Рішення № 89415007, 14.05.2020, Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/831/20

Провадження № 2/444/632/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2020 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Зеліско Р. Й.,

секретар судового засідання Мамедовій Г.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жовква цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Магерівської селищної ради Жовківського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Друга Київська державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування за законом,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до Магерівської селищної ради Жовківського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Друга Київська державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування за законом на 1/2 чатину земельної ділянки кадастровий номер 4622755900:01:007:0018 площею 0,2548 га із цільовим призначенням 01.03 для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 та на 1/2 частину земельної діялнки кадастровий номер 4622755900:01:007:009 площею 0,1500 га із цільовим призначенням 01.01 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташованої в АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 .

Свої позовні вимоги мотивує тим, що 26.09.1990 року виконкомом Магерівської селищної ради за реєстром №19 було посвідчено заповіт ОСОБА_3 , відповідно до якого спадкоємцями останньої в рівних частинах є два сини ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .

12.08.1997 року на підставі рішення виконкому Магерівської селищної ради від 13.08.1996р. ОСОБА_3 було видано державний акт на право приватної власності на землю ІІ-ЛВ №001681 зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №52 на земельну ділянку призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель та ведення особистого підсобного господарства що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 площею 0,4084 га.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла.

Після смерті ОСОБА_3 , спадкоємцями її майна в рівних частках стали її 2 сини ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .

Успадковане майно, на яке було видано відповідне свідоцтво, складалось з житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,4084 га, призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель та ведення особистого підсобного господарства, розташованої в АДРЕСА_1 , що підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, виданого 20 липня 1999 року державним нотаріусом Жовківської державної нотаріальної контори Львівської області, ОСОБА_5 , зареєстрованого в реєстрі за № 2-671.

Так, після прийняття спадщини брати ОСОБА_2 та ОСОБА_4 зареєстрували право власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 кожний.

Проте, не встигнувши зареєструвати право власності на успадковану від матері земельну ділянку брати померли.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 , а ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_2 .

Так, після смерті ОСОБА_4 (помер ІНФОРМАЦІЯ_4 ) спадкоємицею останнього стала ОСОБА_6 , за якою на підставі рішення Жовківського районного суду Львівської області від 23 лютого 2017 року у справі №444/2414/16-ц визнано право власності на 1/2 ідеальної частки земельної ділянки площею 0,4084 га, призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель та ведення особистого підсобного господарства, розташованої в АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Надалі, ОСОБА_6 , як власник 1/2 ідеальної частки зазначеної земельної ділянки звернулась до ФОП ОСОБА_7 та 30.10.2019р. на підставі відповідної Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 06.06.20017р. земельну ділянку площею 0,4084 га, призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель та ведення особистого підсобного господарства, розташованої в АДРЕСА_1 було фактично поділено на 2 (дві) окремі земельні ділянки загальною площею 0,4084 га під кадастровими номерами 4622755900:01:007:0018 (0,2548 га) та 4622755900:01:007:0019 (0,1500 га).

Так, відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-4611448892019 від 30.10.2019 р. земельна ділянка кадастровий № 4622755900:01:007:0018 зареєстрована 30.06.2017 року Відділом у Жовківському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області на підставі відповідної Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 06.06.20017р. із цільовим призначенням 01.03 для ведення особистого селянського господарства, яка відповідно до Витягу із технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки від 31.10.2019р. оцінена в 3727,39 грн.

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-4611448502019 від 30.10.2019 р. земельна ділянка кадастровий № 4622755900:01:007:0019 зареєстрована 30.06.2017 року Відділом у Жовківському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області на підставі відповідної Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 06.06.20017р. із цільовим призначенням 02.01 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка відповідно до Витягу із технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки від 31.10.2019р. оцінена в 164729,28 грн.

Отже, станом на 30.06.2017р. земельну ділянку площею 0,4084 га, призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель та ведення особистого підсобного господарства, розташованої в АДРЕСА_1 було фактично поділено на 2 (дві) окремі земельні ділянки загальною площею 0,4084 га під кадастровими номерами 4622755900:01:007:0018 (0,2548 га) та 4622755900 :01:007:0019 (0,1500 га).

В свою чергу, після смерті ОСОБА_2 єдиною спадкоємицею стала його дружина позивачка по справі ОСОБА_1 , зазначені обставині підтверджуються Довідкою про коло спадкоємців від 12.12.2018р. вих. №5567/02-14 виданої Другою Київською державною нотаріальною конторою.

З урахуванням зазначених норм, позивач в шестимісячний строк після смерті ОСОБА_2 звернулась до Другої Київської державної нотаріальної контори із відповідною заявою про прийняття спадщини.

01.11.2011 року Другою Київською державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу №51921700, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому геєстрі №59425879 від 14.02.2020р.

В подальшому позивач, як дружина ОСОБА_2 успадкувала житловий будинок АДРЕСА_1 , що підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за законом від 14.02.2020р та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний № витягу 200314647 від 14.02.2020р.

Однак, в подальшому постановою державного нотаріуса Другої Київської державної нотаріальної гонтори Позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом та 1/2 частину земельної ділянки площею 0,4084 га, що знаходиться в АДРЕСА_1 , оскільки нотаріусу не був представлений правовстановлюючий документ, зареєстрований згідно чинного законодавства і було запропоновано звернутися до суду, через те, що спадкодавець не провів державної реєстрації права власності на 1/2 частини зазначеної земельної ділянки, та як наслідок позивач позбавлена можливості оформити спадщину на вищезазначену пастку земельної ділянки.

Відповідно до п.4.18 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.12 № 296\5 за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус розяснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку. Тому із даним позовом позивач звернулася до суду та просить позов задоволити.

08.04.2020 року суддею Жовківського районного суду Львівської області про прийняття позову до розгляду та відкрито провадження у справі та підготовче судове засідання призначено на 14.05.2020 року .

В порядку забезпечення доказів по справі із Другої Київської державної нотаріальної контори належно засвідчену копію спадкової справи заведеної після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Позивач в підготовче судове засідання не з`явилася, хоча про дату, час та місце проведення такого була повідомлена належним чином, однак подала на адрес суду заяву у якій просять справу розглядати у її відсутності, позовні вимоги підтримала, просить задоволити позов .

Представник відповідача Магерівської селищної ради Жовківського району Львівської області в підготовче судове засідання не прибув, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлені належним чином. Однак, сільським головою надіслано до суду лист у якому просить справу розглядати у відсутності представника Магерівської селищної ради, проти позовних вимог не заперечили.

Представник третьої особи Другої Київської державної нотаріальної контори в підготовче судове засідання не з`явилася, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, однак подав на адрес суду клопотанням про розгляд справи без участі їх представника та просить винести рішення на розсуд суду. Додатково на ухвалу суду надано копію спадкової справи №779/2011 заведеної після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 .

А тому, суд оглянувши письмові заяви сторін по справі постановив розгляд даної справи проводити за відсутності сторін по справі та на підставі поданих до суду доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Оскільки сторони в підготовче судове засідання не з`явились, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксація судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши копію спадкової справи №779/2011 та перевіривши їх доказами, а відтак з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку .

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, - кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно із ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 20 липня 1999 року державним нотаріусом Жовківської державної нотаріальної контори Львівської області, ОСОБА_5 зареєстрованого в реєстрі за № 2-671 стверджується, що після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_7 , спадкоємця її майна в рівних частках стали її сини ОСОБА_2 та ОСОБА_4 . Спадкове майно на яке було видано свідоцтво складалося із житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,4084 га, розташованої за тією ж адресою, наданої для будівництва та обслуговування вищевказаного житлового будинку і господарських будівель та ведення особистого підсобного господарства.

З витягу про державну реєстрацію прав № 33993312 від 28.04.2012 року, виданого Комунальним підприємством Львівської обласної ради «Червоноградське міжміське бюро технічної інвентаризації» вбачається, що ОСОБА_2 зареєстрував своє право власності на 1/2 частку житлового будинку АДРЕСА_1 .

Однак ним не було зареєстровано право власності на 1/2 частку земельної ділянки за вказаною вище адресою.

З свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого відділом реєстрації смерті в м.Києві від 16.05.2011 року, актовий запис №8700 вбачається, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Позивач ОСОБА_1 звернулася в Другу Київську державну нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті її чоловіка ОСОБА_3 , що підтверджується її заявою № 2145 від 01.11.2011 року. Внаслідок цього було зареєстровано спадковому справу №779/2011.

Водночас інші спадкоємці, а саме син померлого- ОСОБА_8 , який ІНФОРМАЦІЯ_8 року своєю заявою від 01.11.2011 року відмовився від належної йому частки спадщини на користь позивачки.

З довідки №194, виданої КП УЖГ «Хрещатик» вбачається, що позивач ОСОБА_1 дійсно проживає і прописана в АДРЕСА_3 , і її чоловік, ОСОБА_2 проживав і був постійно зареєстрований разом з нею по вищевказаній адресі до дня смерті.

Із копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 вбачається, що позивачка ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі з 25.07.1983 року із ОСОБА_3 .

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Крім того позивач подала в шестимісячний строк після смерті ОСОБА_2 заяву про прийняття спадщини.

А так як інші спадкоємці за законом відмовилися від прийняття спадщину, суд вважає, що позивачка прийняла таку.

Із свідотва про право на спадщину від 14.02.2020 року вбачається, що позивачці ОСОБА_1 видано таке на спадщину, яка складається з 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1 .

Однак постановою державного нотаріуса Другої київської державної нотаріальної контори Шокун Є.М. позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті її чоловіка ОСОБА_3 , а саме на 1/ 2 частину земельної ділянки площею 0,4084 га, що знаходиться в АДРЕСА_1 , оскільки нотаріусу не був представлений правовстановлюючий документ, зареєстрований згідно чинного законодавства і було запропоновано звернутися до суду.

Відповідно до п. 4.18 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.12 № 296\5 за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Окрім того, як вбачається із листа ГУ Держгеокадастру у Львівській області від 09.04.2020 року позивачу надано відповідь про те, що згідно державного акту на право власмності на землю ІІ-ЛВ №001681 зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №52 , земельна ділянка загальною площею 0,4084 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та ведення особистого селянського господарства належала ОСОБА_3 . В результаті провдення робіт по встановленню (відновленню) меж земельної ділянки сформовано дві земельні ділянки відповідно до цільового призначення, а саме площею 0,1500 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (код 02.01) та площею 0,2548 га для ведення особистого селянського господарства (код.01.03).згідно даних отриманих від органу реєстрації речових прав на нерухоме майно 02.08.2017 року на кожну земельну ділянку зареєстровано право спільної сумісної власності (1/2 спільної власності) за ОСОБА_6 . Позивачу ОСОБА_1 , як спадкоємцю 1/2 частини земельної ділянки рекомендовано її право зареєструвати відповідно до закону.

Отже, станом на 30.06.2017р. земельну ділянку площею 0,4084 га, призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель та ведення особистого підсобного господарства, розташованої в АДРЕСА_1 було фактично поділено на 2 (дві) окремі земельні ділянки загальною площею 0,4084 га під кадастровими номерами 4622755900:01:007:0018 (0,2548 га) та 4622755900:01:007:0019 (0,1500 га).

Відповідно до ст.1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття такого права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, яким є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, що передбачено ч. 2 ст. 1220 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Ч. 1 ст. 182 ЦК України передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Позивач є спадкоємцем першої черги за законом, оскільки була дружиною померлого ОСОБА_2 , що стверджується свідоцтвом про одруження.

Водночас інші спадкоємці першої черги, а саме син померлого від спадщини відмовилися на користь позивачки.

Судом встановлено, що померлому ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом належала на праві приватної власності 1/2 частина житлового будинку АДРЕСА_1 , яке ним було зареєстровано та 1/2 частина земельної ділянки за цією адресою.

Водночас позивачкою було успадковано та отримано свідоцтво про право на спадщину, а саме на 1/2 зазначеного вище будинку, а на 1/2 частину земельної ділянки не оформлено право на спадщину, оскільки померлим ОСОБА_2 не було зареєстровано право власності на таку.

Згідно ч. 1, 2, 3 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення . До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.

В силу ч. 2 ст. 158 ЗК України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

А тому суд вважає, що за позивачкою, як спадкоємцем першої черги, яка отримала свідоцтво про право на спадщину на 1/2 частина житлового будинку АДРЕСА_1 , слід визнати право власності на 1/2 частку земельної ділянки площею, призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель та ведення підсобного господарства за тією ж адресою, що і будинок.

Зібрані по справі докази оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є всі підстави для задоволення позовних вимог позивачки ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст.4,6,7,12,76,77,81,200,258-259,263,264,265,268,354,355 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на 1/2 чатину земельної ділянки кадастровий номер 4622755900:01:007:0018 площею 0,2548 га із цільовим призначенням 01.03 для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на 1/2 частину земельної діялнки кадастровий номер 4622755900:01:007:009 площею 0,1500 га із цільовим призначенням 01.01 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташованої в АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга з врахуванням п. 15.5 розділу ХIII "Перехідні положення" ЦПК України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, подається до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

З врахуванням Постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 року "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" та п.3 розділу XII "Прикінцеві положення" ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину".

Повний текст рішення виготовлено 14.05.2020 року.

Суддя: Зеліско Р. Й.