Рішення № 89404940, 25.05.2020, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2020 року Чернігів Справа № 620/1482/20

Чернігівський окружний адміністративний суд:

під головуванням судді Соломко І.І.,

за участю секретаря Пархомчука Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні , без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку ст. 229 КАС України, в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області в особі: Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) про визнання неправомірною та скасування постанови про накладення штрафу від 13.04.2020 ВП№57980743,

У С Т А Н О В И В:

Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі також - позивач) звернулось до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (далі також - відповідач), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 13.04.2020 у виконавчому провадженні № 57980743 в розмірі 5100,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідачем не взято до уваги, що виплата коштів стягувачу за виконавчим листом № 2540/2819/18 від 21.11.2018 буде проведена у порядку, передбаченому Порядком погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649. Дії Головного управління щодо виконання судового рішення були реалізовані своєчасно та в повній мірі, тому, на думку позивача, підстави для винесення спірної постанови відсутні.

Відповідач подав відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову. Вважає, що рішення суду з виконання виконавчого листа № 2540/2819/18 від 21.11.2018, виданого Чернігівським окружним адміністративним судом, в повному обсязі не виконано, а посилання на відсутність бюджетного призначення на виплату коштів стягувачу, жодними доказами не підтверджена. Отже, оскаржувана постанова прийнята в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Законом України «Про виконавче провадження».

14.05.2020 ухвалою суду справа призначена до розгляду в підготовчому засіданні на 21.05.2020.

21.05.2020 ухвалою суду закінчено підготовче засідання справа призначено до розгляду в судовому засіданні на 25.05.2020.

В судове засідання учасники справи не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, просили справу розглянути без їх участі, що згідно вимог частини третьої статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

На виконанні у відповідача перебуває виконавче провадження № 57980743 з виконання виконавчого листа № 2540/2819/18, виданого 21.11.2018 Чернігівським окружним адміністративним судом, яким зобов`язано Ніжинське об`єднане управління Пенсійного фонду України зарахувати до педагогічного стажу ОСОБА_1 34 роки 9 місяців 15 днів, нарахувати та виплатити грошову допомогу у розмірі 10 пенсій за віком, станом на день призначення, відповідно до пункту 7-1 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

13.08.2019 ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду № 2540/2819/18 замінено боржника з Ніжинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України на Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області.

В ході здійснення вказаного виконавчого провадження Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області листом від 08.04.2020 № 2500-0334-8/11511 повідомило відповідача, що на виконання рішення суду стягувачу нараховано грошову допомогу в розмірі 36613,90 грн. При цьому зазначено, що вказана сума буде виплачена відповідно до порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями судів (а.с.50).

Зважаючи на невиконання рішення суду в повному обсязі, а саме невиплати стягувачу грошової допомоги в розмірі 36613,90 грн., головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Бабенком В.М. 13.04.2020 прийнято постанову про накладення штрафу на позивача в розмірі 5100,00 грн (а.с.9).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.

Згідно положень статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

У відповідності до Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р. №1404-VІІІ (далі - Закон №1404-VІІІ) підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (пункт 1 частини першої статті 3 Закону №1404-VІІІ).

Згідно частин першої та другої статті 74 Закону №1404-VІІІ рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

За статтею 5 Закону №1404-VІІІ примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до частин п`ятої та шостої статті 26 Закону №1404-VІІІ виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Частинами першої та другої статті 63 Закону №1404-VІІІ за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Відповідно до частини першої статті 75 Закону №1404-VІІІ у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 649 від 22.08.2018 (надалі по тексту також - Порядок № 649), визначає механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 649, боржник - це орган Пенсійного фонду України, визначений судом боржником у виконанні судового рішення; стягувач - фізична особа, на користь якої винесено рішення; рішення - рішення суду, що набрали законної сили та видані або ухвалені після набрання чинності Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», на виконання яких стягувачу нараховано пенсію, що фінансується за рахунок коштів державного бюджету та залишається невиплаченою, або рішення суду про стягнення коштів.

Згідно пунктів 5, 6, 8, 10 Порядку № 649, для підтвердження суми, що підлягає виплаті, боржник подає до Пенсійного фонду України: документ, що підтверджує дату надходження судового рішення до боржника; копію судового рішення (судових рішень) або виконавчого листа; розрахунок суми, що підлягає виплаті, засвідчений керівником боржника або уповноваженою ним особою.

Перевірку обґрунтованості розрахованої боржником суми, що підлягає виплаті, проводить в Пенсійному фонді України комісія з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду.

Комісія приймає одне з таких рішень: про наявність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку; про відсутність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку.

Виділення коштів для виплати здійснюється Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету шляхом перерахування коштів боржнику.

При цьому пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України, якою затверджено вказаний Порядок № 649, приписано, що для виконання судових рішень, якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов`язання з нарахування (перерахунку) пенсійних виплат, що фінансуються з державного бюджету, виплата коштів, нарахованих за період до набрання судовим рішенням законної сили, здійснюється відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого цією постановою.

Тобто виплата коштів, нарахованих за період до набрання судовим рішенням законної сили, здійснюється органами Пенсійного фонду України за правилами Порядку № 649.

Право на виконання рішень, винесених судом, є невід`ємною частиною «права на суд» (Hornsby v. Greece (Горнсбі проти Греції), § 40; Scordino v. Italy (Скордіно проти Італії) (no. 1) [ВП], § 196). У іншому випадку, положення статті 6 § 1 будуть позбавлені ефекту корисної дії (Burdov v. Russia (Бурдов проти Росії), §§ 34 і 37).

Ефективний захист сторони у справі, а отже і відновлення справедливості, передбачає зобов`язання адміністративних органів виконувати рішення (Hornsby v. Greece (Горнсбі проти Греції), § 41; Kyrtatos v. Greece (Кіртатос проти Греції), §§ 31-32).

Хоча, за деяких обставин виконання рішення може бути відкладено, відкладання рішення не повинно порушувати право сторони на виконання рішення (Burdov v. Russia (Бурдов проти Росії), §§ 35-37).

У цьому розумінні виконання рішення повинно бути повним та вичерпним, а не частковим (Matheus v. France (Матецс проти Франції), § 58; Sabin Popescu v. Romania (Sabin Popescu проти Франції), §§ 68-76), і рішення не може не виконуватись, бути позбавлено юридичної сили, або незаконно відкладено (Immobiliare Saffi v. Italy (Іммобільяре Саффі проти Італії) [ВП], § 74).

Державні органи не можуть довільно посилатись на брак коштів як на виправдання невиконання рішення. Відомо, що затримка у виконанні судового рішення може за певних обставин бути виправдана, але не за рахунок звуження суті права, яке захищається статтею 6 Конвенції (див. п.33 рішення ЄСПЛ у справі «Бакалов проти України» від 30.11.2004р., заява №14201/02).

Суд, враховуючи принципи верховенства права, належного врядування, презумпції правомірності дій, практику ЄСПЛ, як джерело права, зазначає що грошова допомога в розмірі 36613,90 грн. підлягає виплаті стягувачу на підставі Порядку № 649 та Порядку ведення обліку рішення суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, затвердженим Правлінням Пенсійного фонду України від 26.09.2018 № 20-1 (далі - Порядок № 20-1).

Пунктом 2 Порядку № 649 установлено, що для виконання судових рішень, якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов`язання з нарахування (перерахунку) пенсійних виплат, що фінансуються з державного бюджету, виплата коштів, нарахованих за період до набрання судовим рішенням законної сили, здійснюється відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого цією постановою.

Суд звертає увагу, що пунктом 3 Порядку № 649 визначено, що боржник веде облік рішень у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, відповідно до порядку, затвердженого правлінням Пенсійного фонду України - Порядок № 20-1.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 20-1 реєстр ведеться в електронному вигляді державною мовою. Внесення інформації до реєстру здійснюється відповідальною особою боржника. Тобто, на виконання вимог пункту 3 Порядку № 649 відповідальним особам Головного управління, як боржнику за відповідним рішенням суду, надається доступ до розробленого Пенсійним фондом України реєстру для обліку рішень. Відповідальна особа Головного управління вносить передбачені пунктом 5 Порядку № 649 документи в електронному вигляді до зазначеного реєстру. На підтвердження внесення відповідальною особою Головного управління даних до реєстру за судовою справою №2540/2819/18 Головним управлінням надано витяг з зазначеного реєстру, передбачений пунктом 10 Порядку №20-1 (а.с.6).

Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затверджений Постановою КМУ № 649 від 22.08.2018, та прийнятий на виконання Закону України № 2262-ХІІ є чинним та незаконним не визнавався, а отже є єдиним джерелом права - підзаконним нормативно-правовим актом, що вирішує питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду. Саме тому він застосовується органами Пенсійного фонду України при виконанні рішень суду при погашенні заборгованості з пенсійних виплат.

Отже, невиконання судового рішення управлінням ПФУ в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Аналогічний правовий висновок, викладений Верховним Судом у постанові від 18.06.2019 року по справі №826/721/16.

Враховуючи викладене, суд погоджується з доводами позивача, що Головне управління при виконанні виконавчого листа № 2540/2819/18 від 21.11.2018, виданого Чернігівським окружним адміністративним судом, діяло у межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією, законами України та Порядком № 649, а затримка у виконанні судового рішення за вказаних обставин виправдана, не за рахунок звуження суті права, яке захищається статтею 6 Конвенції.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов слід задовольнити повністю.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Бабенка В.М. про накладення штрафу від 13.04.2020 у виконавчому провадженні № 57980743.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку статей 288 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, вул.П`ятницька, 83-А,м.Чернігів,14005, код ЄДРПОУ 21390940.

Відповідач: Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області в особі: Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми), пр-т Миру, 43, м.Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 43316700.

Повний текст рішення виготовлено 25 травня 2020 року.

Суддя І.І. Соломко