Рішення № 89415522, 13.05.2020, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/5608/18

2/212/290/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2020 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді - Ваврушак Н. М., за участі секретаря судового засідання - Нестеренко В.В., позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Кривого Рогу, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання заповіту та свідоцтва про право на спадщину за заповітом недійсними, третя особа: Приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Мазепа Наталія Миколаївна, -

ВСТАНОВИВ:

31 липня 2018 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3 про визнання заповіту та свідоцтва про право на спадщину за заповітом недійсними, третя особа: Приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Мазепа Н.М.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_4 . Після смерті матері відкрилася спадщина, а саме: домоволодіння розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Спадкоємцями першої черги за законом на спадщину є позивач по справі та її брат, син її померлої матері від другого шлюбу - відповідач по справі ОСОБА_3 Спадщину ОСОБА_1 прийняла у встановлений шестимісячний строк, шляхом подачі заяви до приватного нотаріуса.

25 травня 2018 року вона звернулась до приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Мазепа Н.М. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої матері.

Приватний нотаріус, 25 травня 2018 року, відмовив у видачі свідоцтва, оскільки, 30 вересня 2014 року її мати залишила заповіт, який посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Мазепа Н.М. за реєстром №2834. Відповідно до вказаного заповіту, спадкоємцем після померлої ОСОБА_4 є її син від другого шлюбу - відповідач по справі ОСОБА_3 .

Позивачка дізналася про те, що 17 травня 2018 року, відповідач звернувся до приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Мазепа Н.М. та отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом №683 від 17 травня 2018 року.

Позивач, вважає, що її мати при складанні заповіту на ім`я відповідача була у такому стані, який не виражає її справжньої волі, тому що вона не могла усвідомлювати ні своїх дій, ні їх наслідків, так як знаходилась у хворому стані, пов`язаному з психічним захворюванням.

Зазначає, що починаючи з 2011 року у поведінці матері були дивності, вона стала забувати дати, час, імена дітей та внуків, не могла орієнтуватися на місцевості, у зв`язку з чим неодноразово знаходилась на стаціонарному лікуванні в умовах неврологічного відділення КЗ «Криворізька міська лікарня №16» ДОР», де їй був виставлений діагноз: ДЕП 3 ступеню на фоні гіпертонічної хвороби, дисметаболічний генез, генералізований атеросклероз у вигляді різкого зниження когнітивних функцій, легкий тетрапорез псевдобульбарного синдрому, хронічна анемія тяжкого ступеню.

Останній раз її матір ОСОБА_4 проходила стаціонарне лікування у вказаному медичному закладі в період часу з 26 лютого 2015 року по 11 березня 2015 року. Після виписки з стаціонарного лікування знаходилась під наглядом дільничного терапевта та починаючі з 20 липня 2015 року перебувала під наглядом невропатолога та лікаря-психіатра. 16 жовтня 2015 року вона була оглянута психіатричною медико-соціальною експертною комісією та визнана інвалідом 1 групи «А» безстроково за загальним захворюванням та поставлена на облік до лікаря-психіатра ОКЗ «ПНД м. Кривий Ріг».

Таким чином, позивач вважає, що її мати на день подання заповіту знаходилась в такому стані, коли не могла усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, тому просить визнати заповіт, складений її матір`ю ОСОБА_4 на ім`я ОСОБА_3 , посвідчений 30 вересня 2014 року приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Мазепа Н.М. за реєстром №2834 - недійсним. Визнати свідоцтво про право на спадщину за заповітом №683 від 17 травня 2018 року, яке видане приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Мазепа Н.М. - недійсним та скасувати реєстрацію в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - домоволодіння АДРЕСА_1 - від 17 травня 2018 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1554613912110, номер запису про право власності 26185787.

Відповідач скористався правом надання відзиву, у якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування зазначив, що станом на дату складання заповіту ОСОБА_4 усвідомлювала значення своїх дій та мала необхідний обсяг цивільної дієздатності, її волевиявлення було вільним та відповідало її внутрішній волі, правочин був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Медичних даних, підтверджуючих психічне захворювання станом на 30 вересня 2014 року, на день складення заповіту позивачем не надано. Позивачем зазначається, що ОСОБА_4 16 жовтня 2015 року була оглянута психіатричною медико - соціальною експертною комісією та визнана інвалідом 1 групи «А» безстроково за загальним захворюванням.

Згідно з даним висновком лише через один рік та 16 днів після складення заповіту ОСОБА_4 була визнана інвалідом першої групи «А».

Ухвалою суду від 27 серпня 2018 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 04 лютого 2019 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 04 лютого 2019 року клопотання сторін задоволено та витребувано докази.

Ухвалою суду від 04 березня 2019 року клопотання сторін задоволено та витребувано докази.

Ухвалою суду від 08 жовтня 2019 року по справі призначено посмертну судово-психіатричну експертизу, провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

04 лютого 2020 року до суду надійшов висновок судово-психіатричного експерта №277 від 30 грудня 2019 року та ухвалою суду від 06 лютого 2020 року відновлено провадження у справі, справу призначено до судового розгляду

Ухвалою суду від 26 березня 2020 року розгляд справи відкладено у зв`язку з неявкою сторін.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 пояснила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_4 . Вказала, що мати не контролювала свої дії, в останньої була паралізована рука, від госпіталізації мати відмовлялась, вживала алкоголь. Зазначила, що за висновком МСЕК від 05.10.2015 року, матері встановлена група інвалідності за психічним захворюванням. Пояснила, що в серпні 2014 року мати госпіталізували до 16 лікарні, про це їй стало відомо від ліфтера цієї лікарні. Пояснила, що психічний діагноз матері поставили влітку 2015 року. Зазначила, що пенсію матері вона не отримувала, пенсійні виплати отримував відповідач по справі ОСОБА_3 , у 2015 році за її проханням матері зробили картку на пенсійні виплати і цю картку вона віддала відповідачу.

Представник позивача ОСОБА_2 позов підтримала, з підстав вказаних у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_3 в минулих судових засіданнях суду пояснював, що він син померлої ОСОБА_4 , та брат позивачки ОСОБА_1 . Зазначив, що до лютого 2015 року мати була фізично та психічно здоровою людиною. Пояснив, що на Новий Рік 2015 року, мати була в нього вдома, стан здоров`я останньої був нормальний. В лютому 2015 року мати була госпіталізована до лікарні де пробула один день, після чого перебувала у психоневрологічному диспансері та хворіла до смерті. З лютого 2015 року та до смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 мати хворіла на психічне захворювання. Вказав, що до лютого 2015 року мати була здорова, в останньої не було скарг, жодних психічних захворювань до того часу в матері не було, ліки він купував найпростіші. Зазначив, що про існування заповіту на його ім`я дізнався лише після смерті матері. Просив у задоволенні позову, відмовити, з підстав вказаних у відзиві.

Представник відповідача ОСОБА_5 просила в позові відмовити з підстав безпідставності заявлених позовних вимог.

Представник третьої особи Приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Мазепа Н.М. в судове засідання не з`явилася, повідомлялася належним чином про час та місце розгляду справи.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що сторони у справі є його сусідами. З 2014 року він не був в гостях у померлої ОСОБА_4 був лише перед смертю останньої, коли приводили батюшку з монастиря.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що вона була знайома з померлою ОСОБА_4 , їй відомо, що остання вживала алкогольні напої, а також торгувала на ринку спідньою білизною. Також пояснила, що у 2014 року ОСОБА_4 була госпіталізована до 16 міської лікарні, де вона також в той час перебувала на лікуванні. Зазначила, що під час перебування в лікарні ОСОБА_4 поводилась неадекватно, голосно кричала, це було в вересні 2014 року. Після виписки з лікарні вона прийшла провідати ОСОБА_4 та тримала праву руку лівою рукою та погано розмовляла. Вдруге вона приходила до ОСОБА_4 в січні 2015 року та бачила, що ОСОБА_4 погано розмовляє, права рука в останньої не працювала. Також їй відомо, що за ОСОБА_4 доглядала дочка, син приїздив рідко. ОСОБА_4 була не зібрана в розмовах, остання її впізнала, показала де можна присісти, однак поведінка була не зовсім адекватна.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що сторони у справі є її сусідами. ОСОБА_4 продавала речі на ринку. У вересні 2014 року вона розмовляла з ОСОБА_4 з приводу заповіту та остання зазначала, що вона любить сина, він робить ремонт, сплачує комунальні послуги та тому вона вирішила скласти заповіт на сина. Їй відомо, що ОСОБА_4 до 2015 року шила речі та здійснювала торгівлю на ринку. З січня 2015 року з ОСОБА_4 не спілкувалась.

Допитана в судовому засіданні ОСОБА_9 суду пояснила, що сторони у справі є її сусідами, вона була знайома з ОСОБА_4 , остання шила та продавала ці речі на ринку. У ОСОБА_4 було добре здоров`я, про захворювання останньої їй не відомо. У 2015 році ОСОБА_4 була в лікарні за нею доглядав син, допомагала дочка. В 2015 році ОСОБА_4 не розмовляла, пересувалась на колясці, але усе розуміла. Пояснила, що вона часто спілкувалась із ОСОБА_4 так як жили в сусідніх будинках. В середині літа вона бачила як ОСОБА_4 та купувала в неї спідню білизну. ОСОБА_4 казала, що хоче залишити сину ОСОБА_10 будинок, оскільки дочці вона допомогла, а син за усе платив.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 суду пояснила, що сторони у справі є її сусідами. Від онуки померлої ОСОБА_4 їй відомо про стан здоров`я останньої. Зазначила, що восени 2017 року вона бачила померлу, в ОСОБА_4 була хвороба « Альцгеймера », приблизно за п`ять років до смерті ОСОБА_4 приходила до неї та була в стані алкогольного сп`яніння, в неї була неадекватна поведінка. Приблизно з 2011 року ОСОБА_4 вживала алкогольні напої та торгувала на ринку речами. Пояснила, що дочка позивачки допомагала та утримували свою мати та бабу ОСОБА_4 Пояснила, що ОСОБА_4 зловживала алкогольними напоями, та не рухалась чотири роки, з 2013 року. Коли було складено заповіт їй невідомо.

Допитана в судовому засіданні позивач ОСОБА_1 як свідок, суду пояснила, що в серпні 2014 року до неї в гості приїхала дочка, мати ОСОБА_4 потрапила до лікарні, однак в лікарню мати не оформлювали, в матері була паралізована рука. Пояснила, що в 2015 році мати не розмовляла, не могла писати. Мати нічого не шила, зловживала алкогольними напоями, та в неї була дивна поведінка, висловлювалась нецензурними словами. Вказала, що дивна поведінка в матері була ще з молодих років. Мати ОСОБА_4 перебувала на обліку в психоневрологічному диспансері у зв`язку з алкогольною залежністю, на обліку у лікаря психіатра не перебувала. Також зазначила, що мати їй казала про те, що заповіт вона не буде писати, оскільки не збирається помирати.

Допитаний в судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 як свідок, суду пояснив, що позивач ОСОБА_1 є його сестрою по матері. Мати ОСОБА_4 була фізично здорова, сама себе обслуговувала, він приїздив до матері кожного дня. До 2015 року мати самостійно ходила на ринок та продавала речі, які сама шила. На новий рік - 01.01.2015 року мати була в нього, провалів пам`яті не було. З 26.02.2015 до 11.03.2015 року мати була в лікарні та її паралізувало. Пояснив, що на обліку в лікаря психіатра мати не перебувала, алкогольними напоями вона не зловживала. Мати завжди все розуміла. За життя мати не казала про розподіл свого майна між ним та сестрою ОСОБА_13 . Про існування заповіту на його ім`я дізнався після смерті матері так як розбирав її документи.

Вислухавши пояснення сторін, покази свідків, дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд вважає, що заявлений позов задоволенню не підлягає.

Частиною другою ст. 8 Конституції України встановлено, що норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Стаття 4 ЦПК України вказує, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , (копія свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_1 , виданого 13 листопада 2017 року Покровським районним у місті Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (а.с.87)).

ОСОБА_4 , за життя мала прізвище ОСОБА_4 (згідно Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про розірвання шлюбу повідомляється, що 15 лютого 2013 року за №00094952372, шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_16 розірвано (а.с.96)), витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб від 12 грудня 2011 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_18 , вказано прізвище дружини « ОСОБА_4 » (а.с.95).

Померла ОСОБА_4 мала доньку, позивача по справі, ОСОБА_1 (свідоцтво про народження ОСОБА_1 , серії НОМЕР_2 , виданого 11 жовтня 1966 року Бюром записів актів громадянського стану, у графі мати записано ОСОБА_4 (а.с.12), яка після укладання шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_1 , а в подальшому на ОСОБА_1 (відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 від 04 жовтня 1985 року, між ОСОБА_1 та ОСОБА_22 , 04 жовтня 1985 року укладено шлюб, після укладення шлюбу подружжя має прізвище « ОСОБА_1 » (а.с.93); відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 від 15 червня 1990 року, між ОСОБА_1 та ОСОБА_24 , 15 червня 1990 року укладено шлюб, після укладення шлюбу, прізвище дружини « ОСОБА_1 » (а.с.92).

Померла ОСОБА_4 мала сина, відповідача по справі ОСОБА_3 , (свідоцтво про народження ОСОБА_3 , серії НОМЕР_5 від 18 серпня 1976 року, у графі мати зазначено « ОСОБА_4 » (а.с.86).

Відповідно до заповіту від 13 вересня 2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Мазепою Н.М. зареєстрованого в реєстрі за №2834, ОСОБА_4 заповіла все належне їй майно відповідачу ОСОБА_3 (а.с.100).

Постановою приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу Мазепа Н.М. від 25 травня 2018 року за вих. №220/02-31 відмовлено ОСОБА_1 в оформленні спадщини (а.с.15).

Відповідно до норм Цивільного Кодексу України заповіт є особистим розпорядженням і складається від імені однієї фізичної особи.

Вимоги до форми заповіту та порядку його посвідчення встановлені ст. 1247 ЦК України, згідно з якою загальними вимогами до форми заповіту є складання заповіту в письмовій формі із зазначенням місця та часу його складання, заповіт повинен бути особисто підписаний заповідачем.

Стаття 1257 ЦК України передбачає вичерпний перелік підстав для визнання заповіту недійсним, в якій передбачено, що заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Отже, заповіт, як односторонній правочин підпорядковується загальним правилам ЦК України щодо недійсності правочинів. Недійсними є заповіти: 1) в яких волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі; 2) складені особою, яка не мала на це права (особа не має необхідного обсягу цивільної дієздатності для складання заповіту); 3) складені з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення (відсутність нотаріального посвідчення або посвідчення особами, яке прирівнюється до нотаріального, складання заповіту представником, відсутність у тексті заповіту дати, місця його складання тощо).

В той же час, жодної з передбачених статтею 1257 ЦК України обставин, в ході судового розгляду не встановлено.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Звертаючись до суду з позовними вимогами про визнання заповіту недійсним позивач, як підставу позову зазначає, що волевиявлення заповідача не було вільним та не відповідало його волі, оскільки через стан свого здоров`я не могла усвідомлювати значення своїх дій та не міг керувати ними, з підстав вживання алкогольними напоями.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів;показаннями свідків.

Стаття 81 ч.1 ЦПК України зазначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Для встановлення обставин, заявлених позивачем в позові, судом було призначено судово-психіатричну експертизу. Згідно висновку №277 від 30 грудня 2019 року, проведеної експертами Обласного комунального закладу «Гейківська психоневрологічна лікарня» вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час укладення заповіту 30 вересня 2014 року, ознак якого-небудь тяжкого психічного розладу не виявляла та була здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними при здійсненні правочину. В наданих медичних документаціях відсутні об`єктивні відомості щодо наявності тяжких психічних розладів у ОСОБА_4 в період часу з 2014 року та безпосередньо 30 вересня 2014 року. (а.с.170-183).

Під час розгляду справи, сторони скористалися правом подати докази у справі безпосередньо до суду.

Суд вказує, що позивач не надано доказів на підтвердження позову, що померла мати ОСОБА_4 , під час укладання заповіту, за станом свого здоров`я не могла усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Розглядаючи позов в межах заявлених вимог про визнання заповіту недійсним, на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням показів свідків, які були допитані як зі сторони позивача так і відповідача, та наданих сторонами письмових доказів, оцінюючи їх в сукупності та аналізуючи зміст наведених вище норм права, суд доходить висновку про недоведеність позовних вимог, що є підставою для відмови у позові.

Також, позовні вимоги позивача ОСОБА_1 про визнання свідоцтва про право на спадщину за заповітом недійсними не підлягають задоволенню, з підстав недоведеність позовних вимог про визнання заповіту недійсним.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.1247, 1257 ЦК України, ст. ст. 3, 12, 81, 141, 263, 265 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання заповіту та свідоцтва про право на спадщину за заповітом недійсними, третя особа: Приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Мазепа Наталія Миколаївна - в повному обсягу.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п. 3 Розділу XII ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк, зазначений в рішенні продовжується на строк дії такого карантину.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_7 , адреса: АДРЕСА_3 .

Третя особа: Приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Мазепа Наталія Миколаївна, адреса: м. Кривий Ріг вулиця Генерала Радієвського, буд. 25.

Повне судове рішення складено та підписано 22 травня 2020 року.

Суддя: Н. М. Ваврушак