Рішення № 89404913, 14.05.2020, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2020 року Чернігів Справа № 620/1600/19

Чернігівський окружний адміністративний суд:

під головуванням судді Соломко І.І.,

за участю секретаря Пархомчука Д.А.,

від позивача Обуховський О.Г. , Кокоша Д.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області до Державної установи ''Чернігівський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України'' про застосування заходів реагування,

У С Т А Н О В И В:

Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області (далі також - Управління ДСУНС у Чернігівській області, позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної установи "Чернігівський обласний лабораторний центр" МОЗ України (далі також ДУ "Чернігівський ОЛЦ МОЗ України", відповідач), в якому просить застосувати заходи реагування у вигляді зупинення експлуатації основного корпусу будівлі за адресою: м. Чернігів, Чернігівська область, вул. Любецька, 11а, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що допущені ДУ "Чернігівський ОЛЦ МОЗ України" порушення пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту, які виявлені в ході перевірки, не усунуті, у зв`язку із чим, подальша експлуатація основного корпусу будівлі за адресою: вул. Любецька,11а, м. Чернігів створює загрозу життю та/або здоров`ю людей, а тому, є негайна потреба у вжитті заходів реагування шляхом повного зупинення експлуатації (роботи) вказаної будівлі до повного усунення порушень.

06.06.2019 ухвалою суду розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

13.06.2019 ухвалою суду задоволено клопотання представника відповідача, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

08.07.2019 ухвалою суду задоволено клопотання представника відповідача, розгляд справи зупинено до розгляду справи 620/1921/19.

27.01.2020 ухвалою суду розгляд справи поновлено.

10.02.2020 ухвалою суду розгляд справи призначено за правилами загального провадження з продовженням процесуального строку підготовчого провадження на 30 днів.

25.03.2020 ухвалою суду закрито підготовче провадження, справа призначена до судового розгляду по суті.

21.04.2020 розгляд справи відкладено до 28.04.2020 у зв`язку з оголошенням в Україні карантину.

Відповідач у відзиві та додаткових поясненнях позов не визнав та зазначив, що виявлені в ході перевірки порушення, у своїй більшості усунуті, що підтверджується актом позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 07.02.2020 № 164 (з 84 порушень усунуто 67). Щодо порушень, зазначених в акті перевірки від 07.02.2020 № 164, то відповідачем надано докази, які свідчать про реальну можливість усунути перелічені в акті порушення найближчим часом при виділенні необхідного фінансування з боку Міністерства охорони здоров`я, що у сукупності свідчить про вжиття відповідачем заходів, спрямованих на повне усунення порушень вимог пожежної безпеки.

В судове засідання з`явились представники позивача, представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Згідно з частиною першою статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (пункт 1 частини третьої статті 205 КАС України).

У судовому засіданні представники позивача позов підтримали, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ДУ "Чернігівський ОЛЦ МОЗ України" є санітарно-профілактичною установою охорони здоров`я, заснованою на державній власності, що належить до сфери управління Міністерства охорони здоров`я, та знаходиться за юридичною адресою: м. Чернігів, вул. Любецька, 11а, що підтверджується Статутом установи, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я від 08.07.2016 № 689. Пунктом 8 розділу У вказаного Статуту визначено, що фінансування діяльності Центру здійснюється за рахунок Державного бюджету України. Обсяги бюджетних асигнувань встановлюється відповідно до затверджених кошторисів доходів і видатків (т.1 а.с. 83-93).

У період з 16.04.2020 по 19.04.2020 Управління ДСНС України у Чернігівській області у приміщенні за адресою: м. Чернігів, вул. Любецька,11а проведено планову перевірку щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері технічної і пожежної безпеки, за результатами якої складено акт від 19.04.2020 №409.

Відповідно до вказаного акта за результатами проведення державного нагляду (контролю) встановлено порушення: Закону України «Про об`єкти підвищеної небезпеки» від 18.01.2001 № 2245-ІІІ, Кодексу цивільного захисту України № 5403-VI (далі - КЦЗУ), Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697 (далі - ППБУ), Порядку ідентифікації та обліку об`єктів підвищеної небезпеки затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про ідентифікацію та декларування безпеки об`єктів підвищеної небезпеки» від 11.07.2002 № 956 (далі - ПКМУ №956), Порядку і правил проведення обов`язкового страхування цивільної відповідальності суб`єктів господарювання за шкоду, яка може бути заподіяна пожежами та аваріями на об`єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежовибухонебезпечні об`єкти та об`єкти господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного і санітарно - епідеміологічного характеру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2002 № 1788 (далі (ПКМУ №1788), Інструкції з тривалого зберігання засобів радіаційного та хімічного захисту, затверджена наказом МНС від 16.12.2002 № 330 зареєстрована у Міністерстві юстиції України 04.03.2003 за № 179/7500 (далі - наказ МНС № 330), ДБН В.1.2-4-206 «Інженерно - технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони)» затверджений наказом Мінбуду України від 04.08.2006 №274, Правила технічної безпеки, затверджені наказом МВС від 05.11.2018 №879, зареєстровані у Міністерстві юстиції України 27.11.2018 за № 1346/32798 (далі - ПТБ), та зафіксовано 84 порушення (а.с.16-32).

Розцінюючи виявлені порушення відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки при експлуатації будівлі, що створює загрозу життю та/або здоров`ю людей, Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області звернулось до суду із цим позовом.

Після звернення Управління ДСУНС у Чернігівській області до суду, відповідачем здійснювались заходи щодо усунення порушень, вказаних в акті перевірки від 19.04.2020 №409, у зв`язку з чим 07.02.2020 позивачем проведено позапланову перевірку, за результатами якої складено акт № 164.

Згідно з висновками перевірки, встановлені порушення Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697, а саме:

1. Будівлю основного корпусу (А-2) лабораторного центру не обладнано системою протипожежного захисту (системою пожежної сигналізації).

2.Будівлю основного корпусу (А-2) лабораторного центру не обладнано системою протипожежного захисту (системою керування евакуюванням людей в частині системи оповіщення про пожежу та покажчиків напрямку руху).

3. У коридорах 1-го та 2-гo поверхів на шляхах евакуації будівлі основного корпусу (А-2) лабораторного центру демонтувати покриття підлоги з матеріалів- з невизначеними показниками щодо токсичності продуктів горіння, димоутворювальної здатності та групи поширення полум`я.

4. Вихід на горище з 2-го поверху будівлі основного корпусу (А-2) лабораторного центру виконано не через протипожежний люк з нормованим класом вогнестійкості з розмірами не менше ніж 0,6 м х 0.8 м.

5. Приміщення електрощитової в підвальному поверсі в будівлі основного корпусу (А-2) лабораторного центру не відокремлена від інших за призначенням приміщень протипожежними дверима з нормованим класом вогнестійкості.

6. Дерев`яні елементи горищного покриття основного корпусу (А-2) лабораторного центру не оброблено засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності.

7. Адміністративну будівлю (Д-2) лабораторного центру не обладнано системою протипожежного захисту (системою пожежної сигналізації).

8. Адміністративну будівлю (Д-2) лабораторного центру не обладнано системою протипожежного захисту (системою керування евакуюванням людей в частині системи оповіщення про пожежу та покажчиків напряму руху).

9. Дерев`яні елементи горищного покриття адміністративної будівлі (Д-2) лабораторного центру не оброблено засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності.

10. У коридорі 2-го поверху на шляхах евакуації адміністративної будівлі (Д-2) лабораторного центру покриття підлоги виконано з матеріалів невизначеними показниками щодо токсичності продуктів горіння, димоутворювальної здатності та групи поширення полум`я.

11. У дверях сходової клітки 1-го та 2-го поверхів адміністративної будівлі (Д-2) лабораторного центру встановлено скло, що не дає скалок при руйнуванні.

12. Відсутній другий евакуаційний вихід з другого поверху адміністративної будівлі (Д-2) лабораторного центру.

13. Вихід на горище з 2-го поверху адміністративної будівлі (Д-2) лабораторного центру виконано не через протипожежний люк з нормованим класам вогнестійкості з розмірами не менше ніж 0,6 м х 0,8 м.

14. На першому поверсі адміністративної будівлі (Д-2) лабораторного центру висота у просвіті евакуаційного виходу (дверей) менше 2,0 м.

15. З`єднання відгалужень та окінцювання жил проводів у всіх відгалужувальних коробках будівель лабораторного центру виконано не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів.

16. Будівлі лабораторного центру не захищено від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів.

17.Територію, будівлі, споруди та приміщення лабораторного центру не забезпечено первинними засобами пожежогасінні у відповідності до Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників затверджених наказам МВС України від 15:01.2013 року № 25.

З огляду на наявність вищевказаних порушень, позивач вважає, що подальша експлуатація основного корпусу будівлі ДУ "Чернігівський ОЛЦ МОЗ України" за адресою: м. Чернігів, вул. Любецька 11а, із виявленими порушеннями пожежної та техногенної безпеки створює загрозу життю і здоров`ю людей, в тому числі, як працюючого персоналу, так й іншим громадянам, а також особам, які будуть здійснювати гасіння пожежі, у зв`язку із чим позивач звернувся до суду із даним позовом.

Спірним у цій справі є питання щодо правомірності застосування до відповідача такого заходу реагування, як зупинення експлуатації основного корпусу будівлі за адресою: 14000, м. Чернігів, вул. Любецька,11а.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 року №5403-VI та Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 року №877-V (далі - Закон України № 877-V).

Статтею 1 Закону України № 877-V закріплено, що державний нагляд (контроль) визначено як діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до статті 4 Закону України № 877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Згідно зі статтею 1 Кодексу цивільного захисту України, даний правовий акт регулює відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

За приписами статей 64, 65 та 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та планових перевірок відповідно до закону. Такий нагляд уповноважений здійснювати і позивач у справі - Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області.

Пунктом 12 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежно-небезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Частиною першою статті 68 Кодексу цивільного захисту України визначено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

Згідно з частиною другою статті 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежно-небезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Статтею 70 Кодексу цивільного захисту України визначено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійсню є державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:

1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту.

10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (частина друга статті 70 Кодексу цивільного захисту України).

З аналізу викладених положень нормативно-правових актів слідує, що орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд.

Тобто, наявність загрози саме безпосередньо життю та здоров`ю людей, а не загрози виникнення пожежі, є обов`язковою умовою для застосування заходів реагування.

Частиною першою статті 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Суд зазначає, що захід реагування у вигляді повного зупинення роботи підприємства до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо виявлені допущенні порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Порушення, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, Кодексом цивільного захисту України не визначено, отже, віднесення до зазначеної категорії є оцінкою суб`єкта владних повноважень, а тому, в кожному окремому випадку суб`єкт владних повноважень має визначати чи створюють виявлені порушення загрозу життю та здоров`ю людей у взаємозв`язку із встановленими обставинами, що мають значення для вирішення даного питання.

Важливою умовою застосування запобіжних заходів є наявність обґрунтованих підстав для застосування саме конкретного заходу реагування та його адекватність виявленим порушенням.

Суд звертає увагу на те, що, перевіряючи обґрунтованість позовних вимог відповідного органу ДСНС України про застосування заходів реагування, суд має перевірити: 1) відповідність виявлених порушень з вимогами законодавства, що регулюють дані правовідносини; 2) встановити обсяг та «вагу», зазначених в акті перевірки порушень на предмет існування реальної загрози життю та здоров`ю людей (працівників, відвідувачів); 3) оцінити зібрані під час розгляду спору по суті докази від усіх сторін на предмет здійснення суб`єктом господарювання заходів по усуненню порушень, виявлених під час перевірочного заходу (вжиття заходів по ініціюванню проведення позапланової перевірки, часткове/повне усунення виявлених порушень, пріоритет усунення реальних загроз над «паперовими порушеннями» тощо); 4) надати оцінку спірним правовідносинам щодо наявності/відсутності підстав для застосування заходів реагування.

В ході судового розгляду судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що виявлені в ході перевірки порушення, зазначені в акті перевірки № 164 від 07.02.2020 року у своїй більшості усунуті, що підтверджується матеріалами справи, а саме:

Між ДУ "Чернігівський ОЛЦ МОЗ України" та СВП «Пожзахист» укладено договір №34 від 26.12.2019 на проведення робіт протипожежного призначення ( т.1, 173-175).

Розроблено локальний кошторис на виконання робіт, вказаних в акті перевірки, та Міністерству охорони здоров`я України направлено листи на виділення коштів із загального фонду Державного бюджету №07- 5/609 від 28.05.2019, №01-28/59 від 12.12.2019 на суму 1500,00 тис. грн. (т.1,а.с. 169-172, т. 2 а.с. 50-78, 79-81).

Отже, відповідачем надано докази, які свідчать про реальну можливість усунути вищевказані порушення найближчим часом при виділенні необхідного фінансування з боку Міністерства охорони здоров`я, адже відповідач фінансується з Державного бюджету, що у сукупності свідчить про вжиття відповідачем заходів, спрямованих на повне усунення порушень вимог пожежної безпеки.

Стосовно порушення, що на шляхах евакуації (коридори першого та другого поверху) основного корпусу (Д-2) улаштовано покриття підлоги з не визначеними показниками щодо пожежної небезпеки, то згідно Сертифікату відповідності зареєстрованому в реєстрі ДП «Рівнестандартметрологія» за №UA.10190.00144-18 покриття (лінолеум) відповідає вимогам ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги» ( т. 1 а.с. 214), однак вказаний Сертифікат під час перевірки не враховано. Крім того слід відмітити, що позивач під час перевірки та після неї не робив жодних аналізів чи випробувань покриття підлоги, тому висновки позивача в цій частині є передчасними.

Також суд зазначає, що приміщення будівлі за адресою: м . Чернігів, вул. Любецька 11а прийнято в експлуатацію без зауважень, що підтверджується актом державної комісії про закінчення будівництва від 30.12.1999 року ( т.1 а.с. 181-188).

Стосовно порушень, що будівлі установи не захищено від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, то відповідно до п.4.3 додатку А ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд» будівлі установи не підлягають захисту від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів. Необхідність виконання блискавкозахисту визначаються за таблицею додатка А ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд», у вказаному додатку будівлі установи не вказані.

Щодо порушення, що територію, будівлі, споруди та приміщення установи не забезпечено вогнегасниками згідно норм належності, то відповідно до п.3.8 глави 3 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні необхідна кількість первинних засобів пожежогасіння визначається відповідальним за пожежну безпеку на об`єкті. Так, в установі наявні 40 працюючих вогнегасників, що підтверджується копією журналу обліку вогнегасників(т.1 а.с.176-178).

Суд наголошує на тому, що застосування заходів реагування спрямовано не як санкція для відповідача, а виключно для забезпечення безпеки життя та здоров`я людей, які працюють у приміщенні та відвідують його, від будь-якого ризику настання небезпечних чинників, а захід реагування має тимчасовий та спонукаючий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення виявлених порушень.

Крім того, суд звертає увагу на те, що при обранні виключного заходу реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

Так, суд вважає, що більшість виявлених порушень, які могли нести реальну загрозу у приміщенні, яким користується відповідач, було усунуто суб`єктом господарювання та підтверджується матеріалами справи, а інші ж порушення, що не були усунуті, виходячи з їх суті та можливих ризиків настання надзвичайної ситуації, не є співрозмірним для застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення основного корпусу будівлі.

З огляду на це, оцінюванню підлягає питання, чи є захід реагування співрозмірним до мети його застосування і що таке втручання у права відповідача буде пропорційним і, таким чином, буде досягнуто справедливий баланс між інтересами відповідача та публічними інтересами.

Метою застосування такого запобіжного заходу як повне зупинення експлуатації будівлі певного суб`єкта господарювання є настання для прав та інтересів невизначеного кола осіб негативних наслідків виявлених порушень. При цьому, також важливою умовою застосування запобіжних заходів є наявність обґрунтованих підстав для застосування саме конкретного заходу реагування та його адекватність виявленим порушенням. Отже, при застосуванні заходів до суб`єкта господарювання повинен враховуватися принцип пропорційності.

Також, необхідно зазначити, якщо правовідносини між суб`єктом господарювання та органом державного нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки стали спірними та перейшли у площину судового спору, то акт перевірки органу державного нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки, складений за результатами контрольного заходу, є лише одним із доказів, що оцінюється судом при вирішення спору, поряд з іншими доказами.

Під час прийняття судом враховуються не лише обставини і підстави, які спонукали позивача, як суб`єкта владних повноважень, звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але і ті, які існували на час ухвалення судового рішення. Застосування заходу реагування після з`ясування того факту, що зазначені в акті перевірки порушення в більшій частині усунуті, втрачає той сенс, який законодавством покладений як основа і правова підстава його застосування.

З цього питання Верховний Суд неодноразово формував правовий висновок про наявність реальної загрози саме на момент ухвалення рішення судом, адже зупинення роботи підприємства - це крайня необхідність під час існування загрози, а не постфактум, і такий захід не є покаранням, а є превентивним заходом. (Постанова Верховного Суду від 28 травня 2019 року у справі №819/1850/17).

Отже, висновки позивача про застосування до відповідача заходів реагування шляхом зупинення експлуатації основного корпусу будівлі за адресою: м . Чернігів, вул. Любецька, 11а, є необґрунтованими, тобто зроблені без урахування всіх обставин, що мають значення у даній справі, не пропорційно, тобто без дотримання балансу між будь-якими наслідками для прав та інтересів особи і цілями , на досягнення яких спрямована ця дія.

Крім того, суд враховує той факт, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» запроваджено з 12.03.2020 на всій території України карантин, і на час розгляду цієї справи він діє, а ДУ "Чернігівський ОЛЦ МОЗ України" згідно положень Статуту є санітарно-профілактичною установою охорони здоров`я, до повноважень якої відноситься здійснення державного обліку інфекційних захворювань, контроль за особами, відносно яких є відомості щодо можливого зараження інфекційною хворобою, і відповідні медико-санітарні заходи з метою недопущення поширення інфекційної хвороби, що має міжнародне значення.

Отже, зупинення експлуатації основного корпусу будівлі за адресою : м . Чернігів, вул. Любецька 11 а матиме несприятливі наслідки для прав громадян, оскільки ДУ "Чернігівський ОЛЦ МОЗ України" буде позбавлена можливості виконувати свої функцій щодо запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Суд також звертає увагу на пункт 168 рішення Європейського суду з прав людини у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (Заява № 19336/04) у якому зазначено, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льон рот проти Швеції» (Sporrong and Lonn rothv. Sweden), пп. 69 і 73, SeriesA № 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішеннявід 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» (James and Othersv. The United Kingdom), п. 50, SeriesA № 98).

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частиною першою-третьою статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову повністю.

На підставі статті 139 КАС України судові витрати у цій справі стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Позивач: Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області, пр-т Миру, 190-а, м.Чернігів,14037, код ЄДРПОУ 38590042.

Відповідач: Державна установа ''Чернігівський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України'', вул. Любецька,11-а, м.Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 38503742.

Повний текст рішення виготовлено 25 травня 2020 року.

Суддя І.І. Соломко