Рішення № 89403780, 25.05.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2020 року справа №369/13197/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Києво-Святошинського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про повернення безпідставно сплачених коштів,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Києво-Святошинського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просить суд зобов`язати Відповідача повернути безпідставно сплачені кошти у розмірі 7842 грн. 03 коп (Сім тисяч вісімсот сорок дві гривні 03 копійок).

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 04 вересня 2019 р. між позивачем та ОСОБА_2 , було укладено договір купівлі-продажу квартири, посвідчено нотаріусом Квінікадзе О.Б. та зареєстровано в реєстрі за № 1878, згідно якого позивач придбав(ла) квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Оскільки відповідно до ст. 49 Закону України «Про нотаріат» однією з підстав для відмови у вчиненні нотаріальних дій є невнесення встановлених законодавством платежів, пов`язаних з її вчиненням особою, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальних дії, позивач була змушена сплатити збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій на купівлю-продажу нерухомого майна у розмірі 1 % від вартості об`єкта купівлі-продажу - 7 842 грн. 03 коп. У подальшому позивач звернулася до відповідача із заявою про повернення їй безпідставно сплачених коштів у розмірі 1 % від вартості об`єкта купівлі-продажу (7 842 грн. 03 коп.).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2020 р. відкрито провадження в цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позивачем не вірно визначено відповідача у справі. Крім того, у відзиві відповідач зазначив, що позивачем сплачено до відповідача збір на обов`язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 % від вартості придбання квартири. Зазначає, що позивачем не надано документів, на підтвердження факту перебування позивача у черзі на одержання житла або придбання житла вперше. У зв`язку з цим відповідач не має можливості підтвердити необхідність повернення позивачу сплачених коштів страхового збору з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Судом встановлено, що 04 вересня 2019 р. між позивачем та ОСОБА_2 , було укладено договір купівлі-продажу квартири, посвідчено нотаріусом Квінікадзе О.Б. та зареєстровано в реєстрі за № 1878, згідно якого позивач придбав(ла) квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

При укладенні договору позивач сплатив збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у сумі 7842грн. 03 коп., що підтверджується квитанцією від 04.09.2019 р. № 04-960629.

Позивач звернувся із заявою до відповідача щодо повернення безпідставно сплачено збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, на що отримав відповідь №1705/102-17 від 23.09.2019, в якій відповідач повідомив, що повернути збір з операцій придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна на ім`я гр. ОСОБА_1 в сумі 7842 грн. 03 коп. (сім тисяч вісімсот сорок дві гривні 03 копійки) згідно квитанції № 04-960629 від 04.09.2019 не можливо, у зв`язку з тим, що Пенсійний фонд України не володіє даними Державного реєстру та правочинів щодо укладання договорів купівлі-продажу нерухомого майна. Окрім того повідомлено, що вирішення даного питання щодо повернення надміру або помилково сплачених коштів може бути визнане в судовому порядку.

Позивач вважає ці дії відповідача протиправними, у зв`язку з чим звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Порядок справляння та використання збору на обов`язкове державне пенсійне страхування визначений Законом України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997 р. №400/97-ВР (далі - Закон № 400/97).

Відповідно до вимог п.9 ст.1 Закону № 400/97 визначено, що платниками збору на обов`язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об`єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Питання сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» врегульовані у Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1998 р. № 1740 (далі - Порядок).

Згідно з вимогами пункту 151 Порядку збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Пунктом 153 Порядку визначено, що нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Таким чином, відповідно до вказаних приписів, громадяни, які придбавають нерухоме майно, зокрема квартиру, вперше не є платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, тобто звільнені від його сплати в розмірі 1% від вартості нерухомого майна (квартири), зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна.

Суд зазначає, що інших житлових приміщень за позивачем у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності не зареєстровано, крім права власності на вищевказане нерухоме майно, при придбанні якого сплачено збір на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбавання нею житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за позивачем будь-якого іншого нерухомого майна (квартири або житлового будинку) та свідчили б про відсутність у неї права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позивач дійсно вперше придбала житло та при укладенні договору купівлі-продажу помилково сплатила збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1 відсотка від його вартості.

Згідно з вимогами ч.2 ст.45 Бюджетного кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Відповідно до вимог п.5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Мінфіну від 3 вересня 2013 р. № 787, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.

Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Згідно з вимогами п.7.2 Порядку визначено, що ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та інших платежів, затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 р. № 21-2, яким установлено механізм здійснення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви.

Отже, законодавством визначено порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджетів, який передбачає наявність подання відповідного органу, що контролює справляння надходжень бюджету, з метою внесення його платником до органу Державної казначейської служби України, оскільки саме органи Пенсійного фонду України, які контролюють справляння надходжень бюджету по даному збору, мають у разі ініціативи платника сформувати та подати відповідне подання до органів державної казначейської служби.

Таким чином, виходячи із встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що збір на обов`язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 відсотка від вартості придбаного нерухомого майна, позивачем сплачено помилково, за відсутності обов`язку здійснювати такий платіж, у зв`язку з чим кошти в сумі 7842 грн. 03 коп., сплачені при нотаріальному оформленні договору купівлі-продажу вперше придбаного житла, підлягають поверненню.

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 24 квітня 2018 р. по справі № 813/2874/17.

Згідно з вимогами ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, суд визнає, що відповідачем протиправно було відмовлено в поверненні сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування в сумі 7842 грн. 03 коп. у встановленому порядку, отже порушено права позивача та не дотримано вимог, передбачених частиною другою статті 2 КАС України.

Позивачем під час розгляду справи було надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ним доводи не було спростовано відповідачем.

Наведене свідчить, що дії відповідача були неправомірними. Право позивача порушено. Отже, позовні вимоги є обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 768 грн. 40 коп., тому суд вважає за необхідне застосувати до спірних правовідносин правила ч. 1 ст. 139 КАС України, тому беручи до уваги результат вирішення спору щодо повного задоволення позовних вимог, присуджує позивачу понесених витрат з оплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов - задовольнити.

Зобов`язати Києво-Святошинський відділ обслуговування громадян (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548) повернути ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) безпідставно сплачені кошти у розмірі 7 842 (сім тисяч вісімсот сорок дві) грн. 03 коп.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Києво-Святошинського відділ обслуговування громадян (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 )судові витрати в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Терлецька О.О.