство «Науково-виробниче об`єднання «Созидатель», ЄДРПОУ 13416334, місцезнаходження юридичної особи: 49000, м. Дніпро, вул. Андрія Фабра, 4.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

Повне рішення складено та підписано 25 травня 2020 року.

Суддя: О. В. Колочко